Збитки через війну: 7 причин українському бізнесу подавати судові позови проти рф

Збитки через війну: 7 причин українському бізнесу подавати судові позови проти рф

І чому важливо починати процес уже зараз

This text is also available in English
Збитки через війну: 7 причин українському бізнесу подавати судові позови проти рф
Фото: depositphotos

Український бізнес намагається вижити в умовах війни та рахує збитки, завдані внаслідок вторгнення рф на територію України. Оскільки агресор має сплатити за це як громадянам України, так і бізнесу, важливо своєчасно фіксувати такі факти. Також уже зараз можна здійснювати й подальші кроки, наприклад подавати до суду щодо стягнення з росії зазначених збитків. До того ж одним із пріоритетів українського уряду на цей рік зазначено використання заморожених активів рф. Які можливості дають судові рішення у справах про стягнення збитків із росії та про те, чому варто розпочинати такі процеси, розповів Mind адвокат Антон Янчук.

Читайте також: росія заплатить: що таке репараційні облігації та як Україні отримати компенсацію за воєнні збитки

За статистикою, на кінець 2023 року на розгляді в українських судах перебуває понад 400 справ про стягнення з російської федерації збитків, завданих її збройною агресією в Україні. Це – значна цифра, і вона сама по собі свідчить про доцільність подання таких позовів проти рф в українські суди.

Проте з власної практики знаю, що український бізнес досі часто вагається подавати такі позови. Тож наведу декілька аргументів, чому бізнесу варто подавати до українських судів позови проти росії про відшкодування збитків, завданих її збройною агресією.

1. Рішення суду – перспективний інвестиційний інструмент

Рішення українського суду про стягнення з рф збитків можна розглядати як своєрідний перспективний інвестиційний інструмент. Саме так. Все залежить від того, як до нього ставитись.

Часто до теми позовів проти росії в українських судах ставляться скептично, мовляв, який у цьому сенс, якщо таке рішення виконати неможливо.

Проте не неможливо, а складно. Питання імунітетів іноземних держав від виконання судових рішень регулюються внутрішнім законодавством кожної держави по-своєму. У деяких із них немає законів про суверенні імунітети іноземних держав, у деяких – вони дуже функціональні й дуже сегментовані.

Якщо таке рішення розглядати з точки зору можливості швидко отримати стягнення, то ні, воно на це не здатне, як і будь-які інші практично й теоретично можливі інструменти відшкодування шкоди, завданої збройною агресією росії в Україні.

Але це не означає, що в такому рішенні немає сенсу, адже в ньому є чимало іншої користі.

Рішення українського суду – це своєрідний квиток на наступний рівень. На ньому ви з високою імовірністю потрапите в гаазький міжнародний реєстр збитків, і вам буде простіше доводити збитки перед компенсаційною комісією. З таким рішенням можна шукати партнерства для фінансування витрат на його визнання та виконання в іноземних державах. Зрештою, можна вести мову про продаж вимог за таким рішенням, звичайно, з дисконтом, і значним, але це вже вихід у якісь гроші.

Біткоїнами теж свого часу розраховувалися за піцу. І хоча зараз ніхто не має дорожньої карти з виконання рішень українських судів проти росії, за рік ця дорожня карта може стати зрозумілою та простою, й у виграші буде той, у кого вже буде судове рішення українського суду, що набуло законної сили.

2. Довести причетність рф до завданих збитків

Рішення українського суду про стягнення збитків із російської федерації – це найкращий доказ того, що збитки були завдані й завдані саме агресією росії.

Будь-які довідки, аудити, експертні висновки, оцінка не даватимуть комплексної картинки: факт завдання збитків, хто їх завдав і який їхній розмір. Те, що вам очевидно, що шкоди завдала росія, очевидно вам. Але для переконання в цьому інших, особливо за кордоном, це треба довести. І тут найкращого доказу в межах правопорядку України, ніж судове рішення, ви не знайдете.

3. Зменшені витрати на подання позову

Третя причина –  це доступно. По-перше, у випадку завдання росією шкоди внаслідок порушення права власності в українському суді діє нульова ставка судового збору. По-друге, послуги з юридичного супроводу процесу та супутні витрати будуть відносно невеликі.

Якщо порівняти витрати на супровід процесу в українському суді з вартістю інвестиційного арбітражу в понад $7 млн, то вони будуть більш ніж у 500 разів меншими.

Читайте також: Дев'ять років агресії: чому росія має відповісти в міжнародних судах за злодіяння з 2014 року

4. Стислі строки розгляду позову

Це відносно швидко. Шість-вісім місяців – це реалістичний строк від початку аналізу та збирання доказів до отримання судового рішення. Це очевидно швидше, ніж понад 5 років інвестиційного арбітражу.

5. Відсутність опонента

У вас не буде опонента. З імовірністю 99% російська федерація не братиме участі у процесі, не заперечуватиме та не подаватиме свої докази на противагу вашим. Це – загальна логіка росії – вона не визнає юрисдикцію українських судів на розгляд спорів проти росії в Україні.

Агресор знає, що тільки-но подасть заперечення по суті, це означатиме визнання юрисдикції українського суду на розгляд спору.

Окрім цього, український процес побудований на диспозитивності. Ви щось заявили – опонент має право заперечувати. Не заперечує – значить вашим доводам нічого не шкодить.

Читайте також: У Рейк'явіку презентували міжнародний Реєстр збитків від російсько-української війни. Як українцям ним скористатися?

6. Спростити шлях до гаазького реєстру збитків

Рішення українського суду про стягнення з росії збитків не зашкодить іншим вашим активностям зі стягнення таких збитків.

Для подання заяви в гаазький міжнародний реєстр збитків рішення українського суду це швидше плюс – з ним простіше буде потрапити до реєстру, за словами самого директора реєстру.

Для інвестиційного арбітражу, якщо ви колись вирішите туди піти і якщо він взагалі можливий у вашому кейсі, рішення українського суду росіяни можуть використовувати як заперечення проти його юрисдикції.  Мається на увазі, що ви скористались іншою формою захисту права й не можна вас захищати щодо цих самих обставин тепер в арбітражі.

Проте навряд чи вони це робитимуть, адже цим самим суперечитимуть своїй логіці про відсутність юрисдикції українського суду на розгляд позовів проти рф. Тобто або росіяни кажуть, що підприємство вже захищене, і тим самим визнають підставність його захисту від них, або вони мають казати, що цей захист безпідставний, і тоді він не може шкодити арбітражу.

Якщо ж це вас бентежить, то можна фрагментувати вимоги: щось заявити в українському суді, щось залишити на майбутнє для інвестиційного арбітражу, наприклад частину упущеної вигоди.

7. Перші в черзі – вищі шанси на відшкодування

І наостанок. Чим швидше у вас буде рішення, тим вищі ваші шанси отримати відшкодування, і навпаки.
На кінець 2023 року в судах України було більш ніж 400 проваджень у таких справах. На початок 2023 року – приблизно 50. Тобто за рік кількість процесів збільшилась у 8 разів.

Це означає, що нинішні позивачі отримають рішення швидше за тих, хто ще розмірковує, чи подавати позов. І далі перші почнуть шукати джерела для відшкодування, тоді як другі ще перебуватимуть у судовому процесі. А російські активи не нескінчені. Тобто вже незабаром можна прогнозувати конкуренцію за виконання рішень проти російської федерації, і тому таке рішення краще отримати якомога раніше.

Отже, отримання рішення українського суду про стягнення збитків з російської федерації – це відносно швидко, просто й доступно та відкриває вам нові можливості, дотягнутися до яких без нього при рівних витратах неможливо або вкрай складно.

Саме тому, на мою думку, за наявності підстав отримати рішення українського суду про стягнення збитків з росії за шкоду, завдану її збройною агресією в Україні, це варто зробити. І вже далі ухвалювати рішення, як рухатись, адже події розвиваються швидко й ніхто не знає, якими вони будуть за шість-вісім місяців, а 12 – і поготів.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло