Борги у спадщину: законодавець пропонує заборонити спадкоємцям відмовлятися від такого «доходу»
І чи відповідає така ідея нормам чинного законодавства
Днями у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, яким передбачено заборонити спадкоємцям відмовлятися від спадщини, якщо у спадкодавця були борги. Наскільки така ініціатива відповідає чинному законодавству та чи дійсно є потреба запроваджувати ці норми, розповів Mind керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери» Максим Боярчуков.
Читайте також: Розпорядження захисника: кому можна заповідати одноразову грошову допомогу
Номер і дата реєстрації: №11220 від 29.04.2024
Автори: Лукашев О. А.
Етап: 29.04.2023 законопроєкт надано комітетам для ознайомлення.
Альтернативні законопроєкти: відсутні
Ціна питання: реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Зміст: автор законопроєкту пропонує встановити заборону на відмову від прийняття спадщини спадкоємцем, якщо у спадкодавця були несплачені борги.
Останнє передбачено шляхом доповнення ст. 1273 частиною 7 та ст. 1274 частиною 6 такого змісту: «Не допускається відмова від прийняття спадщини у випадку наявності боргів за зобов’язаннями спадкодавця перед кредиторами до їх задоволення в межах вартості майна, одержаного у спадщину, в порядку, визначеному цим Кодексом».
Читайте також: 15 млн грн сім'ям загиблих воїнів: які проблеми існують у цій процедурі
Позиція юристів. В Україні існує тенденція, коли спадкоємці, звернувшись до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини, за деякий час, дізнавшись про численні борги спадкодавця, відмовляються від спадщини. Право відмовитися від спадщини надає ч. 1 ст. 1273 Цивільного кодексу України. Зокрема, ця стаття визначає, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.
Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною та може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Відмова від спадщини в разі наявності боргів у спадкоємця є цілком зрозумілою. Адже, понісши витрати на оформлення спадщини, фактично спадкоємець може нічого не отримати. Тому люди, розуміючи, що спадщина не покриє наявних боргів, просто відмовляються від неї. І такими діями, на думку автора законопроєкту, завдають шкоди кредиторам.
Але, якщо розібратися більш детально з положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють відносини у сфері спадкового права, то можна встановити, що відповідно до статті 1277, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення – власниками або користувачами суміжних земельних ділянок.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, при цьому територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця.
У випадку якщо територіальна громада не задовольняє вимоги кредиторів у добровільному порядку, такі кредитори можуть звернутися до суду з відповідною позовною заявою, про що свідчить, зокрема, чисельна судова практика.
Тому і зараз існує механізм, за допомогою якого кредитори можуть повертати борги, навіть якщо спадкоємці відмовилися від спадщини, і кредитори, як можна побачити з Єдиного державного реєстру судових рішень, активно цим механізмом користуються.
Стверджувати, що доповнення статей 1273, 1274 Цивільного кодексу України забороною на відмову від спадщини допоможе якось пришвидшити строки отримання кредиторами коштів, теж не можна. Адже відповідно до чинних зараз положень Цивільного кодексу України, кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Тобто фактично кредитор може звернутися до спадкоємця після того, як він отримає свідоцтво. А всім нам відомо, що свідоцтво на спадщину спадкоємці можуть оформлювати роками (оскільки деяким людям банально не вистачає коштів на сплату вартості послуг нотаріуса з видачі такого свідоцтва). І знову ж таки, якщо спадкоємець відмовляється сплатити кредитору заборгованість у добровільному порядку, кредитор вже в судовому порядку звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю, а судові процеси також можуть тривати не один рік.
Хто буде в плюсі. Як зазначено вище, зараз існує механізм повернення боргів кредиторам, навіть якщо спадкоємці відмовилися від спадщини, тому стверджувати, що для кредиторів є якісь особливі плюси й прийняття закону особливим чином вплине на їх права, не можна.
Хто буде в мінусі. Імовірно, у мінусі будуть спадкоємці, адже вони нестимуть витрати на оформлення спадщини, на яку надалі претендуватимуть кредитори.
Висновки. У пояснювальній записці, автор законопроєкту вказує, що його прийняття забезпечить дотримання принципів доброчесності та добросовісності в цивільних правовідносинах і виконання боргових зобов’язань перед кредиторами.
Але, як було зазначено вище, відмова від спадщини спадкоємцями, не позбавляє кредиторів права, після визнання спадщини відумерлою, звернути стягнення на таке майно в судовому порядку шляхом подання позову до територіальної громади. При цьому, готуючи законопроєкт, автор не врахував, що кредитор може звернутися до спадкоємця лише після отримання їм свідоцтва про спадщину, яке у свою чергу можна отримувати не один і не два роки.
І фактично механізм, який існує сьогодні, є дещо зрозумілішим щодо строків, оскільки за відсутності спадкоємців і відмови їх від отримання спадщини, територіальна громада після спливу одного року з часу відкриття спадщини може звертатися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. І після того, як громада отримає таке рішення, ще приблизно рік триватиме спір між кредитором і громадою щодо звернення стягнення на майно. Тому, враховуючи, що прийняття закону й надалі тривале оформлення спадкоємцями спадщини можуть значно збільшити строк отримання кредитором коштів, доцільність прийняття цього законопроєкту є досить сумнівною.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
