Митні війни: Національна стратегія доходів містить корупціогенні ризики

Найбільший контейнерний оператор світу MSC відмовився здійснити перший суднозаход до порту Одеса через деструктивні дії української митниці. Компанія скаржиться на безпідставні перевірки та затягування розмитнення контейнерів із сільгосппродукцією, що здорожує її вартість. Це один із прикладів, що підтверджує наявність проблем для бізнесу у взаємодії з українською митницею. Останнє підтверджують також опитування бізнесу й дані НАЗК. З іншого боку, у затвердженій Кабміном торік Національній стратегії доходів, розробленій Мінфіном, передбачена низка антикорупційних заходів, зокрема на митниці. Проте експерти наголошують, що документ не став ефективним у цій боротьбі. Які недоліки стратегії виявлено за пів року її застосування і які дієві інструменти для боротьби з корупцією у митних органах потрібні, розповів Mind к.ю.н, доцент, фахівець із питань правової політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Єфрем Лащук.

Читайте також: «Батіг і пряник» вилами по воді: що не так із Національною стратегією доходів України. Розбір і контраргументи від Mind

Нещодавнє опитування бізнесу показало, що митниця традиційно посідає перші місця серед найбільш корумпованих державних органів. За підсумками репрезентативного опитування МСБ, проведеного у травні Інститутом економічних досліджень, митниця отримала 2,99 бала за шкалою від 1 до 5 серед тих, хто стикався з її роботою, тобто якість цього органу на доволі низькому рівні. За даними НАЗК, митний контроль і оформлення митних документів, а також діяльність податкових органів залишаються одними з найбільш корумпованих сфер діяльності в Україні.

Дослідження USAID: Стан корупції в Україні – 2023: сприйняття, досвід, ставлення

Корупціогенний ризик – це ймовірність виникнення причин та умов, сукупна дія яких породжує корупцію. У кримінології вже давно розроблено дієвий рецепт ефективної протидії корупції – без визначення та нейтралізації (усунення) її причин й умов протидія корупції неможлива.

Причини та умови для появи корупції

• Політико-економічні: наявність залишків старої командно-адміністративної системи у вигляді надмірно роздутого апарату з необґрунтовано широкими повноваженнями; пострадянський стиль державного управління у поєднанні із симбіотичним корумпованим злиттям влади й бізнесу; декларативність багатьох реформаторських намірів і рішень влади, а також власне помилкова сама ідеологія реформ; зволікання та непослідовність у проведенні реформ, особливо щодо діяльності правоохоронних органів, дерегуляції і лібералізації економіки, підтримки підприємництва, малого та середнього бізнесу; надмірне втручання держави в економіку та життя громадян.
• Інституційно-кадрові: поширеність випадків заміщення посад службовців через знайомство за колишньою роботою, особисту відданість тощо; зловживання та недодержання умов при проведенні конкурсу на заміщення посад і (пере)атестації; неефективність діяльності органів, які мають повноваження з притягнення до юридичної відповідальності за корупцію; дублювання споріднених функцій органами державної влади, неузгодженість їх дій, непослідовність і суперечливість їх рішень.
• Адміністративно-процедурні: впровадження і застосування недосконалих адміністративних процедур, їх недостатня відкритість і прозорість; створення надмірних обтяжень для одержувачів адміністративних послуг; встановлення завищених вимог для фізичних і юридичних осіб; широта дискреційних повноважень посадових осіб тощо.

Стратегічний фінансовий документ країни запроваджує недостатньо дієві антикорупційні заходи

Національна стратегія доходів, що була розроблена Міністерством фінансів і схвалена урядом у 2023 році, передбачає низку антикорупційних заходів, як-от:

• виконання Антикорупційної програми ДПС і Держмитслужби та її оновлення;
• проведення експерименту з використання натільних відеокамер;
• запровадження пілотного проєкту «Мобільний антикорупційний центр»;
• інформування громадськості про щорічні результати виконання Антикорупційної програми;
• забезпечення прозорості діяльності, звітування про прогрес у досягненні антикорупційних цілей тощо.

І все, на цьому антикорупційна програма податкової та митниці вичерпується. Жодну із зазначених вище детермінантів корупції стратегія від Мінфіну не збирається усувати.

Національна стратегія доходів створює корупціогенні ризики

Експропріація коштів із рахунків платників податків

Національна стратегія доходів передбачає протягом 2024 року удосконалити процедуру стягнення коштів із банківських рахунків боржників шляхом налагодження інформаційної взаємодії ДПС із Держказначейством та банками щодо направлення електронних платіжних інструкцій (інкасових доручень) на примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платника у банках. Ба більше, держава планує надати можливість погашення (стягнення) податкового боргу за рішенням керівника органу ДПС без рішення суду, а також посилення адміністративних повноважень податкових органів щодо погашення податкового боргу, арешту рахунків (майна) без рішення суду.

Розкриття банківської таємниці та доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках

Планується також надати можливість розкриття для органів ДПС банківської таємниці про наявність і рух коштів на рахунках боржника. Ця інформація є достатньо чутливою для платників податків із погляду безпеки їхнього бізнесу, у тому числі захисту комерційної таємниці та персональних даних взагалі. Тому втручання державних органів у цю сферу може зруйнувати довіру громадян до вітчизняної банківської системи.

Перетворення митної служби у правоохоронний орган

Митним органам і підрозділам їх внутрішньої безпеки буде надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність (ОРД) та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду товарів, а також із метою викриття випадків залучення посадових осіб Держмитслужби до протиправної діяльності.

Однак в Україні вже є органи, які мають право здійснювати ОРД і проводити розслідування зазначених кримінальних правопорушень. І такими органами є СБУ (у справах про контрабанду наркотиків) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) – щодо всіх інших видів контрабанди. Щодо надання права на проведення ОРД підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби, то це компетенція інших органів – НАБУ та ДБР.

Національна стратегія доходів потребує пильної уваги громадськості та бізнесу

Отже, Національна стратегія доходів на 2024–2030 роки містить у собі корупціогенні ризики, найсуттєвіші з яких полягають у:

• надмірному втручанні держави в економічні та правові відносини між громадянами;
• значному розширенні репресивних повноважень митного та податкового органів;
• наданні останньому повноважень суду;
• звуженні наявних особистих та економічних прав і свобод громадян.

Попри те що ці питання є надзвичайно чуттєвими для українського суспільства, вони так і не стали предметом обговорення з громадськістю, бізнесом та аналітиками.