Бюро економічної і оборонної небезпеки: як БЕБ зриває плани Міноборони на постачання бронежилетів
У війську – гострий дефіцит засобів захисту через надуману кримінальну справу проти найбільшого підприємства
Міноборони провалило закупівлю бронежилетів для 105 тисяч нових мобілізованих військових. З дев’яти лотів переможця отримав лише один – який виготовить 15 тисяч одиниць продукції. Решту – 90 тисяч – робити просто нікому. В Україні існує всього чотири сертифіковані Міністерством оборони виробники бронежилетів, які мають можливість і бажання виробляти та постачати бронежилети для ЗСУ. Один із них – ТОВ «Українська Броня» – може виготовити потрібну кількість дефіцитного товару. Але він не брав участі в тендері через блокування діяльності від Бюро економічної безпеки.
Речниця «Української Броні» Іва Босакевич розповіла про деталі справи, адже цей кейс є яскравим прикладом системної проблеми: створення держорганами штучних перепон для участі приватного бізнесу в підсиленні обороноздатності України.
Жорстка реальність 2022-го
На початку повномасштабного вторгнення бронежилети були гостродефіцитним товаром. У перші дні війни «Українська Броня» свідомо публічно заявила (посилання на ФБ) про зупинку своєї комерційної діяльності й фактично стала одним із найбільших постачальників бронежилетів і шоломів в Україні.
Компанія отримувала кошти від сотень небайдужих донорів – українських та іноземних підприємств і фондів – а також вкладала власні кошти зі свого американського бізнесу, щоб масово виготовляти й завозити в Україну весь доступний якісний захист.
Проблеми у компанії почалися у серпні 2023 року – коли Бюро економічної безпеки звинуватило «Українську Броню» в тому, що своєю діяльністю на початку війни компанія завдала державі… збитків. Суть обвинувачення у кримінальному провадженні зводиться до претензії про несплату податків під час митного оформлення товарів, які ввозились на початку 2022-го.
Заблоковані можливості
На додачу до звинувачень, слідчі Бюро економічної безпеки заарештували банківські рахунки та все майно компанії – і таким чином заблокували її роботу. В тому числі були арештовані 5000 сучасних бронежилетів та шоломів, які замість того, щоб потрапити на фронт та рятувати життя військових, уже рік лежать на складах БЕБ.
Через це із серпня 2023 року «Українська Броня» не може брати участі в тендерах на постачання бронезахисту для війська. Бо для виконання багатомільйонних контрактів компанія повинна мати кошти на закупівлю комплектуючих. Тобто постачальник має на сто відсотків вкладати свої кошти й потім чекати оплату від держави за відвантажений товар. А де взяти ці кошти, якщо всі рахунки заблоковано, а банки не позичають гроші фігурантам кримінальних проваджень?
Виробнику довелося забути і про розширення виробництва, що допомогло б раз і назавжди розв'язати проблему дефіциту бронежилетів для українського війська. Саме в серпні 2023 року – коли БЕБ розпочало кримінальне провадження – компанія знаходилась на фінальному етапі отримання значних закордонних інвестицій на будівництво найбільшого заводу броні у світі та відкриття великих кредитних ліній для забезпечення потреб Міноборони. Але після гучних піар-новин від БЕБ іноземці поставили проєкт на паузу. До завершення слідчих дій.
На офіційному ж сайті БЕБ зазначено, що однією з головних місій і пріоритетів бюро є «сприяння забезпеченню інвестиційної привабливості для міжнародних інвесторів». І тут БЕБ грає проти себе та інтересів держави, не лише перешкоджаючи виконанню пріоритетної функції забезпечення ЗСУ і Сил оборони, а підриваючи довіру й бажання українських та іноземних постачальників та інвесторів мати з нею справу.
За словами представників компанії, вона впевнена, що відстоїть свою правду в судах. Але хто від цього виграє? Процедура займе мінімум 2–3 роки, і весь цей час компанія не буде постачати свої критично-необхідні розробки для перемоги України.
Яку ж «шкоду» дійсно завдала «Українська Броня» Україні?
Звинувачення БЕБ про те, що компанія «Українська Броня» завдала шкоди і збитків державі, не сплативши податки при ввезенні броні, адвокати вважають абсурдними, з декількох причин.
По-перше, мотив і намір «Української Броні». Завдяки тому, що компанія вела волонтерську діяльність, виключивши власний прибуток, і навіть використовувала свої власні ресурси – дозволило захистити більшу кількість людей, а отже – підвищити загальну обороноздатність держави. У цьому дійсно є збитки для держави, чи навпаки?
По-друге, якби БЕБ вирішив продовжувати діяти аморально й вимагати сплати податків за волонтерську продукцію – у цей період «Українська Броня» знаходилася на єдиному податку 2%, і, сплачуючи його, вона звільнялася від будь-яких інших податків при імпорті.
Та по факту компанія не лише не «завдавала шкоди державі», а у критичний момент взяла на себе функцію держави – постачання бронежилетів і шоломів військовим, чим насправді мало займатися МО.
То про яку реальну «шкоду державі» говорить БЕБ?
Одна з найбільших проблем останнього року – темпи мобілізації. Наразі певним комплексом дій держава змогла покращити цей процес, але через дії БЕБ ми повертаємось у ту ж ситуацію, що й на початку війни – люди є, а бронежилетів і шоломів для них немає.
Погана математика БЕБ, що б’є по економіці держави
30 млн грн які намагається отримати БЕБ, уже майже рік блокуючи постачання до Міноборони, – чи дійсно це виправдана мета в інтересах держави?
Якщо вузько дивитися на одну з функцій і КРІ (цільові показники) БЕБ, як на єдину й головну – надходження до бюджету за рахунок штрафів підприємств, то так, з ЄС вони б отримали свою «зірочку». Але, якщо піднятися на рівень вище й усвідомити, що держава виплачує 15 млн грн родині кожного загиблого та мільйони на реабілітацію поранених – а через перешкоду БЕБ плановому постачанню продукції першої необхідності десятки тисяч військових не отримають вчасно свою броню – складається впевнене враження про те, що й на економічному фронті БЕБ шкодить само собі (державі). Які реальні людські й економічні втрати понесе держава, у цій ситуації можна буде рахувати незалежними й міжнародними комісіями та доводити в судах.
За інформацією компанії, цитуючи слова департаменту забезпечення МО, за результатами випробувань продукція «Української Броні» визнана кращою в порівнянні з іншими сертифікованими постачальниками МО. Що означає – така продукція збільшила б ефективність наших військових.
Хто відповідає за загальну державну стратегію в постачанні?
Якщо розглянути ситуацію без контексту, де у БЕБ є питання до якоїсь компанії, і далі через суди компанія доводила б свою правоту, то все виглядає досить стандартно, по-українськи. Та, дивлячись на повну картину, де БЕБ – це лише один із механізмів держави, котрий має певні задачі і повноваження, але загальна головна функція держави – це забезпечення оборони і безпеки громадян, то виходить, що держава сама собі стріляє в ногу.
З цього ракурсу ситуація виглядає однозначно – у держави є потреба, підприємство може забезпечити цю потребу, але держава створює неможливі для забезпечення своєї ж потреби умови.
Логістика і забезпечення – це ключовий елемент для оборони нашої держави. А броня під час війни – це продукт першої необхідності. У час, коли Україна бореться за своє існування і кожен день нам так дорого коштує, постачання такої критичної продукції мало б бути на найвищому рівні.
То хто має взяти контроль над ситуацією, розглядаючи її широко й комплексно – Офіс президента чи, можливо, сам президент Зеленський?
30 червня президент Зеленський підписав закон про перезавантаження БЕБ як крок у виконанні вимог програми розширеного фінансування EFF від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Метою такої реформи є «підвищення ефективності його роботи та забезпечення відповідності міжнародним стандартам». Навряд чи наші західні партнери оцінять цей епізод роботи БЕБ як ефективний. Та, зважаючи на те, що ця справа була відкрита рік тому, за старого керівництва бюро, можливо це допоможе не вдарити по репутації перезавантаженого БЕБ.
І чи потрібно ухвалювати новий закон для того, щоб припинити ганебну практику блокування роботи підприємств, критично важливих для обороноздатності України під час війни? Чи для цього достатньо політичної і стратегічної волі керівництва Бюро економічної (не)безпеки і Офісу?
Вигідне для держави рішення
Якщо ж БЕБ може дивитися лише так вузько, вважаючи за ціль і перемогу заробіток держави на несправедливому штрафі, замість того щоб сприяти успішному забезпеченню критичних потреб ЗСУ, то вочевидь у подібних ситуаціях потрібен вищий орган, котрий зможе бачити всю картину й мати сили та наміри приймати дійсно правильні для всієї держави рішення.
Чи вважатиметься найкращим рішенням в інтересах держави – зняття звинувачень за відсутності злочинних намірів і завдання збитків і шкоди – тим самим розблокувати діяльність ліцензованого постачальника, щоб він виконував свою функцію як стратегічне підприємство України? Бо вже в найближчі місяці держава отримала б позитивний результат у вигляді виконання запитів ЗСУ й надходження іноземних інвестицій у країну.
Таке рішення також скасувало б арешт майна, яке нарешті, через рік під пилом на складі БЕБ, відправилося б на передову.
На додаток до цього держава б не лише заявами та намірами, а й своїми рішеннями та діями реалізувала б ідею зміцнення незалежності й обороноздатності країни, підтримуючи розвиток власного ВПК та стратегічних підприємств – і розвивала б власну економіку, залишаючи кошти у країні, замість їх відпливу іноземним виробникам.
Матеріал рубрики «Точка зору» є відображенням особистої думки автора й може не збігатися з точкою зору редакції Mind. Він не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Ініціатива публікації, як правило, надходить з боку автора.
Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія. Матеріали в рубриці «Точка зору» можуть бути опубліковані як на комерційній, так і на безоплатній основі.
Основна вимога – суспільна значущість теми та відкрита публічна позиція автора.
