Чому оцінки Світового банку за RDNA3 і його ж прогноз ВВП України не корелюються
Як привести до «спільного знаменника» два підходи однієї установи
Світовий банк підтвердив прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 3,2% у 2024 році, проте різко погіршив його на 2025 рік – з 6,5% до 2,0%, що очікувано, зважаючи на масштабні руйнування енергетичних потужностей унаслідок повномасштабного вторгнення рф. Водночас Світовий банк поліпшив прогноз прискореного відновлення на 2026 рік до 7%.
Про те, чому дисонанс між оцінками й прогнозами Світового банку може бути черговим відкладанням переходу до прискореного інноваційного розвитку, спеціально для Mind розповів радник президента УСПП, фулбрайтівський професор Університету штату Іллінойс, США, експерт Центру розвитку інновацій, заступник міністра економіки України у 2005 році Володимир Рябошлик.
У чому проблема?
У документі Світового банку «Швидка Оцінка Завданої Шкоди Та Потреб На Відновлення» (RDNA3) наголошується, що відновлення має відбуватися за принципом «краще ніж було», для чого одночасно з оцінкою безпосередніх втрат надається оцінка потреб на відновлення з модернізацією. При цьому інформація подана з глибокою деталізацією по секторах економіки та регіонах і з наведенням напрямків модернізації, де не останнє місце посідає підвищення продуктивності. Також наголошується на необхідності балансування потреб секторів і регіонів між собою з урахуванням загальних обмежень.
Варто зазначити, що цей звіт містить деякі елементи прогнозування. Розглянуто динаміку ВВП; надано детальні оцінки потреб в інвестиціях у короткостроковій перспективі на найближчі два роки, а також у середньостроковій і довгостроковій перспективі, що охоплює суму за 10 років.
Внаслідок усього цього оцінки Світового банку за RDNA3 та його ж прогноз ВВП України, у складі прогнозу країн Європи і Центральної Азії, не корелюються й навіть не є порівняльними між собою. Зокрема, у прогнозі ВВП наднизький рівень інвестицій в Україні лише побіжно згадується.
Варто ще нагадати про амбітні завдання, поставлені урядом України щодо подвоєння ВВП до 2030 року з наступною перспективою приєднання України до клубу розвинених країн. І між іншим згадати, що середній темп зростання Китаю протягом майже 40 років становив 15%. З іншого боку, наявність лише одного песимістичного прогнозу СБ може бути використано деякими владними колами як чергове виправдання тупцювання України на місці, цього разу – через війну.
Тому напрошується приведення до «спільного знаменника» двох підходів тієї самої установи – Світового банку. Точніше, потрібна відмова від спрощеної, надагрегованої моделі прогнозування ВВП на користь детальної моделі, окресленої у RDNA3. Ця ситуація ускладнюється тим, що агрегована модель сьогодні прийнята не тільки Світовим банком, а й більшістю міжнародних і національних систем прогнозування, зокрема й Україною.
Читайте також: Як подолати інфляцію попри війну та подвоїти ВВП вже 2030 року
Які шляхи розв'язання проблеми?
Водночас досить поширеною у світі також є детальна модель прогнозування та планування відновлення після природних катастроф і війн, яка доволі близька до наведеної у проєкті RDNA3 і є найбільш адекватною для прогнозування відновлення України. Це сучасний динамічний міжгалузевий баланс.
Дійшло до того, що регіональні міжгалузеві баланси України разом із таблицями міжрегіональних зв’язків розробили для нас бразильці. І на жаль, жодної зацікавленості це в Україні не викликало. У той час як продовження й розвиток цього напрямку дало б більш об’єктивну оцінку найближчих і віддалених перспектив розвитку України. І якими б ці сценарії не були – вони мали б більшу довіру міжнародних партнерів.
Інший гострий недолік теж випливає з недостатньої уваги до проблеми наднизького рівня інвестування в Україні, розв’язання якої могло б стати однією з основ для оптимістичніших сценаріїв прискореного відновлення. Йдеться про те, що центральні банки ставкою за депозитні сертифікати суттєво впливають на реальне виробництво.
Підвищення цієї ставки в розвинених економіках має подвійний суперечливий ефект: з одного боку, це сприяє подоланню інфляції, а з іншого – підвищує дорожнечу кредитів, що своєю чергою пригнічує економіку. Традиційно фінансова влада намагається відшукати золоту середину, проте останнім часом з’явилися серйозні дослідження на користь надання явної переваги завданню зростання виробництва і мінімізації охолодження економіки ставкою.
На міжнародній арені лідером цієї ідеї є нобелівський лауреат Джозеф Стігліц, котрий всупереч «офіційній» меті підвищення ставки для подолання інфляції показав, що насправді висока ставка не послаблює, а посилює інфляцію, оскільки охолодження гальмує наповнення грошової маси товарною.
Читайте також: Нобелівські лауреати розгубилися: світова економіка прямує невідомо куди
Для поточної ситуації в Україні це актуально ще більше, оскільки в нас дія облікової й сертифікатної ставок на інфляцію не те щоб ослаблена, а повністю знівельована набагато більш потужними факторами, які зараз диктують інфляцію.
Продовження застосування стандартних підходів до нестандартної ситуації України є проявом інерції та консерватизму, які чинять шкоду країні. Варіант радикального підвищення кредитування за радикального зниження ставок Національного банку України (НБУ) принаймні заслуговує бути включеним до спектра сценаріїв Світового банку.
Читайте також: Nota bene: Стратегія розвитку кредитування від НБУ: що не так із документом та як це виправити
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
