Торованим шляхом: чи не поспішає влада збільшувати податки?
І як це позначиться на економіці України
Днями було зареєстровано законопроєкт про підвищення податків №11416-д, співавтором якого виступив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Останній неодноразово наголошував на необхідності такого кроку. Проте напередодні Верховна Рада не підтримала цю редакцію і направила документ на повторне перше читання. Однак ще в липні Верховна Рада зареєструвала урядовий законопроєкт №11416 про внесення змін до Податкового кодексу, яким також пропонується підвищити низку податків та зборів. Документ передбачає, що 120 млрд грн на фінансування сектору безпеки та оборони залучать завдяки податковим заходам. Наразі і цей документ було знято з розгляду. Що ж не так і з цими ініціативами, чи всі резерви «неподаткового» наповнення бюджету вичерпані, чи не поспішає влада з підвищенням податків і які є шляхи до наповнення бюджету, розповів радник президента УСПП, фулбрайтівський професор Університету штату Іллінойс, США, експерт Центру розвитку інновацій, заступник міністра економіки України у 2005 році Володимир Рябошлик в інтерв'ю ТБ-каналу Я-UA. Mind занотував основні тези цього спілкування і пропонує їх вашій увазі.
Читайте також: Спрощення для бізнесу: яку дерегуляцію в умовах війни затвердила Верховна Рада
Принципова новація урядового законопроєкту №11416 у тому, що якщо раніше економіка напряму додатково не обкладалася, то тепер пропонується стягувати 1% з доходу (виручки) бізнесу. Це витіснить кошти на відновлення та розвиток. І вийде так, що на додаток до обмеженого доступу до кредитів через їх дорожнечу, будуть обмежені ще й власні кошти. При тому, що саме власні кошти підприємств сьогодні залишаються майже єдиним джерелом інвестування. Отже, це підрив економіки.
Що каже досвід іноземних держав щодо запропонованих змін?
Міністерство фінансів бачить вихід лише в підвищенні податків, посилаючись на те, що до таких заходів під час війни вдавалися США й Велика Британія. Однак ці обидві країни-партнерки не радять Україні повторювати той їхній досвід, а пропонують шукати інші шляхи наповнення бюджету, зокрема реформувати митницю, посилити боротьбу з тіньовими ринками. Навіть британська Financial Times вважає, що було б «несправедливо додатково оподатковувати сумлінних платників податків, не зачепивши тих, хто їх уникає».
Типовіше – фінансувати оборону емісією в супроводі інфляції. Тут Україна – виняток у позитивному сенсі: попри невпинну емісію на закупівлю валюти, інфляція сповільнилася, і треба це досягнення закріпити й не дати тому деякому посиленню інфляції, що зараз спостерігається, розкручуватися далі.
Читайте також: Порятунок держбюджету за рахунок кишень бізнесу. До чого призведе жорстке підвищення податків, яке анонсував Кабмін
Як закріпити низьку інфляцію?
Крихкість низької інфляції насамперед залежить від допомоги. Це означає, що проблема утримання інфляції на низькому рівні як основи та передумови реформи відсоткової політики, надання імпульсу економіці й розширенню бази оподаткування має розв'язуватися в тісному співробітництві з МВФ, Світовим банком, ЄС та іншими партнерами. І цей сміливий хід також доведе здатність ефективно використовувати допомогу та розвіє побоювання щодо її проїдання.
Зниження всієї системи відсоткових ставок торкнеться і ставки за депозитні сертифікати НБУ. Це важливо тому, що чим нижче сертифікатна ставка, тим ширше обсяг кредитування.
Ненормальність ситуації саме в розриві між високими ставками й низькою інфляцією. При тому що в інших центральних банках ставки встановлюються наближеними до інфляції. Тому, напрошується звичайне зниження ставок НБУ відповідно до низької інфляції, де знизиться і критично шкідлива сертифікатна ставка. На графіку бачимо, що приведення сертифікатної ставки розширить коло підприємств, яким відкриється доступ до кредитів.
Як наповнити бюджет в інший спосіб, щоб підтримати економіку?
Цікаво, що Мінфін, перелічуючи податки, які під час війни підіймала Велика Британія, «забув» вказати, що там ще було й збільшення податку на нерухоме майно, на лордів і на еліту. Водночас ми залишаємося єдиною у світі країною, де нерухомість оподатковується з «голого» квадратного метра без урахування його вартості. У Європейському Союзі звичайний податок на нерухомість приносить 2% ВВП. Якщо ми зберемо хоча б половину, то тільки це вже наповнить бюджет більш як на 70 млрд грн і дозволить уникнути соціальної напруженості в суспільстві.
Крім того, у нас замовчують величезні відсотки, які Україна змушена сплачувати за обслуговування боргу. Ніхто не помітив такого парадокса. Дефіцит бюджету означає зростання державного боргу, а на 2024 рік заплановано так, що зростання боргу перевищить дефіцит на 800 млрд грн. Це свідчить про піраміду відсотків на відсотки за борг, які накопичуються. І це наслідок недостатньо активного розв'язання проблем зниження вартості нашого боргу, тобто зниження надвисокої дохідності державних облігацій, і зниження самого боргу.
Досі існує протиріччя, коли за значною частиною військових облігацій, що в розпорядженні НБУ, ставка дохідності дорівнює обліковій ставці. Уявіть собі, коли облікова ставка була 25%, таке сприяння обороні з боку НБУ коштувало державі надто дорого. І зараз ці проценти залишаються зависокими. Тому й важливо привести всі ставки до низької інфляції. Якщо це буде п’ять процентів, то ми і з цього боку матимемо суттєву економію бюджету без підвищення податків.
Україні пропонували списати держборг?
Україна унікальна в багатьох аспектах. Окрім того, що в нас економіку душать дорогими кредитами, іще й бюджет душать наддорогим борговим тягарем, і тих млявих переговорів про реструктуризацію, що ведуться, вкрай недостатньо. І це тоді, коли країни у значно менш складному стані, спромагалися списувати і борги, і відсотки без дефолтів, а в нас клопочуть лише про відтермінування. Ба більше, два американські сенатори порушили питання про необхідність суттєвих зрушень щодо заборгованості України, але ніхто з України не відгукнувся, уряд це не підтримав. Навпаки, міністр фінансів урочисто оголосив, що «справою честі для України є ретельне виконання всіх боргових зобов’язань».
Важливо наголосити, що не всі списання боргів означають дефолт, бездефолтне списання теж можливе. У цьому міг стати у пригоді досвід Наталії Яресько, колишньої міністерки фінансів. Вона спромоглася юридично розв'язати проблему боргів цілого американського штату за розміром з деякі держави. Але, попри очевидну наявність форс-мажору, Україна наразі нічого подібного не робить. Левова частка допомог МВФ досі йде на сплату відсотків за старими боргами. Варто подумати, кому це вигідно. Багато облігацій тримають у своїх руках олігархи, у них є вплив на владу, і через це вони не поспішають ці відсотки скорочувати.
То як же бути з законодавчими ініціативами щодо підвищення податків?
Одними з ключових заходів, головних ланок відродити економіку є пропозиції, що надало УСПП до законопроєкту №11416. Останніми розписано, як розширити базу оподаткування шляхом імпульсу економіці, як посилити заходи зі списання боргів і зниження вартості їх обслуговування. Ми не є депутатами, але сподіваємося що цим зацікавиться не одна фракція. І тоді мозковий штурм задля неподаткового наповнення бюджету стане загальною справою всіх.
Продовження матеріалу можна прочитати тут.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
