путінські солдати з КНДР, або Новий учасник війни проти України: як це вплине на театр воєнних дій
Що позитивного для України в появі на фронті солдатів із Північної Кореї
Уже кілька тижнів інформаційний простір сповнений новинами про скерування проти України солдатів із Північної Кореї. Ледь не щодня з’являється нова інформація про начебто прибуття цих солдатів у тренувальні табори на російському Далекому Сході, про появу офіцерів Корейської народної армії в москві та про те, що корейські підрозділи вже беруть участь у боях. Чи справді солдати КНДР візьмуть участь у війні проти України, кому й чому це було б вигідно, розповів Mind військовий експерт, професор кафедри Академії сухопутних військ України Андрій Харук.
Чи можлива взагалі участь північнокорейських солдатів у боях проти України?
Мушу визнати – ще кілька тижнів тому я вважав це вкрай малоймовірним. Так, КНДР уже давно й міцно вписалась у вісь зла, постачаючи росії не тільки артилерійські снаряди, а й балістичні ракети, а ось щодо солдатів...
Враховуючи, що Кім Чен Ин серйозно готується до війни з Республікою Корея, він мав би дбати про людські ресурси, потрібні для цієї війни. А з цим далеко не все райдужно: населення КНДР удвічі менше, ніж у Республіці Корея (26 млн осіб проти 51 млн). Тобто розкидатися солдатами не випадало б. Та все ж товариш Кім таки вирішив відправити якусь кількість своїх земляків повоювати в Європі.
Навіщо це Кім Чен Ину?
Вочевидь, Кім Чен Ин сподівається отримати з рф певні технології на заміну за свій «живий товар». Що мається на увазі?
Насправді питання не таке просте. Річ у тім, що КНДР у багатьох галузях військової промисловості не те, що зрівнялася з росією, а й навіть випередила її. Скажімо, артилерійські системи стандарту НАТО (калібру 155 мм, з довгим стволом) у Північній Кореї випускаються принаймні з 2018 року, а у рф до цього рівня ще навіть не наблизилися.
Ба більше, кілька років тому – ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну – у російському експертному середовищі серйозно обговорювалася необхідність закупівлі в КНДР металообробних верстатів для оборонки, бо у рф виробництво такого устаткування повністю знищене.
Та все ж є певні технології, якими рф могла б поділитися з КНДР в обмін на солдатів.
- Насамперед це, звичайно, ядерне озброєння. Однак ця проблема надто делікатна, і я не впевнений, що путін погодиться на трансфер цих технологій.
- Друге – це засоби космічної розвідки. Ось це більш реально. І, думаю, неспроста Кім Чен Ин під час свого візиту до росії відвідав космодром «Восточний».
- Третє – бойова авіація. У цій галузі КНДР не має абсолютно жодних досягнень. Жменя МіГ-29 і Су-25, переданих останніми роками існування СРСР – це найсвіжіше оновлення північнокорейських ВПС, решта ж техніки годиться тільки для музеїв. росіяни ж можуть передати сучасні літаки просто зараз – вони мають готові дві дюжини Су-35С в експортному виконанні, від яких свого часу під тиском США відмовився Єгипет, а потім й Іран (іранців не задовольнили умови сервісного обслуговування, точніше – повна їхня відсутність у проєкті контракту). Тож можна уявити приблизно таку бартерну угоду: по тисячі умовних бійців за один літак.
Як зацікавлені росія і КНР?
Причина проста до банальності: брак «гарматного м’яса». Людські ресурси у рф взагалі-то ще є, але це як нафта у старих свердловинах: сама фонтаном уже не б’є, доводиться викачувати. Досягти цього намагаються величезним збільшенням виплат за укладення контракту – однак і на це потенційні окупанти вже не надто ведуться. Оголосити ж мобілізацію путін поки що не наважується. У цій ситуації корейські солдати можуть закрити якісь першочергові потреби в живій силі.
Четверте запитання: а нащо це КНР? Річ у тім, що комуністична Корея – це такі ж само проксі комуністичного Китаю, як і, наприклад, «Хезболла» – Ірану. Без санкції товариша Сі товариш Кім не наважився б на якесь рішуче втручання в російсько-українську війну. А Сі Цзиньпін кілька днів тому начебто «не рекомендував» кремлю залучати до участі в бойових діях солдатів із КНДР.
Чи немає тут суперечності? Думаю, що ні. КНР не зацікавлена в розширенні бойових дій за межі України, а в Україні ж вони можуть вестися скільки завгодно довго – це тільки на руку китайським комуністам.
Тож найбільш логічним є застосування цих солдатів не в Україні, а на території росії – у Курській області, де вони мали б допомагати ліквідувати український плацдарм. І повідомлення Головного управління розвідки підтверджує це: за його інформацією, північнокорейські війська з’явилися на Курщині ще 23 жовтня.
Їх чисельність, за тією ж інформацією, становить 12 000 бійців. Начебто небагато – ця кількість приблизно відповідає десятиденним втратам російської армії. Однак існує імовірність, що ці умовні 12 000 – це стала чисельність контингенту. Тобто його втрати компенсуватимуться свіжим «гарматним м’ясом» із КНДР.
І наостанок. Чи можна знайти хоч якийсь позитив для нас у новині про появу на фронті солдатів із КНДР. Так! Це потенційна зміна позиції Республіки Корея – про що вже заявив її президент. Досі ця держава була нейтральною і не надавала Україні військову допомогу. Але, якщо відправлення товаришем Кімом на фронт своїх солдатів відкриє для України південнокорейські арсенали, воно того варте.
З Республіки Корея ми можемо отримати повну номенклатуру озброєння (від стрілецької зброї до бойових літаків) – за винятком хіба що атомної бомби. Дуже сподіваюся, що вбивати північнокорейських солдатів наші воїни будуть якісною й ефективною південнокорейською зброєю.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
