Інформаційно-психологічні атаки рф: як не піддаватися паніці та подолати тривожність
Що означає ланцюг «реакція – тригер – поведінка – наслідки поведінки»
Під час війни ворог вдається не лише до ракетних атак, а й до інформаційно-психологічних. 20 листопада соцмережами ширилися повідомлення про підготовку росіянами наймасштабнішого ракетного обстрілу України, який нібито мав відбутися о 14:30. Зокрема про високу ймовірність удару попереджали й партнери України, як-от посольство США.
Однак виявилося, що така інформація – фейк. Як пояснили в ГУР, ворог вдався до заходів залякування та психологічного тиску на українське суспільство. Про те, як не піддаватися паніці та боротися з емоційною вразливістю, спеціально для Mind розповіла засновниця METHOD4U, кандидатка психологічних наук Віра Романова.
Дезінформація – це страшна загроза, і вона зачіпає не лише малоосвічених, насправді під ударом усі люди. Ми вже потрапили у стан хаосу: у суспільстві, діях оточення та навіть у своїх діях. При цьому управляти ми можемо тільки власною ситуацією, думками та станами.
Як працює ланцюг «реакція – тригер – поведінка – наслідки поведінки»?
Наш перший і звичний спосіб реагування на ситуацію закладений у наших коупінг-стратегіях, які сформувалися з успішного досвіду, як впоратися із ситуацією або вижити. Це те, на що зазвичай ми не впливаємо – воно є несвідомою часткою, а іноді й хімічною. Умовно, нашому мозку все одно, чи ми зараз радіємо, дратуємось або сумуємо. Він отримує за певним сприйняттям ситуації хімічні речовини (адреналін, дофамін, серотонін).
Далі включається в дію тригер. Він, власне, підіймає весь наш досвід і залежно від того, яка поведінкова звичка в нас сформована або чи встигли ми усвідомити, що відбувається, впливає на те, як ми далі поводитимемося.
Поведінка – це, як правило, стратегія безпосередньої дії щодо конкретної ситуації в найрозповсюдженішій поведінковій моделі «стій – біжи – замри».
Полководець Олександр Македонський, за легендою, набирав у свою армію червонолицих і блідолицих. Перших він ставив попереду в піхоту, бо при настанні небезпечної ситуації вони відразу кидалися в бій, не встигнувши навіть подумати. Блідолицих він ставив в особисту охорону, бо при настанні непередбачуваної ситуації вони завмирали (ніби вкопувалися в землю), кров відходила від голови, і вони могли приймати холоднокровні стратегічні рішення.
Наслідки поведінки на побутових прикладах
Спробую навести приклади на побутових тригерах, щоб ситуації, які відбуваються у війну та які ще не відрефлексовані, не стали для когось тригером.
Наприклад, при порушеннях харчової поведінки людина може себе віднайти вже у стані, коли важко шлунку, дуже нудить і є відчуття сорому, що так багато з'їв і не зміг зупинитися. Якщо повернутися на крок назад, то до цього відбувалася поведінка, яка сприяла переїданню, черговому походу до холодильника, коли вже було не потрібно. Якщо ми зробимо ще крок назад – пусковим механізмом був певний тригер, спрямований на саморуйнування. Наприклад, батьки не дозволяли закінчити вечерю, поки не доїси, або сварили за те, що в тарілці залишилися їжа.
Відповідно певна ситуація сварки чи загрози, що тебе за щось насварять, або навіть думка про це запускають певну реакцію на ситуацію. Так працює ланцюг «реакція – тригер – поведінка – наслідки поведінки». Тому ви можете відстежувати й усвідомити свої реакції на певні моменти або поведінку, яка виникає у вас, коли змінюється стрічка новин, чи якісь речі – від звуків і слів до запахів, смаків та кольорів, які закарбувалися тригером. Зазвичай ми здатні усвідомити наслідки своєї поведінки або хтось звертає на це нашу увагу.
Наведу ще один приклад. Ви посварилися з чоловіком (дружиною) або насварили дитину. Ви відчуваєте провину або картаєте себе за те, що це все відбулося. Це і є наслідки певної поведінки. Тому потрібно почати відстежувати весь ланцюг. Усвідомлювати, що, наприклад, коли всюди говорять про масовані атаки або ракетні удари, у нас з'являється неусвідомлений страх, і він запускає тригери, які своєю чергою запускають певну поведінку. Наприклад, захищатися навіть від близької нам людини, відштовхнути когось від себе або агресувати.
Як боротися з тривожністю?
Тривогу в нас викликати може нова й нелогічно побудована інформація. Проте найбільше на наш тривожний стан впливає інформація, яка суперечить за змістом тому, що нам потрібно ухвалити рішення, якій інформації ми довіряємо. Також ми додаємо туди життєвий – іноді травматичний – досвід, який стає тригером і приводить до стресу – стану, в якому вирішувати, як думати або діяти, уже майже неможливо. Тоді ми підсвідомо застосовуємо так звані копінг-стратегії.
Копінг-стратегії відіграють важливу роль у подоланні стресу, досягненні успіхів у бізнесі та можуть бути як підтримкою, так і перепоною у процесі реалізації бізнес-стратегій. Це особливо актуально в контексті того, як ми можемо впоратися з тими чи іншими обставинами або ситуаціями. Поняття «копінг» походить від англійського слова «to cope», що означає «справлятися». Теорія копінг-поведінки передбачає здатність людини долати стресові ситуації. Механізми копінгу часто проявляються несвідомо. Через копінг людина адаптується до змін у житті, справляється зі стресом і тривогою, а також орієнтується у складних ситуаціях, пов'язаних із невизначеністю у своїй діяльності.
Критичне мислення – це не про критику. Критичне мислення це набір так званих схем мислення, за допомогою яких ми можемо аналізувати ситуацію, рефлексувати та сформувати власне ставлення до неї.
Читайте також: Що таке критичне мислення та як його розвивати
Рефлексія є важливим інструментом для аналізу досягнень і коригування майбутніх кроків. Існують різні способи ведення журналу, але принциповим є регулярне осмислення зробленого, щоб залишити минулі завдання позаду та звільнити простір для нових досягнень. Одним із важливих аспектів є ефект Зейгарнік, який говорить про те, що мозок більше фокусується на незавершених справах, тим самим підвищуючи рівень тривожності.
Ось кілька запитань для рефлексії й усвідомлення ситуації та себе в ній:
- У якому стані я зараз перебуваю?
- З якого моменту мій стан і мої думки змінилися?
- Що вплинуло (що стало початком)?
- Які результати я маю у такому стані?
- З якою метою я щось робив (робила)?
- Для чого мені цей стан і думки? (Які від них вигоди? Від чого вони мене захищають або з чим допомагають впоратися?)
Робота з тілом. Перш за все спробуйте забезпечити своєму тілу безпечне та спокійне місце. Від відчуття фізичної безпеки з'являється можливість усвідомлювати, критично мислити, рефлексувати й ухвалювати вольові рішення про те, як ставитися до ситуації або поводитися в певній ситуації, зокрема загрози та суспільної паніки.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
