Штрафи, пеня та кримінальна відповідальність: як бізнесу, який співпрацює з ФОП, не потрапити в пастку

В Україні посилюються перевірки бізнесу з боку органів контролю щодо співпраці компаній із фізичними особами-підприємцями (ФОП). Їхня мета – запобігти схемам ухилення від сплати податків, коли замість офіційного працевлаштування працівників компанії оформлюють як підприємців. За оцінками експертів, щороку через подібні схеми державний бюджет втрачає десятки мільярдів гривень. Це спонукає податкові та правоохоронні органи активніше перевіряти як великі компанії, так і самих ФОП. 

Щобільше, НАБУ почав наполягати на тому, щоб такі схеми відстежували також банки. Зокрема Національний банк уже рекомендував своїм «підопічним» приділити більше уваги співпраці компаній із великою кількістю фізосіб-підприємців, а також посилив контроль за платежами в небанківських фінустановах.

Отже, попри те що співпраця з ФОП залишається законною, бізнес опинився на грані балансу, коли треба чітко розуміти, де проходить межа між легальною оптимізацією податків і порушенням закону. Адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки – від блокування рахунків і штрафів до відкриття кримінального провадження. Про те, як компаніям, які працюють із ФОП, оцінити потенційні ризики та впровадити відповідні механізми захисту, Mind розповів Святослав Болінський, СЕО юридичної компанії «Болінський і команда».

Які найпоширеніші схеми?

Найпоширеніші схеми, які компанії використовують для мінімізації податків, – «зарплатні ФОП» і «дроблення бізнесу».

Із «зарплатними ФОП» працюють компанії, які не хочуть офіційно оформлювати працівників у штат та сплачувати додаткові податки. Найчастіше схему «зарплатних ФОП» використовують в IT-секторі, медіа, рекламі, роздрібній торгівлі, консалтингу та в наданні послуг.

Серед основних ознак «зарплатних ФОП», на які можуть звернути увагу органи контролю, такі:

• більшість співробітників компанії оформлені як ФОП;
• ФОП виконує ті ж функції, що й штатний працівник;
• підприємець працює за встановленим графіком і підпорядковується керівництву;
• відсутні реальні договори про надання послуг;
• регулярні виплати ФОП на умовах, схожих на зарплату;
• підприємець використовує ресурси компанії (офісу, техніки тощо) тощо.

Як компанії убезпечити себе?

Щоб убезпечити себе в разі співпраці з фізичними особами-підприємцями, я раджу компанії насамперед провести юридичний аудит договорів і внести відповідні зміни. Документи не повинні містити обов’язків, характерних для трудового договору. Людина, яка оформлена як ФОП, має бути незалежною, виконувати зазначені завдання на власний розсуд і самостійно організовувати свою роботу. Також вона не повинна отримувати регулярні однакові платежі без обґрунтування. 

Для підтвердження роботи з ФОП потрібно мати первинні документи, які може вимагати навіть підрозділ фінансового моніторингу обслуговчого банку. Також органи контролю можуть перевірити реальність надання послуг, зазначених в актах виконаних робіт, відповідність КВЕДів виконаних робіт і діяльності ФОПа та сплату відповідних податків.

Крім того, компанія завжди має бути готова просто пояснити економічну доцільність співпраці саме з фізичною особою-підприємцем, а не найманим працівником.

Які є інші схеми?

Інша популярна схема – «дроблення бізнесу». Це стратегія, коли компанія формально розділяється на кілька суб’єктів господарювання (юридичних осіб або ФОПів) для роботи на спрощеній системі оподаткування й уникнення сплати ПДВ. Особливо така схема поширена в роздрібній торгівлі, коли мережа працює під єдиною вивіскою, а кожна точка оформлена як окремий ФОП. 

Формально такий підхід, як і в разі співпраці з ФОП, не є незаконним. Проте, якщо податкова визнає його штучним, компанія ризикує зазнати серйозних санкцій.

Які ж ознаки видають схему «дроблення бізнесу»:

• спільні засновники, керівники або працівники в кількох суб’єктах;
• та сама адреса юрособи та ФОП;
• великі надходження на рахунки ФОП від юрособи;
• спільне використання офісу, техніки чи бухгалтерії;
• один ланцюг постачання або надання послуг під єдиним брендом;
• проведення значних фінансових операцій між ФОПами та компанією;
• використання одного платіжного терміналу різними суб’єктами господарювання тощо.

Важливо, що на всі вищезгадані ознаки схем звертають увагу не лише податківці, а також Національний банк і підрозділи фінансового моніторингу. Наприклад, підприємці все частіше отримують запити щодо деталей їхньої діяльності: як вони знаходять контрагентів, чому співпрацюють переважно з однією компанією, чому припинили діяльність після короткого періоду успішної роботи тощо.

До яких наслідків це може призвести?

Звичайно, кожен другий підприємець в Україні, прочитавши вищеописані ознаки «схематозу», може справедливо зауважити, що в його оточенні «так працюють усі». Проте такий підхід не гарантує безпеки компанії. Порушення норм щодо «дроблення бізнесу» та «зарплатних ФОП» може призвести до серйозних наслідків на кшталт нарахування несплачених податків, накладання штрафів і пені, блокування банківських рахунків і навіть відкриття кримінального провадження та позбавлення волі посадових осіб компанії.

Також підвищена увага може спричинити ускладнення роботи малого бізнесу, виникнення проблеми з відкриттям рахунків і здійсненням платежів. 

Щоб уникнути подібних ризиків, бізнесу варто діяти на випередження. Дослухайтеся до порад юристів та аудиторів і перевірте схеми роботи своєї компанії. Це знизить ризик непорозумінь з органами контролю й дозволить почуватися впевненіше.