CRS: що податкова України дізнається про ваші закордонні доходи

Банківська таємниця – уже не гарантія. Стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією змінює правила гри – тепер країни обмінюються інформацією про ваші рахунки, а це означає одне: податкова України знатиме більше, ніж раніше. Що стане відомо про ваші рахунки та як убезпечити себе від штрафів, Mind розповіла старший юрист компанії Inexis, Анна Більдій.

Як працює CRS і чому це важливо для бізнесу?

CRS (Common Reporting Standard) – це міжнародна система обміну податковою інформацією між країнами, розроблена OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку). 

Інакше кажучи, це глобальна «податкова пошта»: банки, платіжні системи та інші фінансові установи щороку передають дані про рахунки до податкової країни, резидентом якої є власник або бенефіціар.

До CRS приєдналися понад 100 країн, серед них майже всі країни ЄС (Естонія, Литва, Латвія, Польща, Кіпр, Мальта тощо), а також Велика Британія та Швейцарія. Україна стала учасницею міжнародного обміну у 2024 році, коли фактично відбувся перший обмін інформацією за підсумками другого півріччя 2024-го. Це означає одне – вже у 2025 році Україна отримає великі масиви даних про українських підприємців і власників рахунків за кордоном. 

CRS – не страшилка, а нова податкова реальність, до якої доведеться звикати. Розглянемо, як працює CRS на прикладі банківського рахунку українця в Німеччині:

1. Ідентифікація клієнта (KYC – Know Your Customer)

Коли відкриваєте рахунок банки запитують: ПІБ, дату народження, країну громадянства, податковий номер, адресу реєстрації, інформацію про податкове резидентство.

2. Збір інформації

Фінансові установи Німеччини фіксують інформацію про клієнтів, які є податковими резидентами інших країн – учасниць CRS.

3. Передача даних податковій 

Німецький банк передає дані в податкову службу Німеччини.

4. Обмін між країнами

Кінцевий етап – передача інформації у країну резидентства. У нашій ситуації – податкова Німеччини відправляє інформацію про українських резидентів до ДПС України.

От і все – дані полетіли, тепер Україна знає про вас дещо нове.

CRS робить «невидимі» раніше рахунки повністю прозорими, а українська податкова тепер матиме доступ до інформації про ваші бізнес та активи за кордоном. Це не лише про контроль, а й про підстави для перевірок, донарахувань і штрафів. 

Що бачить (і ні) українська податкова?

Коли говорять «податкова все дізнається» – насправді це не зовсім так. Важливо розуміти, які саме дані отримує Україна через CRS.

Про людей:

• персональні дані: ПІБ, дата й місце народження, адреса, громадянство, країна резидентства, податковий номер (TIN);
• дані про рахунок: номер, тип, найменування банку / фінансової установи;
• фінансова інформація: залишок на кінець року, доходи (відсотки, дивіденди, надходження від продажу активів тощо).

Про компанії:

• інформацію про компанію: назву, країну реєстрації, реєстраційний номер, юридичну адресу, статус фінансової чи нефінансової установи;
• дані про рахунок: номер, тип, найменування банку / фінустанови;
• фінансові показники: залишок коштів, пасивні доходи (відсотки, дивіденди, доходи від інвестицій);
• інформацію про бенефіціарів: якщо компанія класифікована як «пасивна NFE» (тобто пасивна іноземна компанія), банк зобов’язаний передати дані всіх фізосіб-бенефіціарів (зазвичай якщо вони контролюють більше 25% компанії).

Які рахунки не підлягають CRS:

– Корпоративні рахунки з балансом менш як $250 000 станом на 30.06.2023 та 31.12.2023 (за українським законодавством) – доти, доки на кінець будь-якого наступного року залишок не перевищить цю суму.

Важливо: для фізичних осіб винятків немає – передаються всі рахунки, навіть із мінімальним балансом.

– Пенсійні рахунки;

– Рахунки про розпорядження спадковим майном – рахунки, відкриті для зберігання спадщини або для управління активами померлої особи, до завершення процесу успадкування;

– Рахунки умовного зберігання (Escrow-рахунок) – це рахунки, на яких кошти або активи зберігаються до виконання певних умов;

– Депозитні рахунки у зв'язку з поповненням понад суму заборгованості тощо (пов’язані з іпотекою чи боргами).

Уявімо, що ви тримаєте 100 000 євро на рахунку в Латвії. Податкова України отримає: ваше ім’я, адресу, податковий номер, дані про рахунок, залишок на 31 грудня і суму доходів (наприклад, відсотки чи дивіденди). І вона не отримає призначення платежів чи деталі, що саме ви купували / продавали. Але якщо обсяг коштів здаватиметься підозрілим, то під час перевірки ці дані можуть запросити.

4 помилки міжнародного планування, які призводять до штрафів

1. Ігнорування податкового резидентства

Ви відкрили компанію в Естонії, маєте корпоративний рахунок у Paysera. Водночас у вас український паспорт, прописка, житло, ви проводите в Україні понад 183 дні, тобто залишаєтеся її податковим резидентом.

Платіжна установа (навіть якщо вона не банк) підпадає під дію CRS, а отже, має ідентифікувати інформацію про власника рахунку, у тому числі його податкове резидентство, куди згодом передає інформацію.

Як результат: Paysera передає дані до податкової Естонії, а та – в Україну. У ДПС з’явилися запитання: чому ці доходи не задекларовані? Можливі донарахування податку з усіх доходів, перевірка як КІК (контрольованої іноземної компанії) або визнання «прихованого доходу».

2. Номінальні директори й трасти не врятують

Компанія на Кіпрі оформлена на номінального директора. Але справжнім бенефіціаром був українець. Фінансова установа все одно визначила кінцевого бенефіціара (завдяки KYC-процедурам). Які можливі наслідки: автоматичне звітування до України, зобов’язання подавати звітність по КІК, ризик штрафів за неподання.

3. Компанія = особистий гаманець

Фаундер SaaS-компанії оплачував із корпоративного рахунку оренду житла в Іспанії. Для нього це була «зручність», але для податкової – прихований дохід фізичної особи. Можливі наслідки: донарахування податку на доходи фізосіб, ризик перевірки КІК, підозра в ухиленні від сплати податків.

4. Дивіденди «у конверті» без податкового планування

Відбувся переказ 100 000 євро з рахунку мальтійської компанії на власну особисту картку в Україні. Дивіденди як офіційно задекларований дохід не відображали.

Банк Мальти своєю чергою по CRS передав дані про баланс і виплати дивідендів Україні. У результаті українська податкова відразу побачила незадекларований дохід. Які можливі наслідки: донарахування ПДФО 18% + військовий збір 1,5%, штрафи, перевірка по КІК.

Як оформлювати міжнародні трансакції без штрафів і донарахувань?

Про помилки поговорили – час для порад від юриста, які збережуть вам кошти.

1. Відокремлюйте приватні витрати від операційної діяльності компанії

Не використовуйте корпоративний рахунок для особистих потреб без належного юридичного оформлення (зарплата, дивіденди тощо).

2. Обґрунтуйте операції з бізнесового погляду

Перекази без призначення платежу, регулярні дрібні надходження або виплати між пов’язаними особами можуть викликати запитання з боку банку або податкової. Великі трансакції завжди супроводжуйте договорами й поясненнями для банку.

3. Документи – дотримуйтеся вимог бухгалтерського обліку та законодавства

Своєчасно оформлюйте рішення про розподіл прибутку (наприклад, виплату дивідендів), ведіть повну й достовірну фінансову звітність та обов’язково зберігайте підтверджувальні документи. Без цього переказ легко кваліфікують як «прихований дохід».

З CRS типові сірі моделі ведення справ чи анонімність через «номіналів» уже не спрацюють. Врятує лише правильне податкове планування, і над ним краще працювати ще до старту. Та з практики – краще пізно, ніж ніколи.