Чи відбувається тиск на бізнес, що модернізує «Укрзалізницю»: чому система боїться змін?

Коли російські медіа синхронно публікують новини про «затримання українського підприємця», який насправді спокійно їде додому після зустрічі в Офісі Генпрокурора, це виглядає як сценарій, спланований задовго до подій. Саме це сталося з зі мною. Впевнений, сталось через те, що я є одним із фахівців, які долучились до створення української системи діагностики залізничних колій.

Російська спадщина на українських коліях

Криза на «Укрзалізниці» – не лише у застарілих рейках. Роки недбалості, формальних перевірок і низькоякісної техніки російського виробництва довели систему до межі. Навіть після 2014 року компоненти для колієвимірювальних вагонів завозили через посередників з ЄС, а обслуговування здійснювали компанії, пов’язані з рф. Результат – сотні мільярдів втрат і небезпечна залежність від агресора.

Українське рішення без державних коштів

У 2022 році група інженерів ініціювала створення власної системи діагностики. Через рік вона перетворилася на готовий продукт, який пройшов усі випробування «Укрзалізниці». Нові прилади обладнані GPS, автоматично фіксують усі показники й передають їх на сервер, виключаючи підміну. Ціна – нижча, ефективність – вища, жодної гривні з держбюджету, готове рішення за кошт бізнесу. Проте коли українська розробка почала витісняти старе російське обладнання, до партнерів прийшли детективи НАБУ.

Антикорупційний парадокс

Телефони виривали з рук, документи забирали пакетами, без опису, без пояснень – такими були обшуки в офісах партнерів. У матеріалах справи фігурує формулювання: «збитки державі – різниця між собівартістю і ціною продажу».

Так пишуть люди, які взагалі не розуміють, як створюється продукт.

Координація тиску: від обшуків до фейків

Після візитів у офіс партнерів детективи НАБУ завітали й до мене особисто. Автомобіль обшукали просто під стінами Офісу Генерального прокурора, коли я перебував на плановій зустрічі.

На перший погляд, це могло виглядати як збіг, але події, що сталися після, засвідчили інше. Уже за годину десятки пов’язаних із росією телеграм-каналів поширили фейк про моє «затримання». Інформацію синхронно підхопили російські медіа, а потім – кілька дрібних українських сайтів, відомих своїми замовними публікаціями.

Сценарій виглядав надто злагоджено, щоб бути випадковістю. Правова дія миттєво перетворилася на медійну атаку. Ті ж самі ресурси, які розганяли неправду, вже за кілька годин запропонували за гроші «розмістити спростування». Це виглядало як добре спланована операція, де правоохоронний і інформаційний тиск працюють у тандемі.

Це – класична схема дискредитації: спочатку створюється правовий тиск, щоб паралізувати бізнес, потім запускається хвиля фейків, а потім пропонують платно «виправити репутацію». Ми замінили російську технологію українською – і за це отримали обшуки.

У 2023 році схожий випадок стався з українським виробником тепловізійних приладів Archer. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісах компанії, після чого в медіа розпочалася хвиля звинувачень у нібито «зловживаннях». Жодне з них не було підтверджене. Провадження згодом закрили через відсутність складу злочину.

Проте, за даними ЗМІ, розслідування НАБУ спричинило затримку постачання продукції більш ніж на дев’ять місяців. Компанія отримала збитки від блокування рахунків на суму понад 52 мільйони гривень. Поки тривало слідство, виробництво було фактично зупинене, а кожен втрачений місяць означав менше тепловізорів для військових і більше загроз на передовій.

Схема – та сама: обшуки без підстав, витоки у телеграм-канали, фейки у проросійських ЗМІ. Мета – зламати тих, хто працює чесно, і зупинити тих, хто прагне справжніх змін.

Такі комбінації адміністративного й інформаційного тиску створюють небезпечний прецедент. Вони б’ють не лише по окремій компанії, а й по самій ідеї незалежного українського виробництва. Адже кожен подібний випадок стає сигналом іншим інноваторам: система готова карати тих, хто виходить за межі старих схем.