Цивільна конфіскація майна: коли активи можуть визнати необґрунтованими?
Як працює механізм, у яких випадках він ефективний і яких змін потребує
Останні тенденції свідчать про активний розвиток цивільної конфіскації майна як одного з ключових механізмів протидії незаконному збагаченню. Суттєво зросла кількість позовів про визнання активів необґрунтованими до Вищого антикорупційного суду (ВАКС): якщо у 2023 році надійшло 7 позовів, у 2024 році – 16, то у 2025 році їхня кількість уже становить близько 30.
З 2019 року, коли інститут цивільної конфіскації в Україні почав функціонувати, ВАКС розглянув 26 справ про стягнення необґрунтованих активів, з них 21 позов задовольнив. У дохід держави стягнуто грошові кошти та інше майно на суму близько 80 млн грн.
Суть інструменту полягає в можливості стягнення в дохід держави активів у держслужбовця або посадової особи, походження яких не підтверджене законними доходами, без необхідності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Про основні нюанси роботи цивільної конфіскації, практику застосування, а також про те, чи достатньо ефективний цей інструмент і що варто вдосконалити, Mind розповів Максим Бехало, юрист LCF.
Як працює цивільна конфіскація майна?
Справи про визнання необґрунтованих активів розглядає Вищий антикорупційний суд за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в порядку ЦПК України. Виявленням необґрунтованих активів займаються НАБУ, САП, ДБР, Офіс Генерального прокурора та НАЗК.
До активів належать: готівка та кошти на банківських рахунках, будь-яке інше майно, майнові права, нематеріальні активи (у тому числі криптовалюта), погашення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, які були надані посадовцю.
Здебільшого доказову базу збирає НАЗК. За статистикою самого агентства, майже 60% рішень ухвалюються на підставі їхніх доказів.
Позов пред'являється до особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування, якщо різниця між вартістю її активів і підтвердженими законними доходами перевищує 1 505 250 грн, але не перевищує 9 084 000 грн.
Це обумовлено тим, що верхня межа пов’язана з існуванням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 368-5 КК України), яка настає для посадовця, коли той отримає активів на суму понад 9 084 000 грн.
Як виявляють необґрунтовані активи?
Для виявлення необґрунтованих активів аналізують декларації, перевіряють спосіб життя, а також використовують дані податкових органів, банків, державних реєстрів та інших джерел.
Моніторинг способу життя та декларацій посадовця здійснює НАЗК. Для збору інформації агентство може отримувати від органів влади, банків, підприємств і громадян необхідні дані, у тому числі з обмеженим доступом, а також має доступ до державних реєстрів та інформаційних систем.
Законодавство не передбачає чітких підстав для ініціювання процесу виявлення необґрунтованих активів і початку збору відповідних доказів уповноваженими органами.
Результати моніторингу способу життя можуть стати підставою для звернення до суду з позовом у разі виявлення, що посадовець не мав законних доходів для придбання відповідного активу. Перевіряють також спосіб життя членів родини посадовця.
Приклад. У рішенні ВАКС від 17.09.2024 у справі №991/2380/24 НАЗК провело моніторинг способу життя та декларації посадовця та виявило необґрунтовані активи на загальну суму 8 604 303,41 грн (житловий будинок і шість земельних ділянок). Важливим у цьому рішенні є те, що майно було зареєстроване на матір посадовця. Попри це суд встановив, що ні мати, ні сам посадовець і його дружина не мали законних доходів для придбання майна.
Отже, оформлення активу на члена сім’ї не є перешкодою для стягнення активу з третіх осіб.
Доведення незаконного походження активу
Процес доведення незаконного походження активу в рамках цивільної конфіскації має свої особливості, оскільки тут застосовується презумпція необґрунтованості, яка фактично встановлює зворотний тягар доказування.
Позивачеві необхідно лише встановити факт належності активу декларанту й обґрунтувати існування різниці між вартістю його набуття та законними джерелами походження коштів. На відповідача покладається обов’язок довести законність набуття активу, тобто подати докази наявності законних доходів.
До законних доходів належать: заробітна плата, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, благодійна допомога, пенсії, доходи від продажу майна, грошові заощадження, збереження у валюті, дорогоцінні метали. Активи мають бути «набуті за рахунок законних доходів» (ст. 291 ЦПК України), а не просто «могли бути набуті».
У процесі доведення враховуються також розумно передбачувані витрати посадовця. Спершу суд встановлює розмір його легальних доходів, а потім віднімає приблизні необхідні витрати. Отримана різниця і становить вартість активів, які не мають достатнього фінансового обґрунтування.
Основою для визначення доходів є декларації посадовця за періоди, у які було набуто актив. Як правило, суд враховує доходи, зазначені в декларації за рік придбання майна та попередній до нього рік, оскільки ці показники відображають фінансові можливості в момент набуття активу.
Водночас судова практика свідчить, що доходи попередніх років не можуть додаватися до доходів звітного року. Суди виходять із того, що задекларовані доходи попередніх періодів «поглинаються» декларацією за останній рік. Такий підхід підтверджено постановою Апеляційної палати ВАКС від 14.12.2022 у справі №991/366/22.
Поширеним аргументом відповідачів є посилання на отримання позики, однак суди зазвичай критично оцінюють такі доводи, вказуючи, що позика нерідко використовується формально для легалізації активів.
Приклад. У рішенні ВАКС від 05.09.2022 у справі №991/1786/22 відповідач посилався на отримання позики $140 000 від свого тестя та наявність заощаджень. Суд відхилив ці доводи через відсутність підтверджень достатніх законних доходів тестя.
Стандарт доказування має значення
У справах про визнання активів необґрунтованими застосовується нижчий стандарт доказування – «перевага більш вагомих доказів», ніж у кримінальному процесі («поза розумним сумнівом»).
Цей стандарт означає, що факт вважається встановленим, якщо він є більш вірогідним, ніж протилежний. Суд порівнює аргументи сторін й ухвалює рішення на користь тієї, чиї докази є більш переконливими.
Також важливо, що справа розглядається щодо майна (in rem), а не щодо особи (in personam), тобто увага зосереджується на походженні активів, а не на діях власника.
Приклад. У рішенні ВАКС від 10.07.2023 у справі №991/3346/23 відповідач стверджував, що частина коштів на авто походила з позики, отриманої дружиною. Суд дійшов висновку, що докази позивача є більш переконливими, а договір позики використовувався для надання видимості законного походження активу.
Особливості стягнення необґрунтованих активів
У справах про стягнення необґрунтованих активів існують дві форми конфіскації:
- стягнення в натурі;
- стягнення вартості активу.
Стаття 292 ЦПК України визначає, що коли суд визнає необґрунтованою лише частину активів, у дохід держави стягується саме ця частина, а якщо виділити її неможливо – її вартість.
Стягнення в натурі передбачає передачу активу державі у тому вигляді, у якому він є. Якщо ж актив уже продано, передано, зіпсовано або обтяжено, стягується його грошова вартість.
САП може заявляти позови про стягнення як активу, так і його вартості. ЦПК України не встановлює чітких критеріїв для вибору форми стягнення.
Приклади. У рішенні від 09.04.2025 у справі №991/970/25 ВАКС визнав активи необґрунтованими та стягнув у дохід держави грошові кошти в сумі 4 055 657 грн, які були використані для придбання квартири, а також конфіскував автомобіль.
В іншому рішенні – від 17.09.2024 у справі №991/2380/24 – ВАКС стягнув у дохід держави земельні ділянки та житловий будинок у натуральній формі.
Наскільки інструмент досконалий і яких змін потребує?
Інститут цивільної конфіскації врегульований лише трьома статтями ЦПК України, що є недостатнім правовим регулюванням.
У ЦПК України відсутній детальний процесуальний алгоритм розгляду цієї категорії справ, який компенсується судовою практикою, що не є достатнім, коли ми говоримо про фактичне позбавлення особи права власності.
ЦПК України та інші нормативно-правові акти не зазначають підстав для початку виявлення необґрунтованих активів і збору доказів, а в НАБУ відсутні внутрішні документи, які регулюють призначення детективів і порядок збору та зберігання доказів. Фактично це питання залишається на розсуд прокурорів і суддів, однак така модель не забезпечує достатньої правової визначеності.
Тому законодавцю та ВАКС варто встановити єдині стандарти й методики збору доказів. Це допомогло би поліпшити рівень стандарту доказування та підвищило можливість прийняття справедливого рішення.
Чого очікувати далі?
Найближчими роками цивільна конфіскація стане ще більш затребуваною. Посилення фінансового контролю, цифровізація реєстрів, обмін даними між органами й суспільний запит на справедливість створюють передумови для законодавчого вдосконалення цього механізму та практики його застосування.
Тому завчасне формування системи фінансової прозорості є ключовим: документування всіх операцій, збереження підтверджень походження активів і правильне заповнення декларацій дозволяють мінімізувати ризики визнання активів необґрунтованими та створюють основу для їхнього подальшого захисту.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
