Бізнес і кредити: ключові тенденції, прогнози та ризики до кінця 2026 року
В Асоціації українських банків розповіли, як змінилася динаміка фінансування підприємців та чого очікувати далі
Кредитний ринок України перебуває на етапі структурної трансформації. Як свідчать відповідні дані за рік (з I кварталу 2025 року до I квартал 2026 року), відбулася суттєва переорієнтація кредитів між галузями, банки активніше сконцентрувалися на великому бізнесі та перейшли від коротких «швидких» грошей до фінансування триваліших інвестиційних або операційних циклів. Також фіксується тенденція, коли з кредитного поля вимивається мікробізнес.
Крім того, банкіри зазначають, що держава своєю нинішньою фіскальною та монетарною політикою створює тиск на капітал і залишає корпоративне кредитування залежним від бюджетних вливань. Такий підхід ставить під питання здатність банківської системи фінансувати відновлення економіки в принципі.
Які ще тенденції впливають на кредитування бізнесу та чого підприємцям очікувати далі з огляду на поточні умови й монетарну політику Національного банку, у межах спецпроєкту «Бізнес і банки: діло кредиту» Mind розповів Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків.
Як змінилася структура кредитного портфеля за галузями
Загальний обсяг кредитування за останній рік зріс з 804,41 млрд грн до 811,49 млрд грн: тобто приріст становить приблизно 0,88%. Про це свідчать дані НБУ про кредити, надані нефінансовим корпораціям станом на 1 квітня 2025 року та 1 квітня 2026 року.
Попри незначне зростання загальної суми, відбулася суттєва переорієнтація кредитів між галузями. Сталися структурні зміни, зокрема, у таких сферах:
| Торгівля та ремонт авто | Залишається найбільшим сектором, проте демонструє значне падіння. Частка в портфелі скоротилася з 40,33% до 33,25%, а сума зменшилася на 54,58 млрд грн. |
| Переробна промисловість | Показала найбільше зростання. Сума кредитів зросла з 156,26 млрд грн до 198,35 млрд грн, що збільшило її частку в портфелі на 5 в. п. (до 24,44%). |
| Сільське господарство | Стабільно зростає. Обсяг збільшився на 32,39 млрд, а частка зросла з 14,02% до 17,89%. |
| Операції з нерухомим майном | Спостерігається суттєве скорочення кредитування – сума впала з 51,47 млрд грн до 35,63 млрд грн (частка знизилася з 6,40% до 4,39%). |
| Професійна та наукова діяльність | Обсяг кредитування зріс більш ніж удвічі – з 8,19 млрд грн до 17,98 млрд грн. |
| Будівництво | Відбулося значне зниження – на 6 млрд грн (з 2,51% до 1,75%). |
Ці дані свідчать, що пріоритети кредитування змістилися від торговельних операцій і нерухомості в бік реального сектору виробництва (переробна промисловість) та агропромислового комплексу. Це може свідчити про структурну перебудову економіки або зміну ризикових апетитів банківського сектору.
Обсяги залучених кредитів залежно від розміру бізнесу
Щодо кредитування суб’єктів господарювання залежно від їхнього розміру, то тут можна виділити тенденції за такими ключовими показниками.
1. Загальна динаміка:
- загальний обсяг заборгованості зріс з 844,36 млрд грн до 874,76 млрд грн, що становить приріст у 3,6%;
- структура портфеля зазнала суттєвої трансформації, особливо в сегментах великого та мікропідприємництва.
2. Зміни за сегментами бізнесу:
- суб'єкти великого підприємництва: демонструють найбільш стрімке зростання, обсяг заборгованості зріс на 64,67 млрд грн (з 25,32% до 31,83% від загального портфеля);
- суб'єкти середнього підприємництва: попри те, що вони залишаються одним із найбільших сегментів, їхня частка дещо знизилася – з 34,65% до 31,88%, а сума зменшилася на 13,69 млрд грн;
- суб'єкти малого підприємництва: показують позитивну динаміку, обсяг зріс з 85,50 млрд грн до 109,89 млрд грн, збільшивши частку в портфелі до 12,56%.
3. Аналіз мікропідприємництва
Сегмент мікробізнесу демонструє різноспрямовані тренди залежно від рівня доходу
- Найменший мікробізнес (річний дохід до 50 тис. євро): спостерігається різке падіння – обсяг заборгованості скоротився майже в 4 рази (з 78,79 млрд грн до 19,33 млрд грн).
- Середній мікробізнес (річний дохід 50–500 тис. євро): незначне зростання обсягів з 27,53 млрд грн до 30,18 млрд грн.
- Верхній сегмент мікробізнесу (річний дохід 0,5–2 млн євро): обсяг заборгованості скоротився майже вдвічі – до 24,89 млрд грн.
Якщо підсумувати, то в аспекті залучення кредитів залежно від розміру суб’єктів господарювання спостерігаються такі тенденції:
| Концентрація на великому бізнесі | Банківський сектор став активніше кредитувати великих гравців, що може бути пов'язано з нижчими ризиками або реалізацією масштабних інвестиційних проєктів. |
| Криза мікрокредитування | Суттєве падіння заборгованості в сегменті мікропідприємств (особливо з доходом до 50 тис. євро) свідчить або про масове погашення кредитів, або про значне обмеження доступу до нового фінансування для найменшого бізнесу. |
| Стабільність малого бізнесу | На тлі падіння мікросегмента малий бізнес демонструє здорове зростання. |
Як змінюється структура портфелю з погляду строковості кредитів
Аналіз даних, що відображає обсяг кредитної заборгованості в розрізі розміру суб’єктів і строків кредитування (2025–2026 роки), свідчить про такі тренди.
1. Подовження строковості кредитного портфеля
Спостерігається чітка тенденція до збільшення строків кредитування.
- Середньострокові кредити (від 1 до 5 років): це найбільш динамічний сегмент. Його частка зросла з 41,33% до 49,70%, а сума збільшилася на 91 млрд грн.
- Довгострокові кредити (понад 5 років): також демонструють зростання з 12,21% до 13,21%.
- Короткострокові кредити (до 1 року): відбулося суттєве скорочення як у сумі (на 64 млрд грн), так і в частці ринку – з 46,47% до 37,09%.
2. Домінування великого та середнього бізнесу
Ринок продовжує концентруватися навколо великих гравців:
- Суб'єкти великого підприємництва активно нарощують заборгованість у середньостроковій перспективі (з 92,22 млрд грн до 124,58 млрд грн).
- Суб'єкти середнього підприємництва залишаються стабільними у середньостроковому сегменті, хоча дещо скоротили короткострокові запозичення.
3. Критичне скорочення короткострокового мікрокредитування
Найбільш разюча зміна відбулася в сегменті мікропідприємництва (річний дохід до 50 тис. євро):
- Обсяг короткострокових кредитів (до 1 року) для цієї групи обвалився майже у 20 разів – з 61,91 млрд грн до 3,12 млрд грн.
- Це свідчить про майже повне згортання програм швидкого фінансування або радикальне посилення вимог до найменших позичальників у цьому часовому проміжку.
Загалом зазначені вище тенденції свідчать про стабілізацію та «подорослішання» кредитного ринку: банки переходять від коротких «швидких» грошей до фінансування триваліших інвестиційних або операційних циклів (1–5 років).
Однак цей позитивний тренд супроводжується вимиванням мікробізнесу з кредитного поля, особливо в частині короткострокової ліквідності. Основними бенефіціарами кредитування залишаються великі компанії та середній бізнес, які мають доступ до ресурсів на строк понад рік.
Очікування щодо змін кредитного бізнес-портфеля у 2026 році
Прогнози на поточний рік свідчать про те, що кредитний ринок України перебуває на етапі структурної трансформації. Після значного зростання портфеля у 2025 році (на 18,4%), 2026 року очікується подальша стабілізація з акцентом на довгостроковість і ринкові умови.
Нижче – деталізований прогноз за ключовими параметрами:
| 1. Загальні обсяги та динаміка |
|
||||
| 2. Галузева структура |
На основі поточної динаміки, пріоритетними у 2026 році залишаться галузі, що забезпечують життєдіяльність країни та експортний потенціал:
|
||||
| 3. Формати бізнесу: великі компанії vs МСБ |
|
||||
| 4. Строковість кредитів |
|
Якщо підсумувати прогнози: у 2026 році кредитний портфель стане більш «важким» (довгим за строками) і сконцентрованим у реальному секторі виробництва. Головним викликом залишиться доступність кредитів для мікробізнесу, який зараз вимивається з ринку через високі ставки та ризики.
Як на корпоративне кредитування впливає монетарна та фіскальна політика
Будуючи прогнози щодо майбутнього ринку бізнес-кредитування в Україні, варто також врахувати, як на нього впливають монетарна політика НБУ та фіскальна політика держави взагалі (мається на увазі податок на прибуток на рівні 50%), а також субсидовані (державні) програми й гарантії міжнародних партнерів.
Вплив зазначених чинників на корпоративне кредитування створює складну екосистему, де державні стимули й міжнародна підтримка намагаються компенсувати жорсткі монетарні та фіскальні обмеження під час воєнного стану.
Ось детальний аналіз того, як ці компоненти взаємодіють між собою (та чим є по суті):
1. Субсидовані державні програми та гарантії (стимулятори)
Державні програми (наприклад, «Доступні кредити 5-7-9%») і портфельні гарантії від міжнародних фінансових організацій (МФО, таких, як ЄБРР чи Світовий банк) зараз є «рятувальним колом» для ринку.
- Зниження вартості запозичень. Субсидування відсоткової ставки робить кредитний ресурс доступним навіть за умови високої облікової ставки НБУ. Це підтримує попит із боку корпоративного сектору, який інакше не зміг би обслуговувати ринкові ставки (15-20%+).
- Дерискінг (розподіл ризиків). Гарантії міжнародних партнерів дозволяють банкам кредитувати позичальників із недостатньою заставою або вищим рівнем ризику. Це критично важливо під час воєнних ризиків, коли оцінка застави є вкрай консервативною.
- Капітальна ефективність. Кредити, покриті державними або міжнародними гарантіями, мають нижчу вагу ризику при розрахунку нормативів достатності капіталу (НКР), що дозволяє банкам видавати більше позик на одиницю власного капіталу.
2. Монетарна політика НБУ (регулятор вартості та ліквідності)
Монетарна політика діє як основний обмежувач або акселератор через вартість грошей.
- Трансмісійний механізм. Висока облікова ставка автоматично підтягує вгору вартість депозитів і відповідно вартість фондування для банків. Це тримає ринкові ставки за кредитами на високому рівні.
- Альтернатива кредитуванню. Високі ставки за депозитними сертифікатами НБУ створюють для банків «безпечну гавань». Банку простіше і безпечніше розмістити надлишкову ліквідність у безризикові інструменти НБУ, ніж оцінювати ризики складного інвестиційного проєкту підприємства.
- Таргетування інфляції. Жорстка політика стримує споживання, що може обмежувати плани розвитку корпоративного сектору, а отже, і потребу в нових кредитах. З іншого боку для банківського сектору таргетування інфляції створює передбачуваність. Це дозволяє банкам краще оцінювати ризики, прогнозувати відсоткові ставки за активними та пасивними операціями, а також будувати довгострокові стратегії розвитку.
3. Фіскальна політика: податок на прибуток 50% (фактор гальмування)
Тимчасове (або вже сприймане як постійне) підвищення податку на прибуток банків до 50% має прямий негативний вплив на потенціал кредитування.
- Ерозія капітальної бази. Основне джерело капіталізації українських банків – це нерозподілений прибуток. Коли держава забирає половину прибутку, банки втрачають можливість швидко нарощувати власний капітал особливо в умовах війни.
- Обмеження кредитного мультиплікатора. Капітал банку – це фундамент, на якому будується кредитний портфель. Кожна гривня податку, сплачена в бюджет замість капіталізації, – це умовно мінус 8–10 грн потенційного кредитного ліміту для бізнесу (залежно від нормативів достатності капіталу).
- Зниження апетиту до ризику. Усвідомлюючи, що чиста маржа після оподаткування буде значно меншою, банки стають більш вибірковими. Вони не готові брати на себе додаткові ризики за проєкти, де «чистий» прибуток не покриває ймовірність дефолту.
Фіскальна політика, зокрема плани підвищити ставки податку на прибуток банків до 50%, зменшує можливості фінустанов щодо нарощення капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. Це обмежує їхній потенціал для розширення кредитування економіки в середньо- та довгостроковій перспективі. Таким чином, пріоритет короткострокового збільшення бюджетних надходжень може супроводжуватися зниженням спроможності банківської системи підтримувати інвестиційне відновлення економіки.
Водночас жорсткі монетарні умови, зокрема високий рівень процентних ставок, підвищують вартість кредитних ресурсів і посилюють вимоги до фінансової стійкості позичальників. Це звужує коло підприємств, здатних залучати банківське фінансування на прийнятних умовах.
За таких умов у довгостроковій перспективі корпоративне кредитування може залишатися значною мірою залежним від державних програм підтримки та бюджетних стимулів. Для формування стійкого ринкового зростання кредитування доцільним є поєднання збалансованої фіскальної політики, яка не стримуватиме капіталізацію банків, з поступовим пом'якшенням монетарних умов у міру зниження інфляційних ризиків.
Якість портфеля: банки очікують, що якість корпоративних кредитів залишиться стабільною попри складну макроекономічну ситуацію та енергетичну кризу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
