Поки росія знищує склади, український бізнес будує нову логістику: вільних площ майже не залишилося

російські удари по складській інфраструктурі створили для українського бізнесу проблему, яку неможливо розв'язати простою заміною одного зруйнованого складу іншим. Розподільчі центри (РЦ) були ключовими вузлами постачання, а їх втрата змушує ритейлерів і виробників перебудовувати саму модель роботи, пише РБК-Україна.

За останні 12 місяців російські удари пошкодили понад 500 тис. кв. м логістичної нерухомості в Україні, за оцінкою Бюро інвестиційних програм. З них близько 400–440 тис. кв. м припадає на сухі та холодильні склади класів A і B, ще 100–120 тис. кв. м – на поштові термінали.

Це доповнює масштабні втрати, яких українська складська інфраструктура зазнала з початку повномасштабної війни.

Проблема полягає в тому, що вільних складських площ, здатних швидко замінити зруйновані об'єкти, практично немає.

За даними Expandia, у Київському регіоні вакантність складських площ у 2026 році опускалася приблизно до 2,5–3%. При цьому попит формується не лише через розвиток бізнесу, компаніям доводиться шукати нові приміщення замість знищених війною.

Ринок намагається нарощувати пропозицію. У 2025 році в Києві було введено близько 216 тис. кв. м нових складських площ – рекордний показник за багато років. Але цього недостатньо, щоб швидко компенсувати воєнні втрати.

Ба більше, у першому півріччі 2026 року нова пропозиція становила лише близько 98 тис. кв. м, тоді як попит уже сягнув приблизно 160 тис. кв. м.

Ще одна проблема – фінансування, оскільки будувати склад під час війни – дорого та ризиковано.

За словами представника Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, банки неохоче кредитують будівництво нових складів з нуля через воєнні ризики. Для масштабного відновлення галузі, на його думку, потрібні довгострокові кредити приблизно під 8–9% річних.

Дефіцит пропозиції вже тисне на орендні ставки. За оцінкою Бондаренка, ставки на складську нерухомість можуть зрости на 10–12% через нестачу приміщень. Водночас він вважає, що це не обов'язково матиме пропорційний вплив на кінцеві ціни, тому що імпортери й дистриб'ютори після початку вторгнення навчилися розподіляти запаси між різними регіонами.

Війна змушує бізнес переглядати одну з базових моделей сучасного ритейлу – концентрацію товарних запасів у великих централізованих логістичних центрах.

Тепер компаніям доводиться:

• розподіляти запаси між кількома регіонами;
• використовувати альтернативних дистриб'юторів;
• шукати додаткові складські площі;
• перебудовувати маршрути доставки;
• створювати резервні логістичні ланцюги.

Децентралізація запасів стає елементом воєнної стійкості бізнесу.

Цікаво, що змінюється навіть підхід до публічності складської нерухомості. Через ризик повторних ударів компанії не вказують назви та точні локації логістичних об'єктів на картах і в рекламних матеріалах.

Наслідки атак виходять далеко за межі зруйнованих будівель. Втрата одного великого РЦ може одночасно вплинути на десятки виробників, сотні магазинів і тисячі товарних позицій.

Бекграунд. Як повідомлялося, з полиць зникають молочка й сигарети: удари рф по складах зламали логістику українського ритейлу. Особливо вразливими є товари з коротким строком придатності, для яких критично важлива холодова логістика.