Один склад – один ризик: як бізнесу стати стійкішим під час обстрілів логістичної інфраструктури
Та як у цьому випадку українським компаніям можуть допомогти міжнародні маркетплейси
Український бізнес за останні місяці ще гостріше відчув на собі, що війна створює не лише безпекові, а й операційні ризики. Під ударом опиняються не тільки виробничі потужності, а й логістична інфраструктура, від якої залежить безперервність роботи компаній.
Від початку липня 2026 року росіяни цілеспрямовано атакують склади та розподільчі центри українських торговельних мереж і логістичних операторів. За цей час постраждали Moyo, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», Novus, «Сільпо», Fozzy Group, Puma, Intertop, Bosch, Varus, ЕКО Маркет, Yves Rocher Україна, «Файні льоди», KLO, «Аврора», Roshen, АТБ та інші компанії. Удари повторюються навіть по вже пошкоджених об'єктах, і за менш ніж три місяці торговельні мережі пережили щонайменше чотири хвилі цілеспрямованих ударів по логістичній і складській інфраструктурі.
Для виробників і ритейлерів це ще одне нагадування: концентрація всіх товарних запасів в одному місці сьогодні є не лише логістичним, а й стратегічним ризиком для бізнесу, що загрожує втратити можливість продавати, виконувати замовлення та, відповідно, отримувати дохід.
Власний склад за кордоном міг би частково вирішити цю проблему, однак для більшості виробників це дороге рішення, яке потребує значних інвестицій, окремої логістики та знання місцевого ринку. Саме тому все більше українських компаній розглядають іншу модель – використання міжнародних маркетплейсів як інструменту диверсифікації ризиків. Як працювати з цим інструментом, Mind детально розповів Кирило Кузнецов, Head of Marketplace Promotion у Netpeak.
Чому один склад – це завжди ризик?
Тривалий час модель із одним центральним складом була цілком логічною. Вона спрощувала управління запасами, дозволяла контролювати операційні процеси та оптимізувати витрати.
Проте сьогодні така модель створює залежність бізнесу від однієї фізичної точки. Якщо склад припиняє роботу, компанія фактично втрачає можливість виконувати замовлення, своєчасно доставляти товар клієнтам і підтримувати стабільний грошовий потік.
Операційні витрати нікуди не зникають. Навіть якщо продажі тимчасово зупинилися, бізнес продовжує сплачувати оренду, заробітну плату персоналу, охорону та інші витрати на утримання складу.
Для компаній, які планують вихід на міжнародні ринки, додається ще один виклик. На старті складно точно спрогнозувати, у якій країні попит буде найбільшим і який обсяг товару необхідно там зберігати. Будувати власну складську інфраструктуру в кожній країні економічно недоцільно, тоді як працювати лише з одного українського складу – дедалі ризикованіше.
Все більше виробників використовують модель, за якої частина товарних запасів розміщується на складах міжнародних маркетплейсів. Вона дозволяє одночасно знизити операційні ризики та спростити вихід на нові ринки.
Маркетплейси як інструмент диверсифікації
Для багатьох компаній маркетплейси досі асоціюються насамперед із додатковим каналом продажів. Насправді їхня роль давно значно ширша.
Диверсифікація через маркетплейси означає, що компанія не лише продає на кількох платформах одночасно, а й розміщує частину товарних запасів на їхніх складах у різних країнах. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від одного складу, одного ринку та одного каналу продажів.
Це вже давно стало стандартною практикою світової електронної комерції. За даними ECDB, у 2025 році 83,4% світового обороту e-commerce припадало саме на маркетплейси, а в Європі через них проходило 60,8% усіх онлайн-продажів. Покупці вже знаходяться на цих платформах – питання лише в тому, чи представлений там ваш товар.
Як це працює для виробника?
Принцип роботи досить простий. Виробник або продавець один раз відправляє партію товару на склад маркетплейсу в країні продажу. Далі платформа самостійно забезпечує зберігання продукції, комплектацію замовлень, пакування, доставку покупцю, а також обробку повернень і базову комунікацію з клієнтом.
Саме так працює модель Fulfillment by Amazon (FBA), де після надходження товару на склад Amazon бере на себе весь цикл виконання замовлення. За аналогічним принципом працює і One Fulfillment від Allegro.
Для бізнесу це означає, що митні процедури проходять під час ввезення партії товару до країни, після чого платформа здійснює доставку всередині ринку. Компанії також не потрібно заздалегідь визначати, у якому регіоні чи місті з'явиться покупець – товар уже знаходиться в країні продажу, а маркетплейс сам організовує його доставку кінцевому споживачу.
Власний склад або склад маркетплейсу: чи треба обирати?
Питання вибору між двома моделями ставити не варто. Найчастіше йдеться про їх поєднання.
Власний склад забезпечує бізнесу повний контроль над запасами та логістикою, однак одночасно покладає на компанію всю відповідальність за зберігання товару, обробку замовлень, доставку та клієнтський сервіс.
У моделі fulfillment значну частину цих операцій бере на себе маркетплейс. Натомість компанія отримує доступ до вже сформованої аудиторії покупців, можливість швидше масштабувати продажі на нових ринках і зменшити потребу в інвестиціях у власну логістичну інфраструктуру.
Звісно, така модель має власну економіку: маркетплейс стягує комісію за зберігання, обробку та доставку товару. Проте для багатьох виробників ці витрати виявляються прогнозованішими та гнучкішими, ніж утримання окремих складів у різних країнах.
Чим це допомагає бізнесу?
Диверсифікація через маркетплейси – це не лише про додатковий канал продажів. Насамперед це інструмент підвищення стійкості бізнесу з трьох ключових причин:
1. Компанія знижує ризики, пов'язані з концентрацією товарних запасів в одному місці. Коли частина продукції розміщена на складах маркетплейсів у різних країнах, одна локальна проблема вже не призводить до повної зупинки продажів.
2. Бізнес отримує доступ до сформованої аудиторії покупців. Великі міжнародні маркетплейси щодня залучають мільйони користувачів, тому вихід на них дає можливість швидше протестувати попит і масштабувати продажі без необхідності будувати власний канал залучення клієнтів з нуля.
3. Компанія може зосередитися на розвитку продукту та маркетингу, делегувавши платформі значну частину операційних процесів – від зберігання товару до доставки й обробки повернень.
Які маркетплейси обрати
Вибір платформи залежить від ринку, на який планує виходити компанія.
Для Польщі та сусідніх країн одним із найперспективніших майданчиків є Allegro – найбільший маркетплейс регіону.
Для США та більшості країн Західної Європи – Amazon, де працює модель Fulfillment by Amazon.
Якщо компанія лише починає працювати з маркетплейсами, доцільно спочатку відпрацювати процеси на українському ринку через Rozetka або Prom, а вже потім масштабувати продажі на міжнародні платформи. Залежно від категорії товару наступним кроком можуть стати Kaufland або eBay.
Як не припуститися помилок на старті
На цьому етапі виробники найчастіше зіштовхуються з однаковими запитаннями: яку країну обрати першою, який маркетплейс найкраще відповідає категорії товару, чи варто запускати весь асортимент одразу та як зміниться юніт-економіка після врахування витрат на логістику, комісій і локальних податків.
Тому вихід на маркетплейс варто починати не з реєстрації кабінету, а з розрахунків. Спочатку – оцінити попит і конкуренцію на кількох ринках, потім – порівняти економіку потенційних каналів і лише після цього визначати платформу, асортимент та обсяг першої партії.
Цей підхід дозволяє ще до запуску відповісти на три базові питання:
- у яку країну/регіон виходити,
- на який маркетплейс,
- з якими SKU починати.
В умовах війни диверсифікація товарних запасів, каналів продажів і ринків – один із важливих елементів стратегії безперервності бізнесу. Компанії, які не залежать від одного складу, одного ринку чи одного каналу збуту, мають більше можливостей швидко адаптуватися до змін і зберігати стабільність навіть у кризових умовах.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
