Ігор Кушнір: «Зараз будують всі хто може. А ось чи добудують – це питання»

Для багатьох будівельних компаній України цьогорічна весна піднесла несподіваний «сюрприз» – у березні–квітні, коли зазвичай покупці активізуються та число угод збільшується, житло виявилося практично незатребуваним. Забудовникам, які залишилися без фінансового підживлення, лишається сподіватися лише на диво: грошей на продовження робіт у багатьох компаній немає, а попереду літо, яке традиційно є «мертвим сезоном» для ринку. Про те, чи зможе галузь пережити чергову кризу і які будуть її наслідки, Mind розповів президент холдингової компанії «Київміськбуд» Ігор Кушнір.

– Цього року практично всі будівельні компанії відзначають різке зменшення кількості продажів житла. Чи можете ви підтвердити цю тенденцію?

– Не тільки цього року. Тенденція до кількісного зниження продажів почалася ще в 2014-му, і поки нічого не змінюється. Але якщо говорити про фінансову виручку, то вона, навпаки, збільшилася. Тобто продаватися стало менше, але зросла ціна. Це пов'язано передусім з курсом долара, який за останні три роки стрибнув більш ніж в три рази. «Київміськбуд» чи не єдиний забудовник на українському ринку, що не має прямої прив'язки до долара. Але на фактор валютної складової у вартості будматеріалів ми вплинути не можемо. А це 60% ціни квадратного метра! Плюс інфляція «з'їдає» ще відсотків 10.

– Експерти ринку прогнозують, що протягом найближчого року в Україні буде заморожено велику кількість будівництв, як це було в 2009-му. «Виживуть» лише великі компанії з ім'ям та історією. Ви згодні з цим припущенням?

– Згоден. Як ви кажете, «виживуть» ті, у кого є запас міцності. Компанії-одноденки, що «влізли» в кредити, аби побудувати нещасну свічку, просто не потягнуть конкуренції. Ситуація, що склалася в економіці, зокрема й на будівельному ринку, досить сильно тисне. Великі забудовники вміють з цим справлятися, ця криза далеко не перша, знаєш що робити. А дрібні просто прогорять. Ринок збільшуватиметься, це неминуче.

– Через падіння платоспроможності громадян багато забудовників пропонують так звані смарт-квартири, площа яких часто становить близько 20 кв. м. Наскільки мені відомо, ви негативно ставитеся до такої практики. Чому? Чи не вважаєте ви, що державі час втрутитися в цю сферу, встановивши законодавчі обмеження?

– Державою вже встановлені обмеження: усе, що менше 17 кв. м, – не житло! Тільки люди не цікавляться цим питанням. Купують, а потім не знають, що з ним робити. Ті ж комунальні платежі на так звані «апартаменти» нараховуються як на нежитловий фонд. А це в рази більше! Крім того, собівартість квадратного метра так званої смарт-квартири вище, ніж звичайної, бо в кожну «шпаківню» все одно необхідно завести всі інженерні комунікації. Купують мінімум квадратів, щоб заощадити, а фактично виходить навпаки. Я за те, щоб кожна людина мала своє житло. Навіть якщо квартира маленька, вона має бути гідною і комфортною, а не «шпаківнею».

– У передмістях Києва деякі компанії будують висотки без підключення до центральної каналізації, газових і навіть електромереж, порушують містобудівні норми, занижують категорію будівництва тощо. Що, на ваш погляд, має зробити держава, щоб припинити цю вакханалію і навести порядок на будівельному ринку?

– Перестати видавати будівельні ліцензії та дозволи наліво-направо. Зараз будують всі хто не лінується. А ось чи добудують – питання. Потрібно створити чітку систему критеріїв до компаній, які мають право займатися будівництвом. Тоді й проблем з ошуканими інвесторами не буде, і недобудов.

– Продажі комерційних приміщень на перших поверхах житлових будинків завжди були корумпованою сферою. На жаль, це стосується і компанії «Київміськбуд» – багато покупців таких приміщень у минулому стикалися з вимаганням та були змушені платити хабарі. Вам відомо про цю проблему?

– Так, мені відомо про те, що були випадки лівих продажів. Такі речі знищую в зародку: звільнені всі, хто мав до цього відношення. Наразі система продажів повністю автоматизована, кожен квадратний метр проходить через програму контролю. Інциденти, про які ви запитуєте, не роблять позитивної реклами ані мені, як керівнику, ані компанії в цілому. Нові менеджери з продажів знають, що будь-який неправомірний рух загрожує їм звільненням.

– В одному з останніх інтерв'ю ви стверджували, що «Київміськбуд» ще жодного разу не підвів інвесторів. Однак інвестори ЖК «Озерний» (вул. Обухівська) скаржаться, що вже декілька років не можуть вселитися в квартири через постійне перенесення термінів введення в експлуатацію. Чи не могли б пояснити, у чому проблема?

– З цим об'єктом дійсно були певні складнощі, які не залежать від нас. Там питання з власником землі та замовником. Нещодавно будинки на Обухівській введені в експлуатацію. Найближчим часом люди зможуть заселятися. «Київміськбуд» жодного разу не підвів інвесторів. Я стверджую це і зараз.

– Останнім часом багато будкомпаній заробляють не лише на будівництві та продажу житла, але й на його обслуговуванні, організовуючи керуючі компанії або підконтрольні ОСББ. При цьому покупці житла часто скаржаться на методи роботи таких керуючих компаній, через що виникають конфлікти. Чи використовує таку практику «Київміськбуд»?

– «Київміськбуд» будує, ОСББ займається питаннями експлуатації. Кожен повинен робити свою справу. Будь-яка експлуатуюча організація може прийти в «Київміськбуд» і претендувати на те, щоб обслуговувати той чи інший об'єкт. Поміняти її не складає великих труднощів, і якщо людей щось не влаштовує – все в їхніх руках. Так само і створення ОСББ. Компанії в цьому плані простіше передати будинок безпосередньо мешканцям, ніж ЖЕКу. Якщо люди незадоволені й хочуть проблему вирішити, вони приходять і вирішують її. А якщо просто поговорити – це вже інше питання.

– Столичні чиновники неодноразово заявляли, що в Києві вільної землі для забудови практично не залишилося, хоча нові комплекси з'являються як гриби після дощу. Ви поділяєте їхню думку? Чи не здається вам, що територію Києва давно пора розширювати, щоб вирішити як земельну проблему, так і проблему приміської інфраструктури?

– Щоб вирішити земельну проблему Києва, потрібно зробити дві речі: винести промислові зони за межі міста і розв’язати питання з напівлегальними стоянками, гаражами, СТО та іншими подібними конторами. А найголовніше – потрібен генеральний план, зонінг, детальні плани територій, які дадуть можливість нормально будувати в місті!

Розширювати межі столиці в бік області значить створювати ще більші проблеми з дорожнім трафіком у години пік, витрачати шалені бюджетні гроші на прокладання мереж тощо. У Києві зараз немає вільної землі, але це не означає, що немає потенціалу для розвитку всередині міста.