Доведеться домовлятися: амбіції «Газпрому» розворушили Європейську комісію

Польща прагне зайняти ключове місце в диверсифікації поставок газу до ЄС, а Брюссель планує узгодити з «Газпромом» розширення можливостей для транспортування російського газу. Якими є перспективи України в такому випадку?

Про що європейці збираються домовлятися з РФ? Єврокомісія (ЄК) наполягає, що країни ЄС повинні в найкоротші терміни підтримати мандат на проведення переговорів з «Газпромом» щодо правових умов будівництва другої черги газопроводу Nord Stream. Мета цього проекту – збільшення потужностей поставок природного газу з Росії до Німеччини через Балтійське море (там вже є одна гілка Nord Stream).

«Існує колізія між російським і європейським законодавством, і ми повинні вирішити цю проблему», – заявив Марош Шефчович, віце-президент ЄК і комісар з енергетичних питань. Він припустив, що плани з будівництва Nord Stream-2 будуть переглянуті у вересні.

Протиріччя Брюсселя і «Газпрому» пов'язані з умовами застосування щодо Nord Stream-2 норм Третього енергопакета, який діє в ЄС і яким забороняється одній компанії контролювати поставку, транспортування і реалізацію енергоресурсів, щоб уникнути монополізації ринку.

Ухвалюючи рішення про продовження переговорів з «Газпромом», в ЄК дійшли висновку, що обмеження Третього енергопакета поширюються тільки на материкову частину Nord Stream. А його «особливе становище» пов'язане з тим, що газопровід починається в Росії, за межами юрисдикції ЄС, і буде прокладений через виняткову економічну зону Росії в Балтійському морі. Тому, з точки зору ЄК, потрібні переговори з російським газовим монополістом, щоб забезпечити конкурентне ціноутворення і недискримінаційний доступ до газопроводу на всій його протяжності, а також певний поділ послуг з поставки і транспортування газу.

Критики такого підходу вважають, що додаткові переговори з Росією зайві. ЄК повинна обмежитися роз'ясненням, що правила Третього енергопакета застосовуються не тільки до материкової, але і до морської частини Nord Stream-2 без будь-яких винятків.

Хто проти? Головні противники реалізації проекту – Польща, Україна і Литва. Нова труба загрожує їхній економічній і енергетичній безпеці, суперечить політиці диверсифікації поставок і скорочення залежності від російського газу.

У «Нафтогазі України» критикують Nord Stream-2. Глава компанії Андрій Коболєв неодноразово заявляв, що експлуатація нового маршруту позбавить Україну доходів від транзиту російського газу, а також негативно позначиться на енергобезпеці Євросоюзу, оскільки посилить залежність регіону від російських поставок.

Хто за? Партнерами «Газпрому» в новому проекті, попередня вартість якого оцінюється в 10 млрд євро, стали дві німецькі компанії Uniper і Wintershall, австрійська OMV і французька Engie.

Просуванню Nord Stream-2 не заважають санкції ЄС, які були введені стосовно російських компаній і фізичних осіб після анексії Криму і загострення збройного конфлікту на Донбасі. Будівництво планується почати в 2019 році. 

Engie також виявляє інтерес до українського ринку: періодично забезпечує незначні поставки газу з території Польщі, а в жовтні 2016 року підписала рамковий договір з «Укртрансгазом», який дозволяє резервувати потужності на транспортування і зберігання газу в Україні.

Що Україна може протиставити Nord Stream-2? Роль польського напрямку в диверсифікації газових поставок на український ринок може значно зрости за умови розширення транспортних потужностей. Для цього «Укртрансгаз» планує побудувати інтерконнектор між Польщею та Україною. «Восени має розпочатися закупівля труб», – повідомив Максим Белявський, радник глави Міненерговугілля.

У майбутнього трубопроводу високий потенціал заповнення, а отже є і комерційна перспектива. Минулого тижня, як писав Mind, у Польщу прибув  перший танкер зрідженого природного газу з США за спотовим контрактом PGNiG з постачальником Cheniere Energy. Обсяг незначний – близько 100 млн куб. м (щорічне споживання газу в Польщі досягає 15 млрд куб. м). «Але енергетична безпека будується на серії таких поставок», – заявив президент PGNiG Пьотр Возняк. Він розраховує на укладення нових договорів з американськими виробниками. А заступник міністра енергетики Польщі Міхал Куртика вважає, що в перспективі такі поставки через територію Польщі можуть бути розширені на південь і схід Європи, у тому числі й до України.

Які дії та зиски Польщі? Після 2022 року, коли спливає термін дії довгострокового контракту PGNiG з «Газпромом», Варшава має намір відмовитися від російського газу. Стратегічним напрямком для імпорту блакитного палива повинен стати проект North Gate з пропускною спроможністю 10 млрд куб. м газу на рік. Він з'єднає польську газотранспортну систему з родовищами на норвезькому континентальному шельфі в Північному морі. Новий маршрут передбачає транзит газу через Данію до польського порту в Нехоже на Балтійському морі. А далі – через польську ГТС норвезьке паливо зможе дійти до споживачів в Україні, країнах Балтії, Угорщини, Чехії та Словаччини.

Щоб забезпечити життєздатність цього маршруту, наступного року Варшава і Копенгаген планують почати будівництво магістрального газопроводу Baltic Pipe. Він є конкуруючим проектом для Nord Stream-2.
Будуватимуть Baltic Pipe дві компанії – польська Gaz-System і данська Energinet. Їм ще потрібно узгодити бізнес-план і конкретизувати вартість нової труби. Але вони вже заручилися підтримкою на урядовому рівні, щоб здати в експлуатацію цей стратегічний проект до жовтня 2022 року. Його попередня загальна вартість – близько 1,7 млрд євро. А Gaz-System оцінила свої попередні витрати у 874 млн євро.

«Якщо ми дозволимо реалізувати Nord Stream-2 і заблокувати Baltic Pipe, «Газпром» зміцнить свої позиції на європейському ринку, незважаючи на появу нових альтернативних газових поставок. Це також призведе до маргіналізації ролі України в транзиті газу», – зазначає польський експерт Войцех Якобік, головний редактор інформаційно-аналітичного порталу Biznes Alert.

Щоб відстояти плани, які суперечать інтересам Москви, Польща готується до інформаційних війн і хакерських атак з боку Росії. Очевидно, що Україна не зможе залишитися осторонь цього протистояння.