Мільярди за реформу: МВФ відклав виділення траншу Україні

4 липня стало відомо, що наступний – п’ятий – транш фінансової допомоги від МВФ Україні буде виділено не раніше, ніж восени цього року. «Причина відтермінування – депутати не встигли прийняти всі необхідні закони для впровадження реформ до того, як пішли на літню перерву», – повідомляє Bloomberg.

За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, якого цитує видання, планова робота над пенсійною реформою іде за графіком, також вживаються заходи для створення антикорупційного суду, але законопроект про земельну реформу не був розглянутий взагалі. Через це МВФ відклав черговий транш.

Олександр Данилюк, міністр фінансів України, також очікує восени рішення МВФ. «Україна може отримати п'ятий транш кредиту МВФ восени», – сказав він в інтерв'ю каналу Bloomberg TV.

Нагадаємо, у травні Україну відвідала місія МВФ з метою оцінити темпи реформ, що проводяться в країні. Тоді фахівці Фонду висунули Києву дві умови для отримання наступного траншу: прийняти законопроекти щодо земельної та пенсійної реформ.

«Причина перенесення траншу очевидна. Жоден пункт узгодженого з МВФ меморандуму Україна не виконала. І якщо пункт про земельну реформу зник з тексту меморандуму, то пенсійна реформа дуже важлива для подолання дефіциту Пенсійного фонду», – пояснює Олег Пендзин, член ЕДК.

Він прогнозує, що нинішнє рішення МВФ поки що суттєво не позначиться ані на курсі гривні, ані на цінах товарів в Україні. За його словами, низький сезонний попит на іноземну валюту призвів до того, що сьогодні валюти на ринку пропонуються з профіцитом. «НБУ сьогодні виходить на міжбанк для викупу валюти, щоб курс гривні не зміцнився ще більше. Але з початком осені ситуація в корені зміниться. І для збереження середньорічного курсу на рівні 27,2 грн/$ НБУ дуже потребуватиме додаткових валютних резервів. Швидше за все до того часу ВРУ подолає своє небажання активно працювати і під тиском обставин все ж таки ухвалить пенсійну реформу, чим розблокує шлях до нового траншу», – говорить Пендзин.

«Фактично, виділення чи не виділення траншів МВФ – це питання політичне, ніж виконання певних маяків, як ознак реформ. На цьому етапі відносин донор задовольняється формальним виконанням (наприклад, у вигляді проголосованих законів) певних умов, які в реальності не вирішують конкретних економічних завдань, ніяк не впливають на покращення економічного клімату в країні, а є «рейхстагами з фанери», імітацією реформ та активності», – вважає інвестбанкір Іван Угляниця.  

Разом з тим експерти застерігають: справжнє реформування земельного ринку та пенсійної системи – наразі надто тяжкий тягар для нинішньої влади. Як і решта реформ, які так і не відбулися попри всі розмови.

За словами Івана Угляниці, немає навіть реальної їх концепції, яка могла б мати хоч якийсь шанс на реалізацію. «Все, що зараз пропонується, – це певна модифікація наявного стану речей – тобто, як і в усіх інших секторах – зміни без змін. Але й ці формальні речі є для існуючої системи влади і осіб, які натискають кнопки у Верховній Раді, приводом для того, аби можна було передомовитися і виторгувати щось для себе. Тому навіть такі, по суті, формальні речі проходять дуже складно і довго», – констатує він.

Разом з тим із низькою волатильністю на ринках та певним послабленням долара в першому півріччі, потреба у валютній підтримці не така гостра. І це грає на корить обом сторонам процесу. МВФ – показати певну «принциповість» у питанні дотримання реципієнтом принаймні формальних вимог, а Україні – продемонструвати, ніби робота щодо зазначених реформ іде, але дуже «болісно» і вимагає більшого часу.

Економісти запевняють, що коли з’являється інформація щодо затримки різноманітних реформ в Україні, потрібно завжди дивитися не тільки на те, хто за конкретну реформу відповідає, а й які дії були зроблені взагалі.

«Наприклад, місяці два тому в парламенті проходило голосування за розробку «дорожньої карти земельної реформи», метою якого було об'єднати всіх критиків і прихильників реформи та створити якийсь загальний консенсус. Це голосування було провалене», – нагадує Володимир Жук, економіст IMF group Ukraine.

За його словами, однією з причин стало те, що найголовніші критики ринку землі та земельної реформи, а саме БЮТ та Юля Тимошенко, навіть не з'явилися на засідання ВР, щоб віддати свій голос. А тепер в українських парламентарів – канікули до вересня.

«Реально ж восени сторони, та МВФ зокрема, будуть визначатися із траншем у залежності від політичної складової і ситуації на глобальних ринках. Тоді ж, за потреби, можуть бути формально проголосовані і пусті, рамочні документи, що не мають реального смислового та змістовного наповнення. Як це вже часто бувало щодо багатьох реформ», – прогнозує Іван Угляниця.