Володар трьох морів: що Дональд Трамп запропонував Європі на саміті у Варшаві

Напередодні саміту G-20, що стартував у німецькому Гамбурзі, у Польщі відбувся регіональний «Саміт Тримор’я». Він об’єднав країни Центральної та Східної Європи. Особливістю цьогорічної зустрічі стала участь у ньому президента США Дональда Трампа та енергетична орієнтованість переговорів учасників саміту. Зокрема, мова йде про збільшення поставок американського зрідженого газу на ринки Центральної та Східної Європи, й відповідно – зменшення обсягів поставок із Росії.

Хто складає союз «Тримор'є»? Енергетичний бренд «Тримор’є» – доволі молодий та ще маловідомий проект, на відміну від більшості своїх газових конкурентів: «Північного потоку», «Південного потоку» («Турецький потік»), Eastring, TANAP тощо.

Лише у кінці серпня 2016 року в хорватському місті Дубровнік під час форуму держав «Тримор’я» (Адріатичного, Балтійського і Чорного морів) представники країн Центральної та Східної Європи – у тому числі шестеро президентів – підписали спільну декларацію про співпрацю у сферах енергетики, транспорту, цифрових технологій та економіки.

До нового союзу увійшли чотири країни Вишеградської групи – Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина; три прибалтійські держави – Литва, Латвія і Естонія; а також Австрія, Словенія, Хорватія, Болгарія і Румунія.

Чому Україна не у складі цього об'єднання? Під час утворення спільноти запрошення до неї лунали і на адресу України. Міністр канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський стверджував, що наша країна може бути гостем форуму «Тримор’я» в 2017 році. «Президент Анджей Дуда хоче представляти регіон «Тримор’я» як партнера для країн на схід і на південь від Європейського союзу. Тому президент закликає Україну до більшої регіональної активності», – заявляв він.

Але протягом року українсько-польські відносини суттєво охололи, а позиція США щодо енергетичної співпраці із Україною не набула ознак конкретики. Скоріше за все, саме тому Польща вирішила не поспішати з участю України в нинішньому саміті.

Яка мета нового союзу? «Тримор’є» розроблено для посилення енергетичних і транспортних зв’язків між північчю і півднем у Центральній та Східній Європі. Один з проектів передбачає створення «газового коридору», який з’єднає термінали для прийому зрідженого газу в Польщі (реалізований) та Хорватії (відсутнє навіть техніко-економічне обґрунтування).

У червні Польща отримала першу поставку зрідженого газу зі Сполучених Штатів. Це стало підставою для оптимістичних заяв з боку як Варшави, так і Вашингтона про розширення планів США щодо продажу більших обсягів газу в Європі.

Чому «Тримор'є» виникло саме зараз? Формат «Тримор’я» фактично прийшов на зміну «Вишеградській четвірці», яка тривалий час об’єднувала Чехію, Польщу, Угорщину і Словаччину. Проте, в енергетичній сфері інтереси цих країн почали розходитися. Так, Чехія вже давно отримує газ не через Україну, а через Німеччину із «Північного потоку – 1». Польща також імпортує невелику частину газу (2 млрд куб. м) із Німеччини. Угорщина хоч і отримує російський газ через Україну, але майже демонстративно у переддень саміту «Тримор’я» уклала угоду з «Газпромом» щодо продовження газопроводу «Турецький потік» до Угорщини та поставки газу обсягом до 8 млрд куб. м.

А напередодні – у червні – подібні угоди про поставки газу із «Турецького потоку» російський «Газпром» уклав із Болгарією та Сербією. Це може привести до того, що друга нитка «Турецького потоку» може вийти на суші Болгарії, або газ поставлятиметься через територію Туреччини – далі в Болгарію, Сербію і Угорщину. Сукупно йдеться про 16 млрд куб. м.

Що почули від Трампа у Варшаві? Під час візиту до Варшави Дональд Трамп у своєму активному бізнес-стилі запропонував Польщі буквально вже зараз укласти довгострокову угоду про поставки зрідженого газу. Відповідаючи на питання журналістів про те, коли ж США і Польща можуть підписати контракт про постачання американського зрідженого газу, Трамп заявив наступне: «Ми можемо укласти контракт щодо LNG протягом наступних 15 хвилин. У вас є хтось, хто міг би про це домовитися?» Декілька учасників саміту однозначно підтвердили, що манера відповіді Трампа носила жартівливий характер, а тому про швидке вирішення питання поставок всерйоз не було сказано.

Користуючись нагодою, президент США заявив, що Америка стає великим експортером енергоресурсів. «У цьому процесі ми ввели багато непотрібних регуляторних заходів. Зараз ми вживаємо заходів, яких не робили раніше. Ми будемо експортером енергоресурсів, це вже відбувається, і в будь-який час ми готові укласти додаткові контракти», – зазначив Трамп.

До чого готова Європа? Президент Польщі Анджей Дуда підтвердив, що США і Польща ведуть переговори щодо контракту на поставки американського LNG. «Контракт буде підписаний польськими та американськими компаніями. Після закінчення консультацій, які зараз тривають, буде підписаний довгостроковий контракт на поставки американського зрідженого газу в Польщу», – повідомив він.

Наявна у Mind інформація свідчить, що мова йде про поставки до 3 млрд куб. м зрідженого газу на рік. І США намагаються фактично схилити катарського монополіста Qatargas передати американським компаніям контракт або відмовитися від поставок газу в Польщу на користь знову ж таки компаній із США.

А до чого готуватися Україні? Позиція України на цьому тлі дивує своєю пасивністю. Адже президент Петро Порошенко, прем’єр Володимир Гройсман і керівництво НАК «Нафтогаз України» часто згадують про небезпеку тільки з боку «Північного потоку – 2». А «Турецького потоку» впритул не бачать. При цьому друга гілка «Турецького потоку» забирає саме транзитний газ України – це близько 8 млрд куб. м газу для Угорщини, 3 млрд «кубів» для Болгарії і близько 2 млрд «кубів» для Сербії. Решта газу – для Греції і Македонії. Також до цього варто додати 14 млрд куб. м, які нині йдуть через Україну до Туреччини.

Чи не тому Україна і не присутня в складі «Тримор’я», оскільки у цьому проекті кожна із країн вирішуватиме свої питання, які хоч-не-хоч, але обмежуватимуть транзитні можливості України: LNG-проекти «Тримор’я» і участь європейських країн у газопроводах «Північний потік – 2» і «Турецький потік».

Які геополітичні реалії формуються у газовому секторі? Уже згадувані Угорщина, Болгарія і Чехія мають свої плани щодо отримання газу не з США, а із «Північного» та «Турецького» потоків. Австрія бере участь у проекті «Північний потік – 2». Решта країн – Хорватія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, Естонія та Латвія – споживають сумарно менше 8 млрд куб. газу і знаходяться доволі далеко одно від одної. Саме тому в газовому «Тримор’ї» наразі немає єдності.

Дійсно окремо стоїть Польща, яка демонстративно бореться із «Північним потоком – 2» та газопроводом OPAL (продовженням «Північного потоку – 1»). У цьому можна вбачати намагання Варшави виторгувати собі кращі умови поставок як російського газу, так і американського. Відповідно, візит Трампа до Польщі варто розцінювати не лише як підтримку «Тримор’я», а більше як спробу реалізувати бізнес-ідею продажу зрідженого газу для Польщі та Литви. Наразі лише у поляків і литовців є технічна можливість приймати LNG.

Але у цьому контексті показовою є дистанція та холод з боку країн – членів Євросоюзу, які несуть на собі фінансове навантаження підтримки нових членів ЄС (Польща, країни Прибалтики, Угорщина, Румунія, Болгарія тощо). Точніше, варто говорити про дотації для економік цих країн. І якщо припустити, що країнам «Тримор’я» доведеться переплачувати за зріджений газ із США, то різницю у вигляді дотацій буде змушений виплачувати ЄС – ядро «старої» Європи на чолі з Німеччиною. А такого бажання наразі не помітно.