«Розмочили» енергетику: як Фонд держмайна продав Ахметову три з восьми пакетів енергокомпаній
Спецпроект
Приватизація
Проект реалізує Mind спільно з громадським об’єднанням «Інтерньюз-Україна», за підтримки Посольства Фінляндії в Україні

«Розмочили» енергетику: як Фонд держмайна продав Ахметову три з восьми пакетів енергокомпаній

Яка доля чекає на інші енергооб'єкти?

Цей матеріал також доступний російською
«Розмочили» енергетику: як Фонд держмайна продав Ахметову три з восьми пакетів енергокомпаній
Фото Shutterstock

Фонду держмайна України (ФДМУ) минулого тижня вдалося продати блокуючі пакети акцій трьох з восьми енергетичних компаній, що були виставлені на біржові аукціони. Усі три пакети – ПАТ «Донецькобленерго», ПАТ «Західенерго» та ПАТ «Київенерго» – купила кіпрська компанія Ornex, що входить до групи СКМ мажоритарного власника цих енергокомпаній Ріната Ахметова.

За якою ціною продали? За ПАТ «Донецькобленерго» та ПАТ «Київенерго» була сплачена стартова ціна – 143,8 млн грн та 759,6 млн грн відповідно, адже структури Ахметова стали єдиними, хто виявив бажання купити ці пакети. Ціна за ПАТ «Західенерго» зросла майже на 20% – з 347,6 млн до 417,16 млн грн, бо за цей об’єкт з Ornex змагалася інвестиційна група «Конкорд Капітал». Загалом Рінат Ахметов заплатив за три пакети 1 млрд 320,56 млн грн.

Таким чином, безпосередні компанії Ахметова та афілійовані з ними структури наразі володіють 96,5% акцій ПАТ «Донецькобленерго»; 97,2% акцій ПАТ «Західенерго» та 97,4% ПАТ «Київенерго».

Чому лише три компанії? Ахметов міг би купити ще й блокуючі пакети акцій «ДТЕК Дніпроенерго» та «ДТЕК Дніпрообленерго», але фахівці ФДМУ, коли призначали аукціони, не поцікавилися термінами дії ліцензій бірж. І 17 серпня – фактично напередодні аукціону щодо цих двох компаній – з’ясувалося, що у «Київської міжнародної фондової біржі» прострочена ліцензія. Тому аукціон перенесли на 31 серпня, а пройти він має вже на ПФТС.

Щодо інших компаній, то ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «Одесаобленерго» та ПАТ «Сумиобленерго», як і прогнозували експерти, раніше опитані Mind, охочих придбати не знайшлося. Утім, до кінця серпня Фонд спробує їх ще раз виставити на аукціон.

Чи дійсно є зацікавленість в українській генерації? Для експертів ринку стало несподіванкою, що на генеруючі компанії, де Рінат Ахметов володіє понад 70% пакетів акцій, знайшлися й інші претенденти. І не лише через присутність ДТЕК, а й через те, що доведеться разом вирішувати питання із постачанням вугілля, у тому числі дефіцитного антрациту. Наприклад, це стосується «ДТЕК Дніпроенерго», де дві з трьох ТЕС – Криворізька та Придніпровська, працюють саме на антрациті.

Проте цікавість до 25% ПАТ «Західенерго» виявила інвестиційна група Ігоря Мазепи «Конкорд Капітал». Найвірогідніше, це пов’язано з тим, що до складу ПАТ «Західенерго» входить Бурштинська ТЕС, звідки до Східної Європи йдуть магістральні лінії електропередач, постачаючи електроенергію на експорт. Утім, прямий зв’язок підтвердити не вдалося.

Що заважає вдалим торгам? Глава «Конкорд Капітал» Ігор Мазепа назвав генеруючі активи просто «цікавими». «Якщо подивитися на їхню вартість, співвідношення капіталізації до встановленої потужності, вони дуже низькі, якщо порівнювати з відповідними показниками енергогенеруючих компаній Східної Європи. Проблема ставлення інвесторів до України і проблема статусу міноритарних акціонерів, я сподіваюся, дуже скоро вичерпається. Тоді вже за декілька років ми шкодуватимемо, що не наважилися інвестувати сьогодні», – пояснив позицію глава групи.

Також Ігор Мазепа розповів, що відразу після оголошення ФДМУ аукціонів «Конкорд Капітал» зв’язався з фондами, що інвестували та інвестують в український фондовий ринок. Особливого інтересу вони не виявили. Водночас, як зазначає Мазепа, «ми отримали тверду заявку від одного фонду – портфельного інвестора. Тож «Конкорд Капітал» не виключає своєї участі в інших аукціонах

Стосовно ПАТ «Донбасенерго» дива не сталося: ним не зацікавилися навіть його мажоритарні власники. ФДМУ прогнозував таку ситуацію, адже «запропонована Фондом ціна в рази вища тієї, за якою акції «Донбасенерго» наразі торгуються на ринку», – повідомив перед аукціоном в. о. голови Фонду Дмитро Парфененко.

«Там основна частина активів знаходиться на неконтрольованих територіях. Навряд чи хтось ризикне», – підтримав свого начальника заступник голови ФДМУ Юрій Нікітін. Однак 22 серпня 25% акцій «Донбасенерго» знов спробують продати на біржі.

Проте той факт, що ПАТ «Донецькобленерго» теж знаходиться на неконтрольованій території, не засмутив Ріната Ахметова. Він придбав блокуючий пакет за стартовою ціною. Нагадаємо, експерт Світлана Голікова напередодні припускала, що після звільнення окупованої території Донбасу тамтешні активи можуть стрімко подорожчати.

За словами Мазепи, аукціони були оголошені у занадто короткі строки – менш ніж за місяць до проведення. До того ж зараз багато інвесторів знаходяться у відпустках, що також знизило цікавість до приватизації вітчизняних енергооб’єктів.

Як вирішити «російське» питання? Виставляючи на аукціон ПАТ «Одесаобленерго», ФДМУ не дуже сподівався на вдалі торги. Адже мажоритарні власники, група VS Energy росіян Олександра Бабакова та Євгенія Гіннера, розуміла, що їх до аукціону не допустять.

ФДМУ в цьому питанні дотримується положень закону про приватизацію держмайна щодо не допуску до торгів резидентів країни-агресора і забезпечує виконання цих умов. «У «Одесаобленерго» є ще один міноритарний акціонер – потенціальний покупець, однак у нього зараз важкий фінансовий стан», – пояснив Юрій Нікітін. Щоправда, не назвав потенційного покупця.

Можливо, для блокпакетів акцій таких компаній, де мажоритарні власники походять з країни-агресора, буде сформовано інший механізм продажу. Наприклад, меншими частинами. Але поки що про це зарано говорити, уточнив Нікітін. Друга спроба продати «Одесаобленерго» відбудеться сьогодні.

ПАТ «Сумиобленерго», де майже 70% належить Костянтину Григоришину, міг бути проданий ще 16 серпня. Тоді Фонд оголосив, що не надійшло заяв. А от Ігор Мазепа з «Конкорд Капітал» каже, що вони просто «технічно не встигли зафіксувати заявку». Повторний аукціон щодо «Сумиобленерго» призначений на 23 серпня.

Чи не продешевив Фонд держмайна? В експертному середовищі постійно точиться дискусія, чи справедливо оцінені українські енергетичні активи. А нардеп Володимир Ар’єв уже заявив, що звернеться до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із запитом щодо відповідності ринковим умовам тих цін, за якими Рінат Ахметов придбав ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Західенерго».

Як прибічники висновків «задешево», так і прибічники «задорого» наводять купу аргументів на свою користь. Зрозуміло, що після оголошення конкурсів Фонд зіткнувся з критикою на свою адресу. Його звинуватили в тому, що ціни в перерахунку на одну акцію менші, ніж поточні котирування «Українській біржі» (УБ).

У ФДМУ пояснюють, що під час визначеня аукціонних цін враховувався середній курс за останні півроку. «По «Дніпроенерго» середній курс був 442 грн за акцію, а ми виставили по 488 грн, по «Західенерго» – 96,88 грн, а ми ставимо по 108 грн, так що премія (для держави. – Mind) є в наявності», – зазначив Юрій Нікітін.

Хто і що впливає на ціну? Дмитро Парфененко звернув увагу на те, що обсяги торгів на УБ напередодні аукціонів, на які посилаються критики, були мінімальні. І це треба враховувати, оскільки при таких обсягах є вірогідність маніпулювання вартістю.

«Провадиться штучна угода в 0,5% акцій, і купується або за завищеною, або за заниженою ціною. Але це не означає, що ці 0,5% можна екстраполювати на всі 100% чи 25% – так воно не працює», – пояснює Парфененко. Як приклад він називає торги акціями ПАТ «Київенерго»: напередодні торгів вони підскочили з 8 до 13 грн за одну акцію, але біржова угода склала лише 500 штук акцій.

В. о. голови ФДМУ закликає всі сторони реально оцінювати ситуацію. За його словами, відразу після аукціонів на біржах акції всіх генеруючих компаній, що продавав Фонд, впали на 10–20% і повернулися до своїх середніх котирувань. ФДМУ на аукціонах продав акції «Київенерго» по 28,04 грн за штуку; «Західенерго» – по 130,46 грн за штуку; ПАТ «Донецькобленерго» – за 8,78 грн за штуку, тоді як остання біржова ціна була зафіксована 26 травня 2017 року на рівні 5,9 грн за акцію.

У «Конкорд Капітал» аукціонні ціни на обленерго теж вважають заниженими. Але зазначають, що для здорожчання необхідні певні умови. «Можу зазначити, що активи зараз виставляються за «бросовою» ціною. Наприклад, дуже привабливими для інвестора обленерго були б у тому випадку, якби в Україні була запроваджена пропонована модель стимулюючого тарифоутворення – RAB-тарифи», – зазначив Ігор Мазепа.

Чому RAB-тарифи не затверджені? НКРЕКП останні півтора року дуже уважно розглядала питання введення RAB-тарифів, які б дозволили включити інвестиційну складову до тарифу обленерго. Але є одна проблема, на яку в попередньому матеріалі Mind звернув увагу експерт Олександр Харченко: на відміну від ФДМУ, чиї розрахунки базуються на біржових котируваннях, у НКРЕКП вартість основних фондів обленерго чомусь сягає десятків мільярдів гривень. І саме на них нараховується інвестиційний відсоток для відшкодування за системою RAB-тарифів. А це, у свою чергу, означає шалене зростання тарифів для споживачів. Передусім для населення.

Тож 9 серпня на засіданні уряду Володимир Гройсман заявив, що уряд не підтримує введення RAB-тарифів у такому вигляді, оскільки формула їхнього розрахунку не відповідає принципам прозорості. І в результаті може призвести до зайвих витрат громадян на електроенергію.

Чому продаємо саме зараз? Таку масштабну приватизацію енергооб’єктів ФДМУ оголосив вперше з 2012 року. Загальна вартість пакетів усіх восьми підприємств складає 4,1 млрд грн, або $157 млн. І 1,32 млрд грн Фонд вже отримав.

Хоча під час великої енергоприватизації «у 2011–2012 роках відповідний обсяг акцій приніс би як мінімум удвічі більше коштів – $350–400 млн, або 9–11 млрд грн, – пише член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. – Тож фактично сьогодні приватизація обленерго здійснюється для звіту перед кредиторами України (МВФ), а також із врахуванням політичних домовленостей існуючих фінансово-промислових груп».

Питання, чому ці об’єкти не виставили на продаж 5–6 років тому і не отримали 11 млрд грн у бюджет, треба ставити тодішньому прем'єр-міністру Миколі Азарову, міністру енергетики Юрію Бойку та голові ФДМ Олександру Рябченку. А сьогодні вже інша ситуація.

Яких торгів чекати далі? Керівництво ФДМУ напередодні відверто заявило, що розраховує продати не всі, а лише «більшість з восьми виставлених пакетів», і розуміє, що ці торги не стануть проривом у приватизації, і чекати великих сум та потужних іноземних інвесторів не варто.

Дмитро Парфененко каже, що виставити інші привабливі об’єкти на приватизацію поки немає можливості. Тож навіть такий біржовий продаж енергокомпаній дозволить наблизитися до виконання бюджетного плану приватизації – 17,1 млрд грн, що відповідає рішенням уряду та меморандуму української влади з Міжнародним валютним фондом.

«Якщо наявні мажоритарні власники куплять пакети акцій, що залишилися, це буде не більше, ніж доплата за купівлю контрольного впливу, який вони вже отримала раніше», – пояснив Парфененко. «У нас заплановано по кожному з цих об’єктів ще по дві торгові сесії до кінця цього місяця. Тому ці об’єкти можуть бути реалізовані в серпні», – додає Юрій Нікітін.

Після цього торги будуть припинені, бо в серпні закінчується річний термін дії їхньої оцінки. Нова оцінка пов’язана із додатковими фінансовими витратами. А також ризиком того, що власники можуть затягнути цей процес. Утім, враховуючи, що торги по «ДТЕК Дніпроенерго» та «ДТЕК Дніпрообленерго» призначені на 31 серпня, принаймні попередньої домовленості про його продаж ФДМУ та Рінат Ахметов таки досягли.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті