Гроші з повітря: що відбувається з курсом біткойна

На ринку криптовалют чергове потрясіння. Досягнувши 2 вересня історичного максимуму на позначці майже в $5000, ціна біткойна на 14 вересня обвалилася на 20%, до $3900. Слідом за біткойном кинулися й інші валюти. Курс етеріума за аналогічний період упав з $389 до $276, ripple обрушився з $0,25 до $0,2 за монету, litecoin – з $85 до $62, dash – з $395 до $300.

Що сталося? Головною причиною обвалу стала низка негативних новин з Китаю, де, за різними даними, проводиться від 70 до 80% угод з криптовалют. Головним потрясінням виявилася заборона на проведення в Піднебесній ICO  (первинного розміщення монет). Так, з 4 вересня 2017 року Народний банк Китаю визнав усі операції, пов'язані з ICO, нелегальними. На думку центробанку, ICO завдяки своїй анонімності можуть використовуватися для відмивання грошей і фінансування тероризму. Також в Народному банку вважають, що зліт криптовалют дуже нагадує фінансову піраміду. У підсумку, через декілька днів з'явилася інформація про те, що влада Китаю планує заблокувати в країні діяльність біткойн-бірж. З огляду на те, що ще у 2013 році Народний банк Китаю повідомив про неможливість визнати біткойни законним фінансовим інструментом, така заборона виглядає цілком можливою.

Чому це далеко не перша криза? Після зльоту курсу біткойна у 2010 році та збільшення його капіталізації до $1 млн, улітку 2011 року сталася гучна крадіжка 25 000 біткойнів з гаманця одного із засновників Bitcoin Forum. У квітні 2013 року зафіксований черговий стрибок курсу біткойна до $266. Але в жовтні того ж року був заарештований власник торгового майданчика Silk Road Вільям Росс Ульбріхт – і курс знову пішов донизу. Аукціон Silk Road відрізнявся тим, що спеціалізувався на операціях з нелегальними і краденими товарами (фальшивими грошима, зброєю, наркотиками, порнографією), розрахунок за які здійснювався саме біткойнами.

Наступний обвал, взимку 2013 року, був пов'язаний із введенням заборони китайського уряду на роботу китайських банків з криптовалютами.

Проте у 2014–2015 роках ціна біткойна стабілізувалася, і з 2016 року почала стабільно зростати. Позитивну динаміку підігрівав сприятливий новинний фон. Так, у вересні 2015 року Комісія США з торгівлі товарними ф'ючерсами офіційно визнала біткойни біржовим товаром. З жовтня 2015 року в країнах Євросоюзу операції з біткойнами звільнені від оподаткування ПДВ. У 2016 році біткойни були визнані законним платіжним засобом і в Японії.

Крім того, у всьому світі стало стрімко збільшуватися число компаній, що беруть біткойни як засіб платежу. Зростала і кількість альтернативних критповалют (на сьогодні їх налічується декілька сотень), які все активніше «пилососять» гроші інвесторів і підігрівають весь ринок.

Вдала інвестиція чи чергова «бульбашка»? Багато експертів вважають, що лихоманка щодо криптовалют – не більше ніж спекуляція, і наймасштабніший обвал ще попереду. І хоча адепти віртуальних грошей запевняють, що біткойни – перспективний актив, що має реальну грошову цінність завдяки складній процедурі видобутку (майнінг), є досить-таки вагомі аргументи, які ставлять його незламність під сумнів.

Бум навколо критповалют викликає занадто багато асоціацій з тюльпаноманією 1636–1637 років у Голландії. Тоді цибулини тюльпанів раптово привернули увагу непрофесійних торговців і спекулянтів. Ціни на них за декілька місяців злетіли в сотні разів. Але потім перегрітий ринок звалився, і вартість переоцінених квіток обвалилася на 99%.

Простежується в динаміці курсу біткойнів і схожість з ринком нерухомості США та країн ЄС, який до кризи 2007–2008 років активно зростав завдяки іпотечним кредитам. Наприклад, у Сполучених Штатах за період з 1999 до 2006 року вартість квадратних метрів збільшилася в два і більше разів. Чим це закінчилося, ми добре пам'ятаємо: банкрутства банків, величезні борги за кредитами і падіння цін на нерухомість.

Звичайно, це не означає, що біткойн піде тим самим шляхом. Але дивлячись на нестабільність і коливання цього ринку, очевидно, що свою реальну ціну критповалюти ще не знайшли. Крім того, як відомо, поки є ажіотажний попит – зростання триває. Але ось що буде, коли інвестори, які сьогодні вкладають у цифрові валюти, завтра забажають отримати свій капітал назад, та ще й з прибутком?

Чи в правовому полі знаходяться ці операції? Ризикованість вкладень у віртуальні гроші ще полягає в тому, що їх правовий статус толком не визначено. Навіть незважаючи на спроби деяких країн легалізувати операції з криптовалютою.

Національний банк України, наприклад, досі не може охарактеризувати подібні угоди. «У різних країнах біткойни класифікують по-різному. Як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо. Але зі свого боку Національний банк України поки офіційно не підтримує жодного з наведених визначень», – ще в серпні озвучив точку зору регулятора Олег Чурій, заступник глави НБУ.

Щоправда, у Нацбанку пообіцяли, що з цього питання вже ведеться діалог з Міністерством фінансів, Державної фіскальною службою, Державною службою фінансового моніторингу, Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку і Нацкомісією з регулювання ринків фінансових послуг. Але жодних конкретних заяв з їхнього боку поки що не було.

«Плутанини додає і те, що Верховна Рада відмовилася приймати законопроект № 5361-д, в якому пропонувалося надати небанківським фінансовим установам, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків, право емітувати електронні гроші. Навіть більше, звучала пропозиція внести зміни в ряд законодавчих актів, які легалізували б оборот криптовалюти в країні », – підкреслює Микола Лихачов, радник адвокатського об'єднання Spenser & Kauffmann.

Чи платити податки з віртуальних грошей? Що цікаво, стосовно оподаткування доходу, який виникає в ході операцій з криптовалютою, та ж Державна фіскальна служба жодних роз'яснень не дає. «Хоча операції з криптовалютою схожі з будь-якими іншими операціями з віртуальним товаром, а також з торгівлею реальними валютними цінностями на онлайн-майданчиках. Тобто, якщо в процесі таких операцій у юридичної або фізичної особи виникає дохід – він має бути задекларований, і з нього має бути сплачений податок. Навіть більше, якщо дохід отримано в іноземній валюті податковим резидентом України, на нього поширюються вимоги системи валютного контролю нашої країни», – вважає Олексій Бурчевський, юрист-аналітик МЮФ Kinstellar.

Ось і виходить, що невразливий біткойн не такий вже й бездоганний. З одного боку, операції з криптовалютою повністю анонімні та децентралізовані, що робить їх безпечними. З іншого – досвід минулих років довів, що крадіжка даних і засобів цілком можлива. Досить хоча б згадати злом найбільшої свого часу біткойн-біржі Mt. Gox.

До всього цього додається хиткість курсу криптовалют та їхній неоднозначний статус, що істотно підвищує ризик вкладень. До того ж, якщо операції з біткойнами відстежити досить важко, бо самі вони анонімні, у процесі виведення критповалюти в живий «кеш» і банки, і контролюючі органи зможуть отримати вичерпну інформацію про такі операції. А це моментально нівелює всі ті переваги біткойнів, заради яких за ними так фанатично полюють.