Підсолоджувач для своїх: навіщо Мінфін кладе гроші на депозити

Міністерство фінансів України вирішило передати 5,5 млрд грн з коштів платників податків у банки для розміщення на депозитних рахунках на термін до трьох місяців. Претендувати на такі ресурси можуть лише фінустанови, що активно торгують держоблігаціями і мають статутний капітал понад 10 млрд грн. Розгляд відповідних пропозицій досить вузького кола банків має відбутися не пізніше 27 вересня.

У разі успіху відбудеться дебютне застосування інструменту, закладеного в арсенал Мінфіну ще далекого 2011 року прем'єр-міністром Миколою Азаровим (постанова КМУ №65).

Що задумав Мінфін? Встановленими правилами сформований ритм платежів, що зменшує залишки на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) майже до нуля в середині місяця, коли настає термін здійснення багатьох витрат, й істотно збільшує їх наприкінці місяця. Залишки коштів на ЄКР у серпні виросли до історичного максимуму в 63,2 млрд грн: на 30% більше, ніж попереднього пікового накопичення, зафіксованого наприкінці 2015 року.

Така волатильність змушує Нацбанк з місяця в місяць застосовувати інструменти управління грошовою пропозицією, стерилізуючи надлишок ліквідності з більшим чи меншим успіхом: рухливість грошової пропозиції безпосередньо впливає на кредитний і валютний ринки. При цьому Держказначейство формує прогноз руху залишків ЄКР лише на один місяць вперед, що ускладнює завдання фінансового планування.

Відповісти на ці виклики Мінфін планує, застосовуючи цілу низку інструментів: спростивши модель сплати податків на єдиний рахунок платників податків, змінивши терміни виплати зарплат і соцвиплат, а також дат сплати податкових платежів до бюджетів. У більш віддаленій перспективі Мінфін планує подумати про доцільність інтеграції функцій з управління ліквідністю і управління боргом в одному підрозділі для узгодження випуску боргових інструментів та інвестування вільних залишків коштів, а також про збільшення горизонту прогнозування залишків на ЄКР до шести місяців.

Поки ж фінансове відомство має намір відпрацювати дієвий механізм розміщення тимчасово вільних залишків на ЄКР. У цьому питанні центральний уряд значно відстав від місцевої влади, яка заробляє гроші таким чином вже декілька років поспіль. На початок вересня місцеві бюджети розмістили на депозитах у банках понад 15,8 млрд грн.

Профіцит животворний? Утримання Міністерства фінансів від розміщення коштів на депозитах в минулому частково пояснюється хронічною дефіцитністю держбюджету. Цього року також заплановано дефіцит держбюджету в розмірі 77,6 млрд грн. Але спецконфіскація принесла у квітні до бюджету 29,7 млрд грн, а зростання інфляції перевищило нормативний показник бюджету (бюджет був побудований на прогнозі інфляції 8,1%, але тепер Кабмін очікує 11,2%), і це дозволило Мінфіну регулярно звітувати про профіцит держкоштів.

І хоча баланс держбюджету в липні вже зведений з дефіцитом у 2 млрд грн (профіцит у червні – 2,6 млрд грн), робота генерального прокурора над спецконфіскацією триває. Як повідомила прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган, цього тижня в держбюджет було перераховано перші кошти з конфіскованих Черкаським судом у оточення екс-президента України Віктора Януковича $200 млн. А значить, Мінфін цілком обґрунтовано може практикуватися в новому для себе амплуа. За поточним офіційним курсом $200 млн цілком порівнянні з сумою, яку Мінфін має намір направити на депозити.

Крім того, потрібно враховувати, що за даними заступника голови НБУ Олега Чурія, Нацбанк і Мінфін близькі до завершення переговорів про реструктуризацію ОВДП у портфелі центробанку: це може заощадити держбюджету десятки мільярдів гривень. А ще у Пенсійного фонду борг перед Мінфіном на 48 млрд грн – раптом він почне гасити його після реформи? Але ж і Фонд гарантування вкладів заборгував Мінфіну майже 60 млрд грн, і платники податків – під 70 млрд грн, і продовжують нарощувати. Якщо в результаті реформ і розвитку, як всі ми, ймовірно, розраховуємо, ці борги перед бюджетом почнуть скорочуватися, то Мінфіну обов'язково потрібно бути готовим не тільки до ефективного і частого розміщення грошей на депозитах у банках, але і до дострокового погашення боргів.

Куди і за скільки? Умовами розміщення коштів передбачено, що максимальний термін угоди – три місяці – до 25 грудня. Але при цьому Мінфін залишає за собою право відкликати депозит в будь-який момент. Прем'єр-міністр на вихідних заявив, що якщо депутати затвердять пенсійну реформу 3 жовтня, то вже до кінця жовтня 9 млн з 12 млн українських пенсіонерів зможуть отримати підвищення пенсій, яке буде не менше, ніж на 150 грн кожному. У цих умовах кількість напрямків для використання банками таких засобів суттєво скорочується: використання для покриття касових розривів, вкладення в інструменти Нацбанку або гра на валютному ринку.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків висловив думку, що найбільш вірогідним варіантом виглядає розміщення цих коштів у депозитні сертифікати НБУ. «Нацбанк якраз ввів новий інструмент – тримісячні депозитні сертифікати. Ставка по депозиту Мінфіну має бути трохи нижчою за ставку за депозитними сертифікатами – для того щоб така операція мала економічний сенс для самих банків. На перших двох тендерах з розміщення тримісячних депозитних сертифікатів ставка була 12,89 і 12,7% відповідно», – сказав він Mind.

Разом з тим не можна остаточно виключати можливість застосування цих бюджетних вкладень на валютному ринку: цих грошей не вистачить, щоб кардинально вплинути на ситуацію, але сформувати певний додатковий девальваційний тиск вони зможуть. Звичайно, гра на валютному ринку ризикована для самих банків, що мають значні відкриті валютні позиції. Але кого це зупиняло в минулому?

Чи буде угода? Окремі озвучені вимоги додатково знижують привабливість такої угоди, і для її проведення може знадобитися застосування директивно-адміністративних важелів з боку Мінфіну. Йдеться не стільки про обов'язкове для банку-одержувача утримання ОВДП в обсязі не менше 120% від очікуваного депозиту (тобто на 6,6 млрд грн за балансовою вартістю) протягом усього часу його розміщення, скільки про вимогу продати такі облігації для забезпечення виконання зобов'язання за договором. Звичайно, останнім часом попит на ОВДП з боку нерезидентів зріс, але поки він не досяг рівня планованої угоди. При цьому середньозважена прибутковість щодо ОВДП при розміщенні на первинному ринку в серпні склала 14,44%.

Джерело: НБУ

Потенційні одержувачі вже визначені. Оптимальними одержувачами депозиту від Мінфіну бачаться держбанки зі списку первинних дилерів по роботі з ОВДП: ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк.

Джерело: Держстат

Хто винен Мінфіну, млрд грн