Підсолоджувач для своїх: навіщо Мінфін кладе гроші на депозити

Підсолоджувач для своїх: навіщо Мінфін кладе гроші на депозити

І використовує для цього кошти платників податків

Этот материал также доступен на русском языке
Підсолоджувач для своїх: навіщо Мінфін кладе гроші на депозити
Фото: pixabay.com

Міністерство фінансів України вирішило передати 5,5 млрд грн з коштів платників податків у банки для розміщення на депозитних рахунках на термін до трьох місяців. Претендувати на такі ресурси можуть лише фінустанови, що активно торгують держоблігаціями і мають статутний капітал понад 10 млрд грн. Розгляд відповідних пропозицій досить вузького кола банків має відбутися не пізніше 27 вересня.

У разі успіху відбудеться дебютне застосування інструменту, закладеного в арсенал Мінфіну ще далекого 2011 року прем'єр-міністром Миколою Азаровим (постанова КМУ №65).

Що задумав Мінфін? Встановленими правилами сформований ритм платежів, що зменшує залишки на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) майже до нуля в середині місяця, коли настає термін здійснення багатьох витрат, й істотно збільшує їх наприкінці місяця. Залишки коштів на ЄКР у серпні виросли до історичного максимуму в 63,2 млрд грн: на 30% більше, ніж попереднього пікового накопичення, зафіксованого наприкінці 2015 року.

Така волатильність змушує Нацбанк з місяця в місяць застосовувати інструменти управління грошовою пропозицією, стерилізуючи надлишок ліквідності з більшим чи меншим успіхом: рухливість грошової пропозиції безпосередньо впливає на кредитний і валютний ринки. При цьому Держказначейство формує прогноз руху залишків ЄКР лише на один місяць вперед, що ускладнює завдання фінансового планування.

Відповісти на ці виклики Мінфін планує, застосовуючи цілу низку інструментів: спростивши модель сплати податків на єдиний рахунок платників податків, змінивши терміни виплати зарплат і соцвиплат, а також дат сплати податкових платежів до бюджетів. У більш віддаленій перспективі Мінфін планує подумати про доцільність інтеграції функцій з управління ліквідністю і управління боргом в одному підрозділі для узгодження випуску боргових інструментів та інвестування вільних залишків коштів, а також про збільшення горизонту прогнозування залишків на ЄКР до шести місяців.

Поки ж фінансове відомство має намір відпрацювати дієвий механізм розміщення тимчасово вільних залишків на ЄКР. У цьому питанні центральний уряд значно відстав від місцевої влади, яка заробляє гроші таким чином вже декілька років поспіль. На початок вересня місцеві бюджети розмістили на депозитах у банках понад 15,8 млрд грн.

Профіцит животворний? Утримання Міністерства фінансів від розміщення коштів на депозитах в минулому частково пояснюється хронічною дефіцитністю держбюджету. Цього року також заплановано дефіцит держбюджету в розмірі 77,6 млрд грн. Але спецконфіскація принесла у квітні до бюджету 29,7 млрд грн, а зростання інфляції перевищило нормативний показник бюджету (бюджет був побудований на прогнозі інфляції 8,1%, але тепер Кабмін очікує 11,2%), і це дозволило Мінфіну регулярно звітувати про профіцит держкоштів.

І хоча баланс держбюджету в липні вже зведений з дефіцитом у 2 млрд грн (профіцит у червні – 2,6 млрд грн), робота генерального прокурора над спецконфіскацією триває. Як повідомила прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган, цього тижня в держбюджет було перераховано перші кошти з конфіскованих Черкаським судом у оточення екс-президента України Віктора Януковича $200 млн. А значить, Мінфін цілком обґрунтовано може практикуватися в новому для себе амплуа. За поточним офіційним курсом $200 млн цілком порівнянні з сумою, яку Мінфін має намір направити на депозити.

Крім того, потрібно враховувати, що за даними заступника голови НБУ Олега Чурія, Нацбанк і Мінфін близькі до завершення переговорів про реструктуризацію ОВДП у портфелі центробанку: це може заощадити держбюджету десятки мільярдів гривень. А ще у Пенсійного фонду борг перед Мінфіном на 48 млрд грн – раптом він почне гасити його після реформи? Але ж і Фонд гарантування вкладів заборгував Мінфіну майже 60 млрд грн, і платники податків – під 70 млрд грн, і продовжують нарощувати. Якщо в результаті реформ і розвитку, як всі ми, ймовірно, розраховуємо, ці борги перед бюджетом почнуть скорочуватися, то Мінфіну обов'язково потрібно бути готовим не тільки до ефективного і частого розміщення грошей на депозитах у банках, але і до дострокового погашення боргів.

Куди і за скільки? Умовами розміщення коштів передбачено, що максимальний термін угоди – три місяці – до 25 грудня. Але при цьому Мінфін залишає за собою право відкликати депозит в будь-який момент. Прем'єр-міністр на вихідних заявив, що якщо депутати затвердять пенсійну реформу 3 жовтня, то вже до кінця жовтня 9 млн з 12 млн українських пенсіонерів зможуть отримати підвищення пенсій, яке буде не менше, ніж на 150 грн кожному. У цих умовах кількість напрямків для використання банками таких засобів суттєво скорочується: використання для покриття касових розривів, вкладення в інструменти Нацбанку або гра на валютному ринку.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків висловив думку, що найбільш вірогідним варіантом виглядає розміщення цих коштів у депозитні сертифікати НБУ. «Нацбанк якраз ввів новий інструмент – тримісячні депозитні сертифікати. Ставка по депозиту Мінфіну має бути трохи нижчою за ставку за депозитними сертифікатами – для того щоб така операція мала економічний сенс для самих банків. На перших двох тендерах з розміщення тримісячних депозитних сертифікатів ставка була 12,89 і 12,7% відповідно», – сказав він Mind.

Разом з тим не можна остаточно виключати можливість застосування цих бюджетних вкладень на валютному ринку: цих грошей не вистачить, щоб кардинально вплинути на ситуацію, але сформувати певний додатковий девальваційний тиск вони зможуть. Звичайно, гра на валютному ринку ризикована для самих банків, що мають значні відкриті валютні позиції. Але кого це зупиняло в минулому?

Чи буде угода? Окремі озвучені вимоги додатково знижують привабливість такої угоди, і для її проведення може знадобитися застосування директивно-адміністративних важелів з боку Мінфіну. Йдеться не стільки про обов'язкове для банку-одержувача утримання ОВДП в обсязі не менше 120% від очікуваного депозиту (тобто на 6,6 млрд грн за балансовою вартістю) протягом усього часу його розміщення, скільки про вимогу продати такі облігації для забезпечення виконання зобов'язання за договором. Звичайно, останнім часом попит на ОВДП з боку нерезидентів зріс, але поки він не досяг рівня планованої угоди. При цьому середньозважена прибутковість щодо ОВДП при розміщенні на первинному ринку в серпні склала 14,44%.

Дата

Всього

Облігації у власності

НБУ

Банків

Інших

Нерезидентів

06.09

693332,36

363485,02

306079,39

23182,77

585,17

07.09

694651,84

363485,15

306116,37

23316,70

1733,62

13.09

694785,16

363485,15

306090,55

23375,72

1833,75

14.09

694686,08

362235,15

306912,66

23304,93

2233,34

21.09

695585,80

362235,15

307334,32

23338,48

2677,86

22.09

695719,60

362235,15

307434,30

23371,00

2679,15

Джерело: НБУ

Потенційні одержувачі вже визначені. Оптимальними одержувачами депозиту від Мінфіну бачаться держбанки зі списку первинних дилерів по роботі з ОВДП: ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк.

Рейтинг первинних дилерів за підсумками покупки ОВДП у першій половині 2017 року Статутний капітал на 1 липня 2017 роки (млрд грн)
1 ОТП Банк 6,186
2 Укргазбанк 13,837
3 Ощадбанк 43,723
4 Сітібанк 0,2
5 ПУМБ 3,294
6 Райффайзен Банк Аваль 6,155
7 УКРСИББАНК 5,069
8 Укрсоцбанк 16,673
9 Універсал Банк 3,103
10 Укрексімбанк 38,73
11 ПриватБанк 167,495
Джерело: Мінфін, Нацбанк
Одержувачем депозиту цілком може стати ПриватБанк, який очолила авторитетний знавець фінансової політики та управління держборгом Галина Пахачук. Її попередній досвід дозволяє твердо припускати, що вона чітко знає, як можна вичавити максимум користі з мінфінівського почину. Підготовка Укргазбанку до продажу поки далека до завершення, і йому ніщо не завадить взяти участь у конкурсі. Ну, і Ощадбанк, як і в багатьох випадках в минулому, може спрацювати за принципом «до останнього клієнта». Водночас Укрексімбанк, хоча і підходить за основними параметрами, навряд чи стане реципієнтом бюджетних коштів: нещодавно він отримав попередження про можливе позбавлення статусу первинного дилера через невиконання зобов'язань з викупу держоблігацій.
Ризик таких вкладень для Мінфіну буде мінімальним. Але це не означає, що операція зовсім не несе ризиків для інших. Додаткова активізація альтернативного емісійного центру може додати роботи Нацбанку в разі, якщо координація дій Мінфіну і центрального банку буде недостатньою.
Показник загального зростання цін цього року поки не був нижче 20%.
Дефлятор ВВП (рр.) І кв. (%) ІІ кв. (%) ІІІ кв. (%) IV кв. (%)
2015 41,2 39,7 38,4 35
2016 21,1 15,5 15,3 17,2
2017 25,1 20

Джерело: Держстат

Хто винен Мінфіну, млрд грн

Прострочена заборгованість перед держбюджетом за кредитами і гарантіями на 1 липня 50,3
Борг Фонду гарантування вкладів перед Мінфіном на 18 вересня 59,6 
Борг платників податків перед держбюджетом на 1 вересня (приріст-2017 – 10,6 млрд грн) 69,3 
Борг Пенсійного фонду перед бюджетом 48,1 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті