Підняти й не кинути: як Україні стати успішним ІТ-кластером
І які перешкоди для цього залишилося подолати

Як спонукати стартапи, які «злетіли», не тікати з України? А іноземних інвесторів зацікавити у вкладеннях великих сум у вітчизняні проекти, залишаючи «мозок» і виробництво в нашій країні? Які нові канали залучення грошей незабаром будуть доступні українським стартапам? На ці та інші питання спробували відповісти експерти на панельній дискусії «Проблеми і перспективи венчурного інвестування в Україні», що відбулася під час «UVCA ІТ дня».
Що маємо? Незважаючи на війну і економічні перипетії, ситуація не жахлива. За словами засновника венчурного фонду AVentures Capital, голови наглядової ради UVCA Андрія Колодюка, минулого року в асоціації було 89 інвестицій із середнім чеком $500 000: «У 2017-му ми очікуємо, що загальна сума буде приблизно вдвічі більшою». Нагадаємо, асоціація фінансує переважно дієві стартапи.
Проектам-початківцям залучити гроші дещо складніше. «Перші у венчурної ланцюжку – приватні інвестори, які підключаються на ранній стадії, за останні декілька років демонструють посилення інтересу до інноваційних технологічних проектів. Разом з тим бачу тенденцію до появи великої кількості так званих пасивних інвесторів. Ці бізнесмени дуже обережні, вони скрупульозно оцінюють ризики, які їм доведеться нести на своїх плечах. Намагаються розподілити інвестиції в часі. Тому поки достатньої активності з їхнього боку немає», – розповіла голова Ради UAngel, директор і керуючий партнер Detonate Ventures Наталя Березовська.
«З року в рік ми бачимо збільшення кількості угод. У 2016 році на нашому майданчику було 47 угод із середнім чеком $50 000. Цьогоріч, сподіваюся, доростемо до 70 угод. Але грошей не вистачає: з 500 проектів, які щомісяця приходять до нас на майданчик, тільки п'ять отримують інвестиції, – зазначив виконавчий директор Startup.Network Олександр Сорока. – Якщо ж стартапу на ранній стадії потрібно хоча б $500 000 – його спіткають труднощі. В Україні лише декілька фондів, які можуть вкласти серйозні гроші».
За словами співзасновника +1991 Open Data Incubator, засновника і керівника SocialBoost Дениса Гурського, перспективи розвитку цього сектора Україна має: «За минулий рік ми випустили 36 проектів, які змогли підняти $500 000. Мені, здається, для базового, початкового рівня проектів – це дуже непогані показники».
Що таке фонд стартапів? Щоб рухатися швидше, перш за все, важливо допомогти «раннім» проектам знайти гроші, вважають спікери. «Поки немає підтримки ані з боку донорів, ані держорганів, найперший період життя стартапів відданий на відкуп лише приватним інвесторам. Тому потрібні фонди спільного інвестування, підтримка державою хабів, акселераторів – тих екосистем, в яких стартапи можуть розвинутися до певного рівня», – підкреслила Наталія Березовська.
Заступник міністра фінансів Оксана Маркарова повідомила, що уряд націлений створити такий фонд для підтримки стартапів на ранній стадії. У проект держбюджету-2018 вже закладено 50 млн грн. «Поки ця перша невелика сума. Як показує ізраїльський досвід, в фонді стартапів може прогоріти 90% інвестицій. Але ми готові ризикувати. Для держави важливо простимулювати галузь. Ми хочемо, щоб наші студенти не виїжджали з України, а намагалися у своїй країні розвивати власні проекти. Потрібно дати можливість, тоді у нас із тисячі стартапів буде не два-три успішних, а, скажімо, 20. Це стане проривом як у ІТ-індустрії, так і в цілому для країни».
Навіщо потрібен Фонд фондів (ФФ)? Це ще одна ініціатива, яка може відбутися за підтримки уряду. «Фонд фондів дозволить залучити інвестиції в Україну. Держава буде його співінвестором. Кошти з ФФ підуть в існуючі фонди. Ті, в свою чергу, отримають можливість більше інвестувати. KPI Фонду фондів дуже простий – 1000 нових інвестицій із середнім чеком $100 000. Це будуть як раз ті перші гроші для стартапів, які сьогодні так складно знайти», – пояснив Андрій Колодюк, який просуває ініціативу.
За словами Оксани Маркарової, у ФФ держава буде ініціативним інвестором, який дозволить залучити велику кількість міжнародних фінансових інститутів: «Сподіваємося, основну частку вкладуть міжнародні інвестори, а уряд – 5–10%. Держава має ресурс, політичну волю і потребу прискорити економічне зростання. Однак держава – не найефективніший власник. Ставши співінвестором, ми отримаємо технологічну експертизу, прозорість, досвідчених керівників. Можна буде відійти в бік і отримувати задоволення і прибуток».
Фонд фондів може почати функціонувати наступного року. Разом з тим заступник міністра фінансів підкреслила, що для держави важливо підвищити ВВП, а для цього проінвестовані стартапи повинні залишатися в країні: «Поки важко переконати колег. Вони запитують, де зараз ваш ІТ? На Кіпрі, в Делавері. Якби індустрія могла гарантувати, що ми залишаємося, процес пішов би швидше».
Чому ICO – ще один перспективний канал залучення інвестицій? «ICO змінило галузь венчурних інвестицій. Ніколи раніше стартапи на ранніх стадіях не могли зібрати таку кількість грошей, яку одержують зараз. ICO вражає, ламає всі правила. Венчурні інвестори в шоці. Звичайно, як у будь-якій новій галузі, буде багато скандалів, проектів, які провалилися, ображених інвесторів. Але для України, на мій погляд, ICO чи не єдиний шанс затягнути в країну великі інвестиції», – підкреслив Олександр Сорока.
За словами Андрія Колодюка, сьогодні Швейцарія, Гібралтар, острів Мен та Естонія конкурують, щоб стати тим центром, де всі проекти ICO реєструватимуться і платитимуть податки. У України теж є шанс приєднатися до конкуренції. «Якби наша країна сьогодні могла заявити, що не перешкоджає процесу, вона б могла вирватися в лідери і затягнути сюди стартапи, які проводять світові ICO», – впевнений Олександр Сорока.
Спікери вважають: прорив вдасться, якщо держава не стане надто тиснути. «Іноді державі корисно не втручатися, – заявила заступник міністра фінансів. – Ми не хочемо поводити себе як слон у крамниці, тому спочатку хотіли б почути думку бізнесу, що нам потрібно робити, щоб Україна змогла отримати максимум в цій ситуації».
Бізнес у відповідь запропонував поки рухатися шляхом саморегуляції ICO. «ІТ-ринок виріс завдяки нерегулюванню з боку держави. Нещодавно спілкувалися з міжнародними інвесторами. Нас запитували, де краще: в Україні чи на Гібралтарі. Нам дали зрозуміти, якщо держава не регулюватиме – вони прийдуть, якщо ж почне – порівнюватимуть правила гри», – розповів Андрій Колодюк.
Як утримати великих іноземних інвесторів у країні? Перш за все, потрібні базові гарантії з боку держави, відзначили спікери. «Великі іноземні інвестори заходять в Україну, але не залишаються, вони вивозять сировину, виробництва, таланти. Наша країна все ще асоціюється з корупцією і конфліктами. Тому ми повинні змінити бренд «Україна». З боку держави потрібні базові речі, які стануть передумовою будь-якої успішної інвестиції. По-перше, інвестори очікують стабільної судової системи. Вони хочуть бути впевнені, що їх майнові права, особливо інтелектуальної власності, захищені. Це першочергова проблема. Бо інвестори нас бояться. А поки вони боятимуться – вивозитимуть «мізки» з країни. По-друге, для інвесторів важливий вільний обіг коштів, щоб вони могли спокійно забирати дивіденди», – підкреслив директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій Даніель Білак.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].