Реприватизація «Укртелекому»: схема Ахметова чи обов'язок ФДМ

19 жовтня Господарський суд Києва прийняв рішення розірвати договір купівлі-продажу 92,79% акцій ПАТ «Укртелеком», укладений за підсумками приватизаційного конкурсу в березні 2011 року з ТОВ «ЕСУ» (нинішній власник – український бізнесмен Рінат Ахметов). Це стало результатом розгляду справи за позовом Фонду державного майна. Причиною розірвання договору називалося невиконання ЕСУ інвестиційних зобов'язань, зокрема наростаючі борги, обсяг яких погрожував операційній діяльності підприємства.

«Ці факти свідчать про наявність суттєвої невизначеності, що може викликати значні сумніви в здатності компанії продовжувати свою діяльність в якості безперервно функціонуючого підприємства», – підкреслювалося у звіті PricewaterhouseCoopers після аудиту «Укртелекому» (УТ), проведеного у квітні 2017 року. Чому аудитори винесли такий «вердикт»? Наскільки цінний актив дістанеться державі в разі реприватизації «Укртелекому»? На ці та інші питання спробував відповісти Mind.

За скільки Ахметов купив «Укртелеком»? У 2011 році ФДМ продав 92,79% акцій УТ практично за стартовою ціною (за 10,6 млрд грн) єдиному претенденту – компанії «ЕСУ», яка на той час належала австрійському фонду EPIC. Його офіційними бенефіціарами були громадяни Австрії Пітер і Бріджит Гольдшайдер, Франц Лансшутцер, Густав і Марина Вурмбок. Неофіційними, за версією ЗМІ, – екс-глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін та олігарх Дмитро Фірташ.

У квітні 2013 року державні Ощадбанк і Укрексімбанк викупили облігації ЕСУ на 2 млрд грн і 2,24 млрд грн відповідно. Незабаром, у жовтні 2013 року, СКМ оголосила про завершення операції з придбання ЕСУ у EPIC. Сума не розголошувалася.

На початку 2017-го з'ясувалося, що СКМ зобов'язувалася виплатити $860 млн в три етапи, у липні 2013-го віддала перші $100 млн і «забула» про борг. Чи правдива ця інформація? Яку суму СКМ виплатила EPIC на даний момент? Ці питання Mind у прес-службі СКМ не прокоментували, пославшись на те, що їхні колеги з «Укртелекому» вже відповіли на питання нашого видання: «До сказаного ними нічого нового додати не можемо. Поки тривають судові розгляди, ми не коментуємо зазначені питання».

Скільки і кому наразі винен Ахметов? Борг по облігаціях Ощадбанку і Укрексімбанку досі повністю не погашений. За орієнтовними підрахунками, нині збиткова ЕСУ винна держбанкам понад 4,6 млрд грн. «Зараз між ЕСУ і декількома банками йде ряд судових суперечок щодо боргових зобов'язань, коректного розрахунку їх розміру, а також порядку і строків погашення. До закінчення судових процесів більш детально прокоментувати не можу», – повідомив виданню директор з корпоративних зв'язків «Укртелекому» Михайло Шуранов.

Нещодавно Господарський суд Києва відстрочив виплату заборгованостіОщадбанку на один рік. Тяганина за позовами Укрексімбанку триває. А єдиним забезпеченням цих боргів є акції «Укртелекому». Раніше суди вже накладали на них арешт. Mind звернувся до ЕСУ з проханням пояснити причини несвоєчасного погашення заборгованості. На момент виходу матеріалу відповідь на запит видання не надійшла.

Ще на $760,6 млн СКМ «виставлений рахунок» від Raga Establishment Ltd (екс-EPIC). У січні 2017-го Окружний суд Нікосії (Кіпр) тимчасово заблокував акції SCM Holdings Ltd на суму 656 млн євро за позовом Raga. Суть претензій – компанія Ахметова не доплатила за «Укртелеком». Чи зробила вона це після рішення суду – невідомо. У прес-службі СКМ не пояснили, чим закінчилася тяганина, чи виконала компанія позовні вимоги Raga.

Сам УТ також накопичує борги: до кінця 2016-го вони досягли 2,8 млрд грн.

Борг «Укртелекому», станом на 31 грудня 2016 року

Види зобов'язань	Дата виникнення	Непогашена частина боргу (млн грн)	Відсоток за користування коштами (відсоток річних)	Дата погашення
Кредити банку	X	1419,982	X	X
у тому числі:
Короткостроковi кредити	30/08/2011	1072,611	19.6	02/10/2019
Довгостроковi кредити	24/08/2016	347,371	7	13/12/2022
Зобов'язання за цінними паперами	X	898,435	X	X
у тому числі:
за облігаціями (за кожним випуском):	X	497,089	X	X
за облiгацiями (серiя P, свiдоцтво № 43/2/12)	16/08/2013	0,2	21	26/08/2017
за облiгацiями (серiя Q, свiдоцтво № 44/2/12)	22/05/2013	4,4	21	25/11/2017
за облiгацiями (серiя V, свiдоцтво № 18/2/2014)	15/05/2014	400	21	14/12/2020
за облiгацiями (серiя U, свiдоцтво № 17/2/2014)	15/05/2014	87,1	21	14/09/2020
Податкові зобов'язання	X	95,472	X	X
Інші зобов'язання	X	717,004	X	X
Усього зобов'язань	X	2782,626	X	X

Джерело: Smida

З моменту приватизації і до кінця 2016-го довгострокові зобов'язання компанії зросли вдесятеро – до 1,3 млрд грн.

Динаміка вартості пасивів «Укртелекому»

Джерело: YouControl

Примітно, що «Укртелеком» множить борги, видаючи кредити материнській компанії. «Станом на 31 грудня 2016 року компанiя (УТ. – Mind) мала поточний залишок дебiторської заборгованостi за кредитом, виданим своїй материнськiй компанiї, у сумi 737 984 тис. грн, залишок iнвестицiї в облiгацiї, емiтованi материнською компанiєю, у сумi 160 872 тис. грн i поточний залишок дебіторської заборгованостi за процентами, нарахованими за цими облiгацiями, у сумi 65 588 тис. грн. У нас не було можливостi отримати достатнi та прийнятнi аудиторськi докази щодо ймовiрностi погашення зазначених залишкiв i визначити потенцiйну необхiднiсть коригувань цих залишкiв та непокритого збитку станом на 31 грудня 2016 року», – йдеться в звіті PricewaterhouseCoopers.

Чому майно «Укртелекому» в заставі у Сбербанку Росії? За даними Генеральної прокуратури, борг УТ перед українською «дочкою» Сбербанку Росії становить близько 1,4 млрд грн. Банк видав кредит під заставу обладнання та об'єктів нерухомості. Термін погашення кредиту закінчився 16 листопада 2016 року. В «Укртелекомі» не уточнили, чи відданий борг, у скільки оцінюється заставне майно і що саме закладено. «Це комерційна інформація», – сказав Михайло Шуранов.

Що в активі? За даними YouControl, вартість необоротних і оборотних активів УТ до кінця 2016 року практично не змінилася, якщо порівнювати з 2011-м. Хоча різкий спад спостерігався у 2014 році.

Динаміка вартості активів «Укртелекому»

Джерело: YouControl

На думку екс-співробітника УТ, який побажав залишитися неназваним, останніми роками було розпродано колосальну кількість майна оператора: «Те, що залишилося на балансі, переоцінювалося, тому цифри і не виглядають гнітючими. На перший погляд. Повну картину «лиха», думаю, міг би окреслити лише екс-топ УТ Георгій Дзекон, але він у бігах».

Непряме підтвердження думки анонімного джерела Mind знайшов у звіті PricewaterhouseCoopers. Наведемо фрагменти з документа. Повний текст доступний на порталі Smida. «…Компанiя застосовує модель переоцiнки для оцiнки основних засобiв i проводить їх переоцiнку з достатньою регулярнiстю, для того щоб переконатись у тому, що балансова вартiсть основних засобiв станом на звiтну дату не вiдрiзняється суттєво вiд їхньої справедливої вартостi. У нас не було можливостi отримати достатнi та прийнятнi аудиторськi докази для пiдтвердження справедливої вартостi окремих об’єктiв основних засобiв у загальнiй сумi 1 707 263 тис. грн станом на 31 грудня 2016 року, з яких 592 156 тис. грн вiдображенi у статтi «Комутацiйне та iнше мережне обладнання» i 1 115 107 тис. грн – у статтi «Кабельнi лiнiї та передавальнi пристрої», оскiльки управлiнський персонал не забезпечив зберiгання i не надав нам належнi облiковi записи, розрахунки та будь-якi iншi докази достатнього аналiзу для обґрунтування того факту, що справедлива вартiсть вказаних активiв основана на ринкових даних...»

«Клієнт» живий або мертвий? PricewaterhouseCoopers видав невтішний прогноз: «Станом на кiнець року поточнi зобов’язання компанiї перевищують її поточнi активи на 1 834 211 тис. грн… Крiм того… станом на кiнець 2016 року iснували умовнi зобов'язання з викупу облiгацiй, випущених материнською компанiєю, номiнальною вартiстю 2 000 000 тис. грн плюс нарахованi вiдсотки, з яких облiгацiї номiнальною вартiстю 1 000 000 тис. грн були пред’явленi до викупу компанiї на депозитний рахунок нотарiуса 15 березня 2017 року та залишаються непогашеними станом на дату випуску цiєї фiнансової звiтностi (26 квiтня 2017 року. – Mind). Цi факти разом з iншими питаннями… свiдчать про наявнiсть iстотної невизначеностi, яка може викликати значнi сумнiви у спроможностi компанiї продовжувати свою дiяльнiсть в якостi безперервно функцiонуючого пiдприємства».

Фінансовий скоринг YouControl також «обнадіює»:

Вище наведені дані за підсумками 2016-го. Цього року результати навряд чи покращилися.

В «Укртелекомі» оперують іншими індикаторами для підтвердження своєї надійності. «УТ, як і будь-які інші бізнес-компанії, регулярно використовує кредитні лінії, здійснюючи періодичні погашення і нові залучення для ведення своєї діяльності. Зокрема – розвитку і модернізації телеком-мережі, розширення географії присутності наших послуг і впровадження нових сучасних сервісів, покупки устаткування. При цьому компанія особливу увагу приділяє зваженому співвідношенню кредитних зобов'язань до показника EBITDA (збалансованим і з низькими ризиками в бізнес-практиці вважається співвідношення коефіцієнта 3,5 до 1). Станом на початок 2017 року загальна сума позик становить 1,919 млрд грн, EBITDA – 1,765 млрд грн. Тобто ми використовуємо кредитування відповідно до міжнародних стандартів ефективного управління», – зазначив Михайло Шуранов.

Кому вигідна реприватизація УТ? Минулого тижня за позовом ФДМ Господарський суд Києва прийняв рішення розірвати договір купівлі-продажу «Укртелекому», повернути пакет акцій в держвласність і стягнути 2,1 млрд грн пені з ЕСУ за невиконання інвестиційних зобов'язань. В. о. голови ФДМ Віталій Трубаров заявив, що за результатами перевірки в лютому 2017 року встановлено невиконання інвестиційного плану, що передбачав внесення протягом п’яти років інвестицій у сумі не менше $450 млн: «Також «Укртелеком» не виконав пряму умову договору, що передбачає передавання телекомунікаційної мережі спеціального призначення у власність держави».

«У нинішній ситуації це рішення якнайдоречніше для Ахметова. Розпродав ліквідні активи, набрав кредитів, які невідомо куди пішли. Хто їх буде віддавати в разі реприватизації? Так, ЕСУ погрожує оскаржити рішення Госпсуду. Не здивуюся, якщо оскаржить тільки виплату пені. ЕСУ вже який рік офіційно збиткова, можливо, незабаром стане банкрутом», – вважає екс-співробітник УТ.

«Вірною дорогою йдемо, товариші, – стопами ПриватБанку», – іронізує інше джерело.

Якими будуть позовні вимоги ЕСУ? У самій компанії на це питання Mind поки не відповіли. Директор з корпоративних зв'язків «Укртелекому» повідомив виданню, що ЕСУ не згодна з рішенням суду першої інстанції та продовжить захист права власності на акції «Укртелекому» в апеляційному суді. «Зараз готується апеляція. Вона буде подана у встановлений законом термін. З огляду на характер претензій ФДМ та їх зв'язок з діями попередніх власників «Укртелекому», ТОВ «ЕСУ» вважає за необхідне досягнення розумного компромісу щодо виконання приватизаційних зобов'язань. Комісія фонду неодноразово перевіряла і підтверджувала виконання відповідних приватизаційних зобов'язань. За винятком останньої перевірки, яка пройшла з помітним порушенням термінів (з травня 2016 року по лютий 2017-го). У результаті не було досягнуто згоди з підтвердженню виконання декількох з більш ніж 50 приватизаційних зобов'язань», – зазначив Михайло Шуранов.

Чи вишикується черга нових претендентів на актив? Після повернення у держвласність ФДМ, ймовірно, знову виставить «Укртелеком» на продаж. Чи знайде фонд покупців, залежить не тільки від того, на кого «повісять» борги. За останні роки «Укртелеком» примудрився знизити і доходи, і абонбазу.

Динаміка фінансових показників «Укртелекому»

Джерело: YouControl

«Найважливіше, що на початок 2011 року (до приватизації) в «Укртелекому» було 10,1 млн абонентів, а в січні цього року – близько 6 млн. Тобто компанія втратила біля 40% своєї абонентської бази. Це позначилося на продажах: у 2016-му, якщо порівнювати з 2010-м, вони впали на 20%. При тому що практично кожен рік УТ піднімав тарифи на місцевий зв'язок», – пояснює керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Левову частку доходів «Укртелекому» досі приносить місцевий стаціонарний зв'язок. Однак з кожним роком цей сегмент все більше відмиратиме. Простіше кажучи, сьогодні навіть бабусі в глухих селах воліють спілкуватися мобільними телефонами.

Обсяг реалізованих послуг за 2016 рік

Основні послуги
	у грошовій формі (млн грн)	у % до всієї реалізованої продукції
Мiсцевий трафiк та абонплата	2713,167	43
Інтернет-послуги	1646,722	26
Послуги, наданi iноземним операторам	681,082	11
Мiжмiський трафiк	296,21	5
Оренда каналiв та плата за доступ до лiнiй фiксованого зв'язку	265,787	4

Джерело: Smida

Теоретично «Укртелеком» міг би бути цікавий профільному інвестору, який би хотів розвивати послуги широкосмугового доступу в інтернет. Нещодавно ЗМІ повідомляли, що екс-власник медіахолдингу «УМХ» Борис Ложкін і колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський мають намір створити телеком-холдинг. Бізнесмени придивляються до «Волі» та інших інтернет-операторів.

А УТ лідирує в рейтингу ШСД-операторів з абонбазою в 1,6 млн за підсумками 2016-го. Однак технічний стан 90% мереж «Укртелекому», м'яко кажучи, застарів і потребує суттєвих інвестицій в оновлення. Ще в 2015 році компанія заявила про вливання в модернізацію мереж $250 млн спільно з Huawei і China Development Bank. Проект стартував у Києві та Одесі. Але вже декілька разів призупинявся – і знову через «забудькуватість».

«За умовами кредитної угоди, УТ зобов'язався вкладати свої кошти в прокладку магістральної оптики і пусконалагоджування «заліза», China Development Bank – оплачувати вартість обладнання Huawei. УТ свої зобов'язання не поспішає виконувати, у компанії вже величезна заборгованість перед підрядниками. Китайці у свою чергу вже двічі зупиняли модернізацію», – розповідає екс-співробітник «Укртелекому».

У самому УТ стверджують, що проект розвиватиметься. «Найбільша в історії України модернізація оператора в партнерстві з China Development Bank продовжиться. Рішення суду першої інстанції не вплине на операційну роботу «Укртелекому», – підкреслив Михайло Шуранов.

За скільки держава може повторно продати актив? Без детальної оцінки зношених мереж та інших активів на це питання поки складно відповісти. Найоптимістичніший прогноз – у Олександра Паращія: «Поки оцінюю компанію у 8 млрд грн. Це менше, ніж ціна продажу 2011 року. У разі повторної приватизації ціна, ймовірно, буде ще нижчою. Мало який інвестор серйозно розглядатиме покупку компанії з таким шлейфом – виявляється, можна продати компанію, а потім її відібрати і ще раз виставити на продаж».