Безпека України: якою її бачать американські політичні діячі

У столиці 11 грудня пройшла публічна дискусія Фонду Віктора Пінчука на тему «Безпека для України». В обговоренні брали участь такі відомі американські діячі, як Ештон Картер, Веслі Кларк і Джек Кін. А тележурналіст та ведучий програми HARDtalk на телеканалі BBC Стівен Сакур виступав модератором дискусії. Mind пропонує вашій увазі головні тези виступів цих спікерів на заході.

Ештон Картер, міністр оборони США (2015–2017)

«Говорити про питання безпеки – це найкраща річ, яку можна зробити, бо безпека, вона як повітря. Якщо вона є – ви не думаєте про це, але як тільки ви її позбавляєтесь, то це єдине, про що ви можете думати».

«Я віддано і лояльно ставлюся до України. І вважаю, що моя країна має долучитися до сприяння незалежності та територіальній цілісності вашої держави, а також до посилення та самовизначення українського народу. Ситуація, яку ми маємо, надзвичайно серйозна. І для нас важливо, щоб Україна продовжувала свій розвиток і розвивала свій безпековий потенціал. ЄС і США повинні допомагати в цьому Україні».

«Є певна потреба у реформуванні українського війська, наразі це дуже важливо для України. І мені здається, що у цих речах США можуть долучитися та робити більше. Я вважаю, що це широко поширена думка, і вона має підтримку від більшості представників уряду США».

«Якщо Росія вважала, що через анексію Криму та вторгнення у Східну Європу та Східну Україну ми [США] визнаємо її перевагу, то вона сильно помилялася».

«Українці, нехай не кожен українець, проте значна частина, показали, що вони готові протестувати вторгненню, бо в них є моральна сила. Вони побачили підтримку та силу ззовні. Тому це має підсилювати вашу впевненість, що ситуація розвиватиметься оптимістично для України».

«Боротьба з корупцією – це не те, що українці мають надати західним колегам. Це те, що важливе для вашого подальшого особистого розвитку. Звичайно, важливо, коли у суспільстві кожного дня з цим борються. Але мають також бути певні системи, які працюватимуть: юридична, судова, збройна, система закупівель у збройній сфері тощо. При налагодженні цих систем люди розуміють, що їм слід робити далі. Ще одним важливим кроком є впровадження систем, що запобігатимуть корупції».

«Я не можу говорити від імені адміністрації президента Трампа, проте важливо зазначити, що можливість певного пом’якшення стосунків з Росією зараз не має жодної підтримки: ні у медіа, ні у Конгресі, ні у громадськості. І я не впевнений, що є підтримка серед інших західних країн. На мою думку, спільність та об’єднаність цих думок має допомагати Україні».

Веслі Кларк, верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (1997–2000)

«Заморожений конфлікт – це те, чого хоче Путін. Чого хоче Україна? Вона хоче суверенітету та єдності своєї території і судового процесу проти анексії Криму».

«США у будь-якому випадку підтримуватиме незалежність та суверенність України. І у якийсь момент розглядатиме питання членства України у НАТО, проте я так само хочу переконатися, що наші українські друзі правильно нас розуміють. НАТО – це не стільки військово-збройний союз, це передусім політичний союз. НАТО не прийде раптово в Україну, він спостерігає, посилює свої можливості відповідати на загрози, які йдуть від Путіна. НАТО так само вчиться на прикладі української ситуації і хоче бачити певні результати в Україні: контроль над збройними силами в Україні, їхній розвиток, більшу конкурентність українського війська та його модернізацію й наближення до стандартів НАТО».

«Ситуація в Україні не завмерла, вона зараз просто нечітка. Давайте поглянемо на те, як багато поколінь українців увесь час прагнули мати демократично орієнтовану на Захід державу тут, на території України. Зробити це порухом магічної палички неможливо. Це так не працює. Політичні інституції необхідно випрацювати. Якщо ви такого очікуєте, то у вас ніколи не буде зрозумілого та м’якого врядування. Якщо ж ви дійсно прагнете мати можливість вільного висловлення своїх думок, тоді, звичайно, вам треба потерпіти певний час невизначеності, бо це – природній процес формування демократичних інституцій».

Джек Кін, голова правління Інституту вивчення війни (США)

«Питання глобальної безпеки змінюється прямо перед нами, тому ми маємо на них зважати вже зараз. Те, що вдалося Росії – це чітке розмиття кордонів між миром та війною. Раніше ми такого не бачили. Ми використовуємо гібридні методи, масово-інформаційну кампанію. Він [Путін] надав чітке обґрунтування своїм людям, чому він тут [в Україні], і надавав цю інформацію людям України теж. І власне, зараз це працює проти українців».

«Лінія конфлікту розмивається, бо мир та війна вже не такі ясні, і це паралізує наші дії. Ми не могли діяти ні коли почався Крим, ні коли почались дії на сході. Що ж відбувається зараз? Це фронт війни нового покоління. Це конфлікт, що керується росіянами, які розробили цю доктрину гібридної війни. І сподіваються повністю, зважаючи на той успіх, який вони потрохи отримують зараз, продовжувати цей сценарій по всій Європі».

«Я впевнений, що Сполучені Штати Америки та Європейський союз підвели українців, коли Путін розмив кордони між миром та війною. Він паралізував наш [американський] механізм прийняття рішень. І ми не можемо дозволити собі цього і зараз. Я дуже сподіваюся, що американські лідери вступлять нарешті в цю гру і дадуть певне лідерство та розуміння того, що треба зробити, щоб ми могли протистояти російській агресії і в Україні, і на Близькому Сході, і у Східній Європі».

«Мені здається, що питання входження України до НАТО буде одним з факторів протистояння російській агресії. І те, до чого зараз прагне НАТО у питанні з Україною, – щоб вона досягла певних стандартів НАТО, які є прийнятними для всіх країн НАТО. Однак цілком нелогічно очікувати, враховуючи російську присутність на території України, що НАТО буде серйозно розглядати українське членство. На мою думку, ми можемо говорити про членство тільки тоді, коли російських військ не буде в Україні».