Смілива спроба: Кредобанк намагається залучити 500 млн за допомогою облігацій

Кредобанк повертається на борговий ринок капіталу після десятирічної перерви. У планах банку – привернути двома серіями 500 млн грн для диверсифікації пасивів. Минулого тижня установа публічно заявила про це спочатку журналістам, а потім представникам інвестиційних компаній. Однак незважаючи на стійку ринкову позицію емітента, реалізувати подібні плани буде непросто.

Прагнення Кредобанку організувати свій випуск облігацій в нинішній ситуації виглядає досить сміливим. У 2017 році те ж саме вже намагався зробити інший банк з польським корінням – «Ідея». Але, за словами співрозмовників Mind, знайомих з деталями процесу, спроба виявилася невдалою: попиту на папери не було, і вони не потрапили в ринковий обіг. У самому Ідея Банку не стали офіційно коментувати цей досвід.

Призупинила подібну операцію в цьому році й «Укрзалізниця».

Навіщо банк вирішив випустити цінні папери? За словами першого заступника голови правління Кредобанку Даміана Рагана, головна мета нинішнього випуску облігацій – залучення додаткових ресурсів для кредитування малого і середнього бізнесу. «У цьому сегменті ми спостерігаємо не лише зростання кількості надійних позичальників, зацікавлених у розвитку своєї справи, а й оптимальне поєднання дохідності та ризику. Крім того, нова стратегія банку передбачає доповнення традиційних джерел пасивів додатковими інструментами», – заявив Раган.

Також в банку повідомили, що хочуть загалом  «розворушити» ринок корпоративних бондів, значимість якого зростає на тлі декларацій перших осіб держави про очікуване впровадження другого рівня пенсійної системи.

Чи вдасться задум? У Кредобанку для цього є всі можливості. По-перше, ще в докризові часи банк неодноразово виходив на ринок облігацій. По-друге за «Кредо», який посідає в Україні 18-е місце за активами, стоїть потужна материнська компанія в особі найбільшого польського банку – PKO BankPolski S.A, активи якого більші активів усієї банківської системи України. При цьому міжнародні кредитні рейтинги материнської структури вище від українських суверенних.

Та й у самого банку в Україні справи йдуть досить непогано: він один з небагатьох, хто пройшов кризові 2013-2016 з прибутком. Рівень поганих кредитів не перевищує 10% від активів, що є одним з кращих показників по системі.

З огляду на це, в банку зупинилися на варіанті випускати 5-річні папери з офертою 1 рік під 15% річних. Приблизно така ж дохідність на момент випуску була у головного конкурента всіх корпоративних паперів на українському ринку – ОВДП.

За словами президента Інвестиційної групи «Універ» Тараса Козака, компанія якого консультувала Кредобанк щодо випуску облігацій, у цих паперів є низка переваг. Наприклад, у деяких банків-нерезидентів закінчилися встановлені нормативами ліміти на покупку державного ризику, а ряду недержавних пенсійних фондів або страхових компаній корпоративні папери можуть стати в пригоді для підтримки нормативів.

Що може завадити? Потенційно у банка були всі шанси зробити цей випуск ринковим. Але ймовірною перепоною на шляху розміщення цих паперів може стати інфляція. 14 грудня Монетарний комітет НБУ досить несподівано для ринку прийняв рішення про підвищення облікової ставки до 14,5%, що автоматично збільшить дохідності практично за всіма ЦП – як суверенними, так і корпоративними.

«Банк дуже хороший, параметри паперів теж. Але вони трохи не встигли, потрапили в розріз з трендом. Тепер ОВДП будуть по 16% +, таким чином будь-який корпорат має бути не менше ніж 18%. Але самі вони (Кредобанк) не хочуть 18%, оскільки за їхніми словами це дорого. Зроблять технічне розміщення, викуплять емісію на себе і чекатимуть кращих часів», – припускає начальник відділу по роботі з борговими інструментами Concorde Capital Юрій Товстенко, який був присутній на презентації паперів.

У банку заявляли, що напередодні випуску облігацій вдалося знайти покупців, готових придбати їх з дохідністю 15%. Але тепер стає очевидним, що більшість паперів, якщо і потрапить до непов'язаних інвесторів, то лише після значного зниження облікової ставки, що зменшить дохідність за бондами. І тоді банк зможе продати їх на вторинному ринку.

З усього того, що відбувається, можна зробити висновок: звичайна для розвинених фінансових ринків операція в Україні як і раніше виглядає чимось екзотичним. Загалом, спроба випуску ЦП Кредобанком показує, що до здорової фінансової системи України ще далеко. Навіть надійним емітентам із сильними материнськими структурами складно скористатися фондовим ринком країни як каналом для залучення коштів через макроекономічну нестабільність і відповідно – високу інфляцію. Напередодні введення другого рівня пенсійної системи це більш ніж тривожний сигнал.