«Іспанія отримала ляпаса»: каталонці знову обрали сепаратистів

«Іспанія отримала ляпаса»: каталонці знову обрали сепаратистів

Вибори, покликані приборкати сепаратистський порив найбагатшого регіону країни, закінчилися провалом для Мадрида

Этот текст также доступен на русском
«Іспанія отримала ляпаса»: каталонці знову обрали сепаратистів
фото Shutterstock

Прем'єр-міністр Іспанії Мар'яно Рахой зробив ставку на те, що поспішні вибори у Каталонії заспокоять масові заворушення у цій самобутньої автономії, яка рветься здобути незалежність. Його план не спрацював. Сили, що виступають за розрив з Іспанією, святкують чергову перемогу і готуються до нового етапу боротьби за відділення.

Хід та підсумки виборів

За результатами виборів, що відбулися 21 грудня, три головні сепаратистські партії Каталонії зберегли абсолютну більшість, отримавши 70 крісел у 135-місцевому парламенті. Коаліція «Разом за Каталонію» колишнього президента автономії Карлеса Пучдемона, який наразі перебуває у вигнанні, отримає 34 мандати. «Ліві республіканці Каталонії» колишнього заступника Пучдемона Оріола Жункераса, який зараз у мадридській в'язниці – 32, і антикапіталістична партія «Кандидати за народну єдність» – чотири. Цього достатньо, щоб сформувати уряд.

Вибори пройшли за рекордної явки – 82%, зруйнувавши теорію про те, що чим більше людей прийдуть на виборчі дільниці, тим більше чаша терезів схилиться на бік уніоністів, які обіцяли повернути спокій та стабільність.

Уніоністи здобули формальну перемогу. Правоцентристська партія «Громадяни», яка виступає за єдність з Іспанією, отримала за підсумками виборів найбільше голосів (25%) збільшивши свою присутність у парламенті з 25 до 37 місць. Харизматична 36-річна глава каталонських «Громадян» Інес Аррімандас провела вдалу виборчу кампанію, вибудувану на обіцянках стимулювати бізнес і критиці масових протестів, однак утворити коаліцію їй нема з ким.

«Іспанії дали ляпаса»: каталонці знову обрали сепаратистів

Дізнавшись про результати голосування, лідер сепаратистів Карлес Пучдемон, який втік від політичного переслідування до Бельгії, виступив в ефірі телеканалу Sexta і оголосив про перемогу Каталонії.

«Каталонська республіка перемогла монархію 155-ї статті. Ця стаття конституції обмежила самоврядування автономії і дозволила Мадриду оголосити про дострокові вибори. Рахой та його союзники отримали ляпаса від каталонців», – заявив Пучдемон.

Сепаратистський ривок

Як писав Mind, 1 жовтня 2017 року влада Каталонії всупереч забороні уряду Іспанії провела референдум про самовизначення, на якому 2,02 млн осіб проголосували за незалежність і лише 0,18 млн – проти. Всього у цій іспанській провінції проживає близько 7,5 млн осіб, з яких 5,3 млн мають право голосу.

Референдум став основою для проголошення незалежності. Законодавці-сепаратисти, які мали більшість у парламенті Каталонії, 27 жовтня в односторонньому порядку оголосили про відділення регіону від Іспанії, змусивши прем'єр-міністра Іспанії Маріано Рахоя вжити рішучих і вкрай ризикових дій – розпустити уряд Каталонії та розігнати парламент. Пізніше суди виписали ордери на арешти колишніх лідерів Каталонії за звинуваченнями в бунті, заколоті й розтраті.

Дострокові вибори проводилися поспіхом, щоб сепаратисти, багато лідерів яких втекли від переслідувань за кордон, не встигли до них підготуватися. Популярність сепаратистських партій повинна була зменшитися через те, що їхні дії злякали капітал і справили охолоджуючий ефект на економіку. Іноземні інвестиції у Каталонію впали на 75% у третьому кварталі 2017 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, а два найбільші банки Іспанії – Caixa і Sabadell – і ще близько 3000 компаній повідомили про переміщення своїх штаб-квартир за межі Каталонії.

Удар по Рахою

Маріано Рахой багато разів розповідав про існування у Каталонії «мовчазної більшості», яка не побажала брати участь у «переписі сепаратистів» – незаконному референдумі 1 жовтня, але готова віддати голоси за єдність з Іспанією на нормальних виборах.

Рахой активно агітував каталонців «масово» приходити на виборчі дільниці. Нові вибори до парламенту автономії він називав «вирішальними для Каталонії, для Іспанії і для узгодженої Європи».

Однак підсумки голосування для прем'єр-міністра виявилися сумними. Головна мета, а саме нейтралізація сепаратистів – так і не була досягнута, і правляча консервативна «Народна партія» Маріано Рахоя отримала у новому парламенті лише три місця, у порівнянні з 11 місцями в попередньому. Таким чином вона стала головним лузером учорашніх виборів.

«Зазнавши фіаско, лідер Іспанії тепер буде атакований з усіх боків. Ліві почнуть критикувати його за деспотичний і непоступливий підхід до каталонської проблеми, а праві коментатори та критики з його партії будуть дорікати Рахою тим, що він не втрутився раніше і більш рішуче», – пише видання Politico.

На думку колишнього міністра державного адміністрування Іспанії Жорді Саваля, результат вчорашнього волевиявлення у Каталонії настільки «небажаний» для Мадрида, що для приборкання сепаратистських рухів у цій автономії доведеться організовувати ще одні дострокові парламентські вибори. І якщо Рахою не вдасться вирішити цю проблему, загроза дострокових виборів нависне над всією Іспанією.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло