mind
Крок вперед і два назад: як бізнес сприймає боротьбу з корупцією в Україні

Крок вперед і два назад: як бізнес сприймає боротьбу з корупцією в Україні

І чому не варто чекати великої черги з бажаючих працювати в Антикорупційному суді

Цей матеріал також доступний російською
Крок вперед і два назад: як бізнес сприймає боротьбу з корупцією в Україні
Фото Shutterstock

Задля стимулювання припливу іноземних інвестицій у розвиток національної економіки Україні необхідно створити Антикорупційний суд. Поява такого інституту підвищить довіру бізнесу до реформ в країні і зробить ефективнішою боротьбу з корупцією. Але немає гарантій, що подібні перетворення відбудуться без перешкод з боку влади.

Про те, що створення Антикорупційного суду є для бізнесу ключовим пріоритетом, показало нове опитування Американської торгової палати в Україні про сприйняття корупції в країні. Його результати були оприлюднені вчора на прес-конференції, в якій взяв участь Артем Ситник, керівник Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Уперше подібне опитування проводилося в 2014 році. Цього разу в ньому брало участь 184 респондента, переважно з міжнародних компаній. У порівнянні з торішнім опитуванням, кількість тих, хто погодився відповісти на питання анкети Американської торгової палати, зросла на 50%.

Це означає, що тема корупції не тільки залишається актуальною, але і більш відкритою для обговорення в публічному просторі. Україна цікавить закордонний бізнес не лише як країна великих можливостей для примноження капіталу. У центрі уваги продовжують залишатися реформи, які підвищують ефективність національної економіки та довіру міжнародної спільноти.

Що змінилося? Будь-який прогрес може бути паралізований корупцією або популізмом. Але в Україні в цьому контексті намітилися незначні позитивні зміни. За результатами опитування, 36% респондентів вважають, що рівень корупції за останній рік скоротився (у 2016 році таких було 47%). Однак суди, податкові та митні органи, а також місцеві органи влади залишаються лідерами щодо зловживань у державі.

Успіх у боротьбі з корупцією учасники опитування пов'язали із запуском електронних декларацій. НАБУ вони назвали «антикорупційним чемпіоном» 2017 року. А ключовою умовою для досягнення прогресу респонденти вважають створення Антикорупційного суду.

«Якщо ми зможемо продемонструвати, що є реальне покарання за корупцію, тоді позитивні зміни дійсно будуть. Адже можна годинами розповідати про справи, які ми розслідували і направили до суду. Тепер Україна повинна показати, що може також карати за вчинення корупційних злочинів», – сказав Артем Ситник.

Корупція в Україні

Що заважає «праведній боротьбі»? На даний момент в Україні не винесено жодного вироку у справах, розслідуваних НАБУ. У судах вони або розвалюються, або їх розгляд затягується на невизначений термін. Свою негативну роль у цьому відіграє і внутрішньополітична боротьба, яка знаходить відображення в протистоянні між різними структурами, створеними в Україні для боротьби з корупцією. Крім НАБУ, також є Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) і Державне бюро розслідувань (ДБР). Це при тому, що і колишні органи з функціями боротьби з корупцією нікуди не поділися – Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, прокуратура.

З них саме НАБУ, створене з ініціативи Міжнародного валютного фонду (МВФ), вважається найпотужнішим інструментом боротьби з корупцією. Завдання його детективів – розслідувати корупційні дії у вищих ешелонах влади. Саме з подачі НАБУ, наприклад, було проведено резонансну операцію з викриття керівника Державної фіскальної служби Романа Насирова, підозрюваного в зловживанні владою, і народного депутата Борислава Розенблата, який став фігурантом так званої «бурштинової справи». Вчорашній день також не обійшовся без новин від НАБУ: в бюро повідомили про затримання колишнього керівника Адміністрації морських портів Андрія Амеліна і його заступників за підозрою в казнокрадстві.

Але поки немає жодних гарантій, що викриті у зловживаннях представники влади будуть покарані. Через це директор Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи і Кавказу Френсіс Маліж порівняв боротьбу з корупцією в Україні зі спортивною риболовлею, коли «спочатку ловиш рибу, фотографуєшся з нею, а потім відпускаєш».

А чи допоможе суд? Ситуацію може змінити поява спеціалізованого Антикорупційного суду, на якому акцентують увагу в МВФ. Але сформувати такий абсолютно новий інститут в Україні буде складно. Ухвалення закону про його створення регламентує процес, але не спростить його.

У законопроекті прописані виняткові вимоги до майбутніх «антикорупційних» суддів. Кандидати, серед іншого, повинні мати певний досвід адвокатської, суддівської або наукової діяльності в сфері права, не потрапляти під люстрацію, а також мати досвід роботи в міжнародних організаціях. «Особисто я з людьми, які б відповідали таким критеріям, не знайомий», – зізнається Артем Ситник.

Корупція в Україні

Він також вважає, що бажаючих потрапити на роботу в Антикорупційний суд буде небагато. Тому що їм належить «дуже складна робота», на суд чинитиметься «безпрецедентний тиск», але закон зробить ці спроби «нереальними». Перший же суддя, який винесе вирок високопосадовцю, стане «справжнім героєм».

Наближення президентських і парламентських виборів посилює політичну напругу в Україні. Очевидно, що 2018 рік виявиться вельми неспокійним і для сфери боротьби з корупцією. «Я розумію, що буде дуже важко. Але досвід України не унікальний. У жодній країні світу не було так, щоб боротьба з корупцією пройшла мирно», – зазначив Артем Ситник.

З чим належить боротися? Втім, суть боротьби з корупцією – це не стільки ловля шахраїв, скільки усунення недоліків у системі державного управління. Такого висновку дійшли фахівці Світового банку, які провели масштабне дослідження корупції як економічного явища в багатьох країнах і галузях.

Тому в ході реформ вони рекомендують зосередитися, насамперед, на зміцненні електоральних інститутів, створенні ефективних законодавчих та регуляторних актів, норми яких дозволять приборкати корупцію. Інакше «слабкі електоральні інститути можуть заохочувати приватизацію держави неефективною владою, яка, як правило, відбувається на рівні секторів економіки... А погано функціонуюча правова і судова система створює можливості для протидії і скасування реформ».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті