mind
Писано по воді: навіщо «Нібулон» бере кредит у ЄБРР

Писано по воді: навіщо «Нібулон» бере кредит у ЄБРР

І у що конкретно зібралася інвестувати компанія

Цей матеріал також доступний російською
Писано по воді: навіщо «Нібулон» бере кредит у ЄБРР
Олексій Вадатурський, генеральний директор «Нібулону», та Шевкі Аджунер, голова представництва ЄБРР в Україні
Фото: прес-центр «Нібулона»

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав СП «Нібулон» кредит на суму $50 млн. Учора Олексій Вадатурський, гендиректор СП «Нібулон», та Шевкі Аджунер, директор представництва ЄБРР в Україні, підписали відповідну угоду й дали спільну прес-конференцію. Mind записав основні тези виступу Олексія Вадатурського. Він розповів про те, як витратить гроші, а також про фінансовий стан компанії, плани з розвитку річкової інфраструктури, обсяги перевезень річками й поділився своїми роздумами щодо конкуренції.

Про кредит та кредитний портфель. Це частина інвестиційної програми на суму $200 млн, яку реалізовує «Нібулон», з розвитку зернової інфраструктури. Кредит розрахований на сім років, процентну ставку сторони не розголошують.

У компанії повідомляють, що кредит допоможе поліпшити логістичні рішення, збільшити обсяги вантажоперевезень по річках з 2 до 4 млн тонн і наростити експорт зерна на 35%, до 8 млн тонн на рік.

Також у «Нібулоні» планують побудувати три зернових елеватори, поповнити флот новим плавучим перевантажувальним краном, буксирами, баржами, самохідним днопоглиблювальним судном, побудувати причал і нову залізницю на Миколаївському терміналі тощо.

Кредитний портфель СП «Нібулон» – близько $200 млн. Оборот компанії – понад мільярд доларів, прибуток – більше за $100 млн. «Нібулон» розвивається. Кожного разу, отримуючи кредит, ми інвестуємо в економіку країни в півтора раза більше, ніж отримали [від кредитора]», – говорить Вадатурський.

Про результати та плани. Близько 40% зернових, які йдуть на експорт (це приблизно 2 млн тонн) у СП «Нібулон» доставляють до морських портів річковим транспортом. Завдання – щороку збільшувати обсяги перевезень ріками як мінімум на 0,5 млн тонн. Так, до кінця поточного маркетингового року планується перевезти річковим транспортом близько 2,5 млн тонн, у наступному МР – 3 млн тонн, а ще через рік – 4 млн тонн. «Якщо наш експорт залишиться на поточному рівні – 5 млн, то річками ми перевозитимемо близько 90% експортних зернових. Але в наших планах наростити експорт до 8 млн тонн, наступного року у нас буде технічна можливість для таких поставок», – розповідає Вадатурський.

Про потенційне банкрутство. «Не вірте цим чуткам. Наша компанія працює з такими серйозними банками і фінансовими організаціями, як ЄБРР, ЄІБ, IFC. І ці організації, й інші 15 західних банків, з якими ми співпрацюємо, не стали б кредитувати компанію, яка була б на межі банкрутства», – запевняє Вадатурський.

Про законопроект «Про внутрішній водний транспорт». «Ми його не підтримуємо, бо він потрібен для того, щоб розділити корупційні потоки між зацікавленими олігархами в морських портах, річкових перевезеннях і річковому транспорті», – вважає Олексій Вадатурський.

Одним з недоліків даного документа він називає впровадження річкового збору і створення додаткової державної структури, що стягуватиме з перевізників і судновласників річковий збір. «По суті, ця структура диктуватиме умови ринку», – стверджує гендиректор «Нібулону».

Окрім того, даний законопроект прирівнює в правах флот під українським та іноземним прапором – він передбачає єдину тарифікацію за обслуговування. І це теж не влаштовує компанію: кілька років поспіль «Нібулон» будує на своїй верфі судна й інвестує в розвиток власного флоту.

Писано по воді: навіщо «Нібулон» бере кредит
Підписання угоди мiж ЄБРР та «Нібулоном»
Фото прес-центр «Нібулону»

Про свій та чужий флот. В СП Нібулон не заперечують прихід в Україну суден під іноземним прапором. Але обговорюють умови. «Такі питання потрібно вирішувати на круглому столі в МІУ за участю бізнесу. А міністр збирає на круглих столах лише свої кишенькові асоціації, які крутяться навколо інтересів «Укррічфлоту» – компанії, яка хоче повернути в Україну флот second hand. Немає проблем – нехай повертають, але умови конкуренції в суден під іноземним прапором і українським повинні бути рівні», – вважає Вадатурський. Рівні умови, за його словами, – це однакові податки для судновласників (більшість іноземних суден ходять під прапором держав-офшорів), рівні ціни на паливо (в ЄС воно дешевше, в ціну палива для суден не включений акцизний збір) та зрозумілі перспективи для українського суднобудування.

Про конкуренцію. «Усі говорять, мовляв, Вадатурський хоче стати монополістом на річках. Ви бачили десь на річці шлагбаум з моїм ім'ям, що я когось не пускаю? Ми беремо кредити і будуємо елеватори, судна, розвиваємо річки. Хто заважає іншим компаніям робити те саме? Але вони продовжують верещати і скиглити», – коментує гендиректор «Нібулону».

З минулого року «Укрзалізниця» почала скорочувати маршрути для вантажних потягів – у першу чергу маршрути зосередили навколо великих елеваторів. Зерносховища «Нібулону» потрапляють в пріоритети УЗ, але власники невеликих елеваторів, що знаходяться поза оптимізованого маршруту УЗ, зіткнулися зі складнощами з вивезення зернових і звинуватили залізницю в грі на користь великих гравців, і СП «Нібулон» зокрема.

А ось що про це говорить Олексій Вадатурський: «Деякі компанії нічого не вкладають у розвиток інфраструктури та елеваторів, але при цьому хочуть, щоб їм на рівних правах з тими компаніями, які вкладають, подавалися вагони. Але так не буває. На елеваторах «Нібулону» в середньому потяг розвантажується за три дні».

На деяких старих елеваторах, каже він, навантаження/розвантаження може досягати 10 днів.

Про річкову логістику. У компанії планують будувати елеватори в межах 60–80 км від місць, де вирощують сільгосппродукцію. Олексій Вадатурський каже, що така локація допоможе сільгоспвиробникам оптимізувати фінансові та часові витрати. «Доставка тонни зерна автомобільним транспортом у годину пік з Дніпропетровської області коштує сільгоспвиробникам 800 грн, а якщо ми побудуємо в цих регіонах елеватори – ми допоможемо заощаджувати сільгоспвиробникам до 500 грн на тонні», – вважає Вадатурський

Серед переваг річкової інфраструктури він називає ще й екологічність: знижується навантаження на дороги, дамби, міський трафік (фури не завжди йдуть в об'їзд міста) і зменшується викид вуглекислого газу. У компанії підрахували: завдяки будівництву елеватора у Вознесенці в повітря не викидається близько 380 тонн вуглекислого газу. Приблизно такі обсяги СО2 давали фури, які везли зерно до Миколаєва.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті