facebook.com
mind
Демпінг у мережі: провайдери озброїлися проти недобросовісної конкуренції

Демпінг у мережі: провайдери озброїлися проти недобросовісної конкуренції

Як цінові баталії вплинуть на тарифи для абонентів

Цей матеріал також доступний російською
Демпінг у мережі: провайдери озброїлися проти недобросовісної конкуренції
Фото Shutterstock

На ринку інтернет-послуг точаться чергові битви між провайдерами. Більшість гравців вважають, що їхні колеги зловживають недобросовісними методами просування. Конкуренти все частіше почали звинувачувати один одного у демпінгу, який, на їхню думку, став основною маркетинговою стратегією для багатьох провайдерів.

На тлі зниження рентабельності емоції гравців почали переростати у конкретні дії. У профільній телеком-асоціації – ІнАУ – якраз створюється комітет із захисту економічної конкуренції. Він має запрацювати найближчим часом. Члени комітету мають намір виявляти і припиняти «нецивілізовані» кроки учасників ринку. Також провайдери нещодавно заручилися підтримкою медіагруп (МГ) у боротьбі з демпінгом. До чого тут медіагрупи, що саме не можуть поділити провайдери і як розквіт демпінгу у подальшому може відбитися на гаманцях абонентів? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Картина ринку. На ринку доступу до інтернет-абонента спостерігається величезна конкуренція. Зараз у реєстрі операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) – 6776 зареєстрованих суб'єктів господарювання. З них понад 5000 надають послуги фіксованого ШСД (дротового інтернету).

Гравців так багато, бо на шляху їх виходу на ринок відсутні серйозні адміністративні бар'єри. Щоб почати продавати послуги доступу до дротового інтернету, досить зареєструвати юрособу або відкрити ФОП і зареєструватися в реєстрі НКРЗІ. Ліцензію купувати не потрібно.

Ці 5000 гравців у 2016 році обслуговували 9,2 млн домогосподарств і заробили 8,9 млрд грн (такі дані дослідження консалтингової групи Expert & Consulting, свіжі показники ще не опубліковані). Майже половину ринку утримує перша десятка найбільших операторів.

Суть конфлікту. Висока конкуренція – це добре для абонентів: гонитва за ними стимулює провайдерів надавати високошвидкісний доступ до інтернету за невисокими цінами і з добротним рівнем сервісу.

Але на насиченому ринку вже не вистачає місця для всіх його учасників. «В Україні ще працює близько 6000 провайдерів. Ви знаєте, скільки інтернет-провайдерів, наприклад, у Туреччині, де населення вдвічі більше, ніж в Україні? Там їх 150. У Німеччині лише 15 провайдерів. У цих країнах можлива тільки легальна діяльність, що вимагає великих інвестицій. Як результат, конкурентне середовище там невелике», – підкреслював наприкінці минулого року гендиректор компанії «Воля» Джордж Жембері в інтерв'ю виданню «Бізнес». 

Тактика ведення «бойових дій». У теорії зростання доходів гравців можливе за рахунок збільшення абонентської бази і підвищення тарифів. На практиці ця місія виконується за допомогою дуже грамотного маркетингу, проникнення у віддалені населені пункти України або ж використання недобросовісних маневрів. Третя «точка зростання» на ринку застосовується найчастіше.

Раніше в тренді було вирізання мереж конкурентів. Але такі підступи, як правило, мали короткостроковий ефект. Провайдери оперативно відновлювали свої мережі, не допускаючи істотного відтоку абонентів. А проти замовників «вандалізму» озброюється половина ринку та профільні асоціації.

Також деякі компанії практикували замовлення обшуків і податкових перевірок у «колег» по ринку. Останнім часом такі методи використовуються рідше. Мабуть, правоохоронний ресурс – недешеве задоволення на ринку з тисячами конкурентів.

Поступово гравці перейшли до більш масштабних та таких, що кримінально не караються, методів боротьби за «місце під сонцем» – пропозиції споживачам послуг за цінами нижче середньоринкового рівня або собівартості. Такі дії прийнято трактувати як демпінг.

Що говорить закон? Поняття «демпінг» в українському законодавстві застосовується тільки щодо експорту-імпорту в законах «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» і «Про зовнішньоекономічну діяльність». Так держава захищає свого національного виробника. Але на внутрішньому ринку норми цих законів не можуть бути застосовані.

У законі «Про телекомунікації» є лише принцип про «недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій». А в законі «Про захист від недобросовісної конкуренції» – стаття «Досягнення неправомірних переваг у конкуренції».

Як ці норми «прив'язати» до демпінгу, декілька років тому на практиці продемонстрували компанії «Воля», «Датагруп», «Телегруп-Україна», «Юнікаст Інвест» (входить у «Тріолан»), «Інформаційні технології». Вони поскаржилися в АМКУ на декілька невеликих київських провайдерів, які пропонували тарифи нижче середньоринкового столичного рівня (менше 80 грн). Заявники стверджували, що дії їхніх конкурентів спрямовані на досягнення неправомірних переваг у конкуренції та можуть призвести до її обмеження. Київські провайдери відбулися легким переляком: заявники лише просили АМКУ зобов'язати «порушників» привести свої тарифи до економічно обґрунтованого рівня. 

Хоча законом «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачена і відповідальність – до 5% від річної виручки за всі дії, які можуть бути кваліфіковані як недобросовісна конкуренція. Але на практиці штрафів за демпінг на телеком-ринку не було. Кілька джерел на ринку пояснили виданню, що поки не поспішають подавати заяви в АМКУ, бо сумніваються в ефективності, неупередженості та оперативності розслідування цього держоргану.

Позиції сторін. У цій боротьбі провайдери умовно розділилися на два табори: великі та дрібні. Низка великих гравців періодично публічно звинувачують дрібних у демпінгу. Вони вважають, що близько 30% невеликих провайдерів є «сірими». Хто такі «сірі» провайдери, достеменно не відомо. Мабуть, маються на увазі приватні підприємці, які зобов'язані сплачувати лише єдиний податок та ЄСВ, отже отримують перевагу за собівартістю порівняно з юрособами-платниками ПДВ на загальній системі. «Висока конкуренція породжує демпінгові пропозиції, особливо з боку «сірих» операторів», – раніше відзначали у прес-службі «Укртелекому». «На ринку чимало локальних «тіньових» компаній, які ніде не зареєстровані. Багато з них надають послуги низької якості та конкурують лише за рахунок низької вартості», – розповіли нашому виданню в «Київстар». 

Невеликі провайдери запевняють, що у них немає фінансового запасу міцності для проведення регулярних демпінгових акцій. «На відміну від великого бізнесу, який може перекривати збитки за рахунок доходів від інших послуг і «економити» на масштабі, для невеликих компаній постійний демпінг – самогубство», – вважає керівник дрібного провайдера, який побажав залишитися неназваним.

Інший спікер з невеликої компанії теж запевняє, що широкомасштабні демпінгові кампанії не під силу дрібним гравцям: «Основна мета демпінгу – досягнення домінуючого положення на ринку і подальшого істотного підвищення цін». На перший погляд, в умовах роботи на території України тисяч провайдерів досягти істотної переваги практично неможливо.

Але на практиці такі приклади вже є в окремих населених пунктах країни, розповідають провайдери. «Наприклад, пару років тому в невелике місто Дніпропетровської області зайшов один з великих провайдерів з річною демпінговою акцією. Після її закінчення з понад десятка гравців «вижили» тільки декілька великих. Останні, не змовляючись, уже підняли тарифи для В2В-сегмента більш ніж утричі. Ймовірно, на черзі й підвищення планки для В2С-абонентів», – зазначає учасник ринку, який побажав залишитися неназваним.

«Маркетинг по-українськи – це демпінг», – іронічно характеризує ринкові баталії останніх років телеком-експерт Олександр Глущенко.

Хто менше лукавить? Mind промоніторив свіжі тарифи і акційні пропозиції на доступ в інтернет топ-10 найбільших операторів країни і 10 провайдерів Києва. Столичний ринок був обраний тому, що на ньому – найвища конкуренція, тобто простір для цінових воєн ширше.

За базу для порівняння розцінок на доступ до інтернету Mind взяв 80 грн із заяви, направленої в АМКУ компаніями «Воля», «Датагруп» та іншими.

Демпинг в сети: провайдеры ополчились против недобросовестной конкуренции

Тарифи та акції топ-10 інтернет-провайдерів України

№ п/п Назва компанії Мінімальні тарифи за інтернет, грн Акції компаній
1 «Укртелеком» 95 «Легкий старт»: 11 грн/міс. протягом перших 180 днів. Далі – 65 грн/міс.
2 «Київстар» (ТМ «Домашній інтернет») 155 «Власна знижка»: 75 грн/міс. протягом трьох місяців + персонального акційного періоду
3 «Воля» 140 69 грн/міс., до чотирьох місяців. Далі – 140 грн/міс.
4 «Тріолан» 150 немає
5 «Фрегат» 94 «Фрегат.Год Песик @»: 0,01 грн протягом 12 місяців. Платіж при підключенні – 250 грн. Після закінчення терміну дії тарифу на рахунок абонента зараховується бонусом 250 грн. Далі абонент переводиться на тариф All inclusive. Зараз його вартість 164 грн.
6 Датагруп (ТМ «Домашній телеком» 99 «Подвійна вигода»: інтернет і до 50 ТБ-каналів за 39 грн протягом першого місяця. Далі – 139 грн/міс.
7 «Ланет» 134 При підключенні тарифного плану Gold (199 грн/міс.). Кожен третій місяць оплачується зі знижкою 50% (99 грн/міс.)
8 Vega 140 «Суперконект Легкий»: 60 грн/міс. протягом року. Далі – невідомо
9 «Тенет» 125 «4 місяці за ціною одного»: в обраному тарифі абонент оплачує один місяць, вартість підключення – 99 грн.
10 «Фринет» (ТМ ОЗ) 100 «-50% на абонплату»: знижка на три місяці (45–75 грн/міс. Залежно від міста)

Джерело: дані компаній

Найбільші провайдери країни ранжовані за рейтингом Expert & Consulting 

Тарифи та акції 10 інтернет-провайдерів Києва 

№ п/п Назва компанії Мінімальні тарифи за інтернет, грн Акції компаній
1 «Білінк» 99 «Встигни підключитися»: чотири місяці за 65 грн/міс. Далі – 129 грн/міс.
2 «Саннет» 100 Розіграш знижок у розмірі 90, 50, 20, 15% від стандартної вартості тарифів PRO100 (140 грн/міс.) І «Гігабіт» (230 грн/міс.)
3 «Інформаційні технології» 100 «Економ»: при оплаті тарифів по 120 і 165 грн/міс. на 4, 8 або 12 місяців вперед пропонуються бонуси. Абонент отримує абонплату не нижче 90 грн/міс.
4 «НашНет» 89 Тариф «Стандарт», що включає і ТБ-послуги, протягом півроку зі знижкою 40% – за 75 грн
5 «ЛокалНет» 100 Знижка 10% на всі тарифи для нових абонентів
6 «Андернет» 100 «10 = 12»: оплачуючи послуги на 6, 12 місяців вперед, абонент отримує безкоштовні періоди. Абонент сплачує не менше 83 грн/міс.
7 «Телесистеми України» 99 «Приводь друзів»: бонус – 50% абонплати за один місяць новому абоненту й тому, хто його запросив
8 «Паутина.Net» 139 немає
9 Znet 100 При підключенні другий місяць безкоштовно
10 «Індастріал Медіа Нетворк» (ТМ Ipnet) 89 «Весняний»: 89 грн/міс. протягом 150 днів. Далі абонент переводиться на пакет «Домашній», який зараз продається за 140 грн/міс.

Джерело: дані компаній

Київські гравці ранжовані за даними сервісу 2IP 

Як видно з таблиці, з 10 великих провайдерів тільки у трьох гравців («Тріолан», «Ланет» і «Датагруп») немає тривалих акцій з пропозиціями нижче 80 грн на місяць.

З десятки столичних провайдерів такі акції є тільки у двох («Білінк» і «НашНет»). Акція-розіграш провайдера «Саннет» – під питанням: компанія не оголошує число абонентів, які можуть виграти максимальні знижки.

Олива до вогню. Незабаром на ринку може загостритися боротьба з тарифами нижче середньоринкового рівня. По-перше, має почати роботу комітет із захисту економічної конкуренції ІнАУ, учасники якого моніторитимуть активність гравців ринку, публічно оголошуватимуть підсумки досліджень і за необхідності звертатимуться в АМКУ.

По-друге, до боротьби з демпінгом можуть підключитися медіагрупи. На недавньому круглому столі «Актуальні питання розвитку ринку платного телебачення України» представники МГ повідомили, що хотіли б знову підвищити роялті за телеправа для провайдерів.

Нагадаємо: останні зобов'язані оплачувати каналам трансляцію контенту з 1 січня 2017 року після набуття сили закону «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги». Провайдери довго пручалися нововведенням, вимагали прибрати рекламу з каналів тощо. Але врешті решт чимало їх уклали договори з МГ і заклали збільшені витрати в тарифи для своїх абонентів. У свою чергу медіагрупи пообіцяли впливати в міру своїх сил на провайдерів, які помічені у спробі демпінгу. Щоправда, ці усні домовленості ніяк не були зафіксовані на папері, а зобов'язання взяті «під чесне слово». Зараз же провайдери стверджують, що виконувати їх ніхто не поспішає.

Нові домовленості. На круглому столі декілька провайдерів заявили, що їхня рентабельність впала до 2–3% «завдяки» заниженим тарифам на ТВ-послуги деяких конкурентів. «Навіщо нам такий бізнес? Простіше припинити надавати ТВ-послуги, а гроші, які ми платимо медіагрупам, направити на рекламу фіксованого ШСД», – пригрозили провайдери і запропонували медіагрупам розривати договори з компаніями, що продають послуги нижче собівартості. На сьогодні точкою беззбитковості є 60 грн на місяць за ТВ-послуги, повідомили речники. Пропозицію менших тарифів, на їхню думку, можна розцінювати як демпінг.

Медіагрупи пішли назустріч телеком-ринку. Стратегічний директор StarLightMedia Федір Гречанінов заявив, що МГ хочуть припиняти руйнівні тенденції на ринку, а демпінг – одна з них. «Скрізь, де бачимо прояви демпінгу, вже боремося. Ще не жорстко: масово не відкликаємо телеправа. Ми спілкуємося з компаніями, на яких скаржаться їхні колеги. І нас чують. Але важливо, щоб ми не були тими страшними хлопцями, які встановлюють мінімальні ціни на телеком-ринку», – зазначив Гречанінов.

Він запропонував профільним асоціаціям і провайдерам визначити загальну «медіану» для всього ринку: публічно оголосити точку беззбитковості та економічно обґрунтувати, чому тарифи не можуть бути менше цього рівня. Після створення і публікації такого документа представники медіагруп зобов'язалися активніше підключитися до «реагування» на демпінг.

Створити такий документ погодилися майже всі присутні на круглому столі представники провайдерів і профільних асоціацій. Крім «Волі». «Спочатку ринку необхідно вибудувати якусь дорожню карту, куди далі рухатися, наскільки ми ефективно просуваємося у тому чи іншому напрямку. Ми повинні думати не про копійки, а про якісь глобальні питання», – зазначив представник компанії. Ймовірно, спікер дав зрозуміти своїм колегам: один з найбільших гравців ринку не має наміру брати участь у боротьбі з недобросовісною конкуренцією.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті