facebook.com
mind
«Тоді ми йдемо до вас»: чи загрожують українському істеблішменту американські санкції

«Тоді ми йдемо до вас»: чи загрожують українському істеблішменту американські санкції

Чому настав час забувати про «рятівні» офшори

Цей матеріал також доступний російською
«Тоді ми йдемо до вас»: чи загрожують українському істеблішменту американські санкції

Україна веде надскладні переговори з Міжнародним валютним фондом про виділення чергового траншу в $1,6 млрд. Можновладці наголошують на тому, що МВФ висуває вимоги про «приведення цін на газ до ринкових показників», фактично, наполягаючи на їхньому підвищенні. Але чомусь замовчують інший бік питання: МВФ, перш за все, вимагає почати по-справжньому боротися з корупцією. І головне – створити Антикорупційний суд.

Влада ж на всіх рівнях саботує цей процес, і вже зрозуміло, що до червня, як того вимагав МВФ, Антикорупційного суду в Україні, скоріш за все, не буде. Гірше від цього стане лише самій владі в Україні, бо у західного світу є інші механізми боротьби з корупцією політичних еліт в країнах з економікою, що розвивається, до яких належить і Україна. І, схоже, ці механізми будуть дуже скоро задіяні.

Йдеться, перш за все, про закон «Про оподаткування доходів і/або коштів на рахунках громадян США в іноземних банках» (Foreign Account Tax Compliance Act), більш відомий у світі як FATCA, або «Закон проти відмивання грошей».

Україна вже підписала міжурядову угоду про впровадження в повсякденну практику бізнесу вимог FATCA. Міністерство фінансів уже розробило проект постанови Верховної Ради про ратифікацію зазначеної угоди, а також законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з ратифікацією Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)». Кабінет міністрів схвалив обидва документи і прийняв рішення подати їх до Верховної Ради для включення до порядку денного.

Приймуть цей пакет документів депутати чи ні, скільки часу відкладатимуть процедуру – не має значення. Якщо приймуть, то передання даних, які вимагає FATCA, буде централізованим. А не приймуть – дані, як і зараз, передаватимуться в добровільному порядку. Але це ніяк не вбереже рахунки і компанії українських чиновників і бізнесменів від інтересу з боку Служби внутрішніх доходів США.

Чого більше у громадян США – прав чи обов'язків? Служба внутрішніх доходів США (Internal Revenue Service (IRS). – Mind) хоче знати про своїх громадян все. Особливо про тих, хто живе, веде бізнес або просто володіє рахунками і активами за кордоном. І навіть готова платити інформаторам премії в розмірі 25% від стягнутих у дохід держбюджету сум, прихованих від оподаткування. Така політика дає свої результати.

У 2007 році співробітник швейцарського UBS Bank, громадянин США Бредлі Біркенфельд (Bradley Charles Birkenfeld) зробив вчинок високої громадянської свідомості – розкрив IRS банківську таємницю. Він розповів службі, що в UBS Bank американські скруджі відкрили понад 4000 рахунків, не бажаючи ділитися з Батьківщиною прибутком, дивідендами і роялті.

У 2012 році Біркенфельд отримав винагороду – $104 млн, UBS Bank заплатив $980 млн штрафних санкцій, а IRS додатково направила до бюджету США $1,292 млрд. У цю суму не увійшли 30%-й податок і штрафи, які сплатили громадяни, аби не бути звинуваченими в «шахрайській змові з UBS Bank проти податкової служби США».

Як вирішили проблему в США? Вчинок Біркенфельда і став приводом до того, що у 2010 році Конгрес США прийняв закон «Про оподаткування доходів і/або коштів на рахунках громадян США в іноземних банках» (Foreign Account Tax Compliance Act – FATCA).

1 липня 2014 року цей закон набрав сили. Він сформульований так, що в усіх іноземних фінансових інститутів виникло зобов'язання повідомляти в IRS про наявність у себе рахунків/доходів/засобів громадян США. Крім того, практично всі іноземні організації також регулярно мають передавати відомості про всіх клієнтів/бенефіціарів свого бізнесу і доводити, що серед них немає громадян США. Інакше до них будуть застосовані санкції.

А тим часом в Україні. Поки Конгрес США готував і приймав свій «закон про відмивання грошей», у 2009–2010 роках в Дніпропетровську знайшлося п'ять громадян України, які займалися тим, що кожен день ходили до місцевих банків – «Класік» та «Акта» – і отримували гроші.

У «Класік» за період з серпня 2009 року по квітень 2010 року двоє з них отримали готівкою 9,365 млрд грн. У «Акті» тільки у вересні 2009 року (за інші періоди «інформація про рух за рахунками загублена». – прим. автора) четверо з них щодня купували по $10 млн і по 5 млн євро.

Про інших учасників цієї «схеми» офіційних відомостей немає, але судячи з того, що лише у 2009 році банк «Акта» продав готівкової валюти на $1,196 млрд (майже 9% обсягу продажів всієї банківської системи України), це була феноменальна операція з відмивання капіталів.

А потім була президентська виборча кампанія 2010 року. І хто саме, і скільки грошей з цього мільярда доларів витратив, невідомо, оскільки в Україні не знайшлося свого біркенфельда. А Державна фіскальна служба (ДФС) про долю кримінальних проваджень за цими фактами відмивання грошей, а також про долю громадян – учасників цього «феномена», досі сором'язливо мовчить. Тому й імена цих громадян озвучувати не можна.

Бізнес їх безсмертний. Через вісім років ситуація на українському ринку послуг з відмивання коштів не змінилася. Досить подивитися на статистику ДФС за 2017 рік – як відбувався облік готівки.

Під час перевірки використання касових апаратів, реєстраторів, терміналів та іншого ДФС встановила:

  • у 62% випадків – неоприбуткування готівкових коштів;
  • у 15% випадків – непроведення розрахункових операцій через касу;
  • у 13% випадків – продаж товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем продажу;
  • у 3% випадків – невідповідність показників каси і суми готівкових коштів у касі, невидавання фіскальних чеків;
  • з 9400 суб'єктів підприємницької діяльності, що продають товари через інтернет-магазини, касові апарати зареєстрували лише 3200 платників податків.

При цьому під перевірки не потрапили найбільші оптово-роздрібні ринки країни, такі як харківський Барабашово і одеський «7-й км».

За виявлені порушення ДФС наклала штрафів на 378 млн грн. З них були оскаржені і скасовані:

  • в адміністративному порядку – 3,1 млн грн (0,8% від усіх застосованих);
  • у судовому порядку – 6,1 млн грн (1,6% від усіх застосованих).

З огляду на оскаржені суми штрафів, можна сказати, що в 90% випадків, як максимум, або в 60% випадків, як мінімум, готівка йшла в нелегальний обіг, і ділки, які попалися, не хотіли зайвий раз привертати до себе увагу. Цікаво, скільки загалом готівки «пройшло повз касу», переведено через різні «мийки» і «пральні» у безготівковий обіг, конвертовано в євро або долари, «відмито» через офшорні компанії, повернуто в Україну тощо.

У ДФС відповіді немає. Але є дані тієї ж ДФС для порівняння: у 2017 році сума виручки, врахованої офіційними касовими апаратами, склала 893 млрд грн.

Хто і як відстежує фінансові операції? На передньому краї боротьби з відмиванням грошей стоять численні банківські служби фінансового моніторингу, compliance та ін., обов'язком яких є проведення процедур з ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів: PEP (Politically Exposed Person), KYC (Know You Customer) тощо. Результати їхньої роботи невтішні.

Державна служба фінансового моніторингу (ДСФМ) у 2017 році передала до правоохоронних органів повідомлень:

  • про підозрілі фінансові операції на суму 59,4 млрд грн;
  • про відмивання коштів, «отриманих від корупційних діянь, розкрадання і привласнення державних коштів і майна» на суму 16,2 млрд грн;
  • за фактами зловживань з «бюджетними активами» і про сумнівні фінансові операції «за участю національних громадських діячів і пов'язаних з ними осіб» на 3,6 млрд грн;
  • НБУ з січня по квітень 2018 року направив до правоохоронних органів матеріалів про підозрілі фінансові операції клієнтів 21 банку на загальну суму понад 16,3 млрд грн, $80,5 млн, 7,7 млн ​​євро (тільки за результатами фінансового моніторингу).

Як стверджують у НБУ, йдеться про платежі, «характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, ухиленням від сплати податків».

Якою є ціна некомпетентності? Ціна поганої роботи служб compliance та фінансового моніторингу українських банків поки ще невелика. У 2017 році НБУ оштрафував лише 15 банків, і лише на 67,55 млн грн. Штрафи накладалися за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів (процедури PEP і KYC); ризикову діяльність у сфері фінансового моніторингу; невиконання зобов'язань про відмову від обслуговування клієнта у випадках, передбачених законодавством.

Останні приклади – це штрафи для ТАСкомбанку і банку «Асвіо» на загальну суму 12,1 млн грн та звільнення двох голів правління (Катерина Мелеш з ТАСкомбанку і Олександра Тихомирова з «Українського капіталу»,) із забороною на 10 років обіймати керівні посади у фінансових установах.

Чого чекати від застосування положень FATCA? Порівнюючи обсяги виявлених ДФС порушень в обороті готівкових коштів і мізерну кількість підозр у відмиванні грошей з боку Держслужби фінмоніторингу і compliance українських банків, можна казати тільки про одне – непрофесіоналізм і некомпетентність фінансових і банківських служб. Надалі ціна їхньої помилки буде значно вищою, ніж зараз. Це будуть не жалюгідні штрафи і «заборони на професії» від НБУ, а гігантські санкції, як ті, що були застосовані до UBS Bank і мало не призвели до його краху.

Крім того, оскільки більша частина міжнародних розрахунків українських компаній відбувається в доларах США через кореспондентські рахунки в банках США, то застосування санкцій, передбачених FATCA, буде автоматичним. Податкові агенти Сполучених Штатів мають право самостійно стягувати 30-відсотковий податок від сум будь-яких платежів, здійснюваних на користь бізнесу, який не виконує вимог FATCA.

Хто потрапляє під дію FATCA? Всім українським чиновникам і бізнесменам доведеться вивчити напам'ять перелік компаній, що потрапляють під дію закону про відмивання грошей:

  • «фінансові компанії»: банківські, депозитарні, інвестиційні, спеціалізовані страхові організації, а також холдингові компанії, що входять в одну групу з перерахованими вище;
  • «нефінансові компанії»: всі інші, які не належать до фінансових, зокрема, різні некомерційні організації (громадські, адміністративні, благодійні, культурні та ін.);
  • «активні нефінансові компанії»: компанії, що відповідають одній з перерахованих ознак:

            – не менше 50% доходу становить пасивний дохід або не менше 50% активів становлять активи, що забезпечують пасивний дохід (відсотки, дивіденди, роялті, орендні платежі та ін.);
            – цінні папери котируються на визнаних біржах;

  • компанії, засновані в США, або чиїми акціонерами є громадяни США;
  • уряд будь-якої країни і його підрозділи;
  • холдингові компанії, що фінансують «дочок», які ведуть активний бізнес і при цьому не займаються фінансовою діяльністю, як було зазначено в визначеннях вище;
  • компанії, що здійснюють фінансову діяльність в інтересах афілійованих юридичних осіб, які не є фінансовими компаніями;
  • компанії, які припинили ведення фінансової діяльності не більше п'яти років тому;
  • «пасивні нефінансові компанії»: всі компанії, що не відповідають перерахованим вище ознаками, але у яких понад 50% прибутку складають пасивні доходи.

Раніше у компаній, що підпадають під дію FATCA, була надія приховати своїх бенефіціарів за «ширмою» офшорних або «анонімних» фірм, зареєстрованих на Британських та інших островах. Але після прийняття парламентом Великобританії у 2017 році Criminal Finances Act, і після витоку інформації з фірм-реєстраторів офшорних юрисдикцій, ця надія зійшла нанівець. І не варто забувати, що Служба внутрішніх доходів США, як і раніше, готова платити своїм інформаторам 25% від сум, стягнутих у дохід держбюджету США.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті