Не нашкодь: як просувається критповалютний ринок в Україні

«За останні півтора року українські компанії залучили на ICO близько $100 млн. Тоді як на IPO – нуль. Вважаю, треба бути ідіотом, щоб не скористатися можливістю просування ринку», – заявив народний депутат Олексій Мушак на презентації дослідження «Зелена книга: регулювання ринку криптовалют». Автори дослідження – співробітники експертно-аналітичного центру з питань регуляторної політики в Україні BRDO – спробували прорахувати оборот ніш криптовалютного ринку та визначити, який ступінь втручання держави потрібен для його подальшого адекватного зростання. Mind вибрав найцікавіші дані дослідження, а також думки експертів, які брали участь у презентації та аналізі «Зеленої книги». 

Якими є обороти ринку? Дослідники пропонують вважати учасниками ринку майнерів, компанії – емітенти власних криптовалют (токенов), криптовалютні біржі, онлайн- та офлайн-обмінники.

За підрахунками BRDO, оборот майнінгу в Україні перевищує $100 млн на рік. Тільки за 2017 – початок 2018 року компаніями з українським походженням проведено 15 публічних ICO, під час яких вони залучили $99,3 млн. Лідерами зі збору коштів стали Rentberry, DMarket і DreamTeam.

Крім того, відомо про вісім ICO-проектів, які не афішують розмір залучених коштів.

Дослідники відзначають, що Україна входить у топ-10 країн світу за кількістю користувачів криптовалют. «Щоденні обсяги торгів ними з використанням гривні досягають $1,9 млн», – зазначив керівник сектора IT BRDO Олександр Кубрак. На ринку працюють три біржі (Exmo, Kuna і BTC TRADE UA), функціонують 18 онлайн-обмінників. Також криптовалюти обмінюють понад 4000 фізосіб.

Як щодо правового статусу? «У законодавчому полі держава ігнорує ринок криптовалют. Де-факто він існує та розвивається, а де-юре – його немає», – зазначив керівник сектора IT BRDO. Він нагадав, що у 2014-му НБУ відніс біткойн та інші криптовалюти до грошового сурогату. Така позиція, викладена у роз'ясненні регулятора, фактично заборонила використання криптовалют в Україні для розрахунків. Лише наприкінці 2017 року Нацбанк переглянув свій підхід до визначення криптовалют і у березні 2018 року роз'яснення було відкликано.

Зараз у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти про криптовалюти. На думку спікерів презентації «Зеленої книги», всі вони – непрохідні.

Який план дій пропонують? Експерти BRDO вважають, що на першому етапі більшість проблемних питань ринку криптовалют можна вирішити завдяки роз'ясненню регуляторів. І пропонують Мінфіну та ДФС видати роз'яснення, де класифікувати криптовалюту як нематеріальний актив. А Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку) – офіційно підтвердити, що майнінг не є ліцензованим видом діяльності. Другий документ не завадить ринку, оскільки, за інформацією BRDO, співробітники СБУ зверталися до Держспецзв'язку за роз'ясненнями з цього питання. І у Держспецзв'язку поки що вважають, що кожен окремий проект слід аналізувати окремо.

На другому етапі – після латання «дірок» – співробітники BRDO пропонують внести зміни до закону «Про запобігання відмиванню доходів»: інтегрувати у нього поняття «віртуальні валюти» і визначення провайдерів, залучених до послуг з обміну віртуальними й фіатними валютами, суб'єктами первинного фінансового моніторингу. «З огляду на затвердження 14 травня 2018 року відповідних змін до Директиви 2015/849/ЄС, Україна буде зобов'язана імплементувати ці нововведення протягом 21 місяця», – повідомили речники.

Чи потрібно ринку, що успішно розвивається, держрегулювання? У нашій країні прийнято вважати, що чим менше держава втручається у процес – тим динамічніше зростає галузь. За цим же принципом ріс і ринок криптовалют. Спікери на презентації підкреслили, що для подальшого його просування вже потрібні чіткі правила гри, озвучені державою. «Якщо ще два роки тому ринок влаштовувала відсутність регулювання, то сьогодні це його стримує. Щоб бізнес далі міг розвиватися, позиція держави дуже важлива», – зазначив керівний партнер АО Juscutum Артем Афян.

«Наша держава любить «завдавати» добро. Не завжди це подобається учасникам ринків, особливо коли правила постійно змінюються. Але найгірша ситуація – коли правил взагалі немає. І ринок криптовалют, на нашу думку, зараз саме в такій ситуації. Держава веде себе найгіршим чином, не роз'яснюючи чіткі правила», – вважає глава BRDO Олексій Гончарук.

За словами члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максима Лібанова, період сірого ринку вже закінчується. «Ми бачимо, що більшість учасників ринку перестали задовольнятися ситуацією правової невизначеності та пропонують легалізувати процес. Я говорю не тільки про майнінг, а й про вторинний ринок», – зазначив спікер.

«Створення зрозумілих правил гри стане благом як для користувачів, так і для держави у цілому. Зараз у світі – непроста ситуація на ринку криптовалют. Зокрема, у бірж колосальна проблема із відкриттям банківських рахунків. Банкам важливо перестати боятися криптобізнесу. А для цього потрібні зрозумілі правила від регулятора. Як тільки регулятор дозволить, у криптобізнесу відразу з'явиться можливість відкривати банківські рахунки. Буду дуже радий, якщо їх зможуть відкривати в нашій країні», – зазначив засновник криптовалютної біржі KUNA Михайло Чобанян.

На думку Олександра Кубракова, непередбачуваність дій контрагентів і органів влади у відносинах з учасниками ринку криптовалют породжує низку перешкод для їхньої діяльності. Виникають проблеми із банківським обслуговуванням, ризики віднесення діяльності до незаконної, невизнання смарт-контрактів тощо.

Як глибоко держава повинна занурюватися у регулювання? Народний депутат Олексій Мушак впевнений: важливо не «перекрутити гайки». «Сірий період дозволив багатьом стати багатими і розвинути ринок. Зараз важливо, щоб ми не нашкодили регулюванням, щоб не звузили наші можливості. Вважаю, чим пізніше ми імплементуємо директиву ЄС – тим краще. Зараз завдання – у максимально легкій формі почати регулювати. Інакше навіщо бізнесу реєструватися в Україні? Він вибере Мальту, Гібралтар, Естонію або навіть Білорусь».

Схожа думка – у Максима Лібанова. «На наш погляд, наразі ринок не повинен відразу дуже глибоко регулюватися. Пропоную піти шляхом ЄС і США, які поступово вводили регулювання, починаючи з законодавчого визначення. Спочатку потрібно підготувати комплексний законопроект. Визначити, чим же є криптовалюта. На наш погляд, це новий вид фінансового інструменту», – пропонує член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

Артем Афян запропонував для початку визначитися з кількома головними питаннями, в яких держава має прояснити правила гри. «По-перше, податки. Сьогодні люди, що заробили на криптовалюті, не мають можливості заплатити податки. Який би спосіб вони не вибрали, немає гарантій, що завтра податкова не визначить це помилкою і не донарахує», – розповідає керівний партнер Juscutum.

За його словами, по-друге, потрібні правила гри для професійних гравців: криптобірж, обмінників. «Вони потрібні, аби учасники ринку могли нормально працювати з банківською системою, щоб не потрібно було вигадувати цілі платежів, які маскують реальну діяльність. Щоб простий громадянин міг через банк зайти на біржу, відправити гроші за покупку або продаж криптовалюти, пограти на біржі тощо», – зазначає Артем Афян.

І зрештою, ринку не вистачає пояснення, як мають діяти правила фінмоніторингу. «Оскільки світ стає все більш незручним для анонімних грошей, багатьом хочеться ними офіційно розпоряджатися, а не шукати обхідні шляхи», – вважає Афян.