Ближче до землі: як позначаться на аграріях обмеження для дронів

Державіаслужба України розпочинає регулювати використання дистанційно пілотованих повітряних суден (дронів). Відповідний наказ відомства «Про затвердження Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України» знаходиться на узгодженні в Мін'юсті. Паралельно був опублікований Тимчасовий порядок використання повітряного простору України, який набрав чинності з 1 червня. Цей документ повністю змінює правила використання дронів в Україні і вводить значні обмеження на їх застосування. Такі нововведення, серед іншого, зачіпають інтереси вітчизняних аграріїв, які використовували БПЛА в своєму бізнесі. Наскільки слушні їхні побоювання щодо зриву запланованих робіт, і чи надто категоричне у своїх обмеженнях авіаційне відомство?

Що змінилося? Згідно з «Тимчасовим порядком ...» усі безпілотники ранжуються за вагою, й екземпляри від 2 кг втрачають право на неузгоджені польоти – щодо них вводиться режим повідомлення про політ. Відповідні заявки мають подаватися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху (Украероруху). Апарати до 2 кг можуть літати без узгодження, однак теж не безконтрольно – забороняються польоти в нічний час і над об'єктами, які мають статус охоронюваних. Заборонено літати над дорогами державного значення, промисловими зонами, електростанціями, залізничними станціями, морськими портами, сховищами палива, а також над виправними центрами, колоніями і СІЗО. Максимальна висота польоту не повинна перевищувати 50 м, дрон має залишатися в зоні видимості зовнішнього пілота.

Кого торкнулися зміни? Нові правила стосуються не лише рядових любителів, фотографів, операторів телеканалів, з боку яких лунає найбільше невдоволення обмеженнями, але і корпоративний сектор, де дрони задіяні в бізнес-процесах. Перш за все, це представники агропромислового комплексу. Сьогодні чверть усіх дронів, які використовуються в Україні, застосовується в АПК. Це близько 2500 одиниць, які «перебувають на службі» у великих агрохолдингів і підприємств середнього масштабу з земельним банком від 1000 до 30 000 га.

Дрони використовуються для моніторингу полів, фотофіксації, підрахунку сходів і внесення засобів захисту рослин. Наприклад, агрохолдинг «Мрія» ще в середині квітня придбав безпілотний літальний апарат вартістю майже півмільйона гривень. За допомогою високоточної техніки компанія розраховувала оптимізувати роботу агрономів і оперативно вносити необхідні зміни в технологічну карту полів.

Навіщо потрібні обмеження? У Державіаслужбі необхідність нововведень пояснюють інтересами безпеки польотів, а також тим, що з 1 червня цього року закінчився термін дії Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Кабміном ще в 2002 році.

Дрони ж до сих пір існували в сірій зоні: їхні польоти ніхто не забороняв, але і не дозволяв. «Зараз йдеться про створення правового поля, перших офіційних правил для дронів. Складність у тому, що запропоновані правила я б назвав надмірно жорсткими», – зазначає Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA. І додає, що нові правила на польоти поки не діють, однак це питання часу.

Чого побоюються аграрії? «Документ зовсім не врахував використання дронів у корпоративному секторі, представникам якого зараз, на початку жнив, тобто в найбільш несприятливий момент, необхідно вносити зміни в бізнес-процеси», – написав на своїй сторінці в Facebook перший заступник міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк.

Як запевняють учасники ринку, ніхто не заперечує необхідності регулювати повітряний простір, однак ставлять під сумнів здатність Украероруху виконати свою частину роботи.

Так, відомству належить погоджувати сотні заявок щодня, і не факт, що це вдасться робити оперативно. «Незрозуміло, як один центр координуватиме польоти умовно тисячі дронів, які використовують аграрії в різних куточках України», – говорить Олексій Мушак, народний депутат України, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Як позначаться новації на агробізнесі? Польоти дронів дуже залежні від погоди, тому аграрії, згідно з новими правилами, подаватимуть кілька послідовних заявок, що додатково збільшить навантаження на адміністратора. Для агромоніторінгу термін у 10 днів, за які пропонується подавати заявку на політ, узагалі є нонсенсом.

Крім адміністративних, є низка важких для виконання технологічних вимог, які стосуються висоти польоту і знаходження пілота в зоні видимості апарату. Так, необхідна для обльоту полів висота може перевищувати 100 метрів, а його дальність – обчислюється кілометрами.

Щоб відповідати вимогам щодо висоти, аграріям доведеться замінити техніку – на моделі, які більш ефективні на низьких висотах. А на внесення добрив знадобиться додаткова сертифікація апарату.

Чи остаточними є посилення? В аграрному середовищі юридичний і директивний статус документа викликав сумніви. «Ми намагалися знайти на офіційних ресурсах відповідний юстований наказ, але марно. Безсумнівно, питання використання повітряного простору належать до компетенції Украероруху, але оскільки нові правила торкнуться інтересів третіх осіб і мають ознаки регуляції, то вони повинні бути відповідно узгоджені», – вважає Максим Мартинюк.

Однак діалог іще не закрито – в Державіаслужбі декларують готовність до компромісу і готові змінити озвучені умови. Публікація спрощеної версії правил очікується до 24 серпня цього року. «До кінця червня ми чекаємо на пропозиції. Після цього Державіаслужба відпрацьовує всі пропозиції, і до середини липня ми знову зустрічаємося. Хоча б на 90 відсотків щоб ми зійшлися і внесли зміни», – зазначив міністр інфраструктури Володимир Омелян.