Індустріальні парки в Україні: що це таке і чи вдасться їх реанімувати

Протягом останніх тижнів тема індустріальних парків отримала жваву підтримку з боку ЗМІ та багатьох політиків. На тлі тотальної політизації роботи українського парламенту відповідні законопроекти стали одним з небагатьох прикладів спроби нарешті зайнятися економікою.

В умовах жорсткої конкуренції, глобалізації та обмежень Світової організації торгівлі, Україна приречена шукати альтернативні форми захисту власного ринку та нові можливості для розвитку промисловості. Одним з таких механізмів виступають індустріальні парки, особливо якщо врахувати, що більшість з торговельних партнерів України з успіхом їх використовують.

12 липня було підготовлено до другого читання законопроекти №№ 2554а-д і 2555а-д, що передбачають низку податкових пільг для індустріальних парків. Документи ініційовані представниками Радикальної партії Олега Ляшка і були ухвалені  в першому читанні ще у жовтні 2016 року, а схвалені комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики лише 3 липня 2018-го.

Mind пояснює, що саме лобіюють депутати, як індустріальні парки працюють в інших країнах, і скільки нова ініціатива коштуватиме державі.

Що таке індустріальний парк? Індустріальний парк (ІП) – це визначена нормативними документами певна територія, облаштована технологічною інфраструктурою, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій. У якості додаткового і вагомого бонусу підприємства, що працюють в індустріальному парку, мають низку податкових і законодавчих пільг. Так виглядає базова ідея.

Індустріальний парк не слід плутати з вільною економічною зоною, яка є ширшою категорію, охоплює більшу територію і галузі економіки. Згідно з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) 1973 року, вільною зоною визнається частина території країни, у межах якої розміщені на ній товари, зазвичай, розглядаються як такі, що перебувають за межами митної території настільки, наскільки це стосується ввізних мит і податків.

Станом на 1 квітня 2014 року в Україні діють 11 спеціальних (вільних) економічних зон. Mind згодом присвятить їм окрему публікацію.

Що пропонують законодавці? Запропоновані законопроекти відповідають парадигмі «Нової індустріалізації» – відновлення української промисловості та секторів економіки з високою доданою вартістю за прикладом Південної Кореї та Китайської народної республіки. Ця тема вже давно взята на озброєння Олегом Ляшком і активно ним експлуатується. Тому не дивно, що член його партії та голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк виступив головним ініціатором створення в Україні індустріальних парків.

Запропоновані законопроектами пільги передбачають:

• звільнення від податку на прибуток на перші п’ять років і на 50% в наступні п’ять;
• звільнення від ввізного мита на обладнання й устаткування;
• розстрочення сплати ПДВ на 60 днів на ввезення обладнання і устаткування;
• податкові пільги з боку місцевої влади (без гарантії);
• гарантії на 15 років відсутності погіршення податкових умов.

Коментуючи для Mind ймовірну ефективність зазначених умов, керівник юридичного департаменту MGI PSP Audit Андрій Фомічов зазначив, що звільнення від оподаткування прибутку учасників ІП виглядає дещо примарним за умови запровадження анонсованого податку на виведений капітал. Та й податок на прибуток є не найобтяжливішим у податковій системі України. Що ж стосується розстрочення ПДВ на устаткування, то після появи фактичного відшкодування ПДВ в автоматичному режимі це вже не буде мотивуючим чинником до створення ІП.

«Щодо нарахування заробітної плати для штатних працівників учасників ІП в розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат (трохи більше 11 000 грн), то зарплатня в такому розмірі у спеціаліста ІТ-галузі виглядає сумнівною. Тому на думку спадає, що левова частка заробітної плати буде знаходитись у тіні», – зазначає Андрій Фомічов. І додає, що так само можуть виникнути питання щодо подальшої долі товарів, які звільнятимуться від ввізного мита. Адже попри всю «шляхетність ідеї», головне – аби в подальшому ці товари не розповсюджувалися по всій Україні через полиці магазинів або інтернет.

«В цілому, законодавчі ініціативи, щодо пільгового оподаткування та звільнення від сплати мита, є позитивними, але недостатніми для повноцінного розвитку індустріальних парків. Адже невирішеними залишаються питання оформлення земельних ділянок під ІП, достатньо складними та забюрократизованими є дозвільні процедури в будівництві, державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності вже давно вийшов за рамки розумності. І саме вирішення даних питань в рази покращить довгоочікуваний інвестиційний клімат в країні», – вказує Фомічов на реальні проблеми, які заважають розвитку бізнесу.

«Разом з цим, у сфері індустріальних парків слід робити акценти не лише на важливості надання пільг і преференцій, а й на вирішенні проблем з логістикою і інфраструктурою, що також є важливим умовам для поліпшення інвестиційного клімату в Україні», – вважає Олег Горбачов, юрист адвокатського бюро «Пронін і партнери».

Що зміниться в поточному статусі індустріальних парків? Проголосовані в першому читанні законопроекти  2554а-д  та 2555а-д, що передбачають внесення змін до Податкового і Митного кодексів відповідно, на жаль, не спрямовані на трансформацію самого базового закону «Про індустріальні парки». Отже, має місце ситуативне латання «дірок», а не системний підхід до функціонування ІП.

Слабкі сторони законопроекту

Псевдопідтримка вітчизняних виробників. Із законопроекту зникло застереження (зміни щодо Митного кодексу), що пільги поширюються на  устаткування, обладнання та комплектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні. Тобто компанії, що працюють у індустріальних парках, отримають можливість пільгово завозити продукцію машинобудування та приладобудування, яке вже виробляється в Україні. Отже, цей пункт прямо суперечить ідеї підтримки вітчизняної промисловості з високою доданою вартістю.

Ризики умов співпраці з СОТ. Такий крок також небезпечний тим, що норми СОТ, членом якого є Україна, забороняє погіршувати умови доступу на ринок порівняно з прийнятими зобов’язаннями. Тому Україна, погіршуючи для себе цю протекціоністську позицію, вже не зможе згодом повернутися до неї при бажанні.

Неможливість підрахунку втрат бюджету. До підприємств, які знаходяться в індустріальному парку, застосовуватимуться податкові пільги, замість цільової субсидії, ефект від якої оцінити простіше. «Таким чином, для реалізації поставленої мети був використаний не найпрозоріший метод», – вважає Світлана Багдашкіна, старший юрист IBC Legal Services.

Залежність від чиновників. Навіть якщо підприємство вирішить скористатись безмитним імпортом обладнання на територію України, для цього йому фактично доведеться пройти бюрократичні процедури щонайменше у чотирьох держорганах. “Як наслідок, за інформацією Державної фіскальної служби України, з часу прийняття Закону та внесення відповідних змін до Митного кодексу України, резидентами індустріальних парків не було ввезено жодної одиниці обладнання чи устаткування з використанням відповідної пільги”, – зазначає.Максим Пирогов, керівник Дніпровського офісу компанія Інвестмент Сервіс Юкрейн.

Індивідуальні парки замість індустріальних. Попри гарну базову ідею сукупності різних виробництв, об’єднаних однією територією й інфраструктурою, індустріальні парки в Україні здебільшого створюються під одне виробництво – щось на зразок індивідуального офшору.

Так, індустріальний парк «Соломоново» на Закарпатті створено під збирання там автомобілів марки Skoda. За словами голови наглядової ради компанії «Єврокар» Олега Боярина, інвестори прийшли завдяки наявності вільної економічної зони.

У Вінницькому індустріальному парку «Українська пивна компанія» (UBC Group, Харків) планує будівництво заводу з виробництва холодильного обладнання для напоїв.

Власник «Херсонського машинобудівного заводу» Олександр Олійник оголосив про створення на території заводу індустріального парку KhersonIndustrialPark. В інтерв’ю Hubs Олійник прямо сказав, що його цікавлять пільги на ввезення комплектуючих для комбайнів, які підприємство планує виробляти в рамках індустріального парку.

Аналогічна ситуація склалася і на території «Чорноморського суднобудівного заводу» (ЧСЗ) у «Смарт-холдингу». Свого часу секретар комітету ВР з питань податкової та митної політики Олег Кришин підкреслював, що пільги отримують «тільки індустріальні парки, створені там, де не ведеться і не велося виробництво. Парки на основі діючих або призупинених виробництв не отримають права на фіскальні стимули». Проте у зазначених законопроектах такі обмеження відсутні.

Якими будуть ймовірні переваги? Прийняття законопроектів сприятиме активізації інвестиційної діяльності, зростанню обсягів прямих інвестицій в країну, стимулюванню промислового виробництва, створенню нових високотехнологічних виробництв та сотень тисяч високопродуктивних робочих місць. А також – збільшенню обсягів та асортименту випуску експортоорієнтованої продукції та, як наслідок, підвищенню конкурентоспроможності економіки, вважає Максим Пирогов. «Розвиток  мережі індустріальних парків забезпечить створення нових  робочих місць для громадян України та відповідно – наповнення місцевих бюджетів через гарантовану законом сплату податку з доходів фізичних осіб», – говорить він.

На думку Андрія Фомічова, ці законопроекти є одним з ключових чинників для продовження процесу децентралізації, а саме подальшого зміцнення фінансової незалежності територіальних громад. «Вони надають органам місцевого самоврядування можливість скористатися законним правом на створення індустріальних парків на території будь-якої з територіальних громад, внаслідок чого можуть бути створені умови для сприяння активному розвитку малого і середнього бізнесу на місцевому рівні», – зазначає Фомічов.,

Чи приймуть законопроекти №№ 2554а-д і 2555а-д? Звичайно, бізнес більш ніж влаштує усунення міністерств від питань функціонування індустріальних парків, проте чи не стане Кабмін головним гальмом для цих законопроектів?

Закони матимуть вплив на дохідну частину бюджету. На тлі важких перемовин з МВФ, навряд чи Україні так легко дозволять субсидувати власну промисловість. Про це свідчить і дотична тема з проблемами прийняття податкових змін на тему податку на виведений капітал.  

Значний супротив індустріальним паркам створюватимуть і представники ліберального крила, промовляючи мантри «вільного ринку», «постіндустріальної», «цифрової» економіки, пріоритету сфери послуг тощо.

Не у захваті будуть і сусідні держави. Вони зацікавлені у розвиткові власних ІП та насиченні їх дешевою робочою силою з України, та аж ніяк не в появі потужних конкурентів на своїх кордонах.

Коли законопроекти потраплять до сесійної зали парламенту, поки що невідомо. Тим більше, що поточна сесія добігає фіналу, а суперечності між політичними силами зростають – економіка не на часі.

Окрім цього, самі документи потребують доопрацювання. «У порівнянні з досвідом іноземних країн, законопроекти  виявили недосконалість та неефективність норм чинного законодавства передусім в частині відсутності дієвих інвестиційних стимулів», – констатує Максим Пирогов.

Як індустріальні парки з’явилися в Україні? Процес формування мережі індустріальних парків  в Україні розглядався насамперед як інструмент територіального розвитку. Його було  започатковано прийняттям у 2006 році Концепції створення індустріальних (промислових) парків в Україні.

Документом передбачалося прийняття спеціального закону та відповідних нормативно-правових актів у 2006-2007 рр., а з 2008-го мала розпочатися реалізація пілотних проектів у Криму, Київській, Львівській, Одеській та Харківській областях. Проте ці завдання не були реалізовані вчасно і в повному обсязі. У практичній площині діяльність звелася лише до визначення пілотних проектів у зазначених регіонах.

«Хрещеними батьками» індустріальних парків у поточній редакції базового закону  «Про індустріальні парки»  були представники колишньої «Партії регіонів». Саме вони – Владислав Каськів, Наталя Королевська, Леонід Литвинов, Михайло Чечетов – у 2011 році виступили його  авторами. Тоді чиновники планували залучити в економіку під індустріальні парки не менше $8 млрд інвестицій.

Не дивлячись на монолітність партійних лав, початкова редакція законопроекту не задовольнила президента Віктора Януковича. Він ветував закон і прибрав з нього принципово важливі норми, що  безпосередньо стосувалися цільових субсидій у вигляді сум ввізного мита на обладнання. Тепер до цих ідей повернулися знову, адже економічні зиски для індустріальних парків у поточному законі  досить слабкі й абстрактні. Реальний бонус, який вони мають сьогодні, – це звільнення від  пайової участі.

У якому стані зараз знаходяться індустріальні парки? Сьогодні життя в індустріальних парках мертве чи ледь жевріє. Згідно з чинними нормативними актами, уповноваженим державним органом, що «опікується» індустріальними парками в Україні є Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Бюджетне фінансування цієї структури у 2018 року склало 6 млрд грн, а роком раніше – 3,5 млрд грн.

Стан фінансування індустріальних парків в Україні

Рік	Назва та напрямок фінансування	З ДФРР (млн.грн)	З місцевих бюджетів	Кошти партнерів	Загалом	Статус проекту
2018	Реконструкція під'їзних шляхів до індустріального (промислового) парку «Славута» в м. Славута Хмельницької області	19	2,1	0	21,1	Оцінювання
2019	Благоустрій території Індустріального парку «Олександрія» в Кіровоградській області	4,1	0,5	0	4,6	Підготовка
2018	Благоустрій території Індустріального парку «Олександрія» в Кіровоградській області	4,1	0,5	0	4,6	Оцінювання
2018	Будівництво мереж водопостачання, водовідведення та зливових стоків до індустріального парку м.Новодністровськ в Чернівецькій області	3,9	4,6	0	8,5	Затверджений актом КМУ
2018	Будівництво інженерно-транспортної інфраструктури ділянки Індустріального парку в м. Кам’янка-Бузька Львівської області з виготовленням проектно-кошторисної документації.	12,3	2,3	0	14,5	Оцінений регіональною комісією
2017	Будівництво інженерних мереж індустріального парку «Коростень» по вул.С.Кемського (Жовтнева), 11-Д м.Коростень Житомирської області	14,4	1,6	0	16	Оцінювання
2018	Будівництво індустріального парку «Золотоноша» по вул. Обухова в м. Золотоноша Черкаської області	27,4	3	0	30,4	Відхилений регіональною комісією
2018	Створення індустріального парку  «Омельник» в Омельницькій ОТГ Кременчуцького району Полтавської області	10,3	1,1	0,1	11,5	Оцінений регіональною комісією
2018	Створення індустріального парку «Центральний» у м.Кременчук Полтавської області	24,6	6,2	0	30,8	Оцінений регіональною комісією
2017	Створення індустріального парку «Молочанськ»  в Запорізькій області	2,7	0,3	0	3	Оцінений регіональною комісією

Найяскравіше результативність ІП демонструє стовпчик «Кошти партнерів». Це і є гроші приватних інвесторів. Як бачимо, всюди – суцільні нулі.

Покращенню ситуації не допомогло  й латання закону у 2015 році. Вже тоді у пояснювальній записці зазначалось «з дати прийняття Закону в Україні лише декілька індустріальних парків знаходяться на стадії облаштування, а переважна більшість взагалі не функціонує». Тобто станом на 2015 рік деякі з індустріальних парків «облаштовувалися», але жоден не працював.

Інформація станом на 20 червня 2018 року свідчить, що з 31 зареєстрованого індустріального парку, реальні підприємства-учасники є лише у трьох.

Інформація про індустріальні (промислові) парки,
включені до Реєстру індустріальних (промислових) парків станом на 20.06.2018 р.

№      п/п	Найменування індустріального (промислового) парку	Місцезнаходження	Строк,         на який створено (роки)	Загальна площа земельної ділянки (га)	Ініціатор створення	Керуюча компанія	Учасники
1	Долина	м. Долина Івано-Франківської області	30	27,14	Долинська міська рада                                    Івано-Франківської області	КП Долинської міської ради «Долина – інвест»	відсутні
2	Славута	м. Славута Хмельницької області	50	50,00	Славутська міська рада Хмельницької області	КП «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт»	відсутні
3	Львівський індустріальний парк «Рясне – 2»	м. Львів, у межах промвузла «Рясне – 2»	50	23,49	Львівська міська рада	ТзОВ «СіТіПарк Львів»	відсутні
4	Індустріальний парк «Коростень»	м. Коростень Житомирської області	30	42,20	Коростенська міська рада Житомирської області, Жилін Олексій Васильович	ТОВ  «Екобау Сервіс»	відсутні
5	Індустріальний парк «Центральний»	м. Кременчук Полтавської області	50	168,55	Кременчуцька міська рада Полтавської області	КП  Кременчуцький центр міжнародних зв’язків та економічного розвитку міста «Кременчук Інвест»	відсутні
6	Індустріальний парк «Свема»	м. Шостка Сумської області	30	92,00	Шосткинська міська рада                               Сумської області	КП  Індустріальний парк «Свема»	ТОВ «Шосткинський елеватор»
7	Індустріальний парк «Соломоново»	с. Соломоново Ужгородського району Закарпатської області	30	66,20	ТОВ   «Сезпарксервіс»,  ТОВ «Євромотор»,  ТОВ «Євроавтотек», ТОВ   «РІК»	ТОВ «Сезпарксервіс»	відсутні
8	«Перший український індустріальний парк»	смт. Велика Димерка Броварського району Київської області	40	105,00	ТОВ «Земельний союз»	ТОВ «Індастріал Парк Менеджмент»	відсутні
9	Індустріальний парк «BIONIC HiLL»	м. Київ	39	56,74	ТОВ                                                       «Біонік Девелопмент»	відсутня	відсутні
10	Індустріальний парк «iPark»	с. Візирка Комінтернівського району Одеської області	49	16,00	громадяни України                                Ставніцер Андрій Олексійович,                   Мушинська Валентина Костянтинівна	ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс»	відсутні
11	Індустріальний парк «Кривбас»	м. Кривий Ріг Дніпропетровської області	30	26,03	Криворізька міська рада Дніпропетровської області	відсутня	відсутні
12	Індустріальний парк «Тростянець»	м. Тростянець                        Сумської області	30	39,96	Тростянецька міська рада                            Сумської області	ТОВ «Екобау Сервіс Ост»	відсутні
13	Індустріальний парк «Мироцьке»	с. Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області	30	33,67	громадянин                          Іванченко Василь Леонідович	ТОВ «Індустріальний парк Мироцьке»	відсутні
14	Вінницький індустріальний парк	м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 213	30	60,70	Вінницька міська рада	КП   «Вінницький муніципальний центр інновацій»	відсутні
15	Індустріальний парк «ЖИТОМИР-СХІД»	м. Житомир	40	24,73	Житомирська міська рада	КП   «ЦЕНТР ІНВЕСТИЦІЙ» Житомирської міської ради	відсутні
16	Індустріальний парк «Новодністровськ»	м. Новодністровськ Чернівецької області	30	15,36	Новодністровська міська рада	ПАТ   «Гравітон»	відсутні
17	Індустріальний парк «Фастіндастрі»	м. Фастів Київської області	30	15,00	Фастівська міська рада	відсутня	відсутні
18	Індустріальний парк «Павлоград»	Павлоградський р-н, Дніпропетровська область	30	250,00	Дніпропетровська обласна державна адміністрація	ДП «Інвестиційно-інноваційний центр»	ТОВ «СГ МЕТАНОЛ»
							ТОВ «СІНГАЗ ФТС»
							ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА «КВАРТАЛ»
							ТОВ «ГВМ Україна»
19	Яворівський індустріальний парк	Яворівський р-н, Львівська область	30	40,00	Яворівська районна рада	відсутня	відсутні
20	Індустріальний парк «Золотоноша»	м. Золотоноша, Черкаська область	30	39,93	Золотоніська міська рада	відсутня	відсутні
21	Кам'янка-Бузький індустріальний парк	м. Кам'янка-Бузька Львівської області	30	24,47	Кам'янка-Бузька міська рада	відсутня	відсутні
22	Індустріальний парк «Вінницький кластер холодильного машинобудування»	м. Вінниця	30	19,27	Вінницька міська рада та ПАТ «Українська пивна компанія»	відсутня	відсутні
23	Новороздільський індустріальний парк	м. Новий Розділ Львівської області	50	46,40	Новороздільська міська рада	відсутня	відсутні
24	Індустріальний парк «Нововолинськ»	м. Нововолинськ Волинської області	30	20,00	Нововолинська міська рада	відсутня	відсутні
25	Індустріальний парк «Лиманський»	м. Лиман Донецької області	40	27,52	Лиманська міська рада	ТОВ                         «СК-ДАРІНА»	відсутні
26	Індустріальний парк «СІГМА Парк Яричів»	с. Старий Яричів, Кам'янка-Бузького р-ну Львівської області	50	15,71	ТОВ «Індустріальний парк «СІГМА Парк Яричів»	відсутня	відсутні
27	Ланнівський індустріальний парк	селище Ланна Карлівський район Полтавська область	49	30,71	ПП «Ланнівський цукровий завод»	ТОВ «Ланнівська МТС»	ПП «Ланна-Агро»
							ТОВ «Промінь»
28	Індустріальний парк «Київщина»	с. Нові Петрівці, Вишгородський р-н, Київська обл.	30	118,36	ПрАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина»	відсутня	відсутні
29	Індустріальний парк «Техносіті»	м. Костянтинівка, Донецька область	49	34,02	Костянтинівська міська рада Донецької області	відсутня	відсутні
30	Індустріальний парк «Біла Церква»	територія Шкарівської сільської ради, Білоцерківський р-н, Київська область	50	24,14	ТОВ «Індустріальний парк «Біла Церква 1»	відсутня	відсутні
31	Індустріальний парк «Олександрія»	м. Олександрія, Кіровоградської області	49	24,48	Олександрійська міська рада Кіровоградської області	відсутня	відсутні

Відповідно до аналізу Інституту стратегічних досліджень, основними проблемами індустріальних парків можна вважати наступні:

• загалом несприятливі умови підприємницької діяльності й погіршення інвестиційного клімату в державі;
• нерозвиненість інфраструктури та відсутність необхідних ресурсів для фінансування розбудови індустріальних парків;
• можливість, а не обов’язковість надання державної підтримки за рахунок державного та місцевих бюджетів і відсутність чітких процедур її отримання;
• нормативно не врегульоване питання щодо податкових преференцій для суб’єктів індустріальних парків;
• відсутні гарантії щодо стабільності законодавчо гарантованих умов функціонування та державної підтримки діяльності індустріальних парків;
• не унормоване питання надання пільгових кредитів, а також цільового фінансування для облаштування індустріальних парків;
• складна процедура узгодження переліку товарів, які ініціатор створення, керуюча компанія або учасник індустріального парку хочуть ввезти без сплати мита, що потребує узгодження в кількох міністерствах;
• не врегульоване питання щодо звільнення керуючих компаній від орендної плати за земельні ділянки
• неврегульованість питання із підключенням індустріальних парків до мереж централізованого водопостачання та водовідведення, газопостачання, електроенергетики;
• неврегульовані засади створення і функціонування транскордонних індустріальних парків;

Про що говорить світовий досвід? Перші індустріальні парки виникли у промислово розвинених країнах понад сто років тому – головним чином як інструмент заохочення промислового розвитку. Найбільшого  поширення вони набули в період з 1970-х років.

Сьогодні за різними оцінками кількість індустріальних парків у світі коливається в межах 12-20 тисяч. Наприклад, у США їх створено 400, в Чехії – понад 100, в Польщі – понад 60, в Туреччині – 263. У Республіці В’єтнам на 200 індустріальних парків припадає 25% ВВП та 40% залучених інвестицій.

Індустріальні парки в різних країнах можуть  відрізнятися за масштабами, економічними показниками, кількістю підприємств, чисельність працівників тощо. Проте спільною характеристикою індустріальних парків є їхня спеціалізація на високотехнологічних виробництвах.

Пільги індустріальним паркам в різних країнах*

Країна	Пільги для індустріальних парків
Румунія	Інструменти стимулювання розміщення виробництва в ІП: • звільнення від плати за зміну призначення землі; • звільнення від сплати земельного збору; • звільнення від податків за видачу містобудівних сертифікатів та будівельних дозволів; • звільнення від сплати місцевих податків (податку на нерухомість) за рішенням місцевих органів влади. З 1 жовтня 2013 реалізуються дві схеми державної допомоги: • схема №1: забезпечує підтримку компаній, що здійснюють діяльність в індустріальному парку, шляхом звільнення від місцевих податків. Компанії можуть отримати до 200 тис. євро протягом трьох наступних фінансових років, максимальний бюджет схеми – 2,5 млн дол.; • схема №2: надання регіональної державної допомоги для підтримки впровадження початкових інвестицій в індустріальному парку шляхом звільнення від місцевих податків: компанії можуть отримати понад 50 % витрат за проектом, максимальний бюджет схеми – 4,65 млн дол. США.
Угорщина	Власники компаній, що працюють в ІП, можуть отримати підтримку, звернувшись до спеціальних фондів, визначених в Оперативній програмі економічного розвитку та Оперативній програмі регіонального розвитку. Загальна сума коштів, виділених на ці цілі на період 2007-2013 рр. склала близько 1 млрд євро.
Словаччина	Інструменти державної підтримки: • державна підтримка становить до 50 % від вартості проекту; • податкові пільги та преференції для інвесторів надаються залежно від обсягу інвестицій; • компенсація витрат на створення робочих місць; • часткова компенсація капітальних витрат інвесторів.
Польща	Перелік пільг, наданих учасникам у Високотехнологічному індустріальному парку «Штарґрад Щецинський»: • звільнення від податку на нерухомість (земельні ділянки, будівлі, споруди або їх частини, що призначені для ведення господарської діяльності); • державна допомога для впровадження нових інвестицій (інвестиції на суму понад 100 тис. євро, завершення інвестиційного проекту протягом 48 місяців від подачі заяви); • державна допомога при купівлі компанії, яка знаходиться в стадії ліквідації та створення нових робочих місць (не менше 50 нових робочих місць в придбаній компанії протягом 12 місяців від дня подачі заявки); • державна допомога для створення нових робочих місць при реалізації нового інвестиційного проекту (не менше 50 нових робочих місць протягом 3 років).
Туреччина	Підприємствам надаються такі пільги: • нульова ставка ПДВ з операцій на купівлю земельної ділянки; • звільнення від податку на нерухомість на наступні 5 років після завершення будівництва; • відсутність податку на поділ або об’єднання земельних ділянок; • пільгові комунальні платежі.
Російська Федерація	Підприємствам надається особливий режим здійснення підприємницької діяльності: • може застосовуватися митна процедура вільної митної зони; • знижена ставка податку на прибуток для компаній в частині платежів до регіональних бюджетів суб’єктів РФ на визначений період; • нульова ставка транспортного податку; • витрати компаній НДДКР відносять до затрат. • зміни податкового законодавства, що погіршують умови для платників податків, за винятком актів, що стосуються оподаткування підакцизних товарів, не застосовуються щодо резидентів таких зон протягом терміну дії угоди про ведення техніко-впроваджувальної діяльності; • створення об’єктів інфраструктури за рахунок державної фінансової підтримки (суб’єктам РФ надаються субсидії з федерального бюджету).
Республіка Білорусь	Надається пряме державне фінансування та застосовуються податкові преференції: • знижена ставка податку на прибуток – 10 % при загальній ставці 18 %; • звільнення від сплати податку на нерухомість до 01.01.2016 р.; • звільнення від сплати податку на землю до 01.01.2016 р.; • звільнення від сплати ПДВ при імпорті; • звільнення від сплати ввізного мита.
Республіка Молдова	Дія спеціального режиму економічної діяльності терміном не більше 25 років. Можливість отримання на конкурсній основі фінансування в рамках державних програм і проектів зі сфери науки та інновацій, в тому числі для створення та/ або розвитку інноваційної інфраструктури. Фіскальні стимули застосовувались до 2012 р., коли були скасовані: • звільнення від сплати ПДВ; • звільнення від сплати мита на імпортовані товари та послуги; • звільнення від сплати прибуткового податку на три податкових періоди

*за матеріалами Національного інституту стратегічних досліджень