Крига скресла: що потрібно знати про податок на виведений капітал

Учора, 4 липня, президент Петро Порошенко публічно підписав подання до Верховної ради законопроекту про податок на виведений капітал. Введення ПнВК замість податку на прибуток та дивіденди бізнес та влада обговорюють вже другий рік поспіль. Цю реформу вперше було запропоновано у законопроекті про податкову лібералізацію (№3357), ініційованому депутатською групою на чолі з головою податкового комітету ВР Ніною Южаніною. Але і тоді не всі були «за». Згодом у нового податку сформувалося коло опонентів, основними з яких стали Міжнародний валютний фонд (МВФ) та – до недавнього часу – Європейська бізнес асоціація (ЄБА).

Mind пояснює, що це за закон, і як та коли він має запрацювати.

Скільки ще працюватиме парламент із законопроектом? Президент вніс законопроект до Верховної ради. Тепер він має пройти стандартну процедуру: розгляд профільного комітету, перше читання, обговорення та друге читання.

Після реєстрації у Верховній раді документ потрапить до комітету з питань податкової та митної політики на попередній розгляд. Там він може пробути до 30 днів. Після затвердження комітетом депутати мають включити його до порядку денного сесії. Потім починається «основна» робота комітету – знову 30 діб, та науково-експертного управління – 14 діб. Лише після того він може потрапити на голосування під час пленарного засідання. Перше читання, знову 14 діб у комітеті, і лише потім – друге читання, і згодом ще й підпис президента.

Отже, на даний момент реальність впровадження ПнВК з початку наступного року видається мізерною. Хоча шанси бути проголосованим оперативно у законопроекту є. Адже більшість українського бізнесу, представленого у парламенті, лише виграє від цього «спрощення».

Який принцип закладає ПнВК? Якщо підійти з філософської точки зору, то заміна оподаткування фінансового результату та оподаткування виведення грошей з бізнесу дозволяє диференціювати кошти, які використовуються для поточної діяльності (обігові кошти, реінвестиції, інвестиції тощо) і кошти, які йдуть на споживання. Таким чином, значно знижується податкове навантаження на бізнес. Де факто, цей податок сплачуватимуть акціонери бізнесу при розподілі прибутку.

У чому суть законопроекту? Податок на виведений капітал замінює податок на прибуток, податок на доходи фізосіб при виплаті дивідендів та податок на доходи нерезидентів (репатріацію). Оподаткуванню підлягають лише кошти, які виводяться з бізнесу.

Ставки розподіляються: 15% – на виплату дивідендів, 20% на прирівнювані платежі (роялті, фіндопомога, донарахування за ТЦУ тощо).

Сюди також входить оподаткування відсотків за кредитами пов’язаним особам-нерезидентам, якщо співвідношення обсягу зобов’язань до обсягу чистих активів перевищує 3,5. Якщо менше – від 1,5 до 3,5 разів – ставка складатиме 5%.

Кошти, що реінвестуються у бізнес або просто не виводяться – оподаткуванню не підлягають.

Які ще зміни впроваджуються для обліку та бізнесу?

Перехід відбудеться з «наступного» податкового періоду. Тобто, якщо почне діяти з 1 січня 2019 року, то вже за 1 квартал не потрібно буде розраховувати прибуток/збиток підприємства.

Після введення ПнВК прибуток як такий вже не буде об’єктом оподаткування. Тобто у податкової зникне мотивація та підстави перевіряти звітність компанії на предмет розрахунку прибутку.

У бізнесу, в свою чергу, зникне необхідність оптимізувати витрати, виводити прибутки в офшори та втрачати на схемах переведення в готівку.

Спрощення обліку звільнить час роботи бухгалтерів. Коло операцій, на які звертатимуть увагу в податковій, обмежаться лише операціями з неплатниками ПнВК.

Компаніям стане вигідно показувати прибуток – це спростить залучення кредитів та інвестицій. А сама необхідність декларування виникатиме лише в момент виводу капіталу.

Експерти Інституту майбутнього підрахували, що завдяки впровадженню саме такого механізму бізнес вивільнить сумарно понад 100 млрд грн оборотних коштів.

У чому була проблема податку на прибуток? Податок на прибуток формувався за результатами року. Відповідно, бізнес не мав можливості збирати кошти для реінвестиції в майбутніх періодах. За фінансовий результат кожного періоду потрібно було сплачувати податок.

Абсолютна більшість українських компаній (крім деяких з іноземними інвестиціями, державних та публічних) оптимізували видатки і показували або від’ємний фінансовий результат, або близький до нуля. У підсумку ДФС встановлювала неформальний «плановий» збір, від 1 до 3% від надходжень, незалежно від реальних фінансових результатів. У підсумку 80% збору з податку на прибуток платили 973 підприємств, тобто всього 0,3% від загальної їх кількості в Україні.

Загальний обсяг «прибутку» до оподаткування в 2017 році склав 508 млрд грн, а ефективна ставка податку на прибуток (з урахуванням податку на доходи фізосіб при виплаті дивідендів) складає майже 30%, при чинній ставці 18%.

Як компанії оптимізували податок на прибуток? Існує безліч способів уникати сплати податку на прибуток. Найбільш розповсюджений – використання ФОПів. Великий бізнес, що має іноземну материнську компанію (незалежно від того, це український власник, зареєстрований через, наприклад, Кіпр, або нерезидент) знижує базу оподаткування за рахунок «відсотків» за кредитами дочірнім компаніям.

Також великий бізнес, а разом з ним – і деякі державні установи використовує корпоративні недержавні пенсійні фонди (КНПФ). Доброчинні відрахування до НПФ відносяться до валових витрат, а потім фонд інвестує їх у цінні папери або розміщує депозити у «своїх» банках. До подібної схеми вдавався, наприклад, НБУ.

Середній бізнес уподобав інші шляхи. Під заставу депозиту фізичної особи банк кредитує компанію. У підсумку власник отримує «готівку» у вигляді відсотків за депозитом, сплачує лише «податок» з пасивного доходу та «відсотковий спред», що, як правило, не перевищує 5%.

Чому МВФ проти нового податку? Коли Петро Порошенко під час зустрічі з бізнесом у березні цього року вкотре відклав внесення законопроекту про ПнВК до парламенту, у кулуарах багато говорили про те, що одним за факторів затягування є позиція МВФ, який «не рекомендує» змінювати ним податок на прибуток.

Під час засідання OpenMind Club у Львові минулого тижня нам вдалося подискутувати з головою місії МВФ в Україні Роном ван Руденом. У нього було три аргументи:

• Під час спілкування з бізнесом представники Фонду «не побачили», щоб введення ПнВК було основним пріоритетом або вирішувало нагальні проблеми бізнесу.
• Розрахунки МВФ показують, що держбюджет України втратить 2% надходжень.
• Досвід Естонії та Грузії із впровадження цього податку у Фонді вважають невдалими – бюджет цих держав більше втратив, ніж отримав.

Чому ЄБА проти? Переважна більшість бізнес-асоціацій публічно підтримували законопроект. Але одна з найбільших – Європейська бізнес асоціація – від самого початку виступала з критикою податку на виведений капітал. Основна проблема – це прирівнювання сплати відсотків за кредитами материнських компаній до ПнВК. На сьогодні це є розповсюдженим способом виводу прибутку компаніями з іноземними інвестиціями. Але в асоціації справедливо звернули увагу на те, що законопроект не розрізняє «ринковість» умов кредитування, що може зачепити навіть ті компанії, які не використовують кредити для зменшення бази податку на прибуток. Але у підсумку, Асоціація змінила свою позицію на нейтральну, адже думки компаній-членів щодо ПнВК розділились.

Де ще у світі працює ПнВК? Такий податок працює в Естонії, Гонконгу, Грузії – з 2017 року, Латвії – з 2018. У своєму виступі перед бізнесом Петро Порошенко, в свою чергу, послався на розмову з президенткою Естонії Керсті Кальюлайд. «У нас була довга дискусія, в тому числі з президентом Естонії. Вона каже, що це неправда, що прийняття цього закону зменшує бюджетні надходження. «Коли вам із посиланням на Естонію скажуть, що ми втратили, я вам кажу – я готова йти на будь-які форуми і захищати ваш закон про ПнВК» – сказала мені президент Естонії», – заочно відповів Порошенко Ван Рудену.

А що говорять цифри? За словами Керсті Кальюлайд, аналогічна система працює в Естонії вже 17 років, і на другий рік дії вона продемонструвала суттєвий приріст інвестицій до країни. А на третій рік Естонія вийшла на той рівень податкових надходжень, що був до введення ПнВК.

З 2017 року на ПнВК перейшла Грузія, яка вже отримала 1,2% додаткового зростання ВВП. Також податок на виведений капітал з 2018 року буде застосовувати Латвія, яка впроваджує модель цього податку, схожу до Української.

Який ефект для бюджету? Збір податку на прибуток за минулий рік склав 63,9 млрд грн, або всього 2% від ВВП та 7% від надходжень державного бюджету.

Головна причина, чому МВФ виступає проти прийняття цього закону – це розрахунки фахівців фонду, що введення ПнВК призведуть до 2% (22-28 млрд грн) падіння доходів бюджету. Насправді, ефект підрахувати досить складно. Адже не всі, хто уникає сплати податку на прибуток, одразу масово відмовляться від такої практики. Але з часом надходження мають у декілька разів перевищити втрати.

Найбільш точними розрахунками, скільки ДФС зможе збирати податку на виведений капітал, на які посилаються автори проекту, є дослідження Інститут майбутнього. Експерти вирахували, що перші три року ефект для бюджету буде від’ємним.

Який ефект для економіки? Автори законопроекту планують багатократне збільшення кількості підприємств, що показують прибуток. Зникне необхідність «дрібнитися» на ФОПи, уникаючи перевірок, та замовляти фіктивні послуги.  А ще від 100 до 200 млрд грн прибутку буде виведено з тіні.

Окрім збільшення бюджетних надходжень, автори розраховують, що загальний ефект для економіки протягом найближчих п’яти років складе від 1 до 2% від ВВП.

Досвід Естонії показує, що в часи зростання надходження до бюджету невеликі, а обсяги інвестицій значно збільшуються. Обсяг додаткових коштів, направлених на реінвестиції, складе до 100 млрд грн протягом найближчих п'яти років.

У свою чергу, коли сталася криза 2008-09 років, в Естонії бізнес зменшив обсяги інвестицій, але збільшив обсяги виведення капіталу, що дало додаткові надходження до бюджету.

Які можуть бути компенсатори? «Цей законопроект не має і не буде входити в жодні протиріччя з МВФ. Бо цей законопроект вступить в дію лише тоді, коли в бюджеті будуть передбачені відповідні компенсатори. Бо маємо нести відповідальність, що пріоритетні видатки бюджету – на оборону, соціальну сферу – будуть гарантовано профінансовані», – так пояснив Петро Порошенко необхідність подати Фонду перелік додаткових доходів, що перекриють можливі втрати бюджету.

Насправді, наскільки швидко ПнВК почне приносити кошти, достатні для покриття втрат надходжень від податку на прибуток, залежатиме від швидкості детінізації економіки. Неважко порахувати, що для рівнозначної заміни потрібно, щоб бізнес вивів за рік прибутків на 400 млрд гривень.

За підрахунками того ж Інституту майбутнього, за минулий рік лише через офшорні юрисдикції та інші схеми оптимізації було виведено майже 300 млрд грн. А якщо додати ще виплату пасивних доходів на користь резидентів – 80% з яких, за статистикою ДФС, здійснюють збиткові компанії офісу великих платників податку, ця сумма й поготів збільшується.

Поки що розглядаються такі формати «компенсаторів»:

• Верифікация отримувачів субсидій і пенсій та подальша монетизація субсидій на тлі зниження норм споживання (від 15 до 20 млрд грн у в 2019 році).
• Детінізація ринку алкоголю за рахунок електронних акцизних марок (до 10 млрд грн).
• Різниця між реальною та «бюджетною» інфляцією, що додатково принесе бюджету до 100 млрд грн.
• Відмова від індексації витрат на силові відомства (крім армії).
• Законопроект, який дозволяє легалізувати нерозмитнені авто – 10 млрд грн.
• Велика приватизація – 22,3 млрд у 2019 році.