Розвідка боєм: що не поділили «Нафтогаз» і Дмитро Фірташ

Розвідка боєм: що не поділили «Нафтогаз» і Дмитро Фірташ

Протистояння сили влади і влади грошей змінює правила гри на українському газовому ринку

Этот текст также доступен на русском
Розвідка боєм: що не поділили «Нафтогаз» і Дмитро Фірташ
Андрій Коболєв і Дмитро Фірташ
Фото: УНІАН

Тиждень, що минає, додав нового скандального епізоду в хроніку трансформацій вітчизняного нафтогазового ринку. Загострилася війна між НАК «Нафтогаз України» та «Регіональною газовою компанією» Дмитра Фірташа за контроль над розподілом газу і доступом до роздрібних (кінцевих) споживачів газу. В активну фазу цього протистояння опинилися втягнутими навіть силові структури. Фактично, мова йде про витіснення РГК з ринку і ліквідацію її монополії.

Офіційна позиція РГК полягає в тому, що «Нафтогаз» вдався до відкритого тиску на бізнес компанії з використанням правоохоронних органів», і «ці дії спрямовані на саботаж запуску добового балансування ринку газу, яке покладе край незаконним схемам держхолдингу».

Хто перший почав? Приводом для такої заяви став несподіваний візит силовиків до офісу РГК, розташованого в бізнес-центрі «Парус». Причиною їхньої уваги до газорозподільного бізнесу Дмитра Фірташа стало «розслідування корупції в «Нафтогазі». «Правоохоронці пошкоджують і вилучають сервери компанії, на яких містяться програмні продукти для добового балансування газорозподільних мереж і багатьох інших продуктів для клієнтів газорозподільних компаній. У результаті їхніх дій буде заблокована робота програмного забезпечення, яке створено фахівцями компанії...», – так описала події, що відбулися два дні тому, прес-служба РГК.

У відповідь «Нафтогаз» спростував «замовний характер» специфічної драматургії слідчого процесу і нагадав про перевірки, які правоохоронці проводили також в офісі «Укртрансгазу» на Кловській. НАК знову звинуватив облгази зі структури РГК в несанкціонованому відборі газу і звернув увагу, що передумови для посилення такого «злодійства» закладені в Кодексі газотранспортної системи, затвердженому Нацкомісією з регулювання ринку енергетики і комунальних послуг без урахування пропозицій «Укртрансгазу».

«Кодекс в його нинішній редакції (має набрати чинності з 1 серпня. – Mind) покликаний закріпити як монополію облгазів на регіональних ринках, так і можливості для них безкарно займатися несанкціонованим відбором», – стверджують у держхолдингу.

За що б'ються? Конфлікт «Нафтогазу» з РГК – не лише про зміни схеми поставок на внутрішньому ринку. У центрі цього протистояння – майбутнє компанії «Укртрансгаз», оператора магістральних газопроводів і газорозподільних мереж. Якщо Кодекс ГТС не змінити, то для неї зростуть ризики втрати ліквідності і нависне загроза банкрутства.

За версією НАК, така редакція Кодексу ГТС в надрах НКРЕКУ була розроблена «за участю юристів Дмитра Фірташа». У РГК це припущення називають «абсурдними вигадками».

Як би там не було, за гучними звинуваченнями учасників нинішнього конфлікту («Нафтогазу» та РГК) приховано проблему, пов'язану зі специфікою бізнесу «Укртрансгазу». Ця компанія ближче за всіх знаходиться до забезпечення національної енергетичної безпеки, тому що безпосередньо взаємодіє з газопроводами, гарантуючи технічну надійність їхньої експлуатації. Політична та фінансова турбулентність їй невигідна за визначенням. Але після зміни влади на Печерських пагорбах у 2014 році і подальшого посилення кризи в українсько-російських відносинах бізнес «Укртрансгазу» постійно знаходиться під тиском.

Чим ризикують? Ризики містяться і в можливих провокаціях з боку «Газпрому», і в змаганнях бюрократичних кланів усередині системи української влади. Адже у вітчизняних реаліях конституційна система стримувань і противаг зводиться до організованої адміністративної біржі, де торгують ресурсами, повноваженнями, погрозами і обіцянками.

Міжнародний порядок денний не скасовує того факту, що в Україні також загострюється своя внутрішньополітична боротьба. Напередодні президентських і парламентських виборів, запланованих на 2019 рік, різні групи у владі (акціонери і бенефіціари політичної системи) торгуються за розподіл ресурсів. А бізнес «Нафтогазу» завжди був і продовжує перебувати в центрі такого протистояння. Тому до напруженої політичної боротьби держхолдингу не звикати.

Хто переможе? Хоча учасники нинішнього конфлікту це не визнають, але очевидно, що на одному його боці виступають облгази і НКРЕКУ, а на іншому – «Нафтогаз» і правоохоронці. Який сектор правлячої бюрократії тут має більшу силу? «Я б поставив на силовиків», – поділився з Mind один із учасників ринку, який пильно спостерігає за розвитком подій.

За його словами, цьому сприяє не лише криза у відносинах Києва з Москвою, підтримкою якої в минулі роки користувався Дмитро Фірташ, коли активно розвивав газовий бізнес в Україні. Зараз відбувається глобальний перерозподіл газових ринків, з яких поступово витісняється російський капітал – він став токсичним на тлі санкцій, які вводить Вашингтон щодо великого російського бізнесу через агресивну зовнішню політику Кремля.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло