Великий Error: чому оновлений ринок газу в Україні може не запрацювати

Трохи більше місяця залишилося до 1 жовтня, коли за рішенням Національної комісії з регулювання енергоринку та комунальних послуг (НКРЕКП) повинна вступити в дію нова редакція Кодексу газотранспортної системи. Спочатку планувалося, що документ запрацює ще з 1 серпня. Але цьому завадив конфлікт держрегулятора з оператором ГТС – компанією «Укртрансгаз» та її акціонером НАК «Нафтогаз України» з приводу трактування деяких норм Кодексу.

Опоненти запідозрили НКРЕКУ в змові з «Регіональною газовою компанією» (РГК) Дмитра Фірташа, яка управляє облгазами власника Group DF (а це понад 70% в газорозподілі) – нібито вони прагнуть закріпити чинну монополію на ринку і легалізувати можливості для несанкціонованого відбору газу, які загрожують «Укртрансгазу» втратою ліквідності.

А держрегулятор звинуватив «Укртрансгаз» у саботажі підготовки газового ринку до роботи в режимі добового балансування, створенні загроз для його «стабільного функціонування» через порушення законодавчих вимог і оштрафував оператора ГТС майже на 1 млн грн.

У чому сенс добового балансування? Воно передбачає, що «Укртрансгаз» повинен повідомляти замовникам послуг з транспортування газу про їхній позитивний чи негативний баланс у системі – цей небаланс утворюється за підсумком реалізації заявок на купівлю-продаж газу протягом дня (фактичний обсяг угоди між учасниками ринку може відрізнятися від попередньої заявки ). Щоб забезпечити баланс у ГТС, замовники транспортних послуг повинні свої надлишки газу оперативно продавати або закачувати їх на зберігання в підземні газосховища, а недостатні обсяги газу – купувати. Інакше «Укртрансгаз» отримує право призупинити поставку газу споживачам, щоб уникнути несанкціонованого відбору палива.

Зараз конфлікт між НКРЕКУ і «Нафтогазом» вщух. Вочевидь, це тимчасово. Адже сторони продовжують по-різному бачити пріоритетні завдання для врегулювання ситуації. Держрегулятор очікує, що до жовтня «Укртрансгаз» виконає всі підготовчі роботи для запуску добового балансування і завершить впровадження інформаційної платформи для координації цього процесу через інтернет. В «Укртрансгазі» вважають «критично важливим» зміну тексту Кодексу ГТС, щоб нові правила на ринку ефективно запрацювали.

Як реагує ринок? За рамками цієї резонансної суперечки залишилася думка незалежних газових трейдерів, які повинні стати основними споживачами послуг «Укртрансгазу» з добового балансування. Щоб розширити уявлення про те, як ставляться до майбутніх нововведень на газовому ринку його гравці, Mind провів своє дослідження і з'ясував, що в цілому ідею добового балансування вони підтримують, але вважають, що ринок ще не готовий до роботи на таких умовах. Серед трейдерів популярний прогноз, що без додаткової підготовки, правила нової редакції Кодексу ГТС, які за рішенням НКРЕКУ повинні набрати чинності з 1 жовтня ц.р., призведуть до зачистки ринку в інтересах великих торговців і зупинять розвиток конкуренції.

Які заходи допоможуть уникнути такого сценарію?

1) Зміна умов допуску трейдерів до роздрібних (кінцевих) споживачів газу

Газозбутові компанії (облгази) безпосередньо взаємодіють з кінцевими споживачами. Ці ж компанії наділені функцією контролю безпеки газорозподільних мереж і якості газовимірювальних приладів. У такій розстановці сил закладений конфлікт інтересів, який дозволяє облгазам, при бажанні, без належних на те підстав зупиняти поставки на адресу конкретного споживача і нав'язувати йому конкретного постачальника із завищеною ціною газу.

Таким чином, у облгазів існує можливість блокувати появу нових трейдерів, навіть якщо вони пропонують вигіднші умови для споживачів.

«Чому б НКРЕКП не зібрати роздрібних (комерційних) споживачів газу, і поцікавитися у них, чому в деяких областях вони змушені купувати газ на 20% дорожче, ніж реальні пропозиції трейдерів. Офіційно регулятору ніхто не розповість про справжню причину, а неофіційно – скажуть усе», – поділився з Mind своїми міркуваннями один з учасників ринку. Інший співрозмовник відзначив позитивну роль конфлікту НКРЕКП і «Регіональної газової компанії» з «Укртрансгазом», який «розхитав ринок»: в окремих регіонах на цьому тлі трейдерам стало легше увійти в поставки, тому що облгази-монополісти «послабили хватку».

Також Mind стало відомо про один унікальний прецедент у Дніпропетровській області, який мав місце понад рік тому. Там власник приватного домогосподарства вирішив змінити постачальника газу, відмовившись від послуг облгазу. Напружені переговори на місці не дали бажаного результату, хоча для цього були відсутні законодавчі обмеження. Тому заявник звернувся безпосередньо в «Нафтогаз» для врегулювання проблеми. Було скликано спеціальне засідання з залученням топ-менеджменту НАК і «Укртрансгазу», але в позитивний результат заходу мало хто вірив. А підсумку бажану мету все-таки було досягнуто. Це вдалося завдяки цілеспрямованості та наполегливості заявника, а також його особливого статусу, адже він – керівник однієї з найбільших держкомпаній України і має давню історію взаємодії з «Нафтогазом».

Цікаве питання, яка доля чекає на облгази: чи вдасться «Нафтогазу» витіснити Дмитра Фірташа з газорозподілу? Один зі співрозмовників Mind озвучив прогноз, що бізнес РГК «здуватиметься поступово». Свою точку зору він аргументував так: «Оскільки облгази безпосередньо працюють зі споживачами, то відразу розбити цей бізнес – досить ризикований задум. Але низький тариф, який НКРЕКП встановлює для облгазів, практично позбавляє облгази можливостей для розвитку. А неминуче підвищення цін на газ для населення в Україні до ринкового рівня звільнить їх від спокуси нелегальних заробітків на поставках».

2) Зміна умов фінансового забезпечення

Нова редакція Кодексу ГТС передбачає можливість для трейдерів вносити фінансове забезпечення при узгодженні номінацій (заявок) з «Укртрансгазом» лише у вигляді живих грошей або банківської гарантії (причому мова йде про банки з обмеженого списку). Якщо такі умови порушуються, то оператор ГТС повинен відхилити номінацію.

Трейдери наполягають: для розвитку конкуренції на ринку і здешевлення палива для кінцевих споживачів, важливо повернути можливість використання ресурсу газу в якості застави. Інакше умови їхньої роботи значно ускладняться, тому що нові правила, по суті припускають вилучення значних обсягів фінансових ресурсів з обороту на певний термін. Фінансове забезпечення при оформленні номінації на новий місяць передбачає заставу у розмірі 100% заявленого обсягу поставок газу при імпорті і 20% – при внутрішніх поставках. А якщо трейдер імпортує газ для роздрібної реалізації українським споживачам, то фактично він повинен забезпечити 120% покриття його вартості, щоб здійснити весь ланцюжок операцій з постачання.

Це може бути безболісно для великих імпортерів газу в Україну на кшталт французької компанії Engie, американської Trafigura або «Нафтогазу». Але дрібніші гравці опиняться у нерівних з ними умовах. Під тиском суворих вимог держрегулювання вони будуть змушені піти з ринку, що також ризикує призвести до зростання цін через скорочення кількості гравців.

3) Розвиток системи електронного документообігу

Під час укладання угоди щодо газу між продавцем і покупцем (як, наприклад, за результатами торгів на Українській енергетичній біржі), обидва учасники процесу повинні обмінятися пакетами документів обсягом близько 20 сторінок кожен. Такий обмін відбувається і по електронній пошті, і при особистій зустрічі між представниками компаній. Крім того, продавець і покупець для закриття угоди повинні представити документи в «Укртрансгаз», куди вони також направляються в двох форматах: електронною поштою і доставляються в друкованому вигляді безпосередньо в офіс оператора.

Усе це свідчить про те, що система електронного документообігу в Україні ще досить недосконала і передбачає значний обсяг фізичних дій за межами офісу. При добовому балансуванні подібний процес документарного забезпечення угод не тільки збережеться, але й збільшиться в масштабах. А це не лише перетворює торгівлю газом на досить клопіткий бізнес, а й позначається на витратах для його адміністрування.

Що, до речі, також підвищує собівартість ресурсу для кінцевих споживачів та/або скорочує прибутковість торговельних операцій. «Нам доведеться мінімум удвічі збільшувати штат, щоб забезпечити оперативне і своєчасне оформлення документів при торгівлі газом, не кажучи вже про витрати на бензин для регулярних поїздок до «Укртрансгаз», щоб вчасно закривати угоди і не порушувати терміни поставок контрагентам», – розповів Mind співробітник одного з діючих великих трейдерів на ринку.

На кого ще чекають за столом переговорів? У процесі введення добового балансування, важливі питання у газових трейдерів на українському ринку залишилися не лише до держрегулятора. Наприклад, «Нафтогаз» не пояснює іншим гравцям, посилаючись на «комерційну таємницю», як розраховується базова ціна газу, яка використовується, зокрема, при розрахунку фінансового забезпечення. Трейдери вважають непрозорим порядок визначення ціни газу, який вони можуть купляти в «Укртрансгазу», щоб покрити небаланс, або для аналогічної мети – продавати надлишок свого ресурсу оператору ГТС.

Також є «цікавий момент» у шаблоні супровідного листа, розробленого юристами «Укртрансгазу» для оформлення заявки від трейдерів на закачування або відбір газу з підземних газосховищ. У його тексті використовується розпливчасте формулювання з проханням до оператора «знайти можливість» для надання таких послуг, необхідних замовнику. Тобто «Укртрансгаз» може відмовити трейдеру, пославшись на відсутність такої можливості, а це несе ризик зриву угоди.

Утім, зараз трейдери схильні оцінювати свій досвід співпраці з оператором ГТС позитивно. «Бувають легкі шорсткості, але це, мабуть, найбільш доброзичлива структура на газовому ринку», – сказав один зі співрозмовників Mind.

Що заважає домовлятися? На даний час багато трейдерів, які продовжують активно освоюватися на газовому ринку, ведуть переговори на рівні НКРЕКП, Американської торгової палати та Європейської бізнес асоціації, щоби врегулювати спірні питання в нових правилах Кодексу ГТС і добового балансування. З огляду на неоднозначність ситуації через протистояння з газорозподільним бізнесом Дмитра Фірташа, про свої насущні проблеми в газовій торгівлі, пов'язані з недоліками в держрегулюванні, вони вважали за краще говорити c Mind виключно на умовах анонімності.

Держрегулятор, у свою чергу, обіцяє «докласти максимум зусиль для переходу на добове балансування». Але загального уявлення про модель його роботи у зацікавлених сторін поки немає. Тому залишаються актуальними ризики, пов'язані з укрупненням ринку через відхід порівняно дрібних гравців – а це, головним чином, вітчизняні трейдери, які вирішили підтримати лібералізацію газової торгівлі, задекларовану в національному законодавстві.

Тому конфлікт «Нафтогазу» і «Укртрансгазу» з НКРЕКП і облгазами – він не лише про захист інтересів держкомпаній. Він також стосується розвитку конкуренції на внутрішньому ринку серед українських газових трейдерів, яка при нинішньому розкладі може бути заблокована, перш за все, в інтересах великих західних гравців.