mind
Пивоварний бізнес: навіщо формувати культуру споживання?
Реклама

Пивоварний бізнес: навіщо формувати культуру споживання?

За середньої продуктивності міні-пивоварні 500–1000 літрів на день дохід може складати 40 000 грн на добу

Цей матеріал також доступний російською
Пивоварний бізнес: навіщо формувати культуру споживання?
Бахром Каландаров, засновник компанії Schulz

Компанія Schulz  – виробник пивоварного обладнання №1 в Україні, провела редизайн бренду. Засновник компанії Бахром Каландаров розповів порталу Mind, якої мети хоче досягти компанія, оновлюючи корпоративний стиль, та чому важливо формувати регіональні традиції пивоваріння й культуру споживання хмільного напою.

Трохи історії
На початку 2000-х підприємець-початківець Бахром Каландаров налагодив поставки та продаж пивоварень закордонних виробників. Своє експортне підприємство він вирішив назвати ім'ям засновника першої київської пивоварні у 1865 році – німця за походженням – Карла Генріха Шульца. Стрімке зростання популярності якісного пінного напою істотно підвищило попит на пивоварні, тож у 2011 році Бахром Каландаров вирішив налагодити з нуля виробництво пивоварень у Києві. За декілька років компанія стрімко виросла в лідера-виробника пивоварень на ринку України та вийшла на ринки Росії, країн Євросоюзу, а також на ринки Азії та Північної Америки. Наразі Schulz реалізував понад 150 індивідуальних проектів під ключ у 13 країнах світу на трьох континентах. Компанія має представництва в Москві, Празі та Кракові, а також дві контрактні пивоварні в Росії та Польщі.

Поділіться планами? Я так розумію, вони досить амбітні?

Так, амбітні. За підсумками 2018 року ми плануємо збільшити кількість реалізованих проектів з виробництва пивоварного обладнання на 30% порівняно з 2017 роком – до 48. У 2017 році ми виробили обладнання на 76% більше, ніж у 2016 році. 37 істотних реалізованих проектів у 2017 році проти 21 проекту в 2016 році. Цього року плануємо зберегти позитивну динаміку та вийти на показник плюс 30%.

Повертаючись до попереднього питання, додам, що 60% продукції компанії випускається на експорт. Вона реалізується в країнах СНД, ЄС, Азії та Північної Америки. Частка Schulz на українському ринку пивоварного обладнання становить 70%.

Як вам вдалося за такий короткий час вийти на європейські ринки?

Для виходу компанії Schulz на європейський ринок ми пройшли сертифікацію обладнання відповідно до європейських стандартів. Це була досить амбітна мета. Щоб отримати цей сертифікат, ми змушені були провести модернізацію виробництва. На сьогодні ми поставили нашу продукцію в шість країн ЄС: Фінляндія, Іспанія, Мальта, Польща, Латвія, Франція...

Крім європейської якості, ми пропонуємо всім нашим клієнтам сервісне обслуговування. Уявіть, у лагерному відділенні знаходиться пиво. Зламалася «холодилка», температура починає підвищуватися. Максимум два дні на те, щоб не втратити продукт. Тому оперативність, мобільність і наявність сервісної служби – незаперечна конкурентна перевага на ринку. Нам вдалося побудувати стабільну позицію на ринку, саме завдяки сервісу. Замовник може в будь-який момент звернутися до нас, отримати технічну консультацію, виїзд фахівця на місце, ремонт.

Розкажіть детальніше про модернізацію свого виробництва.

Якість – це перший показник, на який орієнтується споживач, коли вибирає обладнання. Ми придбали контрольний прилад – вимірювач шорсткості, щоб робити обладнання відповідно до європейських стандартів, він називається профілометр. За його допомоги контролюємо кожен наш шов і доводимо шорсткість поверхні до прийнятих стандартів.

Також у нас є верстат для ротаційної витяжки. Дуже ексклюзивне обладнання, далеко не у кожного виробника воно є. На цьому верстаті ми за матрицею розкочуємо метал і надаємо йому необхідної форми. Навіщо це потрібно? Для ємнісного обладнання, що працює під тиском, забороняється зварювання металу під кутом, воно має робитися тільки стик у стик, тому, якщо ми приварюємо днище, вигин має бути правильної форми, і зварювання стик у стик, вертикально. На сьогоднішній день наше виробництво повністю укомплектоване всім необхідним обладнанням.

Пивоварня SCHULZ-1000, Фінляндія, м. Мянтсяля Brewery Kiiski

Який основний мотив редизайну бренду?

Світ не стоїть на місці, і ми не стоїмо на місці. Метою редизайну бренду є відображення нової філософії компанії – формувати регіональні традиції пивоваріння та культуру споживання пива через індивідуальні рішення для пивоварів.

Незважаючи на те, що вироблене нами пивоварне обладнання добре відоме у світі, ми побачили необхідність у трансформації бренду, щоб стати ближче й зрозуміліше нашим клієнтам. У різних регіонах світу сформувалися власні традиції споживання хмільного напою. Тому ми сфокусувалися на наданні індивідуальних рішень нашим клієнтам, орієнтуючись на їхній запит, і робимо це краще за інших, використовуючи наші ключові компетенції – 16-річний досвід, кваліфікований персонал – потужний інтелектуальний ресурс та індивідуальний підхід.

Ви запитаєте, як ми можемо вплинути на культуру споживання пива?

Так, запитаю.

У нас, так вже склалося, більше 80% споживачів шукають пиво щопростіше та щодешевше. Багато хто не звик до охмелених та яскравих сортів. Орієнтуються не за сортом, а за смаком або за ціною. Однак ми спостерігаємо останні 6–7 років розвиток нового напрямку пивного ринку – це крафтове пиво. Це умовна назва, мається на увазі невелика кількість пива, що зварене за традиційною технологією – вода, солод, хміль і дріжджі, – і при цьому відкриті для експериментів.

Це унікальні сорти пива з використанням природних інгредієнтів. У виробництві крафта консерванти не використовуються. Поціновувачі хмільного напою, що відчули смак справжнього пива, вже ніколи не повертаються до попереднього смаку, з магазинів. Так, звісно, людей може відштовхнути ціна, що у 2–2,5 раза вище, ніж на звичайне пиво. Але водночас крафтове пиво не п'ється у великих кількостях. Кожен пивовар, що поважає себе, знає – краще зварити менше, але краще. Робить акцент на якості. Культура споживання пива буде формуватися, коли люди почнуть віддавати перевагу якісному продукту. Ми працюємо над формуванням смаку у споживачів, і відповідно – культури споживання.

Ви, як експерт у пивному бізнесі, як оцінюєте перспективи українського ринку пива?

Пам'ятаєте анекдот про те, що в СРСР пиво було двох сортів: «Пиво є» і «Пива немає»?

Ні, не пам'ятаю.

Добре, що не пам'ятаєте. Бо виробництво пива наразі є одним з популярних напрямків для бізнесу. Особливо трендовим напрямком вважається крафтове пиво. У нашій країні крафтове пиво з кожним днем захоплює все більше «бірґіків». У Києві вже десятки барів і пабів приваблюють відвідувачів крафтом, звареним у маленьких пивоварнях за авторськими рецептурами.

Мікропивоварні залишатимуться прибутковими на українському ринку крафтового пива. Собівартість півлітрового келиха пива при виробництві на міні-пивоварні становить 10 грн, а роздрібна ціна – мінімум 40 грн. За середньої продуктивності міні-пивоварні 500–1000 літрів на день дохід може досягати 40 000 грн на добу. Такі цифри говорять про швидку окупність інвестицій у бізнес – у середньому це близько півтора року.

Переваги міні-пивоварень перед великими пивними заводами, чия продукція розповсюджується за допомогою мас-маркету, очевидна – це особисте знайомство з пивоваром і відкритість для споживачів, тобто практично будь-яка людина має право потрапити на виробництво і особисто переконатися в якості пива. Такі відносини, що ґрунтуються на взаємній повазі та довірі між  пивоваром та споживачем, не можуть не підкуповувати, і я впевнений, що майбутнє пивної індустрії – за малими пивоварнями.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті