mind
Заступник гендиректора аеропорту Бориспіль: «Оренда 1 кв. м торгової площі не може коштувати 400 000 гривень»

Заступник гендиректора аеропорту Бориспіль: «Оренда 1 кв. м торгової площі не може коштувати 400 000 гривень»

Георгій Зубко – про нові проекти, тарифні ставки і те, як поєднати сервіс із прибутковістю підприємства

Цей матеріал також доступний російською
Заступник гендиректора аеропорту Бориспіль: «Оренда 1 кв. м торгової площі не може коштувати 400 000 гривень»
Георгій Зубко
Фото: прес-служба а/п Бориспіль

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» одним з головних пріоритетів своєї роботи декларує забезпечення максимального сервісу для пасажирів, але при цьому – має не забувати про прибуток. Неавіаційні доходи в усьому світі є вагомою складовою прибутковості аеропортів. Серед них базовим джерелом дохідності виступає оренда. Однак, така модель роботи державного підприємства в Україні передбачає 70% від дохідної частини бюджету підприємства віддавати головному акціонеру – державі.

Чи вдається державному підприємству поєднувати сервісний та комерційний напрямки у своїй діяльності, і яким чином вдається відшукувати баланс між ними, Mind розповів заступник генерального директора з комерційної діяльності аеропорту «Бориспіль» Георгій Зубко.

– Протягом поточного року Фонд державного майна України оголошував кілька тендерів на оренду приміщень в аеропорту «Бориспіль», зокрема під заклади харчування, на площі 315 кв. м та 47 кв. м. Яким чином відбулися торги, хто виступив їх ініціатором і чому, а також, які майбутні плани аеропорту щодо розміщення ресторанів та магазинів на території терміналу D?

– Так, ці площі були виділені під ресторан і магазин. Ініціатива аеропорту винести ці орендні площі для торгів Фонду держмайна була основана на тому, що ми відчуваємо дефіцит певної групи товарів і достатньої кількості харчування. Навіть ці торги, що минули, також не дають остаточної відповіді на запит пасажирів, який ми бачимо в рамках наших моніторингів. Насправді це прекрасні новини, які свідчать не лише про нашу роботу, а й ФДМ та міністерства інфраструктури.

Ми би хотіли, щоб наші контрагенти, партнери у вигляді ресторану чи магазину відповідали найвищим критеріям оцінки на цьому ринку. Так, ми визначили для себе, що ці площі не вплинуть на сервіс и логістику, і виділили їх під комерційну діяльність. Згідно з державною оцінкою, вартість цих площ на початку торгів склала близько 1400 грн за кв. м. Під час торгів ми збільшили у кілька разів приріст від стартової вартості і значно збільшили прибутковість підприємства.

Нагадаємо, на території терміналу D вже працює ресторан площею 315 кв. м, вартість оренди якого складає понад 1,5 млн грн/місяць. Під час зазначених торгів оренда одного квадратного метра в аеропорту «Бориспіль» злетіла до майже 5000 грн.

Крім того, вже незабаром у зоні Check-in на 3 поверсі терміналу D буде розміщено магазин площею 47 кв. м. Так, за результатами відповідного конкурсу переможцем у торгах на оренду зазначеної площі стала компанія WOG.

Зацікавленість великого холдингу WOG у своїй присутності в аеропорту «Бориспіль» підтверджується тим, що він брав участь в торгах і за ресторан, і за магазин. Запропонована концепція передбачає, зокрема, і поєднання магазину, який пропонуватиме пасажирам товари першої необхідності та пресу, з WOG CAFE. Окрім переможця, в торгах брали участь ще дві компанії. Було понад 200 кроків торгу на підвищення. Так, вартість оренди цієї площі за результатом торгів зросла з початкових 1800 грн/кв. м до 10 200 грн/кв. м.

Можу відзначити, що це не останні торги щодо закладів харчування і магазинів.

– З огляду на сказане, які площі аеропорт планує виділити для цих закладів найближчим часом і де саме?

– Ми точно відчуваємо необхідність у зонах харчування в режимній зоні dutyfree (на третьому поверсі терміналу D) – це мінімум 2-3 ресторани. Крім того, в зоні «домашніх» рейсів (на другому поверсі терміналу D) ми бачимо дві точки харчування метрів по 50, і потенційно там може бути ще один магазин. Є одне комерційне приміщення, щодо якого ми визначаємось із цільовим призначенням.

Від моменту нашої ініціативи до фактичного проведення конкурсу іноді спливає до півроку – у таких законодавчих рамках ми працюємо. У той же час, ми цю ініціативу до кінця року точно реалізуємо, а коли фізично орендатор зможе туди заїхати – на жаль, пока сказати складно.

Заступник гендиректора аеропорту Бориспіль: «Ми фактично позбавлені базової статті доходу»
Георгій Зубко
Фото: прес-служба а/п Бориспіль

– Тепер питання щодо інших сервісів для пасажирів, зокрема – обміну валют. Які плани щодо цих закладів?

– Близько року тому ми оголосили торги з цільовим призначенням каси обміну валют, у яких взяли участь кілька учасників. Торги закінчилися на цифрі 450 000 грн за кв. м. Дуже важливо вірно сприймати реальність. Тому що, звичайно, жоден квадратний метр не може коштувати понад 400 000 гривень.

На момент проведення конкурсу ФДМ не вводив жодних санкцій щодо недобросовісного переможцю конкурсу, тому це була не більше ніж технологія зриву. Згодом подібний переможець цей договір не підписав – і ми занурилися в чергові півроку процедур. На жаль, тоді радіти нам не довелося, адже вже на етапі торгів ми точно розуміли, що це маніпуляція. Так, нові точки обміну валют ми, на жаль, розіграти не змогли.

Відтепер ФДМ ввів вимогу для учасника щодо внесення обов’язкової застави в розмірі  піврічної орендної ставки, і в разі непідписання договору переможець не отримує їх назад. Наразі ми вже можемо констатувати, що ці зміни у процедурі дали свої плоди: ми бачимо їх в реальних платежах, реальних грошах.

– Також влітку цього року в терміналі D з’явились мобільні точки обміну валют – валютомати. На яких умовах вони розміщені в аеропорту?

– Валютомати ми тестуємо. Їх чотири. Один на третьому поверсі в зоні відльоту і три – в зоні прильоту на першому поверсі.

Це новий сервіс, який не має аналогів. На даний момент це фактично перший подібний приклад, який нам відомий. Оскільки це скоріше стартап, нам би не хотілося проводити конкурс на одного учасника. Як тільки цей ринок покаже конкуренцію, обов'язково проведемо торги.

Так, ми їх розглядаємо не як орендні, а як сервісні точки, адже це мобільна конструкція, яка рухається, тому ми не говоримо про квадратні метри, а говоримо про вартість послуги, яку оплачують наші контрагенти. Найближчими місяцями, якщо цей сервіс покаже свій плюс, ми виходимо на конкурс ФДМ.

Але так само важко поки сказати, наскільки наш пасажир готовий довіряти вищезгаданим машинам.

Довідка. Як повідомила прес-служба аеропорту, розмір оплати за надання таких послуг розраховується в залежності від кількості пасажирів на прибуття та відправлення до та з Терміналу D, крім трансферних пасажирів, протягом місяця. Зокрема, при пасажиропотоці більше ніж 600 000 пасажирів на місяць, вона становить 12 800 грн.

– Крім зазначеного сервісу в аеропорту працює сервіс із пакування багажу. На яких умовах оператор цих послуг працює зараз, і чи планує аеропорт розширити його?

– Дефіциту надавачів цієї послуги ми зараз не бачимо. Торги з оренди під ці точки пройшли кілька років тому. За останні 2-3 роки ми не проводили жодних конкурсів на оренду з цільовим призначенням «пакування багажу».

Довідка. Як повідомила прес-служба аеропорту, на даний час послуги з пакування багажу в терміналі D надаються двома операторами на підставі договорів оренди, укладених ще в 2014-2015 роках, терміном до 2024 та 2025 років відповідно.

Слід зазначити, що орендна плата не є сталою величиною, оскільки щомісячно підлягає коригуванню на індекс інфляції. З моменту підписання договорів орендна плата збільшилася майже вдвічі.

Також, крім орендної плати, орендатор оплачує аеропорту комунальні послуги та використання інфраструктури. Вартість комунальних послуг розраховується пропорційно зайнятій площі, а електроенергія – згідно з показниками електролічильників. Інфраструктурний збір також залежить від сезонності та місця розташування і внаслідок цього суттєво відрізняється. Наприклад, за одне пакувальне місце на третьому поверсі в серпні сплачується на користь аеропорту 70 000 грн. Вартість послуги пакування – 100 грн. Вона встановлюється самостійно орендатором та не узгоджується з аеропортом.

– Окрім зазначених сервісів, цього року в аеропорту з’явились ще і термінали самообслуговування. Як вони функціонують зараз, і чи бачить держпідприємство розширення цієї функції?

– Так, на даний момент пройшов конкурс на термінали самообслуговування. Ми бачили потребу в кращій автоматизації. Сподіваюся, в найближчому майбутньому ми будемо в цю послугу також «зашивати» квитки на залізничний транспорт, автобуси, комунальні платежі. Тобто плануємо їх «завантажити» максимально.

– Коли ж за допомогою терміналу можна буде придбати квитки на потяг?

– Коли побачимо залізну дорогу – одразу почнемо продавати квитки.

Як писав Mind, у лютому цього року Кабінет міністрів доручив «Укрзалізниці» повернутися до реалізації проекту швидкісного залізничного сполучення між станцією Київ-Пасажирський та а/п «Бориспіль». За планом, маршрут пролягатиме через станції Видубичі і Дарниця до терміналу D. Для цього до існуючої залізничної інфраструктури необхідно добудувати шляхопровід над трасою, 4 км залізничного полотна (від станції Георгія Кирпи) і платформи біля терміналу.

Загальна вартість проекту складе 700 млн гривень. Запустити експрес у «Бориспіль» планується вже в грудні нинішнього року. За оцінками прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, в ході будівництва вдалося домогтися економії 120 млн грн.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті