Go to China: чим українські стартапи дивуватимуть китайців

5 – 10 листопада в Шанхаї відбудеться перша міжнародна виставка China international import expo (CIIE) 2018. Подія примітна тим, що КНР «відкриває двері» для імпорту. Точніше, офіційно це декларує. Китайський віце-прем'єр Ху Чуньхуа заявив, що проведення заходу стане важливим кроком до «рішучої підтримки лібералізації торгівлі та відкриття китайського ринку». У наступні п'ять років Китай готовий імпортувати продуктів і послуг на понад $10 трлн.

Перший віце-прем'єр, глава МЕРТ України Степан Кубів підкреслює, що нашій країні важливо не прогавити такий шанс. «Китай входить до трійки найперспективніших ринків для українського експорту. Зараз товарообіг з КНР становить майже $8 млрд. Потенціал торгівлі набагато більший», – вважає спікер. За інформацією МЕРТ, у 2017 році експорт товарів з України до Китаю зріс на 11,3%, або на $206,8 млн і склав $2 млрд.

У CIIE братимуть участь 2 800 компаній з більш ніж 130 країн і регіонів світу. На Національному стенді України свої розробки покажуть 18 вітчизняних підприємств з різних галузей. Mind вибрав перспективні технологічні проекти і попросив їхніх засновників розповісти, чим вони завойовуватимуть китайців.

Kodisoft

Рік запуску: 2011

Засновник: Дмитро Костик

Kodisoft – інтерактивні столи для ресторанів, розроблені українською компанією Interactive Restaurant Technology. Сенсорні панелі столів приймають замовлення і безконтактні платежі, показують гостям, як готуються їхні страви на кухні і розливаються напої в барі. Відвідувачам доступні гри, відеоролики, онлайн-трансляції, Facebook, тощо.

У Kodisoft – 4К-екран, операційна система Windows 10 IoT і підключення до хмари Microsoft Azure IoT Suite. СЕО Interactive Restaurant Technology Дмитро Костик говорить, що в світі немає аналогів їхній технології. «Чи не боюся, що після виставки в Китаї вони з'являться? За останні роки було багато спроб «злизати» нашу розробку. Але всі вони обламалися через технологічні обмеження. Наприклад, минулого року Джек Ма (засновник Alibaba. – Mind) заявив на прес-конференції, що запустить 10 000 інтерактивних ресторанів по всьому Китаю. На фото презентації були практично точні копії наших столів, які ще вісім років тому стали працювати на Кіпрі. Минуло вже 11 місяців після гучного анонса – і нічого не зроблено. Для нас це можливість заявити на виставці: «Досить винаходити велосипед, у нас є готове рішення, давайте разом займатися бізнесом», – розповідає Дмитро Костик.

За його словами, перед поїздкою в Шанхай компанія допрацьовує софт, інтегрує в панелі месенджер WeChat і платіжний сервіс WeChat Pay. «CIIE стане першим нашим публічним «пострілом» на китайському ринку. Хоча в КНР у нас вже є кілька невеликих клієнтів. Після виставки сподіваємося масштабніше там влаштуватися», – зазначає Дмитро Костик.

Зараз українські інтерактивні столи працюють у Японії, Канаді, США, Великобританії, ОАЕ, Катарі, Омані та на Кіпрі. Кілька проектів запущено і в Україні. У ЗМІ лунають думки, що для вітчизняних рестораторів Kodisoft – не надто окупне задоволення: один стіл коштує $15 000. Дмитро Костик парирує: «Мережа розважальних комплексів Papashon півтора роки тому придбала у нас столи для свого львівського центру. Проект «пішов». Нещодавно клієнт купив ще партію для своїх закладів в Одесі і Києві, де в жовтні або листопаді хоче їх запускати».

На прикладі кіпрського ресторану Дмитро Костик демонструє, за рахунок чого окупаються вкладення. У проект інвестували 460 000 євро. Їх відбили через 5,5 місяців. Столи допомогли збільшити продажі їжі та напоїв, скоротити число офіціантів. Найцікавіше те, що близько 50% виручки ресторан одержує не від цільової діяльності, а від реклами і крос-сейлу. Наприклад, Coca-Cola замовляла трансляцію з ЧС зі своїм логотипом, Adidas купував банери з рекламою кросівок.

Кілька років тому засновник Interactive Restaurant Technology оцінював свою компанію в $70-120 млн. «Нещодавно ми залучили трохи менші інвестиції від канадського й американського фондів, але на дуже хороших стратегічних умовах. Точну суму розкрити не можу: вимога партнерів. Сподіваюся, на наступному раунді – на початку 2019 року, залучимо більше», – зазначає спікер.

Senstone

Рік запуску: 2016

Засновник: Назар Федорчук

Senstone – гаджети для перетворення голосу в текст. Вони функціонують дуже просто: користувач натискає кнопку на девайсі, каже, а пристрій автоматично переводить мову в текст і зберігає його на телефоні. За словами засновника і головного виконавчого директора Senstone Назара Федорчука, зараз гаджет вже вміє розпізнавати 11 мов: англійську, українську, китайську, японську, італійську і т.д. У планах – розширення мовного функціоналу «поліглота» і збільшення часу запису. Поки Senstone переводить у текст голосові замітки тривалістю до однієї хвилини.

Розробники позиціонують гаджет як особистого асистента. «Швидкість і простота, з якою можна робити нотатки, звільняє час, дозволяє сконцентруватися на головному, не відволікаючись на адміністративну роботу», – вважає Назар Федорчук. Його думку, напевно, поділяють і клієнти. Senstone вже зібрав понад півмільйона доларів на краудфандингових платформах Kickstarter, Indiegogo, Greenfunding і отримав з них 4600 попередніх замовлень. Гаджети надійдуть в продаж восени цього року за роздрібною ціною $129.

Назар Федорчук розповідає, що левова частка замовлень «прийшла» з США і Японії. Також є попит на ринках Азії і Європи. Крім краудфандигових грошей стартап залучив інвестиції для виготовлення великої партії, додаткового R&D і виходу на нові ринки. Федорчук не розкриває деталі до завершення раунду. Зазначає лише, що серед інвесторів – два українця, поляк і один з найстаріших хардверних акселераторів США – HAX.

Засновник Senstone сподівається, що презентація на шанхайській виставці допоможе розширити ринки збуту. «Китайці вже сьогодні використовують голос для спілкування в чатах месенджерів WeChat і WhatsApp, оскільки система ієрогліфів – не проста «штука». Упевнений, що для них рішення голосового асистента буде логічним продовженням», – зазначає спікер.

DroneUA

Рік створення: 2014

Засновники: Февзі Аметов, Валерій Яковенко

DroneUA займається розробкою та інтеграцією безпілотних технологій. «На виставці ми презентуватимемо дистанційну обробку даних з дронів і супутників, а також іншої геопросторової інформації. Ми використовуємо технології машинного навчання, розпізнавання образів, обробки даних за допомогою нейромереж», – розповідає співзасновник компанії Валерій Яковенко.

Він сподівається, що в майбутньому Україна зможе стати світовим процессиноговим центром такого типу даних. Клієнтами подібних робіт можуть бути сільськогосподарські підприємства, компанії добувної промисловості, геодезичної галузі, тощо. Навіть виробники «заліза» для дронів або класичної авіації потребують таких послуг, щоб формувати більш наукомісткі рішення.

«Зараз ми ведемо кілька пілотних проектів у сфері сільського господарства та надзвичайних ситуацій з аналізу даних, отриманих на території КНР. Сподіваємося, що на CIIE вдасться розширити співпрацю. Зараз DroneUA концентрує зусилля розробників на створення наукоємних продуктів і послуг», – зазначає Валерій Яковенко.

Компанія вже вийшла на зовнішні ринки. «З початку 2016 роки ми активно працюємо над збільшенням обсягу експорту. Нашою початковою метою був вихід на європейський ринок. Для цього в 2016 році заснували дочірнє підприємство в Ризі. Зараз хочемо збільшувати кількість контрагентів і партнерів за рахунок виходу на інші ринки», – розповідає спікер.

За його словами, компанія інвестує власні оборотні кошти, отримані як від роботи на внутрішньому ринку в сферах сільського господарства та добувної промисловості, так і від продажів на території ринку ЄС.

Art & Code

Рік створення: 2016

Засновник: В'ячеслав Руденко

Art & Code – мультимедійні розважально-освітні простори для дітей. За словами засновника проекту В'ячеслава Руденка, ідея його створення народилася ще в 10 класі на курсах програмування. Тоді хлопець створив віртуальний планетарій для інтерактивного навчання астрономії. Пізніше з командою розробили інсталяцію у вигляді акваріума. «Мені дуже хотілося зробити навчання точним наукам цікавим і веселим процесом. На жаль, у нашій країні вони дуже дивно подаються. Найчастіше – це просто заучування. Вважаю, що в точних науках куди більше креативності, ніж у тій же філософії. Не дарма Ейнштейн говорив, що уява набагато важливіша знань, бо знання обмежені, а уява – безмежна», – розказує В'ячеслав Руденко.

На виставці в Шанхаї команда Art&Code збирається дивувати відвідувачів розважально-освітньою механікою. «Вона ніде до цього не використовувалася. Цю механіку ми придумали, користуючись підходом Design Thinking, розробленим в Stanford D.School (методологія розв'язання інженерних, ділових та інших завдань, заснована на творчому, а не аналітичному підході. – Mind). Це визнана методика системної креативності. За її допомогою, наприклад, створювали миша для Apple. Зараз ми розробляємо edutainment центр на основі інтерактивних інсталяцій, аналогів якому немає в світі», – зазначає засновник проекту.

Команда працює в Україні. Першого клієнта отримала в Еміратах. Просуває проект на ринках США, Саудівської Аравії, Великобританії, Швейцарії. До кінця 2018 року планує збудувати 2 300 кв. м інтерактивних розваг.

На думку В'ячеслава Руденка, їхні розробки можуть «оживити» музеї і торгові центри. «Ми хочемо вдихнути життя в ТЦ, зробити їх унікальними та інноваційними. Адже онлайн відбирає відвідувачів у традиційних магазинів. Ми ж по суті з ТРЦ робимо торгово-розважально-освітній центр, куди і батьки із задоволенням привезуть дітей, і діти будуть мотивувати дорослих частіше відвідувати це місце», – пояснює спікер.

За його словами, команда не залучала зовнішніх інвесторів. «Працюємо на грошах, які заробили. До складу співвласників компанії не входить жодної людини, яка б не брала участі у роботі проекту – це наша критично важлива позиція», – розповідає Руденко.

PIX

Рік створення: 2017

Засновники: Маргарита Рімек, Сергій Ездін, Іван Каунов

PIX – інтерактивні рюкзаки з LED-екраном. У них дві фішки. Перша – персоналізація. Передню панель рюкзака його власник може «прикрашати» різними картинками, скачавши мобільний додаток для iOS або Android. Друга – контролер, який кріпиться на кермо велосипеда. Цей гаджет у реальному часі виводить на LED-екран знаки поворот вліво/вправо і стоп. Такий функціонал дуже корисний для велосипедистів, особливо в темний час доби.

«Одного разу ми заговорили про те, наскільки багатьма речами люди діляться онлайн і зрідка офлайн: настрій, улюблені речі, хобі, музика, творчість і т.п. Так і народилася ідея зробити офлайн-аксесуар, який допоміг би людям поділитися своєю унікальністю і креативністю», – розповідає один із засновників проекту Сергій Єздін.

У серпні 2018 команда вивела свій рюкзак на Kickstarter. Уже в перший день зібрала майже половину необхідної суми – $15 000, а до завершення кампанії – $131 060. На Kickstarter ціна стартувала від $199. У роздробі рюкзаки продаються за $260. «На даний момент найбільший інтерес бачимо на ринках США, Німеччини та Азії», – розповідає співзасновник проекту.

На виставці в Шанхаї команда показуватиме рюкзак і нові віджети, знайомити з функціоналом.

Обсяг і джерела інвестицій у проект співвласники не розкривають. «Можу лише сказати, що на даний момент в проект увійшли два ангельських інвестори», – уточнює Сергій Єздін.