Венчурний інвестор: «Для успіху стартапу команда важливіша, ніж усе інше разом узяте»

Поки амбітні винахідники і підприємці вигадують нові стартапи й шукають способи їх реалізації, Mind вирішив спростити це завдання і знайти відповіді, які допоможуть їм втілити свої ідеї. Ми поспілкувалися з Енісом Халлі, венчурним капіталістом, партнером американської інвестиційної компанії 500 Startups та 500 Istanbul, про те, чого бракує стартаперам на Seed-етапі, які проекти цікавлять інвесторів та які країни мають шанси стати осередками розвитку стартап-індустрії.

Саме цього співрозмовника Mind обрав не дарма: Халлі розвиває еко-систему стартапів у Туреччині та займається виведенням проектів на міжнародний рівень. Разом з 500 Startups, він допоміг понад 2000 проектів у 60 країнах світу. Незабаром Халлі приїде до Києва на UNIT INVESTMENT SUMMIT'18, де 16 жовтня розкаже про стратегію 500Startups щодо демократизації доступу до капіталу та ноу-хау.

– Починаючи з 2010 (рік створення 500 Startups), 500 Startups інвестували більш ніж у 2000 компаній. Який час був найбільш плідним для дійсно цінних та новітніх ідей і продуктів? Чи можете ви сказати, що сьогодні найкращий час для VC-фірм?

– Венчурний капітал, і підприємництво загалом, – це гра на виснаження. Кожна ера презентує різні можливості з технологічними змінами, рівнем адаптації клієнтів або коливаннями вартості, що створює нові відкриття. 2008-2012 роки були дуже прибутковими, зважаючи на технологічні зміни та масштабні можливості, створені мобільними пристроями.

Мобільні пристрої поєднують увесь світ економічно ефективно, а бізнес-моделі та послуги вартістю в мільярди доларів з’являються довкола цієї сфери. Ми все ще чекаємо, коли можна буде побачити ліквідність даного періоду, однак, очевидно, що це точно пішло на користь VCs і дозволило класу активів подвоювати показники рік за роком.

– Як змінився ринок відтоді, як ви розпочали свою діяльність венчурного партнера? Які вагомі трансформації ви бачите?

– Багато чого змінилося у світі VC відтоді, як я приєднався до 500Startups три роки тому. Кількість капіталу, який є доступним упродовж ланцюжка створення вартості, значно виріс завдяки державним установам і корпораціям, які вкладали гроші в клас активів. У результаті, багато фондів, які займаються фінансуванням на початкових етапах, підняли ще більше коштів і почали інвестувати на пізніших етапах.

Тим часом, фірми, що займаються фінансуванням на більш пізних етапах, почали інвестувати у підприємства на початкових стадіях, щоб отримати доступ до угод в подальших раундах. Тому я не думаю, що початкові раунди стали менш привабливими, ніж раніше, зважаючи на дуже високі точки входу.

Інша частина світу, особливо Китай, наздогнав США в обсягах фінансування. І ми бачимо, що підприємництво розквітає по всьому світу. Кожна країна вважає підприємництво і технології своїм приорітетом. Я вірю, що майже кожна країна матиме стартап-єдиноріг (проект з мільярдною капіталіазацією. – Mind), який зародиться на локальному рівні і зросте до міжнародного через декілька десятиліть.

– Які стартап-сфери є найбільш перспективними у 2018 та в наступні 5-10 років для молодих підприємців? Які продукти цікавлять інвесторів настільки, що вони з більшим бажанням йдуть на фінансові ризики?

– Уся суть венчурного капіталу полягає в слідуванні за технологічними трендами та їхнім впливом на ринок та ланцюжок створення вартості. Як і всі інші, я бачу децентралізовані системи баз даних та штучний інтелект як дві визначні технології, які створюватимуть додаткові доходи у наступні 5-10 років. Окрім цього, я все ще вірю, що ІоТ (інтернет речей. – Mind), який створює величезну цінність тим, що об’єднує світ,  ще відіграє свою значну роль. Повсякденне ПЗ та платформи вплинуть на щоденне життя, використовуючи мережевий ефект, який сильніший за соціальні медіа.

– З якими труднощами все ще стикаються місцеві підприємці в Центральній та Східній Європі, як і в Туреччині, на шляху до досягнення світового визнання? Які проблеми наявні в місцевих стартап-екосистемах?

– Венчурні ланцюжки створення вартості від фінансуваня до моменту виходу інвесторів не налагоджені належним чином в ЦСЄ і Туреччині. Тому ми інвестуємо в глобально орієнтований бізнес у регіоні, і сподіваємося використовувати ланцюжки створення вартості існуючих екосистем, одночасно збільшуючи фінансування або виходячи з компанії. Існує чудова можливість гео-арбітражу, яка також життєво необхідна для того, щоб місцеві екосистеми пришвидшили передачу ноу-хау і демократизувати доступ до капіталу.

Однак, мова і культурні особливості, коли ти створюєш бізнес із Заходом, досі створює труднощі. Глобально орієнтовані підприємці повинні створювати культурно різноманітні  команди, відкривати міжнародні офіси на ранніх циклах життєдіяльності компанії, аби розвинути важливі навички з керівництва багатонаціональних команд і збільшити фінансування з міжнародних джерел. Це все ще залишається великою проблемою в регіонах.

– У контексті стартап-бізнесу, чи можемо ми говорити про сильні сторони окремих регіонів? Які місцеві стартапи або регіональні підприємництва в особливій сфері мають значення в глобальному сенсі?

– ЦСЄ складається з невеликих країн, які закликають підприємців думати глобально та експортувати технології з першого дня. Це створює унікальну можливість і дозволяє їм конкурувати з міжнародними суперниками з глобальним світоглядом і культурою з самого початку. Я називаю це парадокс населення – Ізраїль, Естонія, Швеція – хороші приклади.

Низька вартість залучення технічних спеціалість та легкість у збереженні працівників також є величезною перевагою для компаній в ЦСЄ . Компанії можуть швидко досягати  стійкості та злітати з бізнес-моделлю, продуктом або ринком багато разів, поки вони не знайдуть вбивчий продукт, який підійде ринку.

Я твердо вірю у фінансування компаній «блакитного океану», які орієнтовані на незрілі ринки з невпевненою конкуренцією. У США підприємці не можуть дозволити собі вийти на ринок зарано з огляду на величезні витрати на підтримку продукту на ринку. Підприємці ж з ЦСЄ мають можливість виходити на ринок рано, і триматися на ньому доти, поки ринок дозріє.

– Назвіть країни, які на вашу думку, будуть найвпливовішими для стартап-бізнесу в найближчому майбутньому.  Чому?

– Не зважаючи на звичайних «підозрюваних», як Ізраїль чи Індія, я вірю, що Україна, Білорусь і Туреччина зроблять великий стрибок уперед у наступні роки. Ці країни матимуть велику кількість локально вирощених глобальних потужних граців і поставлять свої прапорці поряд з іншими лідерами – такими, як Швеція чи Естонія.

– На вашу думку, які є справді успішні та потенційні компанії, в які ви інвестували?

– Ми інвестували в 35 компаній, які разом підняли більше ніж $90М подальшого фінансування протягом останніх двох років. 80% наших компаній фінансуються далі іншими інвестиційними компаніями, серед яких Sequoia, Social Capital and Lightspeed.

Я не хочу називати компанії, але просто аби надати вам уявлення про портфоліо, це лише чотири з 35 компаній, які орієнтуються на турецький ринок, усі інші мають основне джерело прибутку з міжнародних джерел. Ці компанії мають офіси більш ніж у 30 країнах по всьому світі і надають робочі місця понад 1000 людей.

– Ризик інвестувати у «фейковий великий потенціал» завжди існує. Однозначно, є певні фактори, крім самої ідеї, які беруться до уваги, коли інвестор обирає  компанію, на яку витратить гроші. Які питання VC фірми ніколи не ігонурюють? І чому по-справжньому гідні стартапи іноді зазнають поразки?

– Команда є єдиним важливим чинником, оскільки з усім іншим, у тому числі продуктом і часом, першокласна команда зможе розібратися. І якщо є будь-які сумніви у команді, VC не варто підписувати угоду – навіть якщо ринок є дуже привабливим або продукт просто першокласний. Команда важливіша, ніж все інше разом узяте.

Як я вже казав, підприємництво – це гра на виснаження, і навіть хороші підприємці часом зазнають поразки через неочікувані зміни на ринку або переоцінене задоволення користувача, якого насправді ніколи і не було. Існує безліч ризиків і невизначеностей, за які ми все ж беремось, проте ми ніколи не візьмемося за стартап з ризиковою командою – це одна з найважливіший речей, які я засвоїв.

– Одного разу ви сказали, що Україна має міцний потенціал через велику кількість технічних спеціалістів. Як ви гадаєте, кількість відповідає якості в даному випадку? З якими проблемами Україні все ще потрібно розібратися, аби презентувати сильний та інвестпривабливий регіон?

– Українські підприємці успішно рухаються вперед на глобальній арені. На геополітичні зміни в регіоні неможливо вплинути. Тому підприємці шукають інші шляхи, аби відгородитися від ризиків локального ринку, але все ще використовують переваги висококваліфікованої, але дешевої праці, яку пропонує цей локальний ринок.

Я вірю, що Україна повинна більше скористатися ранніми інвестиціями і спробувати отримати більше розумних грошей, аби робити ставки на місцеві команди на ранніх стадіях. Можливості геоарбітражу – величезні, і навіть незначні обсяги капіталу можуть мати величезну цінність для екосистеми.

– Зараз ви активно працюєте над екосистемою Туреччини. Які основні досягнення турецького стартап-клімату на сьогодні?

– Цьогоріч 10 турецьких компаній були презентовані на Wired’s Top 100 Startups у Європі (шість із них були з портфоліо 500 Istanbul). Серед цих 10 компаній, сім – експортували свої технології і не обслуговували місцеву екосистему. Так не було 4-5 років тому. Підхід до стартапів у Туреччині змінився кардинально.

У перші вісім місяців 2018 року Туреччина бачила близько $2 млрд на виходах – усі з компаній, які були створені після 2010 року. При цьому лише $28 млн інвестували на інших етапах до виходу. Ліквідність повертається до обмежених партнерств, і останні виходи, такі як Trendyol ($750M в Alibaba) або Opsgenie ($300M to Atlassian) показують, наскільки великими є сучасні можливості.

Тим часом Sequioa зробив свої перші інвестиції в Туреччину, вклавши $12 млн у нашу портфельну компанію Insider. Компанія має понад 300 співробітників у 20 країнах.