Втеча з Гондурасу: чому каравани мігрантів рухаються до кордону США

Унікальне явище, яке в ЗМІ називають «караваном в нікуди», «колоною зневірених» і «ордою вторгнення», повільно рухається територією Мексики на північ. Довга процесія з приблизно 7000 центрально-американських мігрантів, переважно Гондурасу, йде до кордону з США в надії знайти там порятунок від бідності і злочинності. Mind вивчив, чим викликаний масовий вихід з Гондурасу, і які проблеми насуваються на Сполучені Штати разом з низкою зневірених людей.

З чого все почалося? Історія каравану розпочалася 12 жовтня з того, що інформаційний ресурс Noti Bomba розмістив на своїй сторінці у Facebook відеозйомку групи з близько 160 осіб, присутніх на автобусній зупинці Сан-Педро-Сули, другого за величиною міста Гондурасу. Учасники цієї групи по черзі розповіли на камеру про те, що зважилися на довгий шлях через Гватемалу і Мексику до кордону з США, і запросили однодумців приєднатися до них, оскільки в складі великої групи йти через чужі країни дешевше і безпечніше. За одну ніч процесія розрослася до 600 чоловік.

Через чотири дні, 16 жовтня, група з приблизно 1000 мігрантів перетнула кордон з Гватемалою. А 21 жовтня в основний колоні, що увійшла на територію Мексики, налічувалося вже 5000 осіб. Наступного дня, 22 жовтня, влада Гватемали повідомила, що навздогін головному каравану по території країни рухається ще одна група з близько 1000 вихідців з Гондурасу.

Як на те, що відбувається, реагують політики? Феноменальна за масштабами процесія одразу стала гострою політичною темою. Президент США Дональд Трамп публічно звинуватив своїх опонентів-демократів у причетності до фінансування каравану мігрантів для «нападу на країну».

Влада Гондурасу в свою чергу звинуватила в організації «виході» колишнього депутата Бартоллі Фуентеса, що став активним критиком президента Хуана Орландо Ернандеса і розповів про караван 12 жовтня в ефірі телеканалу UNE TV. «Вони намагаються виставити Гондурас занепадаючою країною, де все погано. Є чіткі свідчення, звідки це пішло. Бартоллі Фуентес стояв за всім цим. Він був обличчям цього явища на перших сторінках ЗМІ», – висловив обурення посол Гондурасу в Мексиці Альдо Рівера Монтес.

Також з вуст високопосадовців США і Гондурасу пролунали звинувачення на адресу соціалістичного уряду Венесуели, який нібито виділив гроші на організацію каравану в Гондурасі, щоб створити Сполученим Штатам проблеми на кордоні. Однак експерти в масовому виході людей з Центральної Америки схильні бачити неполітичні причини.

«Як понад 5000 мігрантів знайшли один одного і утворили караван? Наприклад, Едіт Круз нещодавно відкрила маленький бізнес із продажу маїсових калачів, та вулична банда почала погрожувати їй вбивством і вимагати половину прибутку. 12 жовтня вона сиділа вдома в центрі Гондурасу, гортала новинну стрічку Facebook на своєму телефоні і побачила пост про каравані. Вже через три години її валізи були упаковані... Хоча історія народження каравану залишається туманною, більшість мігрантів стверджують, що протягом багатьох місяців або років хотіли піти, і коли вони побачили картину зростаючої процесії – у Facebook-пості, телевізійній програмі або в групі WhatsApp – то зважилися», – пояснює феномен американське видання Washington Post.

Ще одна біженка із Сальвадора Ірма Росалес побачила новину про караван по телевізору 15 жовтня, коли колона мігрантів підходила до кордону Гондурасу з Гватемалою. Її чоловіка було вбито рік тому, і банда MS-13 загрожувала їй розправою за те, що вона звернулася до поліції. Ввівши фразу «caravana migrante» в пошуковий рядок Google і побачивши маршрут каравану, вона купила за $10 три автобусних квитка і за 16 годин наздогнала колону біля кордону з Мексикою.

У чому причини масової втечі? «Багато мігрантів тікають від економічних труднощів і жорстокості в своїй країні, – коментує ситуацію економіст венесуельського аналітичного центру FOSDEH Гіссель Васкуз. – Караван – це феномен. Такого раніше не траплялося. У Гондурасі 68% населення живе в бідності, і 80% працевлаштованих людей заробляють менше офіційної мінімальної зарплати. Бляклі економічні перспективи, загрози насильства з боку банд і державна корупція мотивують тисячі людей залишати Гондурас щороку. Але такого масового зібрання мігрантів ще не було».

Місто Сан-Педро-Сулу, з якого стартував караван, експерти вважають одним з найнебезпечніших у світі місць для життя. В іншій частині Гондурасу ненабагато спокійніше – у 2015 році в країні, за даними ООН, було зареєстровано 60 умисних вбивств на 100 000 населення. Це втричі більше, ніж в Україні. Хоча владі Гондурасу вдалося зменшити показник вбивств до 43 на 100 000 осіб, багато гондурасців висловлюють невдоволення тим, що для приборкання злочинності силові структури виявляють надмірну жорстокість до населення і порушують права людини.

Добре організовані вуличні банди, що називаються «Мара Сальватруча», встановили повний контроль над великими територіями, на яких державні органи фактично не діють. Уздовж карибського узбережжя Гондурасу течуть поставки кокаїну з Південної Америки в США, і наркокур'єри, за твердженням експертів, користуються імунітетом від дій місцевої поліції.

Чому не розганяють караван? Як пише Guardian, основна група мігрантів зараз рухається по малонаселеній місцевості в південно-східному мексиканському штаті Чьяпас. До кордону з США каравану належить пройти ще близько 2000 км, і якщо влада Мексики їм перешкоджатиме, цей шлях може затягнутися на місяці.

Багато хто сходить з дистанції. За даними Guardian, 1 699 осіб вже залишили караван і звернулися за притулком до влади Мексики. Ще 495 гондурасців попросили Мексику репатріювати їх на батьківщину. Однак основну колону поповнюють нові групи мігрантів з Гондурасу, Сальвадору, Гватемали і Нікарагуа, наздоганяючи караван на транспорті.

Якщо мігрантам вдасться досягти американського кордону, частина з них спробує перетнути його нелегальними шляхами, але більшість, ймовірно, звернеться до влади Сполучених Штатів з вимогою надати притулок. Законодавство США зобов'язує розглянути ситуацію кожного з тих, хто просить. Першим кроком процедури отримання притулку повинна стати співбесіда, в ході якої визначається обґрунтованість страху переслідування. Ті, хто пройдуть цей тест, будуть поселені в закриті центри для мігрантів або випущені на території США, де їм належить чекати рішення імміграційного суду. Ті ж, хто провали в тест або програв суд, будуть депортовані.

Як діють Сполучені Штати? Реагуючи на проблему, президент США Дональд Трамп пригрозив скоротити фінансову допомогу урядам країн Центральної Америки, зажадавши від них закрити кордони від незаконних мігрантів і зупинити просування каравану силами поліції й армії. Влада Гондурасу, Сальвадору, Гватемали і Мексики відреагувала агресивною риторикою на адресу мігрантів і демонстративним посиленням своїх кордонів військовослужбовцями і технікою. Однак залишили бажаючим йти до США шляхи для проходу.

«Міністерство внутрішніх справ Мексики оголосило в новинах, що нелегальні мігранти, які перейшли через річку на кордоні з Гватемалою, можуть бути затримані і депортовані. Хоча мексиканська поліція перегородила їм шлях мостами, вона не втручається, коли люди перепливають цю річку. Перед владою стоїть дилема. Якщо вона силою розжене караван, який рухається її територією, це спровокує реакцію правозахисних груп і громадян, які симпатизують біженцям. А якщо вони не перешкоджатимуть колоні, то розгнівають Вашингтон і Трампа, що загрожує розірвати укладену нещодавно торговельну угоду з Мексикою, якщо вона не зупинить караван», – зазначає журнал Time.

Втім, багато аналітиків вважають, що Трамп насправді зацікавлений в існуванні каравану поза межами США. Як пише Vox, колона мігрантів що рухається в напрямку США, слугує потужним наочним підтвердженням тієї загрози вторгнення з боку Мексики невідомих іноземців, захист від яких був ключовою передвиборною обіцянкою Трампа в 2015 році. Зараз караван, в якому можуть бути кримінальні елементи і терористи, республіканці використовують як аргумент проти обрання демократів до конгресу – якщо останні отримають контроль, то можуть відкрити кордон для незліченної кількості мігрантів.