Пішли на прорив: український ІТ-ринок зростає швидше за світовий

«Наш шанс виділитися на глобальному ринку  –  працювати над створенням складних продуктів та послуг з високою доданою вартістю», – підкреслює глава українського офісу EPAM Юрій Антонюк у свіжому дослідженні IT-ринку. Його нещодавно провели асоціація «IT Ukraine» та Офіс ефективного регулювання (BRDO). Дослідники надали нашому виданню повний текст документу. Міnd вибрав найбільш цікаві факти та думки.

Світовий ринок. «За підсумками 2018 року обсяги загальносвітових витрат на продукти та послуги у сфері інформаційних технологій складуть $3,7 трлн та продемонструють зростання на 6,2%, у порівнянні з минулим роком. Це навіть вище за темпи росту світового ВВП», – цитують дослідники прогнози Gartner. Разом із загальним зростанням ринку збільшується і частка ІТ-аутсорсингу: послуги з розробки програмного забезпечення, створення інфраструктурних рішень для замовників. Обсяг виручки даного сегменту за підсумками 2017 року склав $64,3 млрд. Подальший розвиток сегменту стимулюється стабільно високим попитом, який і надалі зростатиме завдяки всюдисущій «цифровій трансформації», що дедалі активніше проникає як у приватний, так і в державний сектори.

Україна біжить швидше. Розвиток ІТ-індустрії в Україні значно випереджає середні темпи розвитку сегменту у світі, вважають дослідники. Галузь показувала стабільне зростання на 11-26% щороку. «Загальне зростання IT-галузі в Україні – близько 20% на рік. І це достатньо непоганий органічний показник, – розповідає засновник Innovecs Алекс Луцький. – Щодо Innovecs, то тут ситуація дещо інша. Ми відносно невелика, а отже і гнучка компанія, тому поки що можемо дозволити собі значно випереджати ринок за показниками росту. Минулого року виросли на 68%, цього року очікуємо приблизно таку ж динаміку».

За словами  Юрія Антонюка, темпи зростання EPAM Ukraine становлять близько 20% рік до року.  Керуючий директор українського офісу GlobalLogic Ігор Бєда звітує, що за останній фінансовий рік (1 квітня 2017  –  31 березня 2018) компанія в Україні зросла майже на 24%.

«Якщо ми хочемо і далі бачити зростання галузі хоча б на рівні 20% на рік, треба збільшувати чисельність кадрів. І збільшувати її не на ті ж 20%, а на 25-30 і більше відсотків. Це серйозний виклик для IT-індустрії, подолати який без розуміння з боку уряду ми навряд зможемо», – підкреслює засновник та гендиректор AltexSoft Олександр Медовой.

Поки ж що понад 100 представників списку найуспішніших компаній світу «Fortune 500» є лояльними клієнтами вітчизняного ІТ-бізнесу, провідна міжнародна організація Global Sourcing Association відзначила Україну у якості найкращої країни-постачальниці ІТ-послуг до Великої Британії.

Динаміка експорту IT-послуг. За прогнозами дослідників, в 2018 році цей показник може досягти $ 3,3 млрд.

Джерело: статистика НБУ

«Українська ІТ-галузь нині успішно конкурує на світовому ринку і є надійним джерелом валютних надходжень, що сприяє підтримці курсу гривні. Зростає і значущість ІТ-послуг в структурі експорту. У 2017 році комп’ютерні послуги посіли 3-тє місце серед експорту послуг з України після послуг з переробки товарів в країні та трубопровідного транспорту. А за результатами першого півріччя 2018 року обігнали трубопровідний транспорт і стали другою найбільшою галуззю з експорту послуг», – йдеться в дослідженні.

Звідки надходять гроші? Абсолютна більшість доходів має іноземне походження, розповідають опитані компанії. Понад половина надходить зі Сполучених Штатів, на другому місці – Велика Британія. Українські фірми також тривалий час співпрацюють із представниками Німеччини, Канади, Ізраїлю, Швеції, Швейцарії. Український ринок, незважаючи на позитивну динаміку, поки що не може похизуватися значною часткою замовлень.

Скільки заробляють айтішники? У 2017 офіційна зарплата у сфері інформації та телекомунікацій була на 69% вища, ніж у середньому в країні. А за  даними  спеціалізованого порталу  Dou.ua,  дохід розробника перевищував середню платню в Україні у 6,6 раза. Згідно з опитуванням дохід співробітників, що перебували у трудових відносинах з компаніями, перевищував середню зарплату в 7 разів, а дохід ФОП - у 7,8 раза. Таке співвідношення зберігається протягом тривалого часу.

«За останні 8 місяців поточного року рівень оплати праці IT-спеціалістів в Україні значно виріс. Сьогодні середня сума компенсації розробникам у нашій компанії знаходиться у межах $2 800 -3 000. Заробітна плата програмістів у Києві, Харкові, Львові, Одесі є приблизно однаковою. Різниця якщо і є, то дуже несуттєва. У менших містах ситуація дещо інша, там рівень оплати є більш фрагментованим, що викликано дещо слабкішою експертизою місцевих спеціалістів», – розповідає Алекс Луцький.

Скільки податків платять айтішники? За даними дослідження, сума сплачених ІТ-компаніями податків у 2014– 2017 роках у середньому зростала щороку на 27% і досягла 4,1 млрд грн. Ця динаміка зберігається і в 2018: за півроку надходження підвищилися на 30,1%.

У структурі сплачених компаніями податків найбільшим є податок на доходи фізичних осіб. Щороку його частка також зростає.

«Значна кількість ІТ-спеціалістів співпрацюють з компаніями як фізичні особи-підприємці й самостійно сплачують податки. Абсолютна більшість з них перебуває на спрощеній системі оподаткування і сплачує єдиний податок. Обсяг його надходжень зростав у середньому на 58,8% протягом 2013–2017 років  і становив 3,2 млрд грн у 2017», – розповідають дослідники.

Динаміка кількості ІТ-компаній. Ця оцінка значно відрізняється, залежно від джерела даних. За офіційними даними Держстату, на кінець першого півріччя 2018 року було 12 634 ІТ-компаній. Дослідники уточнюють, що на обліку Держстату перебувають ліквідовані компанії. Тож кількість тих, які реально функціонують, може бути значно менша. При цьому, одна компанія може мати декілька юридичних осіб, що також впливає на офіційну статистику.

За неофіційними даними, в Україні - близько 4 000 компаній, більшість із яких мають до 80 співробітників. Однак чимало фахівців працюють у фірмах, що налічують понад 80 осіб персоналу. З них 2 309 компаній – активних на ринку праці. Приблизно 70% - надають ІТ-послуги широкому колу клієнтів (EPAM, GlobalLogic, Netcracker та інші), близько 15%  працюють як Global In-house Center для однієї материнської компанії (Wargaming.net, Ring, Samsung R&D Institute Ukraine, Oracle) та 15% створюють власний продукт (Genesis, EVO, Terrasoft).  

Прописка IT-компаній. За офіційними даними, близько половини підприємств зареєстровані в Києві. Значне представництво мають також Харків, Дніпро, Львів та Одеса.

Конкуренція за таланти. До 30% фізичних осіб-підприємців укладають договори про надання послуг з іноземними компаніями. «Вітчизняні підприємства змушені конкурувати за таланти не лише одне з одним, але і з представниками інших країн. Особливо актуальним питання відтоку спеціалістів стало в період початку агресії Російської Федерації на Сході України, коли відсоток фахівців, що виїхали за кордон становив 9,6%. І хоча нині темпи відтоку кадрів поступово повертаються до попередніх показників, державна політика має враховувати ризики, пов’язані з глобальною конкуренцією за кваліфікованих працівників», – вважає Юрій Антонюк.

За словами Ігоря Бєди, масовий переїзд фахівців наразі сповільнився. Деякі з тих, хто полишив країну, стали повертатися назад. «Причин для цього декілька. По-перше, ситуація в Україні багато в чому стабілізувалася, що зняло внутрішню тривогу і напруженість. По-друге, з розвитком ринку в Україні заходить все більше нових IT-проектів, які відкривають можливості роботи з новими технологіями і створення речей, здатних змінювати життя людей в усьому світі», – розповідає керуючи директор українського офісу GlobalLogic.

Засновник Innovecs вважає, що «відтік мізків» не є критичною проблемою для вітчизняної галузі інформаційних технологій. «Я і сам колись вирішив переїхати працювати до США, але ж тепер я тут, будую успішну компанію в Україні, використовуючи отриманий за кордоном бізнес-досвід. Робота за кордоном навчила мене багатьох речей, а головне - правильному розумінню бізнесу. Сьогодні «відтік» українських спеціалістів становить близько 1%, а значна кількість з тих, хто виїхав, повертається назад, приносячи з собою сильну міжнародну експертизу», – говорить Алекс Луцький.

Віце-президент із глобальних центрів розробки Luxoft Дмитро Кушнір розповідає, що рівень оплати праці у Luxoft цілком порівнюваний з сусідніми країнами, а відносно невелика податкова ставка на доходи фізичних осіб-підприємців роблять Україну привабливим місцем для роботи. «Звичайно, ряд інших держав можуть запропонувати кращі базові умови для життя, соціальний захист тощо. Але якщо порівняти «чистий дохід» спеціаліста – тут Україна безумовно попереду: конкурувати за цим параметром іншим країнам з нами важко», – резюмує Дмитро Кушнір.