Санкційні гойдалки: чому обмеження проти РФ не завжди спрацьовують

Ринкова глобалізація, головними ідеологами якої в докризові роки виступали американські корпорації, тепер заважає ефективно реалізовувати політику обмежень, спрямовану проти Кремля. Це основна перешкода для того, щоб антиросійські санкції, які підтримує влада в Києві, Вашингтоні та деяких країнах ЄС, досягли своєї мети – значно послабити правлячий російський режим, благополуччя якого тримається на торгівлі енергоресурсами.

Санкції застосовуються не для того, аби знищити опонента, а щоб він став більш поступливим, опинившись в складних фінансових умовах. У випадку з Росією досягти такого ефекту виявилося непростим завданням. Підтвердження цьому – ситуація в торгівлі російським газом на європейському ринку, де попит на ресурс «Газпрому» залишається високим, у тому числі завдяки відсутності прямих угод між «Газпромом» і «Нафтогазом» (вони припинилися з кінця листопада 2015 року на тлі загострення політичного конфлікту між Києвом і Москвою).

Сьогодні компанія «Газпром експорт» оновила останні результати торгів газом на електронному торговельному майданчику (ЕТМ) для європейських трейдерів, що відбулися напередодні. Ці дані показали активний попит на російський енергоресурс у листопаді, який в цілому вже майже перевищив попередні очікування «Газпрому» при відкритті торгів на ЕТМ на початку осені.

Із ким торгує «Газпром»? Загалом він розраховував продати до кінця року через ЕТМ близько 1,04 млрд куб. м. газу для західних трейдерів, а до 14 листопада вони вже закупили 1,023 млрд куб. м газу. І російська компанія продовжує анонсувати нові лоти, обмежуючи подробиці про них у публічному доступі зазначенням можливих для клієнтів точок доставки газу. Так, дві останні пропозиції, виставлені на торги 14 і 15 листопада, припускають доставку на хаб Baumgarten в Австрії і VTP Slovakia.

Судячи з даних усіх минулих торгів на ЕТМ, найбільше «Газпром» реалізував газу з точкою доставки VTP Slovakia – туди пішла майже половина всього проданого газу (466,78 млн куб. м, або 46%).

За умовами роботи ЕТМ, точки доставки газу визначають не трейдери, а сам «Газпром». Є підстави для прогнозу, що газ зі Словаччини буде перепроданий на український ринок як найбільш близький і зручний для поставок. Адже в торгівлі територіальна близькість до споживачів відіграє важливу роль для зниження витрат на транспортування, і словацький напрямок є основним для поставок газу за реверсом з Європи в Україну.

Що «отримує» Україна? Проблемним для українських споживачів залишається питання ціни цього ресурсу, яка через посередництво західних трейдерів буде вищою, ніж пропозиції «Газпрому» для «Нафтогазу». Але водночас прямі контакти компаній в нинішніх умовах пов'язані з політичними ризиками і залишаються закритими через розбіжності щодо умов співпраці.

Сформована політична ситуація допомагає «Газпрому» ставити рекорди з продажу газу на ринки країн ЄС, які забезпечують йому стабільну валютну виручку. Голова правління російської монополії Олексій Міллер очікує, що за підсумками 2018 року цей показник вперше досягне 200 млрд. куб. м (у 2017 році – 194,4 млрд куб. м).

Оператор магістральних газопроводів – компанія «Укртрансгаз» – минулого року зафіксувала значне зростання обсягу транзитних послуг, які надала «Газпрому»: транспортування російського газу збільшилося на 13,7% порівняно з 2016 роком, досягнувши 93,46 млрд куб. м. За дев’ять місяців 2018 року транзит впав на 7% проти аналогічного торішнього періоду. А з 2020 року, коли закінчиться транзитний контракт між «Газпромом» і «Нафтогазом», він і зовсім може припинитися, якщо сторони не зможуть узгодити умови нового договору.

Чи працюють санкції? Уся ця історія відбувається на тлі посилення взаємного публічного антагонізму, який демонструють «Газпром» і «Нафтогаз», розвиваючи історію своїх судових взаємин в Стокгольмському арбітражі. Нові слухання, дата яких іще не визначена, будуть пов'язані з двома позовами, об'єднаними в одну справу: це позов «Газпрому» про розірвання транзитного контракту через Україну і позов «Нафтогазу» про перегляд транспортного тарифу майже на $12 млрд. Сторони не змогли «відновити баланс інтересів», як стверджують у «Газпромі».

Такий дисбаланс, судячи з усього, працює на користь «Газпрому» і Росії. «Коли справа доходить до ізоляції Росії, реальність не відповідає риториці. У той час як Вашингтон вводить антиросійські санкції і загрожує їх посилити, всі найбільші економіки ЄС спокійно продовжують вести справи зі своїм східним сусідом. Вжиті США заходи для ізоляції Росії не виправдали себе: Москва продовжує активно торгувати зброєю і будувати енергетичні альянси з бізнесом у різних країнах, всупереч антиросійських санкцій. А Євросоюз наростив закупівлі газу в «Газпрому» до таких обсягів, яких ще не було ніколи раніше в історії», – йдеться в статті Financial Times, опублікованій цього тижня.

Якщо ні, то чому? Зараз бізнес на торгівлі енергоресурсами відіграє важливу роль у відновленні миру, хоча декілька років тому перерозподіл сил саме в цій сфері став однією з причин, що спровокувала глобальне протистояння Москви і Вашингтона, яке не врегульоване досі.

Автор згаданої публікації в Financial Times наводить кілька прикладів, підтверджуючи, що Росія для західного бізнесу, і перш за все нафтогазової галузі, «занадто велика і прибуткова, щоб дозволити політиці заважати».

Берлін, ключовий, прихильник санкцій, пов'язаних з анексією Криму, неухильно підтримує «Північний потік – 2» – російський газопровід, який прокладається по дну Балтійського моря, що, як стверджують його супротивники, тільки посилить вплив Москви на європейському ринку енергоносіїв.

Президент Франції Еммануель Макрон, що був спеціальним гостем Владіміра Путіна на щорічному економічному форумі в Петербурзі цього року, сказав господарю заходу: «Дорогий Владімір, давайте зіграємо в кооперативну гру». Після цього французька група Total збільшила свою частку до 19,4% в акціонерному капіталі компанії «Новатек». Разом вони вже побудували найбільший завод з виробництва зрідженого природного газу на Ямалі тадомовилися про співпрацю в іншому проекті «Новатека» – «Арктик СПГ-2».

Великобританія – одна з найагресивніше налаштованих країн відносно Москви через історію з отруєнням Сергія Скрипаля. Але британський енергохолдинг ВР залишається також найбільшим інвестором у Росії завдяки співпраці з «Роснєфтью» – підконтрольній Кремлю компанії, що опинилася під санкціями.

Усе це говорить про те, що Захід психологічно втомився від накладених на Росію санкцій швидше, ніж Росія змогла повною мірою відчути їх наслідки. «Росіяни можуть довго пити горілку і закушувати огірками. Це американці відразу б відчули дискомфорт через відсутність звичних бургерів. Це європейці куди більше виявилися чутливими до обмежень в торгівлі з Росією. Позначаються розходження в цінностях. Росіян навряд чи чимось налякаєш, коли вся країна через телевізор морально підготовлена до того, що навколо – самі лише вороги», – поділився з Mind один з українських дипломатів.

Не витримує торгових обмежень також український бізнес, який продовжує співпрацювати з Росією, всупереч політичній риториці.

Як треба діяти у цій ситуації? Оскільки економіка Росії тримається на торгівлі енергоресурсами, то ефективними могли б виявитися санкції для західного і російського бізнесу, які обмежать не тільки фінансову кооперацію, а й поставки сучасних технологій для видобутку нафти і газу, яких у Росії немає, щоб успішно нарощувати виробництво через освоєння важкодоступних покладів.

Але Вашингтон поки не ризикнув на такі радикальні заходи. Більше визначеності в тому, як США продовжать розвивати свою санкційну політику щодо Росії, буде через два тижні, після зустрічі Дональда Трампа і Владіміра Путіна в Аргентині на полях саміту G20, який відбудеться наприкінці листопада – на початку грудня.

За даними агентства Bloomberg, не лише Білий дім узяв паузу в питанні про санкції, а й Конгрес США не встигає розглянути свій антиросійський законопроект цього року, оскільки сенатори більше зосереджені на питаннях держвидатків, сільського господарства і призначень.

Саме цей документ, внесений на розгляд конгресу на початку серпня, передбачає введення санкцій проти нового держборгу Росії, проти транзакцій, пов'язаних з інвестиційними та енергетичними проектами російських держкомпаній, а також нові обмежувальні заходи проти політиків та олігархів, що «безпосередньо або побічно сприяють незаконним діям в інтересах Владіміра Путіна».