Ревізори на порозі: хто перевірятиме бізнес у 2019 році

Мораторій на перевірки бізнесу себе повністю вичерпав. Незважаючи на те що в грудні 2017 року Верховна Рада продовжила на 2018 рік заборону на перевірки малого і середнього бізнесу, контролери регулярно навідуються до підприємців. За даними Інспекційного порталу, з початку 2018 року проведено 24 900 позапланових, 108 800 планових і понад 27 000 комплексних перевірок.

Що у «плані» перевіряючих? У 2019 році контролюючі органи перевірять понад 121 000 суб'єктів господарювання. У тому числі для 30 400 компаній і підприємців перевірки будуть комплексними.

Найчастіше представників бізнесу мають намір відвідувати інспектори Держслужби з надзвичайних ситуацій (76 300 перевірок), Держспоживслужби (21 700 перевірок), Держслужби з питань праці (17 000 перевірок), Державної екологічної інспекції (10 200 перевірок), Державної архітектурно-будівельної інспекції (3600 перевірок). Поки що відсутній план перевірок Державної фіскальної служби. Вона його стверджує, як правило, у грудні. План ДФС на 2018 рік – понад 8500 перевірок підприємств і фізосіб-підприємців.

За даними Opendatabot, особливим інтересом у перевіряючих у 2019 році користуватимуться сільгосппідприємства (близько 17 000), підприємства оптової і роздрібної торгівлі (понад 11 000 суб'єктів), будівельні компанії (близько 5000 суб'єктів), а також представники харчової промисловості, транспортної галузі, керуючі компанії у сфері ЖКГ.

Хто найстрашніший за всіх? Бізнесу слід найбільше боятися перевірок з боку податкової та трудових інспекторів. Адже саме від ефективності їхньої роботи залежатиме наповнення держбюджету у 2019 році. А апетити зі збору податків у влади зростають з кожним днем.

У тексті проекту бюджету-2019, який підготовлений до другого читання (законопроект №9000), сума податкових надходжень у майбутньому році складе 861 млрд грн, що на 101 млрд грн більше, ніж план на 2018 рік. Так що варто чекати перевірок, які стосуються нарахування і сплати основних податків. Це податок на прибуток, ПДВ, податок на доходи фізосіб, акцизи, єдиний соціальний внесок. Неминуче перевірки торкнуться питань дотримання касової дисципліни та застосування касових апаратів (РРО). Особливо у світлі намірів Міністерства фінансів домогтися повної фіскалізації всіх операцій малого бізнесу.

Крім того, депутати вчергове мають намір підвищити мінімальну зарплату – з 3723 до 4173 грн на місяць. Перегляд «мінімалки» спричинить за собою збільшення сум ЄСВ, який змушені платити роботодавці. Відповідно, бізнес будь-якими способами уникатиме оформлення трудових відносин з працівниками. А значить, держслужба праці посилить полювання за працівниками-нелегалами.

Які приводи для приходу перевіряючих? ДФС, наприклад, крім планової перевірки може прийти в компанію за рішенням суду, через підозру, що платник податків порушує податкове законодавство, при зазначенні у звітності недостовірних даних або неподання звітності, на підставі скарг з боку компаній-контрагентів. При цьому інформацію про можливі порушення фіскалам можуть надати інші органи – Пенсійний фонд чи та ж Держпраці.

«Фактичні перевірки ДФС без попередження особи проводяться на підставі даних від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення законодавства, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями зарплати без сплати податків», – розповідає Олена Побережник, адвокат адвокатської фірми GORO legal.

У трудових інспекторів теж цілий список причин. Це може бути звернення співробітника про порушення відносно нього законодавства про працю або правил оформлення трудових відносин, за рішенням суду, через повідомлення правоохоронних органів або посадових осіб органів державного контролю про порушення законодавства про працю, за інформацією ДФС, Держстату, Пенсійного фонду, на підставі скарги профспілки.

Як відбувається перевірка? Якщо мова про планову перевірку – контролюючий орган зобов'язаний повідомити підприємця або компанію за 10 днів. «Але інспектор праці може і не повідомляти про свій візит, якщо він пов'язаний із виявленням неоформлених трудових відносин», – попереджає Наталія Ляшенко, юрист ЮК «Де-юре».

Інспектор (неважливо, це ДФС або Держпраці) зобов'язаний надати наказ про проведення перевірки, направлення на перевірку та службове посвідчення. «Наказ повинен містити найменування конкретного суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься перевірка, і предмет самої перевірки», – говорить Олексій Христофоров, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери». Направлення підписується керівником або заступником керівника ДФС чи Держслужби з питань праці.

Податкова перевірка може тривати від 10 до 30 днів, залежно від масштабів бізнесу платника податків. Максимальна тривалість трудової перевірки – 10 днів. «Для суб'єктів мікропідприємництва і малого підприємництва – два робочих дні», – уточнює Олексій Христофоров.

Ревізор має право перевіряти тільки ті питання, які вказані в наказі та входять до сфери його компетенції. Умовно кажучи, трудовий інспектор не може контролювати коректність нарахування податків і зборів, своєчасність їх сплати, а інспектор ДФС – перевіряти дотримання трудового законодавства на підприємстві.

Юристи попереджають, що всі вимоги інспектора про надання йому документів і їх копій, про доступ до приміщень і робочих місць – законні. Зокрема, перевіряючий може викликати на розмови співробітників і керівництво компанії. Водночас інспекторам заборонено вилучати оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, комп'ютерну техніку та її елементи (засоби зберігання даних).

Чим все може закінчитися? Підсумок перевірки залежить від характеру виявлених порушень і ступеня їх тяжкості. Коли з ревізією приходять трудові інспектори, то вони зазвичай видають припис про усунення порушень і дають певний термін на їх ліквідацію. Потім приходить повторна перевірка, і якщо суб'єкт госпдіяльності не виконав припис, на нього накладають штраф.

Санкції за недотримання трудового законодавства – значні. За допуск працівника до роботи без оформлення – 111 700 грн за кожну людину, за сплату зарплати нижче мінімальної – 37 200 за кожного співробітника, за недопуск інспектора до перевірки – понад 372 000 грн.

Податківці в більшості випадків виписують штрафи відразу ж, за фактом виявлених порушень. Наприклад, якщо за підсумками перевірки інспектор ДФС виявляє недоплату податків, він донараховує податкові зобов'язання і додає ще штраф у розмірі 25% від суми цих зобов'язань. При повторному порушенні протягом трьох років штраф зросте до 50%. Крім цього нараховується пеня. При цьому платник податків спочатку гасить податковий борг, потім платить штрафи і в останню чергу – пеню. За порушення правил застосування касових апаратів (проведення операції без РРО) вперше стягується штраф у розмірі 1 грн, а за кожне наступне порушення – у сумі 100% вартості тих товарів або послуг, які були продані «повз касу».

До слова, роботу перевіряючих можна фіксувати на фото та відео. Це дозволено законом. Також суб'єкт господарювання має право оскаржити результати перевірки. Свої претензії він вказує в акті, складеному інспектором. Згодом ці претензії вивчає керівництво контролюючого органу і дає вмотивовану відповідь, з якою при бажанні можна йти до суду.