Бюджет-2019: чим заплатимо за боєготовність і соціальну стабільність

Бюджет-2019: чим заплатимо за боєготовність і соціальну стабільність

І звідки візьмемо ці гроші

Цей матеріал також доступний російською
Бюджет-2019: чим заплатимо за боєготовність і соціальну стабільність
Фото: flickr/НБУ

Запровадження воєнного стану на території України змушує згадати про те, що головний кошторис країни на 2019 рік був прийнятий з безпрецедентно великими витратами на військову сферу. Так, на безпеку та оборону виділено рекордну суму – понад 210 млрд грн. Мінімальна зарплата військовим буде підвищена з 7000 до 10 000 грн. Також з 1 січня планується перерахувати пенсії 500 000 військових пенсіонерів, а перерахунок іншим 11,5 млн пенсіонерів буде здійснено з 1 березня.

Mind склав шпаргалку про те, з яких джерел уряд розраховує наповнювати держбюджет-2019, і на що, крім оборони, передбачає витратити акумульовані в держказні кошти.

Нагадаємо, народні депутати зранку у п'ятницю, 23 листопада, прийняли законопроект №9000 «Про державний бюджет на 2019 рік». При необхідному мінімумі у 226 голосів за проголосували 240 народних депутатів. При цьому не було жодного голосу від «Батьківщини», «Радикальної партії» і «Самопомічі».

В Україні часто голосування за бюджет затягують до кінця грудня, і основний фінансовий документ приймається мало не під бій курантів. Але цього року важливо було на початку поточного тижня відзвітувати про його прийняття перед МВФ, у якого питання кредитування України вже включене в порядок денний найближчого засідання. Ухвалення бюджету в пізніші терміни виключає можливість прийняття рішення про виділення траншу цього року.

Проект документа Мінфін представив у Раді 21 вересня, перше читання відбулося 18 жовтня. Парламент поспішав прийняти рішення саме 22 листопада – на останньому повному пленарному засіданні цього місяця.

Основні параметри

З урахуванням усіх правок бюджет передбачає доходи в розмірі 1,026 трлн грн і витрати в розмірі 1,112 трлн грн, що на 18 млрд грн більше за показники початкового проекту, прийнятого в першому читанні.

Дохідна частина збільшується не в останню чергу за рахунок коштів від збору податків.

«Як наслідок – негативний момент: у 2019 році можна чекати підвищення тиску на бізнес, а також зростання кількості перевірок, зокрема, податкових і трудових», – розповіла Mind Наталія Радченко, партнер практики податкового права компанії «Юскутум».

Також в наступному році закладено зростання ВВП на рівні 3% при інфляції 7,4%. Курс долара, за прогнозами, наприкінці 2019-го досягне 29,4 грн.

Підвищення зарплат і соцдопомоги

Прожитковий мінімум встановили в розмірі 1853 грн з 1 січня 2019 року, мінімальна зарплата – 4173 грн.

За словами Наталії Радченко, в контексті зростання кількості перевірок для бізнесу це означає підвищення сум штрафів, які прив'язані до мінімальних соцгарантій. Наприклад, порушення законодавства у сфері трудових правовідносин у 2019 році можуть спричинити за собою санкції вже в розмірі 417 300 грн.

Витрати

Перед другим читанням у видатках Міністерства освіти з'явився Фонд допомоги молодим вченим президента Порошенка. На його утримання виділили 1 млрд грн бюджетних грошей. За задумом, фонд має підтримувати молодь при отриманні наукових ступенів, участі в міжнародних заходах, стажуванні за кордоном, сприяти залученню іноземних фахівців до наукової діяльності вузів і наукових установ.

Також Мінфін збільшив витрати «Укравтодору» на 4 млрд грн, депутати бюджетного комітету додали ще 3 млрд грн. Загальний бюджет відомства – 37,4 млрд грн. До другого читання також додаткові гроші отримали парламент, Кабмін і Держуправління справами – загальна сума зросла на 800 млн грн.

Крім цього МЕРТ додатково отримало 2,8 млрд грн – на докапіталізацію Укроборонпрому.

Зросли між першим і другим читанням витрати на лікування українців за кордоном, на Фонд енергоефективності (на 800 млн грн), на комп'ютери для сільських шкіл (на 1 млрд грн), на фінансування роботи «Укрпошти» в сільській місцевості (на 500 млн грн), на будівництво будинків для дітей з особливими потребами (на 200 млн грн).

Зовнішній борг

У 2019 року в Україні має з'явитися Агентство з управління державним боргом. «Сукупний борг України зараз перевищує 2,1 трлн грн. Тому політика, спрямована на мінімізацію витрат, пов'язаних з його обслуговуванням, і попередження пікових боргових виплат з метою недопущення криз ліквідності, – це однозначний позитив», – упевнений радник ЮК Primelex Євген Калінін.

Судова реформа

Позитивним моментом стане підвищення фінансування судів. Якщо кошти підуть за цільовим призначенням, у 2019 році слід очікувати реалізацію ідей судової реформи, зокрема, закладених у нових редакціях процесуальних кодексів.

Фінансування субсидій, згідно з бюджетом, залишиться на тому самому рівні. Одночасно тарифи на комунальні послуги менше не стануть, а то й зростуть. Розширено перелік послуг, на які надаються пільги та житлові субсидії населенню за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а також категорії населення, яким надаються такі пільги і субсидії.

Електрокари

На чотири роки продовжили пільговий режим ввезення електрокарів. Так, до кінця 2022-го буде продовжена норма, яка звільняє ввезення в Україну транспортних засобів, оснащених тільки електродвигунами, від сплати ПДВ. Акциз розраховуватиметься відповідно до так званого закону про євробляхи №8487, який спрощує ввезення імпортних авто в Україну.

«Поки складно оцінити і спрогнозувати зрушення з «євробляхерами» щодо легалізації незаконно ввезених транспортних засобів, бо все залежатиме від того, як стануть боротися з незгодними, які хочуть повного скасування будь-яких митних і податкових платежів для вже завезених машин і будуть продовжувати їздити на єврономерах», – пояснює Андрій Фомічов, адвокат, керівник юридичного департаменту MGI PSP Audit.

Посилки

Також з 1 липня 2019 року обкладатимуться податком посилки, одержувані українцями, вартістю понад 100 євро. Операторів поштового зв'язку та експрес-перевізників визнають податковими агентами.

«Історія з посилками не нова. Два роки тому АПІТУ лобіювала зниження вартості безмитних посилок з 150 до 22 євро, пояснюючи це боротьбою з нелегальним імпортом. Хоча було очевидно, що таким чином кілька великих вендорів намагаються отримати законодавчі конкурентні переваги», – нагадує Дмитро Гадомський, СЕО Axon Partners.

За його словами, нехай зараз ліміт знизили лише до 100 євро, все одно вартість товару для кінцевого покупця зросте. Плюс доведеться перед отриманням посилки сплатити податки – а це ще одна формальність для оператора зв'язку і для клієнта. Тим, хто багато чого замовляє на Amazon, це невигідно. Тим, хто втрачає гроші на тому, що багато хто замовляє на Amazon, це вигідно.

Рента

Ставка рентної плати за користування надрами з 1 січня збільшується на 2%. За видобуток копалин, які повністю або частково залягають на глибині менше 5000 м, – з 29 до 31%. Покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів – з 14 до 16%. Також на 0,8% – до 8,8% – збільшується ставка рентної плати на видобуток залізної руди. Ставка рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів стає більше на 50%.

У документі підвищена рента на газ для приватних виробників і збільшена база ренти з НАК «Нафтогаз» (4 862 грн до 6 236 грн, а з 1-го травня – 7 185 грн.). У зв'язку з цим платникам податків варто чекати зростання їхніх витрат, вважає Євген Калінін. На його думку, збільшення «газової» ренти призведе до зростання цін на газ для населення до 10 000 грн/1000 куб.м. «При цьому, ми бачимо курс на скорочення одержувачів енергетичних субсидій (за рахунок скорочення суми дотацій), що однозначно викличе протестні настрої в суспільстві», – зазначає він.

Тютюновий акциз

З 1 липня 2019 року виростуть ставки акцизного податку на тютюнові вироби – ще на 9%. А з 1 січня наступного року акцизний податок для тютюнових компаній має збільшитися на 20% – відповідно до раніше внесених до Податкового кодексу змін.

«Це позитивний момент. У наступному році курців поменшає, адже акциз на сигарети з 1 липня зросте на 9%, що дасть подорожчання пачки сигарет приблизно на 5 грн. Ефект міг би бути і сильнішим, якби [парламентарі] врахували пропозицію про підвищення акцизу на 20%», – говорить Євген Калінін.

Екологічний збір

З 1 січня 2019 року ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами підвищується з 0,41 до 10 грн за тонну. Передбачається поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн за тонну в 2023 році, тобто щорічне підвищення на 5 грн. Ця норма наближає ставки до рівня, прийнятого в ЄС, зазначається в законопроекті.

Контроль за обігом палива

Удосконалюється електронна система контролю за обігом палива – з 1 липня 2019 року. Як відзначають в Мінфіні, це дозволить збільшити надходження акцизного податку на паливо. У Мінфіні підрахували, що закон дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету (в умовах 2019-го) в обсязі 6,3 млрд грн.

ДФС самостійно розбиратиметься з податковими зобов'язаннями платників

Усі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкові борги, а також про перенесення термінів сплати розстрочених, відстрочених сум будуть прийматися ДФС України, про що буде повідомлено в Мінфін, незалежно від суми, заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань або податкового боргу, за якими переносяться терміни сплати, і непогашеної суми попередньо наданої розстрочки, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

ЄСВ і спрощенку залишили в спокої

Цього року законодавець поки що не підготував жодних істотних сюрпризів у податковій сфері.

«Мабуть, прийдешній рік виборів дає про себе знати, і коливання в суспільстві, бізнесі та й в цілому на політичній арені не підходять для масштабних змін перед майбутніми президентськими перегонами. Тому податкові зміни цього разу були використані як регуляторна, а не фіскальна функція», – упевнений Андрій Фомічов.

ФОПи і спрощена система залишаються без змін. Пропозиції уряду щодо збільшення ЄСВ для білого бізнесу, який платить високі зарплати, не зареєстровані та не розглядалися. Податку на виведений капітал немає. Цього року ПнВК не буде.

«Це дуже тонка крига. Спрощеною системою оподаткування користується практично весь ІТ-бізнес, креативний бізнес, всі стартапи – майбутнє, так би мовити, економіки України. І користуються цією системою цілком легально», – впевнений Діма Гадомський.

За його словами, звичайно, є ті, хто бачить в цьому спосіб ухилення від сплати податків. Зловживання дійсно є. Але в тому і питання, що якщо скасувати спрощенку, то всі згадані креативні бізнеси підуть, у кращому випадку, в тінь, в гіршому – в інші юрисдикції.

За словами Наталії Радченко, у цілому прийняття бюджету як такого – новина добра. При цьому всі розуміють, що до кінця поточного року і під час самого бюджетного періоду державний кошторис всіляко змінюватиметься. Важливо також розуміти, що прийняття бюджету-2019 є однією з умов отримання чергового траншу від МВФ.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті