Як Україні не проґавити свою «зелену» енергетику

Як Україні не проґавити свою «зелену» енергетику

Сьогодні Верховна Рада планує ухвалити у першому читанні законопроект про запровадження аукціонів з будівництва об'єктів альтернативної енергетики

Цей матеріал також доступний російською
Як Україні не проґавити свою «зелену» енергетику
Фото: pixabay

 

Сьогодні у сесійній залі парламенту може бути проголосований компромісний законопроект №8449-д щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Документ, зокрема, передбачає введення аукціонів для «зеленої» генерації  і був підтриманий на цьому тижні членами комітету Верховної Ради з ПЕК.  

Значення законопроекту важко переоцінити. По-перше, він сприятиме зниженню тарифів на електроенергію ВДЕ, які в Україні є найвищими у Європі. По-друге, Кабінет міністрів отримає змогу збалансувати обсяги спорудження вітрових і сонячних електростанцій в залежності від можливостей енергосистеми.

І, по третє, нові ринкові ціни на електроенергію СЕС і ВЕС, що будуть встановлюватися з 1 січня 2019 року на аукціонах, забезпечать подальший притік інвестицій у галузь. Наразі міжнародні фінансові організації заявляють про призупинення інвестування об'єктів ПДЕ в Україні на умовах діючих занадто високих «зелених» тарифів. 

В очікуванні голосування. Активні розмови про необхідність запровадження в Україні більш ефективної та сучасної законодавчої моделі підтримки «зеленої» енергетики точаться вже близько року. Зокрема, як неодноразово наголошував голова профільного парламентського комітету з ПЕК Олександр Домбровський, система існуючих «зелених» тарифів, термін дії яких спливає 31 грудня 2029 року, остаточно вичерпає себе вже починаючи з 2021 року. З одного боку, скоротиться діапазон планування та термін окупності проектів для інвесторів, що підвищує комерційні ризики. З іншого – з моменту запровадження «зелених» тарифів в Україні вартість одного мегавата сонячної інсталяції у світі впала вп'ятеро – до 800 000 євро. Цей факт є констатацією надмірного цінового тягаря для українських споживачів і може призвести до перегляду діючих «зелених» тарифів заднім числом на державному рівні. 

Довідка. «Зелені» тарифи в Україні встановлені законом «Про альтернативні джерела енергії» на період до 2030 року, і наразі є одними з найвищих у світі. За основу розрахунку цін на електроенергію ВДЕ був узятий тариф на кіловат-годину для другого класу промспоживачів станом на січень 2009-го, який прив'язаний до євро і множиться на відповідні коефіцієнти залежно від виду і потужності поновлюваного джерела.

На сьогодні тарифи на електрику ВЕС і СЕС складають в Україні відповідно 10 і 15 євроцентів. Закон передбачає їх 10-процентне зниження з 1 січня 2020 року.

Основною суттю необхідних законодавчих змін є запровадження тендерних процедур, які забезпечать конкурентну і прозору ринкову ціну на екологічну електроенергію та розширять горизонт планування для інвестора до 20 років.

Спочатку депутати планували ввести аукціони для ВДЕ ще з 1 липня 2019 року – одночасно із запуском в країні конкурентного енергоринку. Однак процес підготовки відповідного законопроекту потонув на довгі місяці в дискусіях щодо процедур, вимог, умов та правил проведення аукціонів, коли кожен зацікавлений учасник відстоював власну позицію. У результаті окрім законопроекту №8449 з'явилося ще сім його альтернативних варіантів, а робоча група з доопрацювання проекту при НКРЕКП взяла за основу саме базовий №8449, намагаючись максимально врахувати побажання всіх зацікавлених сторін.

Власне, дискусія не закінчилася і понині. 4 грудня члени профільного комітету прийняли рішення про винесення компромісного законопроекту №8449-д на голосування у Раді, домовившись при цьому внести можливі зміни в документ між його першим і другим читанням.

Таким чином, умови проведення тендерних процедур остаточно поки не визначені. Хоча взаєморозуміння з основних ключових положень документу між зацікавленими сторонами досягнуто і законодавчий віз зрушив з місця.

На думку керуючого партнера INTEGRITES Олексія Феліва, дуже важливим є той факт, что законопроект №8449-д містить перехідні положення. Це допоможе інвесторам завершити велику кількість розпочатих інвестиційних проектів ще на діючій законодавчій базі щодо «зелених» тарифів, а Україні – уникнути потенційних судових позовів з боку зарубіжних інвесторів. 

«З самого початку ініціатором закону про запровадження аукціонів для ПДЕ виступав ЄБРР, але сам ЄБРР при цьому наполягав на тому, що повинні бути перехідні положення. Я сам спілкувався з багатьма нашими депутатами і вони запевнювали міжнародних кредиторів, що якщо будуть вноситися зміни в законодавство, то вони будуть транспарентними, прозорими, передбачуваними і виваженими. Важливо, що ті девелопери, які протягом наступного 2019 року отримають дозволи на будівництво та підпишуть договори на приєднання до мереж, матимуть ще три роки для завершення проектів у вітровій генерації та два роки – у всіх інших видах ПДВ», – сказав Фелів Mind.

Таким чином, Україні, у разі своєчасного прийняття законопроекту №8449-д, вдасться забезпечити поетапність та поступовість перехідного періоду – без втрат для інвесторів та міжнародних скандалів.

ЄБРР увімкнув червоне світло. Тим часом ситуація із затягуванням зміни законодавства для альтернативних виробників струму вже викликала занепокоєння з боку міжнародних інвесторів. Перший тривожний дзвінок прозвучав у листопаді, коли ЄБРР заявив про призупинення кредитування проектів поновлюваної енергетики в Україні.

«Щодо сонячної електроенергії ми вже вирішили, що нових проектів не беремо, щодо вітрової рішення наразі ще не прийнято», ‒ заявила тоді старший банкір департаменту електроенергії банку Ольга Єрьоміна. Мотив ЄБРР – відсутність значних кроків з боку парламенту щодо переходу від «зеленого» тарифу до більш раціональних і ринкових методів підтримки ВДЕ.

Як Україні не проґавити свою «зелену» енергетику
Фото: pixabay

Як повідомила Mind заступник директора ЄБРР в Україні Марина Петров, «ми підтримуємо перехід до аукціонів як більш сучасного механізму визначення справедливого тарифу для «зеленої» енергетики. Важливо, щоб необхідне законодавство було прийнято своєчасно, що дозволить державі та учасникам ринку підготуватися до їх проведення».

Разом з тим банк продовжує підготовку фінансування тих проектів, які раніше вже пройшли його попереднє схвалення.

«Ті інвестори, які вже прийняли рішення інвестувати у різні види поновлюваної енергії, будуть профінансовані», ‒ сказала Марина Петров.

Банкіри чекають законодавчих змін. Заява ЄБРР не залишилась непоміченою і вітчизняними банківськими кредиторами поновлюваної енергетики. В їх числі – АБ «Укргазбанк» (ЕКО-банк), за допомогою кредитних коштів якого у 2018 році було введено в експлуатацію понад 60% об'єктів ВДЕ.

На запитання Mind, чи може рішення ЄБРР вплинути на перегляд Укргазбанком своїх інвестиційних планів, директор екологічного департаменту Укргазбанку Родіон Морозов заявив наступне:

«Наскільки я знаю, це позиція не тільки ЄБРР, а загальна позиція міжнародних фінансових організацій, включаючи наших партнерів – IFS. Безумовно, ми прислуховуємося до їхньої думки при побудові власних планів. Міжнародні фінансові організації заявили про зупинку фінансування нових проектів в сонячній і вітровій енергетиці, обґрунтовуючи це, в першу чергу, тим, що збільшення зобов'язань держави в межах діючої системи достатньо високих «зелених» тарифів ставить під загрозу фінансову стабільність діючої системи в цілому. Вони притримуються думки, що нова система стимулювання галузі ВДЕ у вигляді аукціонів допоможе знизити тариф та уникнути ряду можливих неприємних ситуацій у майбутньому.

Як лідери ринку та утримувачі найбільшого в Україні портфеля інвестиційних кредитів у сфері ВДЕ, ми значною мірою поділяємо занепокоєння МФО, хоча, звичайно, «зелена» енергетика займає все ще незначну частину у загальному обсязі виробництва електроенергії, тому ризики, про які говорять МФО і з якими свого часу зіштовхнулися такі країни, як Греція, Іспанія та Чехія, для нашої країни, на мій погляд, все ще віддалені.

Однак нас вже зараз турбує невизначеність законодавчого поля у сфері ціни продажу електроенергії. Є розуміння того, що законодавство зміниться, але немає розуміння, як саме, а головне – коли. Безумовно, коли банк не може спрогнозувати фінансову модель інвестиційних проектів та підтвердити для себе терміни їх окупності, він не має права ризикувати грошима вкладників і видавати кредити на такі проекти».

Що пропонують парламентарі? Перед затвердженням нового компромісного законопроекту №8449-д  члени комітету з ПЕК у вівторок в черговий раз уточнили його деякі ключові положення та цифрові показники документу. У своєму остаточному вигляді перед голосуванням у першому читанні вони виглядають так:

Дата запровадження аукціонів: з 1 січня 2020 року.

Строк надання підтримки переможцю аукціону у вигляді гарантованого тарифу за результатами торгів на пониження ціни: 20 років.

Строки проведення аукціонів: проводяться двічі на рік, але не пізніше 1 квітня та 1 жовтня.

Участь в аукціонах беруть всі види відновлюваних технологій, які досягли 15% у загальному обсязі виробництва електроенергії ВДЕ (підраховується за результатами попереднього року). Наразі такого рівня досягли СЕС і ВЕС. Біоенергетика та малі ГЕС зі своїми 10 і 8% відповідно під аукціони поки не підпадають.

Обов'язкова участь в аукціонах при цьому розповсюджується на проекти з такою потужністю:

  • У 2020 році – для СЕС (та всіх інших видів технологій, окрім ВЕС) більше 10 МВт і для ВЕС більше 20 МВт.
  • У 2021 та 2022 роках – для СЕС більше 5 МВт та ВЕС більше 20 МВт.
  • У 2023 році – для СЕС більше 1 МВт та для ВЕС більше 3 МВт (або одна вітротурбіна).

Кінцевий термін підписання prePPA для завершення розпочатих проектів на умовах діючого «зеленого» тарифу: 31 грудня 2019 року.

Умови укладення prePPA

  • Підтверджене право власності/користування земельною ділянкою.
  • Укладений договір щодо приєднання об'єкту до мереж.
  • Наявність дозволу на будівництво об'єкту.

Технічні умови на приєднання стають строковими (зараз вони безстрокові) і діятимуть протягом трьох років для ВЕС та двох років для всіх інших видів ПДЕ.

Обмеження потужності на одного учасника аукціону: не більше 25%.

Максимальна ціна аукціону: розмір «зеленого» тарифу для відповідної технології на дату проведення аукціону.

Умова отримання діючого «зеленого» тарифу після запровадження аукціонів – введення об'єкту в експлуатацію протягом двох років для СЕС та трьох років для ВЕС і всіх інших видів ВДЕ. Рівень «зеленого» тарифу визначається датою введення об'єкту в експлуатацію.

Зменшення діючих «зелених» тарифів:

  • Для СЕС у 2020 році – на 25% з подальшим зменшенням на 2,5% кожного року протягом трьох років.
  • Для ВЕС у 2020 році – у редакції чинного закону – на 10% з подальшим зменшенням на 1,5% кожного року протягом трьох років.   
  • Для біомаси, біогазу, мікро-, міні- та малих ГЕС, геотермальних – у 2025 році на 10%. 

Банківська гарантія для учасника аукціону:

  • 5000 євро за 1 МВт потужності – для участі в аукціоні.
  • Ще 10 000 євро за 1 МВт потужності – у разі виграшу як забезпечення виконання зобов'язань.

Квоти на певний вид генерації на аукціонах встановлюються у відповідних пропорціях:

  • СЕС – 30%
  • ВЕС – 30%
  • Інші види генерації – 20%
  • Окремо встановлює Кабінет міністрів – 20%

Квоти затверджуються щорічно на п'ять років.

Пілотні аукціони: протягом шести місяців з дати набрання чинності закону Кабінету міністрів забезпечити проведення пілотного аукціону. 

Як Україні не проґавити свою «зелену» енергетику
Фото: pixabay

Позитивний тренд під загрозою. За даними НКРЕКП, за дев'ять місяців цього року в Україні було додатково введено 430 МВт об'єктів поновлюваної генерації, а їх загальна потужність досягла 1804 МВт при потужності об'єднаної енергосистеми України (без врахування Криму та неконтрольованих територій Донбасу) понад 51 000 МВт.

Відповідно частка виробітку електроенергії альтернативними джерелами у січні – вересні 2018 року зросла на 36,9% та досягла 1,7% загальноукраїнського виробітку.

Як відомо, Енергетична стратегія України на період до 2035 року передбачає збільшення частки ВДЕ до 25%. Проте Стратегія – це документ, що окреслює лише стратегічні орієнтири розвитку, але не містить конкретних зобов'язань. Разом з тим, як вже повідомляв Mind, в Україні для Енергетичного співтовариства було здійснене дослідження щодо цілей розвитку ВДЕ до 2030 року. Згідно з аналізом, можливачастка альтернативних джерел у країні до 2030 року за встановленою методикою розрахунків може скласти 16,6%.

У країнах ЄС плани стосовно цього показника, звісно, грандіозніші – 32%  поновлюваної енергетики до 2030 року.

Наразі збереження позитивної динаміки у розвитку ВДЕ в Україні повністю залежить від злагоджених дій та волі парламентарів. Наступний рік політично непростий, і якщо Верховна Рада до кінця лютого 2019 року не прийме остаточно закон щодо нових принципів стимулювання альтернативної енергетики, червоне світло з боку кредиторів може залишитися на невизначений термін.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті