У чому особливості підтримки відновлюваної енергетики в ЄС

У чому особливості підтримки відновлюваної енергетики в ЄС

Які зобов'язання взяла на себе Україна і чи зможе їх виконати

Цей матеріал також доступний російською
У чому особливості підтримки відновлюваної енергетики в ЄС
Фото: pixabay

13 листопада 2018 року парламент ЄС затвердив цілі щодо запровадження 32% відновлюваної енергетики до 2030 року шляхом прийняття частини документів в рамках пакету «Чиста енергія для всіх європейців». Докладніше про нові плани розвитку енергопостачання з ВДЕ в Євросоюзі спеціально для Mind розповідає Марина Гріцишина, консультант з правового забезпечення проектів відновлюваної енергетики.

Для підтримки подальшого розвитку та залучення інвестицій різні економіки світу впроваджують певні «маяки» відносно отримання електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). За даними IRENA, до 2017 року 150 країн у світі затвердили відповідні плани для ВДЕ, а 126 країн встановили спеціальні стратегії та правила.

13 листопада 2018 року Парламент ЄС затвердив нові обов’язкові плани стосовно ВДЕ та енергоефективності до 2030 року, схваливши законодавчі пропозиції у пакеті «Чиста енергія для всіх європейців». Вони спрямовані на надання доступу до екологічно чистої енергії та досягнення світового лідерства ЄС у відновлюваній енергетиці.

До 2020 року країни ЄС встановили плановий показник у 20% ВДЕ з усього обсягу енергоспоживання. Проте вже зрозуміло, що він не буде досягнутий. Так, станом на 2016 рік частка ВДЕ в енергобалансі європейських країн  складала 17%. Але незважаючи на невиконання початкових показників, ЄС продовжує планувати розвиток «зеленої» енергетики вже до 2030 року. Україна також має свої цілі – відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, на ВДЕ має припадати 11% усього енергоспоживання. Цю висоту також навряд чи буде взято, проте приклад ЄС свідчить про важливість роботи щодо подальших планів до 2030.

Що робитимуть ті країни ЄС, які не виконають цілі ВДЕ-2020? За недосягнення встановлених національних планів до 2020 країнами ЄС не передбачено покарання чи відповідальності. Проте передбачається, що національні плани ВДЕ на 2020 рік повинні становити мінімальний внесок – базову частку у нові цілі ВДЕ до 2030 року. При цьому держави-члени ЄС повинні вживати заходи, якщо частка ВДЕ на рівні ЄС не відповідає встановленій траєкторії досягнення цілей ЄС у 32% ВДЕ.

Які цілі у ВДЕ встановлені для країн ЄС до 2030 року? До 2030 року країни ЄС мають досягти  частки у 32% ВДЕ в загальному енергоспоживанні. Для цього необхідно побудувати близько 320 ГВт додаткових потужностей «зеленої» енергетики. Крім цього, у схвалених парламентом ЄС пропозиціях передбачено ще низку інших заходів:

  • покращення системи підтримки ВДЕ;

Система підтримки повинна бути економічно ефективною та не спотворювати конкуренцію. При цьому головні принципи підтримки – це конкуренція, інтеграція ВДЕ у ринок електричної енергії та узгодженість систем підтримки між країнами-членами ЄС.

  • вдосконалення та скорочення адміністративних процедур;

Воно буде здійсненне шляхом полегшення адміністративного процесу із отримання дозволів через єдині контактні центри для зменшення складності процедур, підвищення ефективності та прозорості.

  • встановлення чіткої та стабільної нормативної бази щодо власного споживання ВДЕ;

Створення нормативної бази необхідно для надання можливості споживачам генерувати, споживати, зберігати та продавати електроенергію із ВДЕ, не стикаючись із непропорційними обтяженнями. У той же час, держави-члени ЄС можуть застосовувати недискримінаційні та пропорційні платежі для споживачів ВДЕ у разі:

  • встановлення потужностей ВДЕ вище 30кВт;
  • ризику фінансової нестабільності системи після грудня 2026 року; та
  • виробництва електричної енергії, до якої застосовується система підтримки.
  • встановлення цілей ВДЕ для сектору транспорту;

Підкреслюється важливість розвитку та впровадження електромобільного транспорту. Очікується, що електромобілі  до 2030 року становитимуть значну частину ВДЕ у транспортному секторі. Крім того, використання біопалива повинно впливати на частку ВДЕ на транспорті: щонайменше 14% палива має надходити з ВДЕ.

  • підвищення стабільності використання біоенергетики.

Для цього пропонується враховувати принципи економіки замкнутого циклу при розробці систем підтримки ВДЕ для утилізації відходів та запобігання їх надмірному утворенню. Також у документі акцентується, що у процесі виробництва біомаси необхідно забезпечити захист лісів відповідно до міжнародних стандартів. Окрім цього, для стабільного виробництва необхідно гармонізувати критерії біопалива у державах-членах ЄС.

Яка система підтримки ВДЕ пропонується для європейських країн? Система підтримки ВДЕ до 2030 року повинна бути економічно ефективною і відповідати принципу «Отримання найкращого співвідношення ціни і якості». До головних принципів підтримки ВДЕ належать наступні:

  • Покращення стабільності та прогнозованості

Політика підтримки ВДЕ повинна бути передбачуваною та стабільною, уникаючи частих або ретроспективних змін, які негативно впливають на інвестиції. Непередбачувані зміни підтримки ВДЕ впливають на витрати для фінансування проектів і на загальну вартість реалізації таких проектів. З огляду на це, необхідно публікувати довгострокові плани очікуваної підтримки ВДЕ.

  • Збільшення конкуренції та ринкової інтеграції ВДЕ

Підтримка ВДЕ, заснована на ринкових механізмах, зокрема – тендерні процедури, забезпечила ефективне зниження витрат на конкурентних ринках. Щоб підвищити ефективність тендерів, вони мають бути відкритими для всіх виробників ВДЕ та проводитися на недискримінаційній основі. У той же час, важливо  інтегрувати у ринок електричну енергію постійно зростаючого рівня ВДЕ із змінним характером вироблення.

  • Транскордонне співробітництво

Для зниження витрат на підтримку ВДЕ важливим є впровадження транскордонних систем підтримки ВДЕ. Країни ЄС мають право підтримувати проекти «зеленої» енергетики в інших державах-членах ЄС з 2023 року відповідно до передбачених часток підтримки потужностей або бюджету. Зокрема, з 2023 по 2026 частка транскордонної підтримки може складати 5% потужностей або бюджету, а з 2027 до 2030 – 10%.

На що варто звернути увагу Україні у питаннях підтримки ВДЕ? При формуванні підходів до стимулювання відновлюваної енергетики в Україні важливо враховувати нові цілі країн ЄС щодо ВДЕ до 2030 року та принципи формування системи підтримки.

Як уже зазначалося, Україна взяла на себе зобов’язання до 2020 року досягти рівня ВДЕ в 11% від усього енергоспоживання. Такі плани узгоджені відповідно до змін, внесених до Статті 20 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Директиви 2009/28/ЕС. З червня 2018 року від України очікується перегляд Національного плану дій з відновлюваної енергетики відповідно до Щорічного звіту щодо імплементації законодавства Секретаріату Енергетичного Співтовариства. У той же час, вже здійсненне дослідження щодо цілей ВДЕ до 2030 року для Енергетичного Співтовариства, за яким можливі цілі ВДЕ для України до 2030 року за встановленою методикою розрахунків можуть складати 16,6%.

Варто зазначити, що Енергетичною стратегією України до 2035 року передбачено збільшення ВДЕ до 25%. Однак, енергетична стратегія – це документ, який окреслює стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу країни на період до 2035 року, але він не є прямим зобов’язанням.

Щодо системи стимулювання, то з червня 2018 року в Україні розглядається законопроект №8449 про введення аукціонів та встановлення подальших умов для стимулювання виробництва ВДЕ. Цей процес відповідає принципам конкуренції, які застосовується країнами ЄС для підтримки ВДЕ. Проте прийняття законопроекту затримується, а це призводить до певної нестабільності у розумінні подальшої підтримки «зеленої» енергетики в Україні. З огляду на це, 30 жовтня 2018 року п’ять профільних асоціацій із ВДЕ підписали меморандум, яким була наголошена необхідність запровадження конкурентних механізмів підтримки.

Для ефективного розвитку ВДЕ в Україні важливо враховувати досвід та цілі країн ЄС у цьому питанні. Проте, останні місяці невизначеності щодо подальшої реалізації цих програм призводять до все більшої стурбованості інвесторів. Тому лише чітке визначення подальших цілей та системи підтримки ВДЕ до 2030 року дозволить забезпечити залучення інвестицій та розвиток альтернативної енергетики в Україні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті