«Давайте після свят»: чому проекти завмирають
І що робити бізнесу з «прокрастинацією у законі»
У період затяжних (а цього року різдвяний сезон стартував 22 грудня) свят ділове життя в країні практично зупиняється: поштові відправлення доставляються з затримкою, держустанови скорочують графік роботи, а офісні співробітники вирішують питання, що до них надходять, абияк. У цей сезон в Україні не заведено братися за нові проекти і укладати важливі угоди. Навіщо, якщо простіше подумати про це вже «після свят»?
Фраза «давайте після свят» з роками стала загальнонаціональним мемом, над яким кепкує кожен другий в Мережі. Але чи така й вже весела ситуація насправді? Mind розбирався, що стоїть за цією фразою, і чи може вона зашкодити бізнесу або кар'єрі.
Чому так говорять?
Коли час цінніший за золото. Передсвяткова метушня включає в себе не тільки підготовку до застілля і купівлю подарунків, але ще й складання річного звіту і безліч інших робочих завдань, які потрібно встигнути завершити до дня «ікс».
Маркетинг-менеджер українського представництва компанії MSI Ірина Руденко розповіла, що особливо це характерно для компаній з довгостроковим плануванням. «Тут найбільше працює фактор часу і організації роботи – наприкінці року крім звичайних звітів частина готує окремий річний звіт, а там і річне планування не за горами», – запевняє вона.
Саме ця щільність завдань робить останні тижні перед зимовими святами найінтенсивнішими: закриваються старі питання, підписуються підсумкові документи, зводяться баланси. Додати в графік ще одну справу може бути практично неможливим, краще дійсно почекати менш завантаженого періоду.
Не дуже-то й хотілося. Кар'єрний консультант Уляна Ходорівська згадує кейси, де офер був відправлений кандидатові 31 грудня, і того ж дня на нього було отримано позитивну відповідь. Все просто: дозволити собі переносити важливу зустріч на період після свят може людина, якій ваша спільна справа – робота, проект або пропозиція – не «горить».
Очищення й обнулення. Існує і психологічний аспект. «Новий рік – це завжди ще й певний особистий і структурний чек-поінт, час, щоб обнулитися та підготуватися до нового старту», – каже Ірина Руденко. У такі періоди далеко не завжди хочеться братися за те, що не встигнеш доробити до 31 грудня, аби не вичерпати всі сили і почати рік без «хвостів». «Приходьте завтра» – мало не найзручніша і ефективніша стратегія в передноворічній гарячці», – впевнена вона.
Хто винен і що робити?
Усе залежить від сфери. HR Generalist компанії ITProsteer Ірина Клейменова на власному досвіді відчула різницю у ставленні до перенесень важливих зустрічей і домовленостей на період після новорічних свят. Вона впевнена, що сьогодні все залежить від сфери діяльності, в якій працює компанія. У айтішників і тих, хто співпрацює з іноземцями, такої звички зазвичай немає.
«Від зарубіжних партнерів я взагалі чула цю фразу лише раз, і це стосувалося відрізка часу з 24 грудня по 2 січня», – пояснює вона. Також Ірина вважає, що звичка говорити «давайте після свят» має дуже локальний характер і властива не всім українцям, а швидше жителям західної частини України.
«Львів зупиняється, і я кожен раз дивуюся. Невже нікому не потрібні гроші?» – нарікає Ірина Клейменова.
Без аргументів – нікуди. Сьогодні пропозиція продовжити співпрацю після свят може сприйматися як грубість або неповага до співрозмовника. Саме тому Уляна Ходорівська радить пояснювати й аргументувати причину перенесення. У цьому випадку ви навіть зможете підвищити свою цінність як фахівця.
«Якщо у вас дві зустрічі сьогодні і ще три – завтра, і ви фізично не можете прийняти пропозицію зараз, то так і скажіть співрозмовнику. Не соромно й перенести раптову зустріч, якщо вас немає в країні», – запевнила вона.
