Довголіття на продаж: які ліки й технології Україна поставляє до інших держав

Україна готується до участі в найбільшій експортній виставці світу – Експо 2020 у Дубаї, яка проходитиме з 20 жовтня 2020 до 10 квітня 2021 року. Український уряд забронював на ній 2000 кв. м виставкових площ. І поки триває підготовка, Mind розпочинає спеціальний проект, присвячений експортному потенціалу України. Ми аналізуватимемо можливості окремих галузей і країни в цілому.

Головна проблема українського експорту – його сировинний характер. Якщо подивитися на основні експортні галузі України – агропром, металургію, хімічну промисловість – легко помітити, що ми продаємо світу або сировину, або продукцію низького ступеня переробки.

Фармацевтика – маленький, але приємний виняток. За 9 місяців 2018 року Україна експортувала фармацевтичної продукції на $152 млн – на 14% більше, ніж за такий же період 2017-го. Це всього лише 0,4% від загального обсягу товарного експорту. Але є важливий момент: мова йде про інноваційну продукцію з високою доданою вартістю.

За даними маркетингової компанії Top Lead, один співробітник в українській фармацевтиці за рік створює валову додану вартість у розмірі 900 тис. грн. Для порівняння: один айтішник дає 800 тис. грн, ну а в агропромі цей показник у 10 разів нижчий, ніж у фармі.

Фармацевтика – інноваційна галузь. Основні українські виробники сертифіковані за міжнародним стандартом GMP (good manufacturing practices) і скеровують на дослідження і розробки значні кошти. Капітальні інвестиції в українське фармвиробництво лише в 2017 році склали 1,85 млрд грн. На даний час українські фармацевти проводять понад 400 клінічних досліджень для створення нових препаратів.

Фармацевтів підштовхує до розвитку в тому числі і жорстка конкуренція: це один з небагатьох в Україні ринків, де немає монополістів. Ліцензію на виробництво ліків мають 115 компаній, при цьому ніхто з них не займає частку понад 7%. Важлива перевага: українські ліки від 4 до 16 разів дешевші закордонних аналогів.

Усі ці красиві цифри поки не зробили Україну великим гравцем глобального ринку лікарських засобів. Країна займає 61 місце в рейтингу експортерів фармацевтичної продукції, а перша десятка країн, які приймають українські ліки – це колишні республіки СРСР на чолі з Узбекистаном. Єдиний «нерадянський» представник топ-10 – В'єтнам.

Але виробники вже докладають зусиль, щоб перетнути межі цього «фармацевтичного Радянського Союзу». Програма максимум – вийти на ємний і платоспроможний ринок Європи. Щоправда, пробитися туди – завдання нелегке через високу конкуренцію і суворі вимоги до сертифікації продукції.

Великі українські підприємства мають різні стратегії «завоювання» Європи. «Фармак» для розширення присутності на європейському ринку купив польську торговельну компанію KWW і збирається придбати одне або кілька фармпідприємств у Східній Європі.

Борщагівський хімфармзавод, який у 2003 році першим в Україні отримав сертифікат GMP, не полінувався пройти складну паперову процедуру і першим серед українських виробників зареєстрував у Євросоюзі свою субстанцію – основу для виготовлення лікарських засобів.

Втім, українці активно освоюють не лише європейський ринок, а й Південно-Східну Азію, Близький Схід, Північну Африку, Латинську Америку.

Серед експортних напрямків української фарми є й абсолютно «несподівані» держави. Наприклад, БХФЗ витратив чотири роки, аби вийти на ринок Іраку. Компанія «Здоров'я» в 2018 році уклала контракт на поставку ліків до Камбоджі. Крім того, продукція компанії представлена в африканських Гані, Конго і Буркіна-Фасо. Також «Здоров'я» веде переговори з Іраном, Іраком, Йорданією, Єменом і ОАЕ. Активно експортують свою продукцію компанії «Юрія-Фарм», «Лекхім» і «Екофарм».

Група Biopharma, яка спеціалізується на розробці і виробництві інноваційних препаратів з плазми крові людини, експортує альбуміни і препарати імуноглобуліну в Монголію, Камбоджу, Індію, країни Перської затоки.

Для завоювання нових ринків українській фармі доводиться справлятися з серйозною проблемою – і це не бюрократія і не конкуренція. «Набагато важче зламати ставлення до України як країни третього світу. На жаль, це відчувається», – говорить комерційний директор БХФЗ Євген Сова.

Але, попри всі проблеми, для української фарми є дві хороші новини. Перша: охорона здоров'я стає світовим трендом. Топ-менеджер «Дарниці», екс-глава Microsoft в Україні Дмитро Шимків впевнений, що саме ця сфера невдовзі стане тим проривом, яким була електрика на початку XX століття або IT-технології в 1990-ті.

«Healthcare – це новий хайп. Зараз у суспільства виник колосальний запит на довголіття», – говорить Шимків. В Україні цей тренд теж набирає обертів, наприклад, київська клініка біохакінгу SQLab робить акцент на розвиток превентивної медицини й управлінням здоров'ям та розраховує масштабувати бізнес за межі України.

А існуючим довголіттям людство зобов'язане саме фармацевтиці. Дослідження, проведене в 30 розвинених країнах світу, показало, що зростання очікуваної тривалості життя в перше десятиліття 2000-х років на 95% було забезпечене сучасною фармацевтичною продукцією. Всі інші фактори – зростання доходів, освіта, імунізація, доступ до системи охорони здоров'я – впливали лише на 5%.

Не дивно, що до 2021 року світовий фармацевтичний ринок, за прогнозами, зросте з нинішніх $1,1 трлн до $1,5 трлн.

Друга хороша новина – Україна має всі шанси стати повноцінним гравцем цього ринку. У світовій фармі зараз відбувається «патентний обрив» (patent cliff), коли масово спливають терміни дії патентів на оригінальні препарати відомих брендів. Це відкриває можливість для виробництва генериків – похідних препаратів на основі тих же молекул. Генерики набагато дешевші від оригіналів, а тому і ринок збуту для них істотно ширший. А саме генерики – основна продукція української фарми.

Експо-2020 року – саме те місце, де українська фарма може заявити про себе світові. Ключові фармацевтичні компанії та лабораторії не просто беруть участь у всесвітніх виставках – вони їх створюють.

Наприклад, на Експо-2010 у Шанхаї головним спонсором павільйону Великобританії виступила компанія-гігант світової фарми AstraZeneca. Більш того, AstraZeneca почала проводити промо-заходи на тему охорони здоров'я ще за два роки до офіційного старту виставки.

А виставковий комплекс у Мілані, де проводилася Експо-2015, італійська влада після закінчення виставки вирішила перетворити на науково-дослідний центр. Основні теми досліджень пов'язані з фармацевтикою і охороною здоров'я: це генна інженерія, антиейджингові технології і здорове харчування.